Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Від "чути", "відчувати", схоже є у чеській мові – chuť (=смак).
Але в чеській мові сусідні слова не перегукуються так сильно, як в нас.
смак - хуть
смачний - венікаіці
чути - слишеть
відчувати - цитіть
відчуття - поцить
*якщо гугл не прибріхує.
І тоді буде:
смакові відчуття - чуткові відчуття - хутове поцити
смаки - чутки
не зручно..
Цікаво, а крім німецького "smak", чеського/ словацького "chuť" і церковнослов'янського "въкоусъ" існує якесь інше слово зі слов'янським походженням, не кажучи вже про українське?
До речі, дуже гоже питання, мені і самому цікаво, якщо річ про таку фундаментальну тяму, як "смак", то дивно було би, щоб древні праслов'яни не знали слова на це явище.
Ласий, ласо, ласощi
Давайте на зміну своє.
muisly: do muisli
Вимова: {ˈmɘ̝sɨlʲ ~ ˈmɤsɨlʲ ~ ˈmɯsɨlʲ ~ ˈmɘ̝sʲ ~ ˈmɤsʲ ~ ˈmɯsʲ}, do muisli {ˈdʷɔ mɘ̝slɪ ~ ˈdʷɔ mɤslɪ ~ ˈdʷɔ mɯslɪ, do͡u̯ ˈmɘ̝slɪ ~ do ˈmɘ̝slɪ ~ do͡u̯ ˈmɤslɪ ~ do ˈmɤslɪ ~ do͡u̯ ˈmɯslɪ ~ do ˈmɯslɪ ~ ...}.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28398-mysl.html#show_point: до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98.
Гарно!
Виправлене посилання:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61172-upodoba.html#show_point
+
Чому за це українське слово так мало вподобайок?
Голосуймо! Давнє наше чудове слово!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25836-las.html#show_point
Гоже!
Чудове слово!
Ласої вечері!, ласитися, ласенький, ласун, ласунка.
Просто шалено чудове!!!
+ + + добродію, що це слово був дав.
Як я довго глядав такий чудовий замінник на "смак"... Спасибі. +
Як сказати "смакувати"?
Ласувати.
Спасибі.
Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
"лас" добре, бо без ласу - була б лише - "чутність" .
"ласий шматок - дуже смачний шматок"
"ласий" не просто смачний а дуже.
тоді "лас" - смаковитий - смачний - смак, щось смачне
АЛЕ,
як тоді буде - "несмак" -
"нелас"?
<як тоді буде - "несмак" -
"нелас"?>
Bezlas