Oge ime bouti düigeno znacom *"stoyéti/stati pœd" e yasno. Puitanïe e sam tuaroslœuv.
Lat. slovo e peruésno, védé, mnogina sèrêdnya ròdou, do slova *"pœd-stoyẽty-a" (← odinina *"pœdstoyẽtye") ≈ "sub-stanti-a (← odinina "sub-stans") — ≈ *"use cyto stoyity pœd", tô b' osnova, sõty, coreiny, opora, sciry tc.
Samo lat. slovo, védé, slédouieity d.-gr. slovou υπόστασις = do slova *"pœdstaty" (υπο-στα-σ-ις = pœd-sta-t-y).
SIRM, u statïax na: стати (V, 399) ta стояти (V, 430) lécity si tuarui imên pœdstat œd corenyœuv sta- ta stoy-:
sta-:
+ -yn-o
(stayno/ста́йно "днище греблі")
+ -l-y
(bêzpèrestaly/безпере́сталь, nedostaly/недо́сталь, ostaly/о́сталь)
+ -n-y
(bêzpèrestany/безпере́стань, ròzstany/ро́зстань)
+ -n-oc (*-n- + -uk- +-o-s)
(oustanoc — безуста́нку, izostanoc/зоста́нок, ostanoc — наоста́нку, наоста́нці, оста́нки, оста́нок)
+ -t-oc
(izostatoc/зоста́ток, nedostatoc/недоста́ток, ostatoc/оста́ток)
+ -u-oc
(stavoc — непере́ставком)
+ -tya (*-t- + -y-a)
(ostatya/оста́ча)
+ -y(a) (*-y- + -os/-a)
(pristay/при́стай, pristaya/приста́я)
+ -xy (*-x- + -y- + -o-s)
(pristaxy/при́ста́ш)
+ -n
(pristanui/при́стани)
+ -n-ou-isco
(pristanovisco/пристано́висько)
+ -ou
(*stou-!: *pristœuv — pristoven/pristœünuy/при́стівний "пристойний"; tou œd *st-, ne *sta-)
stoy-:
+ -b- (*-yb-) + -isce
(stœuybisce/сті́йбище)
+ -c-a (*-uk- + -a)
(stœuyca/сті́йка/сто́йка, zastœuyca/за́стійка, nastœuyca/насті́йка/насто́йка)
+ -l-o/-a (*-yl- + -o/-a)
(stœuylo/сті́йло/сті́ло, stœuyla/сто́йла)
+ -c- + -ik
(stœuycik/сті́йчик)
+ -isce
(stoyisce/сто́їще)
+ -n- + -y-a
(stœuynya/сто́йня)
+ -oun
(stoyounui/стоюни́)
+ -oux- + -yca
(stoyouxyca/сто́ю́шка)
+ -ac(-a)
(stoyac/стоя́к, stoyaca/стоя́ка, stoyacui/стояки́)
+ -ac- + -yca
(stoyacyca/стоя́чка, postoyacyca/постоя́чка)
+ -ac- + -yoc (*-yk- + -os)
(stoyacyoc/стоячо́к)
+ -ẽtya (*-e-nt-y-a; = lat. *-entia)
(nestoyẽtya/несто́яча "турбота, неспокій")
+ -∅ (*-os)
(stœuyma/сті́йма, stœuymi/сті́йми, œdstœuy/відсті́й; zastœuy/за́стій, nastœuy/насті́й, obstœuy/обсті́й, pèrestœuy/пересті́й, postœuy/пості́й/посто́й)
+ -a
(ostoya/осто́я, obstoya/обсто́я, postoya/посто́я)
stoyé-:
+ -l-o (*-l- + -o abo *-dl- + -o)
(stoyélo/сто́яло)
+ -l- + -eç
(postoyéleç/постоя́лець
+ -n
(stoyén/стоя́н; stoyénui/стояни́)
+ -n- + -eç
(stoyéneç/стояне́ць, postoyéneç/постоя́нець)
+ -n- + -ca (*-uk- + -a)
(stoyénca/сто́я́нка, nastoyénca/насто́янка, postoyénca/посто́янка)
+ -n- + -oc (*-uk- + -os)
(stoyénoc/стоя́но́к)
+ -n- + -ïe
(ròzstoyénïe/розсто́янє)
+ -teily
(nastoyéteily/настоя́тель)
*st- + ou abo *sto- + -u
(*stœuv — стовма́)
stoyé-l-:
+ -ca (*-uk-a)
(uistoyélca/ви́стоя́лка).
