Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Від "чути", "відчувати", схоже є у чеській мові – chuť (=смак).
Але в чеській мові сусідні слова не перегукуються так сильно, як в нас.
смак - хуть
смачний - венікаіці
чути - слишеть
відчувати - цитіть
відчуття - поцить
*якщо гугл не прибріхує.
І тоді буде:
смакові відчуття - чуткові відчуття - хутове поцити
смаки - чутки
не зручно..
Цікаво, а крім німецького "smak", чеського/ словацького "chuť" і церковнослов'янського "въкоусъ" існує якесь інше слово зі слов'янським походженням, не кажучи вже про українське?
До речі, дуже гоже питання, мені і самому цікаво, якщо річ про таку фундаментальну тяму, як "смак", то дивно було би, щоб древні праслов'яни не знали слова на це явище.
😅
Ласий, ласо, ласощi
Давайте на зміну своє.
muisly: do muisli
Вимова: {ˈmɘ̝sɨlʲ ~ ˈmɤsɨlʲ ~ ˈmɯsɨlʲ ~ ˈmɘ̝sʲ ~ ˈmɤsʲ ~ ˈmɯsʲ}, do muisli {ˈdʷɔ mɘ̝slɪ ~ ˈdʷɔ mɤslɪ ~ ˈdʷɔ mɯslɪ, do͡u̯ ˈmɘ̝slɪ ~ do ˈmɘ̝slɪ ~ do͡u̯ ˈmɤslɪ ~ do ˈmɤslɪ ~ do͡u̯ ˈmɯslɪ ~ do ˈmɯslɪ ~ ...}.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28398-mysl.html#show_point: до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98.
Гарно!
Виправлене посилання:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61172-upodoba.html#show_point
скоус
scous
Словник Малорусько-Нїмецький(Т.2, ст. 881)
Скус, m. B. Geschmack, m. Apetit.
Ску́сний, (-сьн-), а. schmackhaft, wohlschmeckend, geniessbar; 2) künstlich, kunstfertig, Кв. І. 125. geschickt.
скоуснъи–schmackhaft;
скоуси́ти–schmecken, abschmecken; eine Geschmackprobierung leiten;
ми/мнѣ до скоусоу(скоуса)–nach meinem Geschmack;
чєловѣк ис/сὀ скоусὀмь–ein Mann mit Geschmack.
– Так би нам хотілось тернуть борщу або чогось тривного! (І. Нечуй-Левицький)
З хазяйкою така умова: хата, снідання, обід, а лишки – на вечерю. Але сьогодні якраз і тернули хлопці за обідом, аж об дно ложками пошкрябали. (А. Головко)
+
Чому за це українське слово так мало вподобайок?
Голосуймо! Давнє наше чудове слово!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25836-las.html#show_point
Гоже!
Чудове слово!
Ласої вечері!, ласитися, ласенький, ласун, ласунка.
Просто шалено чудове!!!
+ + + добродію, що це слово був дав.
Як я довго глядав такий чудовий замінник на "смак"... Спасибі. +
Як сказати "смакувати"?
Ласувати.
Спасибі.
Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
"лас" добре, бо без ласу - була б лише - "чутність" .
"ласий шматок - дуже смачний шматок"
"ласий" не просто смачний а дуже.
тоді "лас" - смаковитий - смачний - смак, щось смачне
АЛЕ,
як тоді буде - "несмак" -
"нелас"?
<як тоді буде - "несмак" -
"нелас"?>
Bezlas
+
ЛАС, у, ч., діал. Смак.
СУМ-20
https://sum20ua.com/?page=1477&searchWord=лас&wordid=46799
чи правильно розумію, що "смачний" --- "ласний"?
+
А як буде присмак?
Не певен, чи це слово передасть значення "фізичного смаку". То більше про "апетит", гадаю