Я (з великої). Якщо потрібно "его" вживати як окреме слово
зворотнє словотворення від "собі", "особа". "Сіб" --- чоловічого роду, "собА" --- жіночого (хоча можна розглядати й "сОба").
Відмінювання для "сіб":
Н.в. сіб
Р.в. собу
Д.в. собу/собові
З.в. сіб (більш "художньо" --- соба, якщо сприймати його як щось живе)
О.в. собом
М.в. на/у собі (наголос навіть на "і" можна поставити, щоб влити це слово в добре знайому нам мову)
К.в. собе
Відмінювання для "соба":
Н.в. соба
Р.в. соби
Д.в. собі
З.в. собу
О.в. собою
М.в. на/у собі
К.в. собо
Тоді "особа" буде наче "біля/навколо его/собу/соби". Звідси виводимо й "его-їзм" як "соб-[ій]-ство".
це до "прикладів у інших мовах"?
»Тут хотілося добавити давньоруську форму" я є" за аналогією чеського jsem»
Pervçui, a cyto to dasty tout u izveazcou is slovomy "ego*?
Za drougoe, rousscuy œdpovédnic ceix. ‹jsem›, dédyenuy yz drous., e ‹esmi› — pòuen tuar pœd nagolosomy, ta ‹eimy› — pòuen tuar, ta ‹'smi›, ‹'my› corotçi nenagolosyeni prislœinni ("enclitic") tuari. Ta ésce raz, do "ego" œdnosyeinïa ne imõty, atge "ego" e zaimea, a sesi tuari sõty déyeslovo. Ceix. ‹jsem› ne znacity "ya" ale "esmi, eimy, 'smi, 'my" (tb. eagl. "am" — ne "I*, ném. "bin" — ne "ich", phran. "suis" — ne "je", lat. "sum" — ne *ego").
P.P.:
Na cœilco slovo "ego" e pœima naoucova, otge i cnigyna, to gadaiõ, cyto pro potrebõ dougyxe œdrœzniti prosto zaimea "ya" œd "ego*, mogemo uzeati i dauniy cnigynuy tuar ‹yazu› → ‹yaz›.
<Na cœilco slovo "ego" e pœima naoucova, otge i cnigyna, to gadaiõ, cyto pro potrebõ dougyxe œdrœzniti prosto zaimea "ya" œd "ego*, mogemo uzeati i dauniy cnigynuy tuar ‹yazu› → ‹yaz›.>
+
псл. *(j)estь, *(j)esmь, *(j)esi, (j)esmъ, (j)este,
Живий сме,а ходити не можу(Михайло Коцюбинський)(даний приклад показує лише те ,що дане слово вживають )
A cde e tam znacyeinïe "ego"?
Его це що ? Я , якщо точніше еґо є я, тобто я є , що відповідає давнє і маловживане сме ,єсме
«що відповідає давнє і маловживане сме ,єсме»
Voht tongue speek yoo originelli native as?
Єсме - застаріло, але прямо-таки достовірно!
«Єсме - застаріло, але прямо-таки достовірно!»
Нє "застаріло" а нє "прямо-таки-достовірно".
Ви ж самі написали, що це дієслово "є", до чого воно тут
Вже справді аз чи яз, якщо такий надум. Хоча взагалі досить просто я мабуть