Опитування щодо правопису אלישע פרוש

 Анархізм

Якби Махно був не лівим, а правим анархистом…

Але то таке.

 Тоді за вашою логікою можна під кожним дописом латинкою писати #неправопис. А якщо заманеться, то замість цього конкретно про тих, хто нею користується 😂 

??? 

»Якщо “примітивний” значить “такий, що майже сповна одповідає призначенню”, то так. Якщо ж ні, то неправда Ваша«

А якому саме призначенню? У правописів нема універсального призначення, чи не так?

Якщо “примітивний” значить “такий, що майже сповна одповідає призначенню”, то так. Якщо ж ні, то неправда Ваша

Якому саме призначенню? У правописів нема універсального призначення

Та дайте йому хоча би з тими засадами письма розібратись, що він про них тута ледь не під кожним дописом кугутає.

Це Ви про господаря Романа мабуть?

Нема загальних правил, яким потрібно(!) слідувати. Так, є прописані правила стандартного правопису — вони нормують ужиток чинного стандартного правопису для бюрократів та адміністративних моментів, та в жодному разі не боронять ужиток альтернативных правописів у миру, чи не так?

Право користати з альтернативних правописів мимо думку інших має кожен, і Ви тож, ба й у правилах цього осідку не прописано противного. Нормотворчі комісії — це ж не укладники новоязу з творчості Орвела. Вони прописують правила вжитку правопису для своїх потреб — веденя документації, затвердження законів, державних ЗМІ абочого, та не прописують як має мовити бабця на селі або люди на форумі.

Писати чи не писати чинним стандартом — то скоріше питання доцільности. Коли для людини більше важить засвоєння інформації субесідником, то та напише чинним правописом, коли ж для єї більше важить щось інше, що движе її до ужитку іншого правопису, то Ви чи хтось інший її не побудите писати стандартно. Просто минайте її дописи, аби ті не краяли Вам око — це може дратувати. Але людина свідомо пожертвувала зрозумілістю пересічному користачеві на користь чогось іншого, і ледве чи полівить. Так чи інак, у правилах цього осідку не прописано заказу на вжиток інших правописів 🤫

»Якщо “примітивний” значить “такий, що майже сповна одповідає призначенню”, то так. Якщо ж ні, то неправда Ваша«

А якому саме призначенню? У правописів нема універсального призначення, чи не так?

У нашого письма є досить виразне призначення, і я про це не раз уже писав. І воно, завдяки своїм засадам, хоча й не бездоганне, звісно, та сповна виконує це призначення.
Як я вже безліч разів писав (хоч би й  тут вище), усім прихильникам страхописів треба розуміти, коли їх ужиток доречний, а коли ні. А для цього треба розуміння призначення письма. Те, що “не заборонено”, ще ніяк не мало би значити, що “неодмінно треба спробувати”. Докази багато разів наводив, та байдуже всім, авжеж.

Так чи інак, у правилах цього осідку не прописано заказу на вжиток інших правописів 🤫

У цьому й біда

Господарю Романе, можете розповісти що то за призначення й хто його призначив? Я щиро не бачив Ваших дописів щодо того 🤷

Християнство, Юдинство, Буддинство, … , Засадинство

Господарю Романе, можете розповісти що то за призначення й хто його призначив? Я щиро не бачив Ваших дописів щодо того 🤷

Див. хоч би й тут вище, 7 грудня.
Писемна мова – теж мова, її прояв, якщо можна так сказати. Отже, її загальне призначення таке ж, як і в мови загалом: обмін відомостями (інформацією). Мова – це засіб порозуміння. 
Якщо почитаєте уважно, можете помітити, що спільнота називається “Словотвір”. Головне призначення її – добирання питомих перекладів/одповідників до чужих слів. І писемна мова тут – це насамперед засіб, засіб, що має слугувати цьому призначенню, не заважати. А різні кривописи, що, на додачу, постійно змінюються, явно цьому заважають.
Я вже не раз пояснював: ми читаємо не по буквах, а розпізнаємо знайомі “обриси” слів, і що поширеніше слово, то краще це діє (пригадайте-но, мабуть, і Ви бачили в Мережі тексти з переставленими буквами в словах). Якщо ж, наприклад, просто замінити І на ять, “образи” слів змінюються, уповільнюючи читання: око “спотикається”. 
Також використання різних кривописів явно заважає: 
а) внутрішньому повнотекстовому пошуку (якщо такий колись прикрутять), а також “ззовнішньому” пошуку;
б) “ззовнішньому” знаходженню, наприклад, цінних відомостей, зокрема розборів, які добродій Єлисій оприлюднював тут своїм жахливим письмом (простіше кажучи, якщо я не учасник Словотвору, я, мабуть, нізащо не нагуглю те, що він писав латинкою); 
в) залученню нових учасників, як я вважаю;
г) розумінню й поширенню надумів і здобутків Словотвору.