Oglẽd ta ròzbœur tuix tuarœuv (yix tuaroslovou) ta znacyeiny mogeity léviti tuoriti/iscati tẽkel pocêp dlya tẽmui "substantia".
Oto, œd pœd-sta- abo pœd-stoy- mogeity roussca zẽbiti siacui tuarui imên:
pœdstayno
pœdstaly
pœdstan
pœdstany
pœdstanoc
pœdstanovisco
pœdstatoc
pœdstavoc
pœdstatya
pœdstay
pœdstaya
pœdstaxy
pœdstœuv
pœdstœuyba
pœdstoyisce
pœdstœuybisce
pœdstœuyca
pœdstœuycik
pœdstœuyla
pœdstœuylo
pœdstœuynya
pœdstoyoun
pœdstoyoux
pœdstoyouxyca
pœdstoyac
pœdstoyacyca
pœdstoyacyoc
pœdstoyẽtya
pœdstœuy
pœdstoya
pœdstoyélca
pœdstoyéleç
pœdstoyén
pœdstoyéneç
pœdstoyénca
pœdstoyénoc
pœdstoyénïe
pœdstoyéteily.
Це якесь філософське поняття? Метафізика? Езотерика?
Можете пояснити значення більш суттєво?
Джерела всі Ваші.
<Це якесь філософське поняття? Метафізика? Езотерика?
Можете пояснити значення більш суттєво?>
<Джерела всі Ваші.>
🙄
?
Интернет... Ця тяма докладно описана.
Crœumnõ nizcõ imên u rousscé stanouẽty tuarui na sta-n- (SIRM V, 394: стан):
stan (стан, стани́)
stanïe (ста́нє [ста́ннє́, ста́ння́])
stanik (ста́ник)
stanina (стани́на)
stanica (стани́ця; → stanicynik/стани́чник)
stanisce (ста́нище)
stancatyu (станка́ч)
stanova (стано́ва; → za-/na-/ob-/ou-/po-)
stanovisco (стано́ви́сько)
stanovisce (стано́ви́ще)
stanoc (стано́к; → stanocynik/стано́чник)
___
Decotra ta imena znacẽty réci, decotra œdvòlôcyna imena (nomina abstracta). Decotra méstẽty déyeslovo "stati, stoyéti" hi deyaca lat. imena zu istami znacyeinïami, na pr.: rous. ou-stan-ov-a : lat. in-stitu-t-io, rous. stan-ov-a "law", "1. constitution (law); 2. constitution (body — SIRM, tam ge: станівки́й "дорослий; сталий; усталений", станівни́й "тс")": lat. con-stitu-t-io "constitution, disposition, nature, character", rous. za-stan-ov-a "застава; розум; міркування" : lat. con-stitu-t-io "definition; point in dispute", rous. na-/po-stan-ov-a : lat. con-stitu-t-io "regulation, order, arrangement, system".
Blizka/ista sõty znacyeinïa i meidyu rous. stan ta lat. status:
stan "стоянка" (SIRM) : status "position, place" (Wiktionary)
stan "обставини" : status "condition"
stan "адміністративно-поліцейський підрозділ; соціальна група" : status "rank, status"
Daléye:
rous. stan "тулуб, корпус, талія" : lat. statua "statue";
rous. stan : lat. statūra;
rous. stanica : lat. statio "station; outpost, picket";
rous. stœuylo, stœuynya, stœuyca, stoya : lat. statio
tc.
