Аппети́т – апети́т, хіть, охо́та на ї́жу, до ї́жі.
r2u.org.ua: аппетит
апетит – їжохіть, посмак, усмак; апетитний – ласий, смачний / Павло Штепа. Словник чужомовних слів І термінів. 1977
апетит, хить, охота на їжу, до їжі(и) -- (Володимир Юкало. Синоніми вибраних українських медичних термінів у словниках 20-х рр. ХХ ст.) https://tdmuv.com/kafedra/theacher/sus_dusct/inf_jukalo/Українська/Наукові інтереси/Мовні поради у газеті Ваше здоровя/porady_4.htm
= "Пасує для "ненаситності" =
Ні, це інші слова - їстівець, ненажер, ненасить, проїсть
З ЕСУМу
Слово вживає Юрій Федькович 1887 року у творі Адам і Єва: «Через Євину лакомість – та от що нам довелось пити: брагу, та й то ще таку, що і чорт би порскав від неї!»
З контексту твору "лакомість", на мою думку, може розглядатись як і "лакомство" («Через Євину лакомість [ред., яблуко] – та от що нам довелось пити: брагу, та й то ще таку, що і чорт би порскав від неї!»), однак наявність в ЕСУМ це ставить під сумнів, хоча й сам ЕСУМ під сумнівом, враховуючи діяльність Білодіда.
ЕСУМ (том III, ст. 187) шле на МСБГ (Матеріяли до словника буковинських говірок). У власне Словникові буковинських говорів на ст. 251 є "лакомість" за "апетит". А Федькович відти й був родом, з Буковини.
Знайшов у редакції 2005 року. В такому разі для "апетит" плюсую. Залишаються запитання чому слово не попало в СУМ-20.
Апетит - охота на їжу; охота до їжі; смак до їжі.
Нема апетиту - немає охоти до їжі; немає смаку до їжі.
Поїсти з апетитом - поїсти усмак, до смаку.
Це єдино правильні українські відповідники.
"с аппети́том (з’їсти) усма́к"
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
r2u.org.ua: аппетит*
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
Можна для тих випадків, коли пов'язано не з їжею. Наприклад серіал, який апетит подивитись — кортячий серіал.
ВСМАК (УСМА́К), присл. З насолодою, із задоволенням, до повного вдоволення. Заробітчани раді такі! Думка: хоч тиждень усмак поживляться (Панас Мирний); Мабуть, ви вже помітили, що я теж люблю посміятися всмак (О. Гончар); – Добрий би з неї борщ був! – раптом сказав Биховець. – Люблю всмак поїсти, особливо борщ з качатиною (В. Чемерис).
СУМ-20 https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=16561&page=551
Несить - ненаситність.
(Сл. Грінченка).
У значенні невситимий апетит.
Аппети́т – апети́т, хіть, охо́та на ї́жу, до ї́жі.
• Сильный -и́т – жа́до́ба.
• Болезненный -и́т – їстіве́ць (р. їстівця́)
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: жадоба
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
Можна для тих випадків, коли пов'язано не з їжею. Наприклад серіал, який апетит подивитись — кортячий серіал.
До чого це? І граматика геть чисто московська.
Можете пояснити?
1) Добродій Черній ужив незмінної московської одміни прикметника вищого ступеня. Вона подібна до українських прикметників середнього роду однини. Отже, виходить, що йменник і прикметник різних родів.
2) Прикметники й прислівники вищого ступеня вимагають по собі додатка з прийменником "од" чи "за" або ж із сполучником "ніж" чи "як".
Речення з правдивою українською граматикою було б таке: "Охота гірша од неволі / за неволю / , ніж неволя / , як неволя".
А, Ви за цю фразу та її неправильний синтаксис, тепер зрозуміло, дякую.
То я думала, що Ви за слово "охота" кажете.
Якраз хотів написати. Тільки чомусь наперекір цьому існує сполука «мало того», яку радив Караванський замість «більше того» під тим таки доводом, що й Олекса. Але ж Караванський її не вигадував, її можна знайти в РУСах, хоч і дуже рідко. Хороше було б прояснити це.