Глибше пояснення вимагає більш докладного розбору суті та значущості літературної мови, та на це треба окрема нитка, яку все ніяк не створю. 

Нема загальних правил, яким потрібно(!) слідувати. Так, є прописані правила стандартного правопису — вони нормують ужиток чинного стандартного правопису для бюрократів та адміністративних моментів, та в жодному разі не боронять ужиток альтернативных правописів у миру, чи не так?

Не боронять?! Ясна річ, що боронять! А нащо тоді правопис?

Право користати з альтернативних правописів мимо думку інших має кожен, і Ви тож, ба й у правилах цього осідку не прописано противного. Нормотворчі комісії — це ж не укладники новоязу з творчості Орвела. Вони прописують правила вжитку правопису для своїх потреб — веденя документації, затвердження законів, державних ЗМІ абочого, та не прописують як має мовити бабця на селі або люди на форумі.

Ні, ну… це просто сон рябої кобили. Вже вибачте, я ж не винен, що таке пишете: “у кожного свій правопис” 😄

Писати чи не писати чинним стандартом — то скоріше питання доцільности. Коли для людини більше важить засвоєння інформації субесідником, то та напише чинним правописом, коли ж для єї більше важить щось інше, що движе її до ужитку іншого правопису, то Ви чи хтось інший її не побудите писати стандартно. Просто минайте її дописи, аби ті не краяли Вам око — це може дратувати. Але людина свідомо пожертвувала зрозумілістю пересічному користачеві на користь чогось іншого, і ледве чи полівить. Так чи інак, у правилах цього осідку не прописано заказу на вжиток інших правописів 🤫

Я не повинен минати нічиї дописи. Ви розумієте, що Ви кажете? Ви кажете: спочатку я створю проблему, а потім я (героїчно) шукатиму шляхи її подолання. Проблему не створюйте!

 Проблему не створюйте!

Хто сте, щоб наказував нам? 

Підсумовуючи, панове: якщо у кожного будуть свої правила, цей осідок довго корисним не залишатиметься. Зрештою можна й лайкою відповідати, та ще й поіменно, і якщо що - “мені так подобається!”; або: “це мій правопис!” 

Тому домовляймось не розводити тут росію, а слідувати дійсним правилам, будь ласка. 

Ще раз — нема на цьому осідку правил до вжитку правописів. Нема

»Я не повинен минати нічиї дописи. Ви розумієте, що Ви кажете? Ви кажете: спочатку я створю проблему, а потім я (героїчно) шукатиму шляхи її подолання. Проблему не створюйте!«

Для мене то не клопіт, то свідомий вибір. Знову наголошу, що осідок не має правил щодо вжитку правописів, то й нема вини таким закидам. Вміння цідити інформацію та минати чужі слова — то основний навик користання з Мережі. Ледве чи хто тут змінить своє становище на користь зручності іншого — рівно, як, смію припустити, й Ви ледве чи стали б на те, щоб одмовити собі в своїх звиках у відповідь на чиєсь прошення 🤷

»Ні, ну… це просто сон рябої кобили. Вже вибачте, я ж не винен, що таке пишете: “у кожного свій правопис” 😄«

Вибачте, та »сон рябої кобили« — то не є відповідний довід 🤓

Господарю Романе, розумію вашій аргументації щодо того, що альтернативні правописи не устигають в плідности обміну відомощами👍
А в тім, чи не могли б Ви відповісти на питання — чому Ви гадаєте, що обмін відомощами є єдине чи головне завдання правопису? Хто призначив це завдання? 

Користачі інших правописів можуть віддавати перед подоланню інших завдань, ніж розумінню середнім користачем, чи не так?

не устигають в плідности 

Ви наумисно провокуєте добродія Романа?)

А в тім, чи не могли б Ви відповісти на питання — чому Ви гадаєте, що обмін відомощами є єдине чи головне завдання правопису? Хто призначив це завдання? 

Добродій Роман плутається в тямах “письмо”, “засади письма”, “правопис” і вживає їх не до речі. Ба він із піною ту доводив своє нерозуміння тями “теорема”, тобто вже з цього ясно є, що такі добродії, як Роман чи Мудров, не щуть правди, вони передусім намагаються виправдати себе в будь-який спосіб.

