Я за жадне з даних Вами тут слів голос не дам. Слова часто мають більш одного значення, але одні значення суть головні, інші похідні, контекстуальні, вторинні. Тут Ви в кожного даного Вами слова берете їм ("забираєте в них") їх головні, первинні значення, даючи прецедент плутанню якісних значень одного порядку; напр. характеристика речовини може бути й "густа", й "в'язка"; кажучи на в'язку речовину <gõsta>, Ви позбавляєте мову можливості передати значення "густа". Слово uẽzoc, uẽzc- є цілком руське, регулярно творене суфіксом -oc/-c- від дієслова uẽzti/uẽznõti "вязти, вязнути".
Форма mouloc/moulc- "мулкий" є від дієслова mouliti й його головне значення є "натирати, заважати, давити, тиснути". Так, є й іменник moul "грузьке болото, іл, мул", і від його є прикметник з чепенем -oc/-c-: mouloc/moulc- "мулкий", у значенні синонімічнім до значення "в'язкий", але як головне слово на позначення поняття "в'язкий" його ледве чи слід брати, бо творить плутанину між значеннями mouloc "який тисне, давить, натирає, заважає, набридає" та mouloc "грузький, в'язкий".
Дідько лисий, як мене дістали Ваші кпини, якщо слово від слов'янського кореня побудоване за своїми законами, це ще не робить слово українським. Московщина теж слов'янська країна, знаєте? І в них є слова логічно побудовані від коренів, та це ще не робить ті слова українські!
Якщо стоїте за питомість слова "в'язкий", то говоріть не про логічність розвитку від кореня (що могло статися в будь-якій з майже дюжини слов'янських мов!) а докажіть, що конкретно це слово дійсно побутувало в українській мові.
Мені оці "логічно", "не порушує мовних законів", "могло бути" вже кісткою в горлі. І дикобраз логічно міг бути, і більниця логічно могла бути шпиталем, і віха логічно могла бути переломним моментом, і шип логічно міг бути колючкою, і пустий можна було звати порожній, а якщо глянути словники, корпуси мови, то що? Заськи? Порожнє місце? Українськість вимірюється не гіпотетичною логічністю розвитку давніх коренів, а тим, є це слово в українській мові (і я не про мову Білодіда), чи нема.
Якщо Ви хоч раз ще почнете доводити "ну, корінь ооо є слов'янській, а якщо йому пригвіздити суфікс ааа, то це буде дуже логічно, тому слово українське", мене трапить нагла смерть.
Вузький є дуже логічне утворення але в російській мові, яке українські словники перекладають УКРАЇНСЬКИМИ словами. Мене вже серце хапає від цього ремсту, знову прийдеться лежати й змушувати себе спокійно дихати.
берки́й «липкий, клейкий; проворний (до роботи)»
goroh.pp.ua: брати
СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».
Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».
Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»
СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».
Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».
Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»
СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».
Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».
Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»
СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».
Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».
Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»
СТРЯ́ГНУ́ТИ «в’язнути, грузнути» очевидно, від псл. [*stręgati] «в’язнути, грузнути».
Споріднене з лит. strìgti, stringù «застряти», лтс. strigt, stręp̄gu «зануритися», straignis «драговина, драгва».
Словоформи:
застря́га «болото»
пристря́ти «устряти»
стра́гнути «заплутуватися в сітки чи в невід» (про рибу)
стрєгави́ця «багно, де можна загрузнути»
стригавець «багно, мочар»
стри́гавка «трясовина»
стрягу́чка «тс., болото»
Брідня́вий — «грузький» (з Етимологічного Словника Української Мови)
goroh.pp.ua: брести
Етимологічний Словник Української Мови:
Ро́зквась «бездоріжжя, грузькі дороги»,
Розква́слий «мокрий, грузький».
goroh.pp.ua: квас
ЕСУМ: У́жавий — в’язкий (про деревину).
goroh.pp.ua: ужавий
Щоб переконатися, що слово в нинішній тямі прийшло за совітів, даю ланк на копрус:
http://www.parasolcorpus.org/bonito/run.cgi/first?corpname=grac10&reload=&iquery=в'язкий&queryselector=iqueryrow&lemma=&phrase=&word=&char=
r2u.org.ua: вязкий