Було б наперекір, якби замість "мало" вживали "менше" (вищий ступінь).
Гм, тепер вислів має товк. Дякую.
Лас відповідає слову смак. Лас є основою апетиту, тобто людині подобається щось на лас і в неї до цього тяга, що і називається апетитом. Тому лас тут недоречний, а відповідником може слугувати буковинське «лакомість», яке вжив у творі Юрія Федьковича
Це не правда. Лас іє. *las-/ l̥s- «бажати»; В першу міру це "прагнення", а не "смак".
ЕСУМ:
ла́сити «вабити»
ла́ситися «прагнути»
goroh.pp.ua: лас#14188
Словники Желехівського, СУМ-20, Грінченка також мають значення як "спокусливий".
Розпочніть чистомовною українською спілкуватися у житті і ви скоро зрозумієте, що це безглуздя вживати лас замість апетит. У нас є в мові інші відповідники до цього слова, тому їх і треба використовувати
І у Грінченка лас, можливо, дійсно відповідає апетиту, але тоді гляньте що у нього до смак написано... Виходить за такою логікою лас не може бути відповідником смаку, що створює зайві додаткові складнощі. Тому лас до смаку лишити треба і тільки
Висновок у вас явно не коректний. Якщо до слова "смак" слово "лас" не підходить, то це треба змінювати, а не залишати "лас" тільки(!) на "смак". Однак, й "апетит", й "смак" позначають підвищені чуттєві показники, нагадаю. Див. етимологію слів та їх означення.
смак
Див. етим.сл.укр.м. під статею ласий¹. Там лас є дано в значеннях »смак; бажання« – тобто »апетит«.
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25836-las.html#show_point
+++
Підпираю !
А як тоді сказати Смачного Апетиту?
Бажають не "Смачного апетиту!", а "Смачного!" По-українському без чужих слів кажуть "Споживайте здорові!"
До чого є тут формула побажання? Тяма "апетит" є й самостійна.
Daniel Daught,
uẽtscè "Приятного аппетита!" rousscoyõ e: "Lasouite!".
Гарно.
Щоби побажати "приємного апетиту", можна використовувати "Хліб-сіль!" Дійсно гарне, питоме побажання, що є засвідчене в Лесі Українки:
— Хліб-сіль! — мовив [старшина], глянувши, що снідають. — Просимо, — озвалась крізь сльози Іваниха (Леся Українка).
Вподобайка.
+
Та ви вже розберiться: смак - лас, апетит - лас. Навiщо збiднювати мову? 🧐
Подивіться в значення цих слів в мовах, з яких вони прийшли. Й перше, й друге про почуття і прагнення до чогось. Немає диву, що відповідник спільний (включно з його історичним розвитком). Також можете обрати варіант "уподоба" як відповідник до "смак на дівчат", оскільки саме слово "лас"з іє. *las-/ l̥s- «бажати»;, що підходить для appetitus краще, на мою думку.
Лас - не апетит, а смак, за що говорить і звучання цього слова, воно не пов'язане зі шлунком і відчуттям голоду, а саме зі смаковою чуттєвістю язика.
Ласувати - їсти що-небудь смачне.
Ласий - який дає смакову насолоду; дуже смачний.
Який має особливу пристрасть до чого-небудь смачного.
Слово "лас" багатозначне, як і багато инших руських слів. Грінченко подає такі його переклади: "Вкусъ, влеченіе, желаніе" (
r2u.org.ua: лас). 2-е й 3-є значіння одповідають потрібному. Тож даремно Ви тут нарікаєте.
Поясніть тоді це:
іє. *las-/ l̥s- «бажати»;
споріднене з дінд. lаṣati ( ‹ *lalsati) «бажає», lālasaḥ «жадібний, жадаючий», abhi-laṣaḥ «бажання», гр. λιλαίομαι (‹ *λιλάσιομαι) «палко бажаю, жадаю», лат. lascīvus «пустотливий, похітливий», гот. lustus «бажання», двн. lust, нвн. Lust «тс.», дірл. lainn (‹*lasni) «жадібний»;
ЕСУМ:
goroh.pp.ua: лас#14188
ла́сити «вабити»
ла́ситися «прагнути»
"3. Дуже принадний, спокусливий.
goroh.pp.ua: ласий
4. Який має особливу пристрасть до чого-небудь смачного.
