Від "творити". Суфікс "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт праці.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А твориво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял для творіння чого завгодно
Slofo te e cerpano iz Materialwf dlya Slwfnika Daunyo-Rousscoyui Mòufui I. Srezneiüscoho, http://oldrusdict.ru/dict.html#: <мъшель> »вещь; имущество«, daunyo-grecscoiõ tam dano i znac »ὕλη« (https://en.wiktionary.org/wiki/ὕλη), tobo »stuff, material, substance«. Slofo <мъшель> e, uédé, wd corene *mux- »mox«, z rozuoyem → *»tlénne«.
Раніше "знадобом" звали "матеріял" (
r2u.org.ua: материал), але зараз доречно це слово хочуть залишити для ґаджетами, інжеренрами і всяким таким.
Також маємо суфікс "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт праці: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Об'єднавши, можна створити новотвір, який тямою не "перегукуватиметься" зі "знадібком" і буде лиш иншою формою давнього слова, який українці уже дуже давно вживали на позначення терміну "матеріял"
Дієреза (випадання) [об] зі слова є явище нормальне: солнце → сонце, сердце → серце, честний → чесний тощо
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А знадиво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял
<Раніше "знадобом" звали "матеріял">
<зна́диво>
___
A do cœho e tam se:
<Дієреза (випадання) [об] зі слова є явище нормальне: солнце → сонце, сердце → серце, честний → чесний тощо.> ?
___
U rousscé móuvé e slovo διαίρεσις givano nevérno; διαίρεσις = "uipadeinïe", a "ròzdélyeinïe".
Усиво/всиво/ўсиво – від давньоруського "вьсь" (що у сучасній українській набуло форми "все/усе") та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А усиво — це узагалі всякий (будь-який) матеріял
З чого взяли?! Я розумію, що Ви хороший знавець української мови і фахівець, але не можна просто так вважати слово лядським, чи не могло воно виникнути на питомому українському тлі?
Не зовсім зрозуміло чому "речовина" від "річ" ви розумієте як запозичення з польської.
Надто широке, позначає будь-яке фізичне тіло, а не лише те, що описано на цій сторінці. Якщо використовувати "матеріал" з іншим означенням, то може підійти.
Також можна див. "СИРОВИНА́", як більш вузьке.
Від нашого "є(си)" (r2u.org.ua: єси) та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
А єсиво — це взагалі все, що є(сть) матеріялом
Слово вєщь/вѣщь було у мові давньоруській і з неї успадковано у староукраїнську (могло означати "справа"), її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія".
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".
Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віч
Матерія — Віч
Матеріальний — Вічий
Матеріальність — Вічість
{tʲeˈlʲeʃ ~ tʲeˈlʲi͡eʃ ~ tʲiˈlʲiʃ ~ teˈlʲeʃ ~ teˈlʲi͡eʃ ~ ceˈlʲeʃ ~ ceˈlʲiʃ ~ ceˈlʲi͡eʃ ~ ...}.
Желехівський ІІ, 364: телї́ш "Holz, Material".
Заглядайте в словника. Легко знаходиться точний відповідник до описаного. "Добутий або вироблений вихідний матеріал, признач. для дальшої промислової обробки й одержання напівфабрикатів або готових виробів"
goroh.pp.ua: сировина
Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші) Материал – матеріял, знадіб, знадібок, знадоби.
Там ще вказано, що це підходить до письмового або усного матеріалу,
Дуже шкода, що зараз так хочуть стати називати не "матеріал" а "ґаджета":(
ґаджет
То є іно за "матеріал" до тиску ("publishing material"), а нє за "матеріал-речовину".
З чого взяли?
Гадаю, для речовини ще є "матерія". Тож "матеріал" і у речовині однак тяжіє до знадобу. Тобто, не пригадаю, де є матеріал окремо від тями "знадіб до виробу чи твару".
А що використовувати коли мова йде про видиво(відео) матеріял?
Те саме.