Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Варенїе = руськ. укр. Потра́ва.
Ідентично у Словарі Грінченка.
r2u.org.ua: потрава
В українській мові це НЕ отрута, так у мові московитів, в українській мові потра́ва не є труткою.
Питоме слово, не запозичення
- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Варе́ніе = варі́ння.
Варе́нье = 1. варі́ння. 2. варе́ння, сма́ження, (перетерте) — пави́дло. С. З.
Ва́рка = д. Варе́ніе
Словник давно вже треба б перейменувати на Словарь Суржиків Української Мови — з такими то словами як союз, достойний, совість, розполог, лицедій, постійний та багато багато инших.
Але навіть у вашому прикладі ясно, що ва́рення та варі́ння це процес. А аж ніяк не продукт цього самого варіння.
Це якась диверciя проти нашоï мови чи що? Однi краски, крашанки, кришi викидають, торочать, що галунки й фарби то "питоме", иншi варення, повар, завод тощо. 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Завод таке українське, що аж ригати хочеться, особливо ікавізм чоткий український проявляється. Ви хоч щось знаєте трохи про мову?
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Варе́ние –
1) варі́ння, готува́ння (ї́жі); (в пословицах) варило. [Вари́ло ба́бу постари́ло], ва́ра. [Тут ні ва́ри, ні па́ри];
2) (пищеварение) тра́влення.
Варе́нье –
1) варе́ння, конфіту́ра, (вульг.) варе́ня (ж. р.), (мало сладкое густое или растёртое) пови́дло;
2) см. Варе́ние, Ва́рка.
Имби́рный – імберо́вий.
• -ное пиво, варенье – імберо́ве пи́во, -ве варе́ння.
• -ная настойка – імбері́вка
Написаний уже в період створення СРСР. Рясніє і не такими словами з російської мови.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Ва́ра – варение.
Варе́ння – варенье.
Варі́ння – варка, варение.
Написаний уже в період створення СРСР. Рясніє і не такими словами з російської мови.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Варе́ння – стряпня.
Варе́ння – варенье
Написаний уже в період створення СРСР. Рясніє і не такими словами з російської мови.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Ба́рма, -ми, ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. См. Барва.
2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г.
3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. Барми́ця, бармичка. Черк. у.
І що? Дивіться у слова, які подає словник, а не в цитати, де можна і лицедійство і врагів і совість надибати.
- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Варе́ніе = варі́ння.
Варе́нье = 1. варі́ння. 2. варе́ння, сма́ження, (перетерте) — пави́дло. С. З.
Ва́рка = д. Варе́ніе
Словник давно вже треба б перейменувати на Словарь Суржиків Української Мови — з такими то словами як союз, достойний, совість, розполог, лицедій, постійний та багато багато инших.
Але навіть у вашому прикладі ясно, що ва́рення та варі́ння це процес. А аж ніяк не продукт цього самого варіння.
Ви неуважно прочитали! Будь ласка, читайте уважнiше! П. 2. варе́ння, сма́ження, (перетерте) — пави́дло
Щодо суржику. Ви спочатку розберiться, що це таке i з чим його ïдять, потiм пишiть.
Робе́ння, ходе́ння, творе́ння, рече́ння?!!
Зятямте вже, що українська мова була під сильним впливом болгарської книжної мови - совість, враг, народ, воскресати, благо, іскусний, навіть у самого Шевченка тих слів навалом. Я навів Вам конкретний словник, де вказано, що русичі уже в 1600 роках не вважали варення (як солодкі перетерті фрукти) своїм словом, що й не дивно! Ми маємо слово варити. А кінець -иво позначає знадобу діяння — добриво, марево, жариво, квасиво, печиво, топливо, робливо, огниво. Нема ніякої причини називати варенням з неправильним наголосом ТІЛЬКИ солодке вариво.
Один подає кропива як черпане, другий - варення. Перетворили Словотвір на Словосміх.
До Чистилища
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Варенїе = руськ. укр. Ва́риво.
Ідентично у Словарі Грінченка.
r2u.org.ua: вариво
Ва́риво може бути не лише солодке.
Не вигадуйте дурниць!
Варево, -ва, с. 1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує). Ном. № 5245. 2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сим. 19. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть. Г. Барв. 81. 3) Количество сьѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Я таки вказав, що ва́риво може бути не тільки солодке.
Вибачте, це лише вашi бздури!
Не збiднюйте, будь ласка, нашої мови! Якщо недостатньо iнформацiï (чорт, треба найти наш вiдповiдник), то не треба вигадувати дурнi.
Варення - питоме слово!
- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Варе́ніе = варі́ння.
Варе́нье = 1. варі́ння. 2. варе́ння, сма́ження, (перетерте) — пави́дло. С. З.
Ва́рка = д. Варе́ніе
Як бачите, це словник ще до СРСР
Словник цей справедливо критикували за колосальний пласт московських слів з якзичія — таких як союз, достойний, совість, розполог, лицедій, постійний та багато багато инших.
Але навіть у вашому прикладі ясно, що ва́рення та варі́ння це процес. А аж ніяк не продукт цього самого варіння.
У словнику Беринди переклад слова у значеннi вариво, а значення варення там нема. Це цiлком питоме слово!
Ну так і тут подано варення в значенні вариво. Я анічогісінько не маю проти варення у речіннях на взір "відбувається варення ковбаси", з наголосом на А.
– Скуштуйте/попробуйте
моє вариво з персикiв/яблук/слив?
– 🧐 Нi! 🤢🤮
Даруйте, ви дибіл?
Чого ви висміюєте українську мову? Мало нам манкуртів в україні?
Та чим ви кращі за тих негідників, яким смішні слова хата та стріха?!
Якщо вам смішні українські слова, давні, з 1600-отих років, то їдьте в Росію.