Смак — одне з п'яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами; в переносному значенні розвинуте почуття прекрасного, здатність до естетичної оцінки.
Немає там ніякої логіки, борець з німеччиною з одними німецькими запозиченнями бореться, а инші йому до вподоби, та ще й називає то польським суржиком. Одним словом філолог
Але в чеській мові сусідні слова не перегукуються так сильно, як в нас.
смак - хуть
смачний - венікаіці
чути - слишеть
відчувати - цитіть
відчуття - поцить
*якщо гугл не прибріхує.
І тоді буде:
смакові відчуття - чуткові відчуття - хутове поцити
смаки - чутки
Цікаво, а крім німецького "smak", чеського/ словацького "chuť" і церковнослов'янського "въкоусъ" існує якесь інше слово зі слов'янським походженням, не кажучи вже про українське?
До речі, дуже гоже питання, мені і самому цікаво, якщо річ про таку фундаментальну тяму, як "смак", то дивно було би, щоб древні праслов'яни не знали слова на це явище.
Смак — одне з п'яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами; в переносному значенні розвинуте почуття прекрасного, здатність до естетичної оцінки.
У нього безперечно є смак до дівчат.
польськ. smak, з cер.-н.-нім. smak, smake – смак
чес. chuť
Перекладаємо слово смак
Смак, олiя, цукор, оцет, оладок – давнi запозичення – хай будуть
А от рiзний польський суржик (смаколик, смачного!) треба викинути з мови
Смак - давнє запозичення, смаколик, смачного - пільський суржик. Де лоґіка взагалі?
Смаколик польською Delikatność
Немає там ніякої логіки, борець з німеччиною з одними німецькими запозиченнями бореться, а инші йому до вподоби, та ще й називає то польським суржиком. Одним словом філолог
Від "чути", "відчувати", схоже є у чеській мові – chuť (=смак).
Але в чеській мові сусідні слова не перегукуються так сильно, як в нас.
смак - хуть
смачний - венікаіці
чути - слишеть
відчувати - цитіть
відчуття - поцить
*якщо гугл не прибріхує.
І тоді буде:
смакові відчуття - чуткові відчуття - хутове поцити
смаки - чутки
не зручно..
Можна шукати.
Цікаво, а крім німецького "smak", чеського/ словацького "chuť" і церковнослов'янського "въкоусъ" існує якесь інше слово зі слов'янським походженням, не кажучи вже про українське?
До речі, дуже гоже питання, мені і самому цікаво, якщо річ про таку фундаментальну тяму, як "смак", то дивно було би, щоб древні праслов'яни не знали слова на це явище.
U cexscwm slofé, citati <ch> na xib ẽglscuy: {t͡ʃ} – to e sila. XD
А як тоді буде: смачний, смачно, смаколик?
Смаколик – суржик
Смак, смачний – хай будуть
Про це слово можна сказати приказкою: ні смаку, ні знаку.
+
Чому за це українське слово так мало вподобайок?
Голосуймо! Давнє наше чудове слово!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25836-las.html#show_point
Гоже!
Вимова: {ˈmɘ̝sɨlʲ ~ ˈmɤsɨlʲ ~ ˈmɯsɨlʲ ~ ˈmɘ̝sʲ ~ ˈmɤsʲ ~ ˈmɯsʲ}, do muisli {ˈdʷɔ mɘ̝slɪ ~ ˈdʷɔ mɤslɪ ~ ˈdʷɔ mɯslɪ, do͡u̯ ˈmɘ̝slɪ ~ do ˈmɘ̝slɪ ~ do͡u̯ ˈmɤslɪ ~ do ˈmɤslɪ ~ do͡u̯ ˈmɯslɪ ~ do ˈmɯslɪ ~ ...}.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28398-mysl.html#show_point: до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98.