Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші) Материал – матеріял, знадіб, знадібок, знадоби.
Від "творити". Суфікс "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт праці.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А твориво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял для творіння чого завгодно
Слово вєщь/вѣщь було у мові давньоруській і з неї успадковано у староукраїнську (могло означати "справа"), її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія".
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".
Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віч
Раніше "знадобом" звали "матеріял" (r2u.org.ua: материал), але зараз доречно це слово хочуть залишити для ґаджетами, інжеренрами і всяким таким.
Також маємо суфікс "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт праці: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Об'єднавши, можна створити новотвір, який тямою не "перегукуватиметься" зі "знадібком" і буде лиш иншою формою давнього слова, який українці уже дуже давно вживали на позначення терміну "матеріял"
Дієреза (випадання) [об] зі слова є явище нормальне: солнце → сонце, сердце → серце, честний → чесний тощо
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А знадиво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял
Усиво/всиво/ўсиво – від давньоруського "вьсь" (що у сучасній українській набуло форми "все/усе") та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А усиво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял
Від нашого "є(си)" (r2u.org.ua: єси) та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А єсиво — це взагалі все, що є(сть) матеріялом
Матеріал — речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу, або які сприяють якимось діям.
Нарешті привезли пальне і змащувальні матеріали.
Перекладаємо слово матеріал
Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші) Материал – матеріял, знадіб, знадібок, знадоби.
Там ще вказано, що це підходить до письмового або усного матеріалу,
Дуже шкода, що зараз так хочуть стати називати не "матеріал" а "ґаджета":(
ґаджет
Від "творити". Суфікс "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт праці.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А твориво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял для творіння чого завгодно
Слово вєщь/вѣщь було у мові давньоруській і з неї успадковано у староукраїнську (могло означати "справа"), її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія".
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".
Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віч
Матерія — Віч
Матеріальний — Вічий
Матеріальність — Вічість
Раніше "знадобом" звали "матеріял" (r2u.org.ua: материал), але зараз доречно це слово хочуть залишити для ґаджетами, інжеренрами і всяким таким.
Також маємо суфікс "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт праці: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Об'єднавши, можна створити новотвір, який тямою не "перегукуватиметься" зі "знадібком" і буде лиш иншою формою давнього слова, який українці уже дуже давно вживали на позначення терміну "матеріял"
Дієреза (випадання) [об] зі слова є явище нормальне: солнце → сонце, сердце → серце, честний → чесний тощо
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А знадиво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял
Усиво/всиво/ўсиво – від давньоруського "вьсь" (що у сучасній українській набуло форми "все/усе") та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А усиво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял
Від нашого "є(си)" (r2u.org.ua: єси) та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А єсиво — це взагалі все, що є(сть) матеріялом