Isce:
stat-: staty (SIRM V, 402: стать, постать, статний, статній, статевий), statoc (SIRM V, 401: статок, статний, статочний, статкувати, статковитий, ...), stativ- (SIRM V, 400: статива, става́ "ткацький верстат", ста́товця, статвина́), stay- (SIRM V, 403-404: стая¹, стая², стая³).
«
Субстанція — єдина основа всього існуючого, основа буття.
Субстанція – незмінна основа всього існуючого, протилежна мінливому і випадковому; основний складовий елемент; матерія в усіх формах її руху; будь-яка речовина.
»
Антинаучний термін, який не має логіки навіть у наведеному визначені, тому що використовує слова "елемент" і "речовина", а потім їх спростовує. Ніколи не використовував слово "субстанція" з таким значенням.
Субстанція — єдина основа всього існуючого (всеосяжний будівний елемент усього — ок), основа буття (буття — філософське поняття і не зовсім доторкається до неживої частини всесвіту).
Субстанція – незмінна основа всього існуючого (ок), протилежна мінливому і випадковому (це припущення, яке ні на чому не засновано — фантазія, бо хто сказав що основа усього саме незмінна і не випадкова); основний складовий елемент (у слова елемент є чітке наукове визначення, окрім загального значення "частина"); матерія в усіх формах її руху (а як же бути з незмінністью та невипадковістью, такій матерії було відмовлено в причетності до " субстанції"); будь-яка речовина (речовина може змінювати свої ознаки, вона не підпадає під визначення).
Наукові дослідження довели існування інших явищ, які поза визначенням, але є частиною всього.
Для езотерики підійде будьяке слово, бо вона не женеться за змістовністю та раціональним мисленням. Пропоную складне слово "ота-езотерична-штука-без-визначення". Поняття, яке включає в себе усе, окрім більш ніж 90 відсотків усього.
Досить використовувати наукові слова для надання статусу езотериці!
Езотеричну "субстанцію" краще тлумачити, як "божий подих", чи "думка творця". Ніхто не доскубе за такі визначення, бо ніхто не знає, що воно таке той подих бога...
«Декарт у своїй фізиці оголошує матерію єдиною субстанцією (Ленін, 29, 1972, 27).»
Ох уж цей езотерик Ленін... 🙄
Дайош діалектичний матеріалізм в езотериці!
Субстанція Декарта не те саме, що субстанція у будь кого. У філософії навіть однакові терміни у різних філософів можуть значити зовсім різне. Ви мені пишете про Декарта не тому, що вивчали його, а просто щоб показати, що ніби я написав щось дурне. Можете так вважати.
Приводити цитати Леніна, як доказ своєї позиції...🙄
<Субстанція Декарта не те саме, що субстанція у будь кого. У філософії навіть однакові терміни у різних філософів можуть значити зовсім різне.>
Otôge, tomou to i e tacui tẽmui pèredati yaco moga tòcynéixe (prẽméixe!). Pèrecladacy ne sméieity nesti u pèreclad suoye pitome tóucouanïe. I slovo "substantia" e douge emke, tomou dóugyni'smo pèredati yoho tòcyno tuimy cimy ono e düigeno u lat. slové: *"stoyéti/stati pœd cimy". U peruésné tóucé slovo "substantia" e visto sunimẽ do slœuv "coreiny", "pœud" (βάσις), "fundanentum" — slovom, use cyto opisieity "cyto pœd cimy". Vyxi inxyi tóuci seoho slova visẽty œd grẽsti de iz toho slova e coristano, bõdy tô ou Cartscoho ci izoterscui ci prosto he móuvca ("without any substance", "un-substantia-t-ed", "substanti-al" tc.).
