Друс. юха/уха "ζωμον (дгр.), ζωμος (гр.; нині "бульон"); ius (лат.; тж. "бульон"), відвар, вивар, навар".
Ну не знаю, мені часто траплялося це слово серед прикладів полонізмів, це все була неправда?
Хіба не доказом цього є початкова "ю", яка мала змінитись би в "у" (як "Юліана" стала "Уляною")?
Иму підстави гадати не в усіх словах є міна *<ю> => <(в)у>. Напр., від кореня *юх-, а також від кореня *юг- є в руській цілий ряд слів з тямами/товки виразно різними від тям/товків слів від сих же корін у вятській чи лядській або дрівньобовгарській, що йме казати про тяглість и давність сих корін на тлі питомім руської мови.
Крім того, друс. памятки свідчать й <уха> й <юха>.
Вам я вірю. Але було би дуже ліпо написать наукову статтю на користь питомости "юха", щоби якийсь москаль як звинуватив у ополяченні українців, його могли би лицем впхати у сторінку статті, яка доводить ваду його думок про нерідність слова "юха".
Суп – юшка
Бульон – сьорба
Рос.-укр. мед. словник 1920 р. (М.Галин, О.Корчак-Чепурківський)
Уманець: юшка=бульйон
Хіба не полонізм?
давньоруське - юха, уха, ушка, юшка
+++
В українській кухні юшка означає просто відвар з будь-чого, не обов'язково з м'яса чи риби. Напр. Юшка перлова з грибами; Юшка з локшиною; Юшка молочна з рисом. Але м'ясна юшка, то вже бульон.
–
Суп – юшка
Бульон – сьорба
Звідки Ви взяли, що між значіннями цих слів є одмінність?
<Бульон – сьорба>
Sméxyno.
Не смішно, це слово було у словниках до т. зв. зближення мов.
Рос.-укр. мед. словник 1920 р. (М.Галин, О.Корчак-Чепурківський)
Бульон – сьорба
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Похлёбка = ю́шка (С. З. Л.), горохова — горо́хвянка, з рибою — сьорба́ (С. Л.), щерба́ (С. З. Л.). — Сьорбай юшку, на днї риба єсть. н. пр. — Ти, Андрушку, хлещи юшку, а я мнясце, бо мене дитина ссе. н. пр.
Супъ = суп, ю́шка (С. Л.), сьорба́, щерба́ (С. Л.).
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Похлё́бка – ю́шка, щерба́, сьорба́, посьо́рбиця; (для животных) заколо́та, (презр.) бе́вка. [Сьорба́й ю́шку, на дні ри́ба єсть (Приказка). Кашова́р щербу́ прити́рив вагана́ми варе́ну гу́сто з сазана́ми (Мкр.). Салда́ти голце́м-го́лі, а ї́сти – посьо́рбиця така́ (Борз.). Уси́пала в ми́ску яко́їсь бе́вки соба́чої і подала́ нам ї́сти].
• -ка из круп – крупни́к