Смак — одне з п'яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами; в переносному значенні розвинуте почуття прекрасного, здатність до естетичної оцінки.
Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Але в чеській мові сусідні слова не перегукуються так сильно, як в нас.
смак - хуть
смачний - венікаіці
чути - слишеть
відчувати - цитіть
відчуття - поцить
*якщо гугл не прибріхує.
І тоді буде:
смакові відчуття - чуткові відчуття - хутове поцити
смаки - чутки
Цікаво, а крім німецького "smak", чеського/ словацького "chuť" і церковнослов'янського "въкоусъ" існує якесь інше слово зі слов'янським походженням, не кажучи вже про українське?
До речі, дуже гоже питання, мені і самому цікаво, якщо річ про таку фундаментальну тяму, як "смак", то дивно було би, щоб древні праслов'яни не знали слова на це явище.
Смак — одне з п'яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами; в переносному значенні розвинуте почуття прекрасного, здатність до естетичної оцінки.
У нього безперечно є смак до дівчат.
польськ. smak, з cер.-н.-нім. smak, smake – смак
чес. chuť
Перекладаємо слово смак
+
Чому за це українське слово так мало вподобайок?
Голосуймо! Давнє наше чудове слово!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25836-las.html#show_point
Гоже!
Чудове слово!
Ласої вечері!, ласитися, ласенький, ласун, ласунка.
Просто шалено чудове!!!
+ + + добродію, що це слово був дав.
Як я довго глядав такий чудовий замінник на "смак"... Спасибі. +
Як сказати "смакувати"?
Ласувати.
Спасибі.
Я б залишив смак, але й пропагував наше забуте лас. Пiду помiняю дегустатор та кулiнар на ласiвник та ласороб
Лас, все-таки, - гiперонiм, смак - гiпонiм. Тому треба залишати обидва слова:
лас i смак.
Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Грiнченко:
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Від "чути", "відчувати", схоже є у чеській мові – chuť (=смак).
Але в чеській мові сусідні слова не перегукуються так сильно, як в нас.
смак - хуть
смачний - венікаіці
чути - слишеть
відчувати - цитіть
відчуття - поцить
*якщо гугл не прибріхує.
І тоді буде:
смакові відчуття - чуткові відчуття - хутове поцити
смаки - чутки
не зручно..
Можна шукати.
Цікаво, а крім німецького "smak", чеського/ словацького "chuť" і церковнослов'янського "въкоусъ" існує якесь інше слово зі слов'янським походженням, не кажучи вже про українське?
До речі, дуже гоже питання, мені і самому цікаво, якщо річ про таку фундаментальну тяму, як "смак", то дивно було би, щоб древні праслов'яни не знали слова на це явище.
U cexscwm slofé, citati <ch> na xib ẽglscuy: {t͡ʃ} – to e sila. XD
А як тоді буде: смачний, смачно, смаколик?
Ласий, ласо, ласощi
Про це слово можна сказати приказкою: ні смаку, ні знаку.
Давайте на зміну своє.
Вимова: {ˈmɘ̝sɨlʲ ~ ˈmɤsɨlʲ ~ ˈmɯsɨlʲ ~ ˈmɘ̝sʲ ~ ˈmɤsʲ ~ ˈmɯsʲ}, do muisli {ˈdʷɔ mɘ̝slɪ ~ ˈdʷɔ mɤslɪ ~ ˈdʷɔ mɯslɪ, do͡u̯ ˈmɘ̝slɪ ~ do ˈmɘ̝slɪ ~ do͡u̯ ˈmɤslɪ ~ do ˈmɤslɪ ~ do͡u̯ ˈmɯslɪ ~ do ˈmɯslɪ ~ ...}.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28398-mysl.html#show_point: до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98.
Перше читав як мюслі :)
Слову даю + (як усім словам не скованим, а взятими зі словаря Грінченка).
Але ви щира наївність, якщо гадаєте сі, що колись українці стануть орудувати таким химеряцьким безглуздо незручним письмом.
Гарно!
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61170-upodoba.html#show_point