{tʲeˈlʲeʃ ~ tʲeˈlʲi͡eʃ ~ tʲiˈlʲiʃ ~ teˈlʲeʃ ~ teˈlʲi͡eʃ ~ ceˈlʲeʃ ~ ceˈlʲiʃ ~ ceˈlʲi͡eʃ ~ ...}.
Желехівський ІІ, 364: телї́ш "Holz, Material".
Від "творити". Суфікс "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт праці.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А твориво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял для творіння чого завгодно
Slofo te e cerpano iz Materialwf dlya Slwfnika Daunyo-Rousscoyui Mòufui I. Srezneiüscoho, http://oldrusdict.ru/dict.html#: <мъшель> »вещь; имущество«, daunyo-grecscoiõ tam dano i znac »ὕλη« (https://en.wiktionary.org/wiki/ὕλη), tobo »stuff, material, substance«. Slofo <мъшель> e, uédé, wd corene *mux- »mox«, z rozuoyem → *»tlénne«.
Раніше "знадобом" звали "матеріял" (
r2u.org.ua: материал), але зараз доречно це слово хочуть залишити для ґаджетами, інжеренрами і всяким таким.
Також маємо суфікс "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт праці: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Об'єднавши, можна створити новотвір, який тямою не "перегукуватиметься" зі "знадібком" і буде лиш иншою формою давнього слова, який українці уже дуже давно вживали на позначення терміну "матеріял"
Дієреза (випадання) [об] зі слова є явище нормальне: солнце → сонце, сердце → серце, честний → чесний тощо
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А знадиво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял
З чого взяли?! Я розумію, що Ви хороший знавець української мови і фахівець, але не можна просто так вважати слово лядським, чи не могло воно виникнути на питомому українському тлі?
Не зовсім зрозуміло чому "речовина" від "річ" ви розумієте як запозичення з польської.
Заглядайте в словника. Легко знаходиться точний відповідник до описаного. "Добутий або вироблений вихідний матеріал, признач. для дальшої промислової обробки й одержання напівфабрикатів або готових виробів"
goroh.pp.ua: сировина
Усиво/всиво/ўсиво – від давньоруського "вьсь" (що у сучасній українській набуло форми "все/усе") та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А усиво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял
Слово вєщь/вѣщь було у мові давньоруській і з неї успадковано у староукраїнську (могло означати "справа"), її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія".
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".
Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віч
Матерія — Віч
Матеріальний — Вічий
Матеріальність — Вічість
Від нашого "є(си)" (r2u.org.ua: єси) та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А єсиво — це взагалі все, що є(сть) матеріялом
підготовка аналітичних матеріалів = підготовка дослідницьких доробків
Наприклад: „дерев'яний матеріал“ –> «деревина»; „медовий матеріал“ –> «медовина» (те, що для вироблення меду)
Присутнє також у словах зі збірною тямою (хоч і в іншому значенні), як-от „фрукти“ –> «садовина»
Ну це для прикладу 😅
Може бути -вина або -овина, різні ж закінчення у слів..
Доречі, спасибі за нагадування
Важко утворити від нього питання, бо в цьому значенні слово «матеріал» уже є відповіддю. Як на мене, в природі такого би питання просто не існувало. Влічуючи, що «меблі» це сам по собі перейняток, а питоме слово: рухлядь (збірна тяма) то питання звучало б ± так:
«З якої рухлядовини зроблена ця рухлядь?»
(приклад «-овина»)
>Влічуючи
💔
>З якої рухлядовини зроблена ця рухлядь?
😆 Звучить як бздура)
Ну то я ж кажу, в природі такого питання не існує, бо вже і так відомо, що рухлядь з рухлядовини зроблена. Це суто переклад для Вас. Назва сама за себе говорить.
Влічуючи – це „враховуючи“ без германських прикрас
рахунок
>бо вже і так відомо, що рухлядь з рухлядовини зроблена
???
>Влічуючи – це „враховуючи“ без германських прикрас
Ні, це моск. учитывая.
Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число.
https://hrinchenko.com/dictionary/word/26534-lik
рос. учитывая –> укр. влічуючи
Це і є „враховуючи“
Частіше для позначення „матеріалів“ з визначених порід, видів сировини.
Доречі, звідси й сама «сирОВИНА́» (від «сир» –> «сирий»)
Для переходу від значення одиничності до збірної тями: «з гороху» –> «горошинА́» (не плутати зі зменшувально-пестливим «горох»); «зі соломи» –> «соломина»
Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші) Материал – матеріял, знадіб, знадібок, знадоби.
Там ще вказано, що це підходить до письмового або усного матеріалу,
Дуже шкода, що зараз так хочуть стати називати не "матеріал" а "ґаджета":(
ґаджет
То є іно за "матеріал" до тиску ("publishing material"), а нє за "матеріал-речовину".
З чого взяли?
Гадаю, для речовини ще є "матерія". Тож "матеріал" і у речовині однак тяжіє до знадобу. Тобто, не пригадаю, де є матеріал окремо від тями "знадіб до виробу чи твару".
Теж гадаю що це не про речовину, але навіть СУМ подає "ЗНАДІБ2, добу, ч., діал. 1. Речовина. Вона була при зброї: у руках Був заступ гострий, а в кишені куля, Набитая знадобом розривним (Л. Укр., І, 1951, 115)", і в РУАС-24-33 теж ця цитата. Правда чи є ще такі приклади неясно. І ще знадіб означає прилад, інструмент, дещо здавалося би схоже насправді це
А що використовувати коли мова йде про видиво(відео) матеріял?
Те саме.
++