Ну не знаю, мені часто траплялося це слово серед прикладів полонізмів, це все була неправда?
Хіба не доказом цього є початкова "ю", яка мала змінитись би в "у" (як "Юліана" стала "Уляною")?
Иму підстави гадати не в усіх словах є міна *<ю> => <(в)у>. Напр., від кореня *юх-, а також від кореня *юг- є в руській цілий ряд слів з тямами/товки виразно різними від тям/товків слів від сих же корін у вятській чи лядській або дрівньобовгарській, що йме казати про тяглість и давність сих корін на тлі питомім руської мови.
Крім того, друс. памятки свідчать й <уха> й <юха>.
Вам я вірю. Але було би дуже ліпо написать наукову статтю на користь питомости "юха", щоби якийсь москаль як звинуватив у ополяченні українців, його могли би лицем впхати у сторінку статті, яка доводить ваду його думок про нерідність слова "юха".
Бульйон — м'ясний відвар з овочами.
Я зварив вельми смачний бульйон з когута.
з фр. bouillon
Перекладаємо слово бульйон
r2u.org.ua: Юшка
Уманець: юшка=бульйон
Хіба не полонізм?
давньоруське - юха, уха, ушка, юшка
Друс. юха/уха "ζωμον (дгр.), ζωμος (гр.; нині "бульон"); ius (лат.; тж. "бульон"), відвар, вивар, навар".
Ну не знаю, мені часто траплялося це слово серед прикладів полонізмів, це все була неправда?
Хіба не доказом цього є початкова "ю", яка мала змінитись би в "у" (як "Юліана" стала "Уляною")?
Иму підстави гадати не в усіх словах є міна *<ю> => <(в)у>. Напр., від кореня *юх-, а також від кореня *юг- є в руській цілий ряд слів з тямами/товки виразно різними від тям/товків слів від сих же корін у вятській чи лядській або дрівньобовгарській, що йме казати про тяглість и давність сих корін на тлі питомім руської мови.
Крім того, друс. памятки свідчать й <уха> й <юха>.
Вам я вірю. Але було би дуже ліпо написать наукову статтю на користь питомости "юха", щоби якийсь москаль як звинуватив у ополяченні українців, його могли би лицем впхати у сторінку статті, яка доводить ваду його думок про нерідність слова "юха".