Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Від "чути", "відчувати", схоже є у чеській мові – chuť (=смак).
Але в чеській мові сусідні слова не перегукуються так сильно, як в нас.
смак - хуть
смачний - венікаіці
чути - слишеть
відчувати - цитіть
відчуття - поцить
*якщо гугл не прибріхує.
І тоді буде:
смакові відчуття - чуткові відчуття - хутове поцити
смаки - чутки
не зручно..
Цікаво, а крім німецького "smak", чеського/ словацького "chuť" і церковнослов'янського "въкоусъ" існує якесь інше слово зі слов'янським походженням, не кажучи вже про українське?
До речі, дуже гоже питання, мені і самому цікаво, якщо річ про таку фундаментальну тяму, як "смак", то дивно було би, щоб древні праслов'яни не знали слова на це явище.
😅
Ласий, ласо, ласощi
Давайте на зміну своє.
muisly: do muisli
Вимова: {ˈmɘ̝sɨlʲ ~ ˈmɤsɨlʲ ~ ˈmɯsɨlʲ ~ ˈmɘ̝sʲ ~ ˈmɤsʲ ~ ˈmɯsʲ}, do muisli {ˈdʷɔ mɘ̝slɪ ~ ˈdʷɔ mɤslɪ ~ ˈdʷɔ mɯslɪ, do͡u̯ ˈmɘ̝slɪ ~ do ˈmɘ̝slɪ ~ do͡u̯ ˈmɤslɪ ~ do ˈmɤslɪ ~ do͡u̯ ˈmɯslɪ ~ do ˈmɯslɪ ~ ...}.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28398-mysl.html#show_point: до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98.
Перше читав як мюслі :)
Слову даю + (як усім словам не скованим, а взятими зі словаря Грінченка).
Але ви щира наївність, якщо гадаєте сі, що колись українці стануть орудувати таким химеряцьким безглуздо незручним письмом.
Не стануть вони орудувати нічим тяжчим, як сучасна літературна. Даже коли би почати хай з того, що на письмі ховати приголосні, випадаючі при вимові: реміслник, сткло, тиждневий, саджа, єстествний, всходити
Yac? Porouchevo latinske pismo perédaié odnociesno mayge usie mœgylivœi vuimóuvui, a iesce morphologïõ rousscoyui móuvui.
Як? Порушево латинське письмо передає одночасно майже усі можливі вимови, а ще морфологію руської мови.
Гарно!
Виправлене посилання:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61172-upodoba.html#show_point
зкоус
izcous
Словник Малорусько-Нїмецький(Т.2, ст. 881)
Скус, m. B. Geschmack, m. Apetit.
Ску́сний, (-сьн-), а. schmackhaft, wohlschmeckend, geniessbar; 2) künstlich, kunstfertig, Кв. І. 125. geschickt.
скоуснъи–schmackhaft;
скоуси́ти–schmecken, abschmecken; eine Geschmackprobierung leiten;
мнѣ до зкоусоу(зкоуса)–nach meinem Geschmack;
чоловѣк из/зо зкоусом–ein Mann mit Geschmack.
– Так би нам хотілось тернуть борщу або чогось тривного! (І. Нечуй-Левицький)
З хазяйкою така умова: хата, снідання, обід, а лишки – на вечерю. Але сьогодні якраз і тернули хлопці за обідом, аж об дно ложками пошкрябали. (А. Головко)
+
Чому за це українське слово так мало вподобайок?
Голосуймо! Давнє наше чудове слово!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25836-las.html#show_point
Гоже!
Чудове слово!
Ласої вечері!, ласитися, ласенький, ласун, ласунка.
Просто шалено чудове!!!
+ + + добродію, що це слово був дав.
Як я довго глядав такий чудовий замінник на "смак"... Спасибі. +
Як сказати "смакувати"?
Ласувати.
Спасибі.
Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
"лас" добре, бо без ласу - була б лише - "чутність" .
"ласий шматок - дуже смачний шматок"
"ласий" не просто смачний а дуже.
тоді "лас" - смаковитий - смачний - смак, щось смачне
АЛЕ,
як тоді буде - "несмак" -
"нелас"?
<як тоді буде - "несмак" -
"нелас"?>
Bezlas
+
ЛАС, у, ч., діал. Смак.
СУМ-20
https://sum20ua.com/?page=1477&searchWord=лас&wordid=46799
чи правильно розумію, що "смачний" --- "ласний"?
+
А як буде присмак?
Не певен, чи це слово передасть значення "фізичного смаку". То більше про "апетит", гадаю