Що не так? 😃

А що є в тім злого?

А що доброго?

Ерозія мови громіздкими і нежиттєздатними конструктами. Радше будуть вживати суржик "прєдвкушеніє" тощо, аніж це

Я честно не бачу в тім ничого громіздкого та нежиттєздатного. Коли мовою московською чи ще якою йде то висловити одним словом, то не конечно так само маємо висловлювати то й руською.

⟪Я честно не бачу в тім ничого громіздкого та нежиттєздатного. Коли мовою московською чи ще якою йде то висловити одним словом, то не конечно так само маємо висловлювати то й руською.⟫
+++
Може тілько б не "ласування передом" а "переднїй лас", як "передслово" одповїдає "передньому слову"?

»Може тілько б не "ласування передом" а "переднїй лас", як "передслово" одповїдає "передньому слову"?«

🤔
Хм.. Гадаю, може бути, хоча минї видить ся, що тут лучче сяде форма ‹ласування›, то-б’-то може бути й ‹(по)переднє ласування› чи ж ‹ласування наперед/передом/попереду› (порівн. ‹смакувати наперед›), хоча чей може бути й ‹(по)переднїй лас› тако-ж

Тому і вживатимуть всілякий суржик або взагалі ігноруватимуть українську мову, бо вона твориться за принципом "і так сойдьот". Хіба ж українська мова не здатна народити вдаліші, лаконічніші варіанти? Так чи інакше, вона співіснує в одному просторі з московською (та й англійська все активніше вживається). І коли одні пропонують функціональність, багату синонімію, хорошу пропрацьованість, а українська пропонує одоробло і примітив, то доля цієї мови досить передбачувана. Не тому що вона мертвонароджена, а тому що її в повній мірі не розвивали, займалися декораціями.

Це не докір особисто вам, я загалом кажу, що в 21 столітті варто було б посилювати свої переваги, працювати над зручністю, стислістю, функціональністю мови, а не робити навпаки.

@Дмитро Дніпровський
+

Дмитре та Каролино, то так можемо одразу ягелською почати мовити. А що? Усї слова короткї, мова доволи конкретна, не так багато полисемїї, як у нас. Або ж и чинською чи виєтською — ото вже максимально стислї й “функцийональнї” мови, аж без тих зайвих падежів и морфем. Та тілько минї особисто ни полисемия, ани довгість слів чи тягів слів жодним чином не вадять. Я не мїряю функцийональність мов ягельскою.

Ягельска стала свїтовою мовою не через єї стислість та однозначність, але через панування Британської империї та ЗДА — не було жодного конкурсу, де б вибирали міжнародну мову за єї функцийональністю, чи що.

Ба, оно хотїли створити мову конкретно про мїжнарідне користання: логичнїйшу та стислїшу, нїж ягельска — есперанто. То й що? Нинї есперантом мовлять лише окремї активисти, та мїжнарідної підпори та мова не зазнала. Бо не короткість та однозначність слів важать, але политика, культура, традиция та иншї чинники.

До того ж, до панування ягельскої свїтовою мовою більше нїж тисячу(!) лїт слугувала латина — дуже складна й громіздка мова, котру й носїям мов-нащадків дуже тяжко вчити, та вчили. А панування тої мови держало ся лише на традициї та впливї церкви, бо вже під Середньовїччя латина доконечно розпала ся, та дуже сильно змїнила. То-б-то, дуже складну й громіздку й »нефункціональну«, як Ви кажете, мову, лише через традицию, церкву та давно минуле панування Риму, вчили цїле добре тисячолїття, та й не думали, як би ю скоротити до простої й стислої балачки без тої купи довжелезних фором та полисемиї

Ото-ж, “функцийональність” не довжиною слів чи словосполук визначаєть ся, а того й не бачу проблем у ній. Коли Вам короткість слів важить більше за мовну традицію, то оно маємо провїрений ”надьожний” спосіб творити дуже стрункї та “ємкї” слова — совдеп-абревиация. Оно, гляньте якї прекраснї й функцийональнї слова та словосполуки — держрада, облнарком, зам завгоспа, держстрах, укрпотребзахист, санепід.
Коли таким чином слова творити, то руська мова точно зможе конкурувати з ягельскою.. 😉

