псл. *(j)estь, *(j)esmь, *(j)esi, (j)esmъ, (j)este,
Живий сме,а ходити не можу(Михайло Коцюбинський)(даний приклад показує лише те ,що дане слово вживають )
Его це що ? Я , якщо точніше еґо є я, тобто я є , що відповідає давнє і маловживане сме ,єсме
зворотнє словотворення від "собі", "особа". "Сіб" --- чоловічого роду, "собА" --- жіночого (хоча можна розглядати й "сОба").
Відмінювання для "сіб":
Н.в. сіб
Р.в. собу
Д.в. собу/собові
З.в. сіб (більш "художньо" --- соба, якщо сприймати його як щось живе)
О.в. собом
М.в. на/у собі (наголос навіть на "і" можна поставити, щоб влити це слово в добре знайому нам мову)
К.в. собе
Відмінювання для "соба":
Н.в. соба
Р.в. соби
Д.в. собі
З.в. собу
О.в. собою
М.в. на/у собі
К.в. собо
Тоді "особа" буде наче "біля/навколо его/собу/соби". Звідси виводимо й "его-їзм" як "соб-[ій]-ство".
Я (з великої). Якщо потрібно "его" вживати як окреме слово
Ay, ‹ya, Ya›.
«Я (з великої). Якщо потрібно "его" вживати як окреме слово».
Xuiba ‹ya› he zaimea ("pronoun") ne e i tac ocremo slovo?
Neyma potrebui pisati ‹ya› u znacyeinïé "ego" he ‹Ya›, porœunaite, na pr.: ‹yeoho ya› "his ego".