Пропоную не перекладати позаяк слово матерія походить від латинського "mater" що українською перекладається як "матір". Можемо простежити, що латинське слово звучать майже однаково з українським, до того ж літера "і" при відмінюванні міняється на "е" (матІр - матЕрі) тому немає жодного смислу вигадувати велосипеда й міняти слова, що й так личать нашій мові.
В церковнослов'янських словниках перекладалося як "вещь, вещество".
Так, в основному, ви дійсно праві,
й тому:
В'ЯЗО
___________
· вʼязи́на́ ·
/
щось зв'язане між собою - на найменшому
та ВСІХ ПЕРШОПОЧАТКОВИХ НАСТУПНИХ РІВНЯХ до свого отриманого стану:
- енергія
- площина
- речовина
- тощо
___________
/вʼязкість/зв'язність
Є в'язкість(зв'язність) - є матерія
По прикладу утворення слова Всесвіт, бо матерія - це те, з чого утворено все навколо
Візьму до уваги.
<ь наче випав після всіх р. отже матір.>
Ne usiõdui.
А де не випало? «Дурь»?
Це просто пошесть кривописів
Ну оце я ще розумію, це справді питання, хоча я згоден з тим, як його розв'язали в українському правописі
У нас є красне слово "у(в)тілити" що й значить здійснити/матеріялізувати
Є старий чепінь множини -еса (небо, небеса; коло, колеса), а загалом на будь-яку матерію можна було би казати тіло
Коли,
з'являється/є якась 'площина' - ЗНАЧИТЬ щось матеріалізувалось/матеріалізоване у площину, у себеподібну структуру, в'язкість.
щось зв'язане між собою - на найменшому
та ВСІХ ПЕРШОПОЧАТКОВИХ НАСТУПНИХ РІВНЯХ до свого отриманого стану:
- енергія
- площина
- тощо
матеріал
matïœuf/matïwf, matïof-
{ˈmɑtʲʉw ~ ˈmɑtʲːʉw ~ ˈmɑcʉw ~ ˈmɑcːʉw ~ ˈmɑtʲʏw ~ ˈmɑtʲːʏw ~ ˈmɑcʏw ~ ˈmɑcːʏw}, matïœf- {ˈmɑtʲow- ~ ˈmɑtʲːow- ~ ˈmɑcow- ~ ˈmɑcːow-} – у непрямих відмінках.
Желехівський І, 430: ма́тїв (чол.р.) → див. мате́рия 1), → 429: мате́рия 1) Materie, Stoff (in allen Bedeutungen = "у всіх значеннях"!).
Віді, субстантивація вихідної т.зв. "нечленної" форми прикметника чол.р. , прикметниковим чепенем *-ou-, від основи mati- "мати (матір)", з семантичною мотивацією тотожною з лат. materia ← mater; така сама семантична мотивація є в угорськім anyag "матерія" ← anya "мати" + чепінь -g.
Написання matïœuf відбиває вихідну форму *matïeu- з гармонізованим *е, яке походить від *о чепене *-ou-, після переднього голосного *-і- в *mati, а написання matïwf відбиває вихідну форму *matïou-, з гармонізацією *о.
+
Милозвучне слово.
Як записати кирилицею? Дякую.
Pwd slovom e dano zméncõ is gerelom na Gelexwfscoho. Ou Gelexwfscoho e pisano: <ма́тїв>. Ale nacy e pisati cuiriliçeiõ? Iz <матів> ne e yasno, ci tô e /ˈmɑtʲyw/ abo /ˈmɑtʲiw/, abo /ˈmɑtyw/, abo /ˈmɑtiw/.
Усі звучини (фонеми) кирилиця передає, а більше й не треба
<Усі звучини (фонеми) кирилиця передає, а більше й не треба>
Так, ачей Вашому московсько-хохляцькій вимовї є як раз. Та, пробачте, мене рупить радше права руська мова.
Письмо має передавати звучини (фонеми) мови, а не звуки, які можуть значно відрізнятися в межах країни
Пишіть одразу МФА, тоді точно найправіша буде👌
Хоча ви приблизно це й робите, тільки коли треба щоб по-різному читалося, вживаєте одну букву, цікаво чому😁
Зовсім не те. І незрозуміле, і не передає суть
<Зовсім не те. І незрозуміле, і не передає суть>
Yaco mogete sõditi ci slovo pèredaieity sõty, coli Sami ge caziete cyto nezròzoumélo Vam e? Coli buismo sõdili pridatnœusty slœu ino za prozorœustïõ yix perueisen znacyeiny, to ci malo zagalno znan slœu bui ouge treba boulo uicuinõti iz móuvui.