Гадаю, мета проєкту є знайти відповідники до чужих слів, а не просто перестроїти речення таким чином, щоб у нім не було жодного чужого слова, бо з цим можна впоратись і самостійно. Чистомовство слід правити мудерно, а не просто за принципом "корінь питомий, тож зойде". Вкраїнська мова нині не є мовою діла, вчення, християнської віри чи спорту, й ТАКЕ чистомовство не виправить стану речей. Я не кажу про впровадження вжитку вкраїнської мови, бо це вже є проблема кожного кремого мовця. В нас половина країни користає з мови Московщини і всім нормас. Але тим, хто хоче користати з української, потрібна основа, але сучлітстандарт не може служити за основу.

Латинська мова є дуже впорядкована, не треба її хулити)

Я не проти поданої Вами словосполуки, та це є злий одповідник саме до слова "передсмак".

Отож бо й правда. Нема приводу щоразу порівнювать із инчими мовами.

»Гадаю, мета проєкту є знайти відповідники до чужих слів, а не просто перестроїти речення таким чином, щоб у нім не було жодного чужого слова, бо з цим можна впоратись і самостійно. Чистомовство слід правити мудерно, а не просто за принципом "корінь питомий, тож зойде". Вкраїнська мова нині не є мовою діла, вчення, християнської віри чи спорту, й ТАКЕ чистомовство не виправить стану речей. Я не кажу про впровадження вжитку вкраїнської мови, бо це вже є проблема кожного кремого мовця. В нас половина країни користає з мови Московщини і всім нормас. Але тим, хто хоче користати з української, потрібна основа, але сучлітстандарт не може служити за основу.«

Простїте, та я щось не збагну, як сї Вашї слова тягнуть до моєї змїнки 😃
Не могли би Ви переформулювати, коли ласка, чи то Ви не минї змїнковали?

»Латинська мова є дуже впорядкована, не треба її хулити)«

Ну, Дмитро ж апелював до зручности (лаконичности) мови ягельскої, як критерію функціональности, та твердив, що »громізкі та нежиттєздатні конструкції« чинять мову нефункціональною. То ж я й кажу, що є мова, рясняча громіздкими синтаксичними оборотами, словосполуками, неоднозначністю, довгими словами, складною граматикою, та котра, дарма що не “зручна”, дїяла, як свїтова мова добру тисячу років, отже була функціональна.

»Я не проти поданої Вами словосполуки, та це є злий одповідник саме до слова "передсмак".«

Може й злий. Та ж значення потрїбне передає, не’наче. Подаючи сей одповідник, я виходив из засвідченого звороту ‹смакувати наперед› 😉

>Ну, Дмитро ж апелював до зручности (лаконичности) мови ягельскої, як критерію функціональности, та твердив, що »громізкі та нежиттєздатні конструкції« чинять мову нефункціональною. То ж я й кажу, що є мова, рясняча громіздкими синтаксичними оборотами, словосполуками, неоднозначністю, довгими словами, складною граматикою, та котра, дарма що не “зручна”, дїяла, як свїтова мова добру тисячу років, отже була функціональна.

Він, мабуть, мінив (мав на ввазі) саме спороміжність (конкурентоспроміжність) “чистої” вкраїнської мови поруч із сучасними панівними “брудними” мовами. Коли давати відповідник, то він має бути не лише семантично влучним, але таким же гнучким, як і вихідне слово.
Передсмак теплої зустрічі з друзями робив довгий робочий день менш виснажливим — ласування передом теплої зустрічі з друзями робив довгий робочий день менш виснажливим?

»Передсмак теплої зустрічі з друзями робив довгий робочий день менш виснажливим — ласування передом теплої зустрічі з друзями робив довгий робочий день менш виснажливим?«

Що до ‹ласування передом› саме в такій формї, то я вже не певен, та то одначе не доводить потреби калькувати чужий мовний ужиток.
То, що иншї виражають, наприклад, именником, ми можемо виразити дієсловом и под., и мова од того не стане, скажімо, »менш гнучка«.