Опитування щодо правопису אלישע פרוש

https://slovotvir.org.ua/users/ratty-more
:
      “Нагадую, що вміст слова (definition) у певному слові частіше не є тотожним тому, що воно позначає (its denotation). І тут, у випадку слова concern, вміст ширший за позначення. Тому знайти відповідне слово за вмістом складніше, ніж за позначенням, адже позначення, як правило, коротше. Через це я й указав на первісне значення позначуваного — щоб від нього було легше знайти слово.
І не забуваймо, що людська мова зазвичай не здатна самою лише позначальною дефініцією повністю охопити всі значення змісту — зазвичай за іменами стоїть один певний «образ» (пор., наприклад, укр. «письмо» — ‘лист’ від «писати [на аркуші]», а рос. «лист» — ‘лист’ від ‘лист (аркуш) [паперу]’, хоча і там і там присутні й «лист», і «писати»). Часто вибір такого образу є відносно довільним.
Наприклад, entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union тощо — усе це, в широкому розумінні, те саме, оскільки всі вони виконують подібні функції: «справа / діяльність», «ведення / утримання справи», «спільність, зібрання», «об’єднання, спілка», «структурність, упорядкованість».
Holding, з мовного погляду, по суті та сама «фірма», тільки одне слово германського походження, а друге — латинського. Entreprise (калькований переклад франц. entreprise або нім. Unternehmen, англ. undertaking) — інша назва для business, так само як і concern. У словах conglomerate і company повніше виражено значення зібраності, спільності.
Усе це веде до того, що всі ці назви певною мірою умовні, і їх багато. Тому найзручнішим і «найбезпечнішим» рішенням було б узяти те слово в (давньо)руській мові, чия позначальна дефініція найближча до первісного значення слова concern — ‘відношення до справи, справа, якою слід займатися’.
Інакше може бути важко відмежувати його від інших слів — як-от company, conglomerate, holding, association, firm тощо. Я поки що не знаю, яке слово було б найкращим, але певен, що воно повинне існувати, адже й англійське concern походить від простого поняття, притаманного всім мовам”

В жепете вводите  їлистлівку та перекладаєте на українську літературну .
За послідні 4 місяця він значно краще став перекладати .

 В жепете вводите  їлистлівку та перекладаєте на українську літературну .За послідні 4 місяця він значно краще став перекладати .

Ти ба, дійсно перекладає. Хоча кілька тижнів тому, воно Мені не перекладало належним чином. Дякую. :-)

 Ти ба, дійсно перекладає. Хоча кілька тижнів тому, воно Мені не перекладало належним чином. Дякую. :-)

Але якщо треба дізнатись, як пишеться кирилицею те, чи інше слово з Олисіївської латинки (особливо, це стосується пропонованих Олисієм перекладів), то тут перекладач не допомагає. Тому потреба в застосунку Романа Романа2 залишається актуальною.

> > \> Добродію Єлисію\, ще таке питання дозвольте\. Як гадаєте\, чому Шевельов \(та й не тільки\) пише тільки \(загалом\) про протиставлення зубних перед “різними І”\, не згадуючи наче так явно звучинну \(фонематичну\) й звуцьку\(фонетичну\) різницю?
> >
> > Cde na priclad?
>
> Наприклад, “Історична фонологія”, с. 926, а також 918, 769-770. На 926 мова, якщо я правильно розумію, тільки про протиставлення твердості-м’якості звуків перед І, а не про якісно “різні І”

Tocmo’smi ouge pisau o tœmy. Sciro, nabridlo mi e molóti te same. 

Pervçui, oge Xevelyœu ta in. i pisiõty o “ rœznuix i ”, yz toho ne pluiné oge bui, bõdy simy, “ i boul odin ino œdguib ” o-perégolósou. Prosto, tam cde œn pisié o “ i ” he œdguibie, to pisié o “ i ”. Ta cto cèsti oumieié i znaié stanovisce govorœu, viesty oge sõty i inchi œdguibui o-perégolósou — crœmy “ i ”, prosto tam o yix móuvui neyma. 
Vui ge, vuisciplete ino te cyto Vam godity. 

Za drougoe, xay i e çiela coupa rœznuix œdguibœu o-perégolósou — a ne odino ino “ i ”, i Xevelyœu vie pone golóunœi yz yix, use ni œn u svoyei »Phonologiie«, ni inchi, ne cladõ si suporiti iz cinnuimy standardomy iz “ i “, ni pacye na riecy ceohosi tacoho coreinnoho he pisyma. Vadui ne vadui, ta u oumóuvax i bez tac ne quietõtchoho stanoviscia rousscoï móuvui, oni pisaxõ u medjax toho, na ceimy to cinnuy rœznovid móuvui bui moglo bouti prosouvano, a tó iz pisymomy na bóulgariçie, xay yaca vadna e. 
Stanovisce ge cazié oge tó ne dieié. 

Za tréitte, cyto do ròzlõcui za “meaccœsttiõ”, to aino, pisiõty, ta toy obraz e daleco ne póuen. Ne ino opisouié lixy’ stanovisce govorœu iz “ i ”, ta i u tuix govoriex iz “ i ” e ròzlõcõ riecéuleno rœzno, a ino u deyaçiex “meaccœsttiõ” — sõty, na pr., i tacœi cde “meaccœsty” e i pri “ i “ œd o-perégolósou, a prote rœzniça e, riecéulena gõbneignemy pœsylie “meaccosti”, abo gõbneignemy pœslie “ i ”, a sam sõgolósen peréd “ i ” e ceolóncovano “meacco”. I yznovou tacui, ya ne móuvlõ o govoriex iz bœilchoiõ rœzniçeiõ. 
To vuinicaié puitagne, ceomou pac móuviuxi o tacœy ne tac ouge velicœy rœzniçie he “meaccœsty - tverdœsty” yna sõgolosna peréd “ i ”, minõto bie tacõge ni bœilchõ ta i ne mèinchõ rœzniçõ ceréz gõbneigne peréd ci pœsylie ci yz obou bocœu “ i ” ta iz “meaccœsttiõ” yna golósna usiõdui? I ya gadaiõ ceomou. Yac bóulgariçeiõ iesce moge bouti yasovano rœzniçõ “tverdœsty” peréd “ i ” proti “meaccosti” peréd “ i ”, to pro gõbneigne u pravopisi bóulgariçeiõ miesta neyma het’. Œdsi i taca vuibœrcovœsty — o “meaccosti-tverdosti” mogemo móuviti bo pisymo dasty, a o gõbnenosti ni, bo u sõstavie cinnoho pisyma neyma. 
Crœmy recenoho vuisje, tverdgeigne o ròzlõçie za “meaccœsttiõ” tocmo vuiraziu bie cto odin (Siniauscuy?) a prœc znauçœu pac prosto utoriuxi za yimy. Ne cògen znaveç bie narieceoslœu iz narieceoslœunoiõ dieialnœsttiõ u polie, i za pèuno ne Xeveliœu. Yac ylga sõditi, Xeveliœu poclada na narieceoslœuna data u inchix troudiex, i na yix snouvauxi svoya zaverttia ci vuivodui. Ta i samœi otœi narieceoslœuscui troudui, pitimosti govorœu bie, he pràvilo, pisano ino tacœi cyto u medjax pisyma bóulgariçeiõ sõty. O yacuixsi [ ͡ β̞], [ᵝ], [ ͡ ɸ, ᶲ], [ʏ, ʏ̼], [y, y̼], [ʲy̯͡i, ʲɥ͡i] tc. e i móuviti godie.