Slovo ‹matïeû› e œd slova ‹mati› "mother", is tuimy ge rozvitcomy znacyeinïa "mati" → "materia" hi latinscoe ‹materia› œd ‹mater›. Sõty znacyeinïa e dosta prozora: "mati — gèrêlo tuoryeinïa, rodyeinïa" → "osnova réciy".
"Yaco mogete sõditi ci slovo pèredaieity sõty, coli Sami ge caziete cyto nezròzoumélo Vam e?"
Незрозуміло не мені. Із самого слова непросто здогадатися, про що йдеться. Наведу приклад. "Грозина" -- і зрозуміло, що йдеться про щось пов'язане з грозою. Порівняно недовго й нескладно здогадатися, що йдеться про щось електричне. Розгляньмо тепер "пруда": по-перше, навряд чи хтось знає слово "пруд" у значенні "бурштин" (і взагалі, мабуть, воно в нас у такому значенні не вживалося). По-друге, перехід від "бурштин" до "електрика" зовсім не очевидний, треба знати походження. І гроза -- найелектричніше й найпоширеніше електричне явище, тому значення від неї "електрика" значно очевидніше, чого ми й намагаємося досягти, розумієте?
До того ж, я зазвичай намагаюся для звичності зберегти рід слів, але це між іншим.
"Жінка щодо дитини, яку вона народила. Приклади
Жінка, що має або мала дитину. Приклади
Самиця щодо своїх малят. Приклади
перев. з означ., перен. Про що-небудь дуже близьке, рідне."
Можливо, підійшло б до "речовина", але не "матерія"
<Незрозуміло не мені. >
To za coho pac pisiete? Crœumy Vas né tou dosi ou nicoho ne boul géden zameût ogleadomy yasnosti slova.
____
<Наведу приклад. "Грозина" -- і зрозуміло, що йдеться про щось пов'язане з грозою.>
Nou, is grozoiõ, ta ne is electricoiõ ci electronomy. A cêny tomou e isveazoc Vasyuix ‹gromœuneç, grozineç, grozeny› is electricoiõ ci electronomy tac yasen cyto seagu e agy 0 gòlôsœu? I ya ne tuerdiõ cyto iz slova ‹prõdeç› e preamo yasno znacyeinïe "electron", ta ne ya a Ui'ste tou poceali o 'yasnosti'. Slovo ‹prõd› e u znacyeinïé greçscoho "ήλεκτρον" — ci e Vam ocivist isveazoc abi né — isvédcyeno u daunyorousscuix pameatcax, i tô e ouge dosta pœulygiu tóuc ("enough relevant reason") prosterti tô slovo he pitomo za "electron". I slovo ‹matïeû› e isvédcyeno u znacyeinïé "materia". A cde e isvédcyeno slovo za "electron" œd slova groza? Tscéiete mea rozvérciti ("discredit") za moye pisanïe latiniçeiõ, libo n'? To tscéite dougyxye.
Я розумію, що мене Ви не поважаєте нітрохи. Але в чому причина неповаги до інших, які, можливо, теж схочуть це прочитати?
По-перше, одна з очевидних переваг і, як наслідок, причин питомого словотворення — зрозумілість, тобто коли можна хоча б приблизно здогадатися, про що може йтися, знаючи питомі складниці (морфеми). Якщо ми будемо перекладати чужі слова давніми нашими, які востаннє вживалися, умовно, у 12 столітті, такі переклади не матимуть жодної надії на успіх. Такого значення слово "пруд" уже точно не має.
Окрім того, чи точно "пруд"="бурштин" — не старослов'янізм?
По-друге, щодо тієї ж грозини, якщо вже на те: що ближче до електрики, електричних явищ, гроза(де блискавка — суто електричне явище) чи бурштин?
По-третє, якщо є кілька способів перекласти, навіщо вибирати той, із якого складніше здогадатися про значення?
По-четверте, навіщо просто калькувати? Навіщо знати все походження слова? Щоб зрозуміти Ваш переклад, по-перше, треба знати, що кількасот років тому слово "пруд" мало значення "бурштин", по-друге, знати, яким чином він пов'язаний з електрикою. Навіщо ускладнювати?
Зараз значення слова давно змінилося, як "комп'ютер" в англійській. І "пруд-" уже пов'язується з чимось прудким, швидким, а не бурштином.
А "громовина" засвідчене досить давно.
Чесно кажучи, не я перший помічаю, що Ви немов хизуєтеся своїми знаннями, зовсім не розуміючи, що надмірно складні письмена, переклади не тільки не поширяться, але й віднадять людей від нашого діла
Зовсім те, і суть передає, та лише ма́тївО (почеп -во для матеріялів)
Мат'їво?
Тут ї як у желехівці, тому "ті". А якщо -иво додавати, то може й мативо вже