не устигають в плідности 

Ви наумисно провокуєте добродія Романа?)

А в тім, чи не могли б Ви відповісти на питання — чому Ви гадаєте, що обмін відомощами є єдине чи головне завдання правопису? Хто призначив це завдання? 

Добродій Роман плутається в тямах “письмо”, “засади письма”, “правопис” і вживає їх не до речі. Ба він із піною ту доводив своє нерозуміння тями “теорема”, тобто вже з цього ясно є, що такі добродії, як Роман чи Мудров, не щуть правди, вони передусім намагаються виправдати себе в будь-який спосіб.

“Не щуть” …
Це якраз Ви-таки показали повне нерозуміння суті втямка “теорема” та його визначальних ознак, що я добре пояснив там, та Ви не можете того зрозуміти.

Добродію Є. Ковтуненко.
“розумію вашій аргументації” ??
“устигають в плідности” Справді, до чого це? 

До речі, а чи можна до Вас якось інакше звертатися, простіше, коротше? Наприклад, “добродію Євгене” (якщо Ви Євген)? 

“А в тім, чи не могли б Ви відповісти на питання — чому Ви гадаєте, що обмін відомощами є єдине чи головне завдання правопису? Хто призначив це завдання? “ 
Словотвір має своє завдання, головне завдання, призначення: знаходження питомих одповідників до чужих слів. Так? Так.
Різні кривописи заважають цьому спільному й потрібному ділу, сповільнюючи, ускладнюючи, а то й унеможливлюючи розуміння та пошук, одриваючи людей, увагу. Так? Так. 
Отже, вжиток таких кривописів, що заважають (основному призначенню), просто недоречний. 
Мова – це засіб обміну відомостями. Писемна мова – це теж мова, її прояв тбм. Засоби повинні сприяти, або хоча б не заважати призначенню, чи не логічно?

Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?

> Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?

Cde na priclad?

> Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?

Cde na priclad?

Наприклад, “Історична фонологія”, с. 926, а також 918, 769-770. На 926 мова, якщо я правильно розумію, тільки про протиставлення твердості-м’якості звуків перед І, а не про якісно “різні І”