4.2 Який виражає жадобу, бажання (у 1, 3 знач.); жадібний"
Також відкриваємо словник Желехівського і бачимо там відносно слова "ласий": begehrlich (жадібний, пожадливий), begierig (нетерплячий, охоче), lüstern (хтивий, пожадливий), erpicht auf etw (жадати чогось); 2) verlockend (спокусливо, заманливо).
Аж ніяк не просто "смачний".
Лас - «смак, бажання»
goroh.pp.ua: ласий
Ласий // ЕСУМ
Не бачу сенсу в цьому слові (тим більше вигадувати щось подібне)- у нас його ніхто не використовує. Кажуть "Смачного" ("Бон апетит" франц.), "Ти хочеш їсти?" ("У тебе є апетит?" - кострубато), "Їжте на здоров'я" (НЕ "Їжте з апетитом"). Давайте краще боротися з новими непотрібними словами, які часто вигадують наші журналісти або шукають російські аналоги... Наприклад "Відрефлексувати" (часто чую на Прямому каналі), або щойно з'явилося нове - якось так: "Ескалувати чи (Ескалювати)" військові дії. Шукають відповідник до російського безглуздого слова "Целєполаганіє" (Ганапольський, Прямий канал). Є багато слів якими можна замінити ці неоковирні словотвори...
Бридня.
"Нема ласу до їжі". "Поїв з ласом", де ви таке бачили чи чули?
___
Слово "смак" Вам більше до мислі?
"Лас" за фонетикою вказує на язик, а не на утробу.
Тут нема чого й думать.
Красне слово, як у значінні "апетит", так і в значінні "смак"! :D
Тоді вже хіть, а не лас
Лас відповідає слову смак. Лас є основою апетиту, тобто людині подобається щось на лас і в неї до цього тяга, що і називається апетитом. Тому лас тут недоречний, а відповідником може слугувати буковинське «лакомість», яке вжив у творі Адам і Єва Юрій Федькович 1887 року
Поясніть тоді це:
іє. *las-/ l̥s- «бажати»;
споріднене з дінд. lаṣati ( ‹ *lalsati) «бажає», lālasaḥ «жадібний, жадаючий», abhi-laṣaḥ «бажання», гр. λιλαίομαι (‹ *λιλάσιομαι) «палко бажаю, жадаю», лат. lascīvus «пустотливий, похітливий», гот. lustus «бажання», двн. lust, нвн. Lust «тс.», дірл. lainn (‹*lasni) «жадібний»;
ЕСУМ:
goroh.pp.ua: лас#14188
ла́сити «вабити»
ла́ситися «прагнути»
"3. Дуже принадний, спокусливий.
goroh.pp.ua: ласий
4. Який має особливу пристрасть до чого-небудь смачного.
4.2 Який виражає жадобу, бажання (у 1, 3 знач.); жадібний"
Також відкриваємо словник Желехівського і бачимо там відносно слова "ласий": begehrlich (жадібний, пожадливий), begierig (нетерплячий, охоче), lüstern (хтивий, пожадливий), erpicht auf etw (жадати чогось); 2) verlockend (спокусливо, заманливо).
Аж ніяк не просто "смачний".
Розпочніть чистомовною українською спілкуватися у житті і ви скоро зрозумієте, що це безглуздя вживати лас замість апетит. У нас є в мові інші відповідники до цього слова, тому їх і треба використовувати. І у Грінченка лас, можливо, дійсно відповідає апетиту, але тоді гляньте що у нього до смак написано... Виходить за такою логікою лас не може бути відповідником смаку, що створює зайві додаткові складнощі. Тому лас до смаку лишити треба і тільки. Обираючи відповідник, треба розглядати усю мову, а не тільки одне слово і його відповідник
Відповів у відповіднику для слова "апетит", повторювати тут не буду. Люди, див. в етимологію, словники (різні) та їх авторів. І годі софістики.
+++