Ви все правильно кажете про переклад морфем слова. Я вказувував на протиріччя у тлумаченні слова і його абсурдності в контексті сучасних знань.
Указане нижче визначення, наприклад, протиріч у особі не має.
«Субстанція — єдина основа всього існуючого, основа буття» — Тільки слово "буття" тут вжито не доречно, бо у значенні відмінному від "існування", інакше це тавтологія. Подивіться, що виходить: «Субстанція — єдина основа всього існуючого, основа існування»
Вгадайте яким було визначення Декарта... Станеться, що я його й не критикував. Що не заважає ствердженню про різнотовк термінів у філософії бути правдою. У той же час, у філософських словниках усе достатньо однозначно, на відміну від їх практичного застосування.
Основу всього існуючого вивчає на вищому рівні фізика. Вона називає це субстанцією? Чи використовує фізика тяму "буття" у своїй праці? Ні. Тому що це необгрунтовані фантазії, які мають тільки емоційні прикмети. Вони доречні, але не у визначені абсолютного будівного матеріалу нашого всесвіту.
Вас просять перекласти слово chair — вы перекладаєте на стілець. Але при цьому вам у визначенні пишуть не щось на вигляд — предмет меблів для сидіння з піднятою над землею горизонтальною площадкою та спинкою; а твердий кухонний стіл для сидіння в повітрі стоячи з забором для спини.
Ніби визначати слово "чакра" термінами із фізики та біології, використовуючи їх неправедно.
<а твердий кухонний стіл для сидіння в повітрі стоячи з забором для спини.>
🙄
?
<«Субстанція — єдина основа всього існуючого, основа буття» ...>
Bœulxe citaite tóucouanïa tacuix slœuv rousscoiõ...
Yé'smi pisal ne pro te.
Як не про те, коли ви буквально розбиваєте слова на морфеми, перекладаєте їх, коментуєте походження коренів і таке інше...
Tam e i pro inxe.
U inxyax móuvax u tóucouanïé lat. *substantia ne ima nicy izotersca he pro "edinõ snovõ", "use give", "boutïe" i take;
ẽghel. tóucouiõtyi <substance> orõdouieity slovami "particular" ("a particular kind of matter with uniform properties"), prosto "matter" (bez "universal", "of all" i tacova) — "the real physical matter of which a person or thing consists and which has a tangible, solid presence", "the most important or essential part OF SOMETHING (ne "of everything", ne "universal"; "of something" = "particular"); "the real or essential meaning" (opẽty, ne "vyxa"); "the subject matter of a text, speech, or work of art, especially as contrasted with the form or style in which it is presented" — ni tou nicy pro "use", "usecélœusty" ci tacove; ni tou nicy pro "use" ci "usecélœusty": "the quality of being important, valid, or significant". Ni u tóucouanïé zu métoiõ "philosophy": "the essential nature underlying phenomena, which is subject to changes and accidents" ne ima prẽmo slœuv "universal", "all" ci tacova;
ném. <Substanz> (Duden):
"das [als Grundstock] Vorhandene, [fester] Bestand" — nicy pro "alles Lebendige", "aller lebendigen Wesen", "allgemein" ci tacova. U leubomõderïé: "für sich Seiendes, unabhängig" — ni slova prẽmo pro "usecélœusty".
Dœun. <substans> (Ordbog.dk): "væske, masse eller andet materiale", "det egentlige indhold, som ikke umiddelbart er synligt", "indholdsmæssig tyngde, betydning eller lødighed" — gédne "af alt væsen" ci "universal" ci tacove.
Tẽma *"substantia" medyouie u rousscé zo slovami he:
récy, sõty, coreiny, sciry, grẽsty, récevina, istota, snova/snœuv, snoutoc, eiststuo, pœud, ròda tc. Ta gédne ne mogeity célo i póuno stati za *substantia, yaco cògyne iz tuix slœuv ne mogeity póuno stati i za cotre inxe iz tuix slœuv.
-