Добродії учасники, після кількох місяців напруженої роботи, неймовірних зусиль, відвертого забуття з лінню і кількох спроб самогубства, дозвольте винести на ваш суд плід чорнового перекладачи письма добродія Єлисія людською мовою. Безперечно, в ньому безліч недоліків, належить зробити в кількадесят разів більше, але я вважаю, що початок можна вважати покладеним. 
Письмо добродія Єлисія:
“Nagadaiõ cyto vuituiceigne (definition) yna dana slova ceastieyche neigy ni ne e conecyno tóge cyto vuiznaca’ho (it’s denotation). I tout, u razie slova concern, vuituiceigne e cde xirye za vuiznacõ. Otge naiti yno slovo za vuituiceignemy e cde teagye neigy za vuiznacoiõ, tomou cyto vuiznaca e, he pràvilo, corotjcha. Tomou’my i cazau na perveisne znaceigne vuiznacui, cyto œd yeoho bui moglo bouti legche naiti slovo. I ne zabõdymo cyto lioudsca móuva, rodovo, he pràvilo, ne e dosta èmca samoiõ lixye vuiznacoiõ œdcreatati usiex znaceign vuituiceigna — izvuitchayno e za imeamy puœimou odin yacuy prõg (na pr., veat. ‹письмо› ‘a letter’ œd pisati [na listie], a rous. ‹list› ‘a letter’ œd ‘a leaf ( = sheet) [of paper]’, xotcha i tam i tam e ugornõto i ‘list’ i ‘pisati’). I ceasto e vuibier tacoho prõga e uzteagylivo néptchovan (‘relatively arbitrary’). Na pr., entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union, tc., tó use, berõtchi xiroco, e tó samo, u ròzoumiegnie cyto ou usiex sõty izpuœlnui prõgui: ‘dielo / dieyalnœsty’, ‘vedeigne / derjagne diela’, ‘izpuœlnœsty, gromadnœsty’, ‘sporeigne, polon’, ‘struœynœsty, readnœsty’. Holding e, yz pogleadou móuvui, u istotie ta sama ‘firma’, ino odino œd germanscoho corene a drougoe latinscoho. Entreprise e (cerpanuy pereclad phranoçscoho *underneman, hi eagl. ‹undertaking›) inche imea za business, i tóge concern. U slovax conglomerate i company e izpuœlna vuiznaca gromadnœsty, izpuœlnœsty (por. i znaceigna rous. sluœu na ‹seab[e]r•›). Simy vedõ do toho cyto na cuœlco usya ta imena sõty néptchovana, i e yix coupa tuix imén, tó naiguœdnieyche i ‘cielieyche’ (safest) riecheigne bui boulo uzeati tó slovo u (d.-)rousscie cyto vuiznacoiõ naiblizje legity [perveisnomou] znaceignou slova concern *‘relation to matter-business, a matter to be dealt with’. Inacche pac mogé bouti teagyco œdocremiti œd inchuix sluœu, he otó company, conglomerate, holding, association, firm tc. Ya pocui ne viemy cyto za slovo bui tó boulo nailiepche, ta esmi pèuen cyto dóugyno e postoyati, atge i eagl. concern e œd prostoho puœima, cyto izpuœlen e usiem móuvam.”
Перебуквування:нагадаю что витичіннє (дефинитьон) іна дана слова чястійше ніж ни не є конечно тоже что визнака’го (ит’с денотатьон). і тут, у разі слова кончерн, витичіннє є кде ширє за визнаку. отже найти іно слово за витичіннєм є кде тяже ніж за визнакою, тому что визнака є, ге прàвило, коротжша. тому’м і казав на первісне значіннє визнаки, что від єого би могло бути легше найти слово. і не забудьмо что людска мова, родово, ге прàвило, не є доста ємка самою лише визнакою відкрятати усіх значіннь витичіння — ізвичайно є за ім’ям пійму один якуй пруг (на пр., в’ят. ‹письмо› ‘а леттер’ від писати [на листі], а рус. ‹лист› ‘а леттер’ від ‘а ляф ( = сгеет) [оф папер]’, хоча і там і там є угорнуто і ‘лист’ і ‘писати’). і чясто є вибір такого пруга є узтяжливо непчован (‘релативель арбитрарь’). на пр., єнтреприсе, компань, фирм, бусинесс, организатьон, кончерн, голдинг, конгломерате, уньон, тк., то усе, беручи широко, є то само, у розумінньі что у усіх суть ізпілни пруги: ‘діло / діялність’, ‘ведіннє / держаннє діла’, ‘изпілність, громадність’, ‘споріннє, полон’, ‘стрійність, рядність’. Hолдинг є, із погляду мови, у істоті та сама ‘фирма’, іно одино від жерманского корене а другое латинского. Eнтреприсе є (черпануй переклад пграноцского *ундернеман, ги ягл. ‹ундертаkинг›) інше ім’я за бусинесс, і тоже кончерн. у словах конгломерате і компань є ізпілна визнака громадність, ізпілність (пор. і значіння рус. слів на ‹сяб[е]р•›). сим веду до того что на кілко уся та імена суть непчована, і є їх купа тих імен, то найгіднійше і ‘чілійше’ (сафест) рішіннє би було узяти то слово у (д.-)русщі что визнакою найблизже лежить [первісному] значінню слова кончерн *‘релатьон то маттер-бусинесс, а маттер то бе дялт wитг’. інакше пак може бути тяжко відокремити від інших слів, ге ото компань, конгломерате, голдинг, ассочятьон, фирм тк. я поки не вім что за слово би то було найліпше, та єсми певен что довжно є постояти, атже і ягл. кончерн є від простого пійма, что ізпілен є усім мовам.

Киньте, будь ласка, посилання (URL) на Ваш застосунок (якщо це web-додаток), або залийте Ваш застосунок на безплатний снопообмінник (файлообмінник) і дайте посилання на той застосунок у снопообміннику. Ваш застосунок хоч і кривий, але перекладає досить добре.

 Російська рідна для більшості українців

Не погоджуюсь. Те, що російська досить поширена й разом з нею ускладнення (комплекс) меншовартості серед українців, то це правда. А те, що російська є рідною для більшості українців - це навряд. До того ж значна частина українців є нащадками переселенців з російської глибинки, які замінили собою українців, загиблих внаслідок голодоморів 1933, 1920 (точно не знаю) та 1946 (точно не знаю).

Уже тривалий час існують розбіжності в поглядах щодо доречності використання латинки.
Отже, просте запитання, добродії учасники: чи спричиняє для вас латинка, зокрема добродія Єлисія, відчутні незручності, зокрема щодо хуткості читання та/або розуміння?

Латинку Юрка Зеленого Я розумію менш-більш, а латинку Олисія Поруша (користувача, чиє ім’я написане івритом) Я взагалі не розумію.