Найбільш удало, як на мене
Довго, але влучно та інтуїтивно зрозуміло !
Andrii Andrii, ні, не все так просто, даю посилання на те, як найперше в Україні вимовляли це слово (хоч я сам за те, щоб знайти український відповідник)
r2u.org.ua: химия
Карле-Франце, той допис я зробив з іронією. Адже часто тут на Словотворі можна зустріти відповідники, інколи навіть безглузді, котрі максимально намагаються віддалити від слів, котрі можуть лексично поєднувати Українську та московську мови. Або замінити староукраїнське слово на якесь польське чи німецьке запозичення, бо те слово є в московській мові.
Слово "химия" переглянув. І тут нічого дивного немає, адже літера "и" передає звук, який просто відсутній в московській мові. Тому Українці та московити це слово читатимуть зовсім инакше. Українці вимовлятимуть ближче до "хемія", а мосоквити скажуть "хімія".
Так і є.
Узагалі не розумію любов українців зберігати польські та німецькі слова, хіба вони нам чимось є менше чужі за кофіпоінти і давнбрейки?..
Від "лучити" (частки матерії).
Пропоную тільки українізувати, бо переклади дурні виходять
Бо так саме українською, а не хімія чи хемія
Бо описує злучення різних елементів
Колись тут на Словотворі промайнув вЛУЧний допис про неприродність штучних двокореневих слів. Не можу його зараз знайти. Але думка така - Українська мова має можливості утворювати красиві однокореневі милозвучні слова.
Карл-Франц Ян Йосиф,
я згоден-ем з Вами про приклади тварів двослівних, що'сте навели, и все в разі тями "хімія" вточнення про "писання, опис" є зайве ― "хімія" є не йно предмет чи віть навуки, а й сам процес, промисел, заняття. Те, що хімики ще описують яви в хім'ї є річ сама собою ясна, додатково значити се в слові нема потреби.
אלישע פרוש, те ж саме можна сказати про історію. Їй влучно знайшли відповідник "дієпис", але "історія" це не лише наука, але й "закономірний, послідовний розвиток дійсности".
Якщо розглядати думку добродія Єлисія, то краще так, оскільки це наука більше про сполуКИ (і як речовини, і як наслідок сполучення), ніж про сполучеННЯ
Перще -- про науку, друге -- "Якісний склад та хімічні реакції, властиві чому-небудь"
Я вважаю, мабуть, найкраще підійде корінь -склад-. Як гадаєте, який доросток краще підібрати, щоб і було щонайоднозначніше, і щоб передавало суть?
"Хі́мія або хе́мія — одна з наук про природу, яка вивчає склад та структуру речовин, їх перетворення, перебіг процесів, що супроводжуються хімічними реакціями, про зв'язок властивостей речовин з їх хімічною будовою.
Завданням хімії є: дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їхнього складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їхнього одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій."
Отже, хімія -- наука про СКЛАД речовини (яка складається з хімічних СКЛАДНИКІВ), властивості речовин, обумовлені СКЛАДОМ, і зміни цього СКЛАДУ, необхідні для цього умови і перебіг змін цього СКЛАДУ.
Крім /хімії як науки\ та /хімії як хімічних процесів\, ще є /хімія як щось з їдкої речовини або пов'язане з хімічним виробництвом\:
Часто ж можна почути "я зробила собі хімію" чи "фу, ну й хімію смердючу ти заливаєш в машину", "не їж то, то страшна хімія" і т.п.
І "речовинство", і "лучба" вказують на науку, явище або процес (тут різниця як між "господарювання" та "господарство"), тому саме вважаю - гарно мати окреме слово на означення самої речовини хімічної.
Будівництво це є від "злучення" [речовин] та суфіксу "-иво" для збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Як наука
Ні, про речовини ширше
Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин(!), тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. Додам, що вивчає також самі речовини та їхні властивості
"Фізику" перекласти досить складно, оскільки початкове значення досить далеке від сучасного розуміння
Хімія -- наука насамперед про речовини, зокрема прості, одноатомні, і тільки потім про їхні перетворення, зокрема споЛУЧення, а також розкладання
від рѣчь, *rěkjь
речезнавець, речезнавиця
хімічка - то з тієї ж мови, звідки й фізічка, матєматічка, істарічка, учілка? 🧐
Що саме я там маю побачити? Перші значення точно не те
r2u.org.ua: предмет
зрече́ви́ти «втілити у щось речове, матеріальне»
Будь ласка, уточнюйте, що цитата не з першого джерела
Так, і тут теж "матерія"
"зречевити"
Букв. "зробити річчю"
До чого тут це?
Предмет, перев. домашнього вжитку, трудової діяльності і т. ін.
Будь-який предмет взагалі
Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення
Предмети особистого користування, зібрані і запаковані для перевезення їх в інше місце.
Предмети, що належать кому-небудь; майно.
Що-небудь їстівне.
Який-небудь предмет, що викликає захоплення.
Явище дійсності, вияв або результат якої-небудь дії, діяльності; випадок, факт, подія.
Ситуація, становище, які склалися у кого-небудь з чимсь.
Те, що для кого-небудь є важливим, має неабияке значення, становить певну цінність.
Те, що стосується якогось кола питань, пов'язане з ним.
Те, від чого залежить щось, потреба в чому-небудь.
Твір літератури, мистецтва, наукова книга.
Робота, справа і т. ін., якою займається або повинен займатися хто-небудь; діло.
Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиїсь обов'язки, є чиїмсь завданням.
Вчинки, поведінка кого-небудь.
філос. Об'єктивний світ (предмети, явища), що існує поза свідомістю людини і діє на цю свідомість.
Те саме, що мова 1 —3.
Те, що вимовляє, говорить хто-небудь; чиїсь слова, вислови.
Розмова, бесіда між кимсь, розповідь про кого-, що-небудь.
Публічний виступ, промова.
Що з цього стосується хімії?
Які в мене, як пересічної людини, думки при слові "речі": предмети -- одяг -- майно -- явища, справи, становище -- мова. ?!
Поверхнево, вузько мислите. Тако само "інформацію" пересічна людина тлумачить як "відомості, факт", хоча то є вузький товк. Інформація є суб'єктивно інтерпретований імматеріум, тоді як речовина є основою всього матеріяльного.
Але Ви творите від "річ", "речі", а не "речовина"
Будь ласка, якщо даєте посилання, наприклад, на словник, указуйте хоча б, яке значення, що саме я там маю побачити, прочитати, на що звернути особливу увагу
Я так і не побачив
Від матїрь "матерія"
Прочитайте ще раз уважно.
Останнє -- "знавство матері"
Що саме читати? Походження чужого слова "матерія"?
До чого тут чуже "матерія", коли я пишу в розділі "Пояснення перекладу" від якого слова походить переклад?
Про твориво.
Матеріалом усіх речей є певна матерія. Яка суть різниця між "матерія" і "речовина"? 
sum.in.ua: materija 2 зн.
МАТЕ́РІЯ
2. тільки одн. Те, з чого складаються всі тіла в природі; речовина.
"речовина" -- двозначне слово, а то й тризначне. Матерія -- усе, з чого складається матеріальний (фізичний, відчутний, тілесний) світ. Речовина в одному зі значень, у якому я його вживаю для заміни хімії, це те, з чого складається звичний для нас світ, тобто атоми, йони й молекули з них
Є 2 види матерії: речовина Й поле
з'єднання
/
з/бутні з/бувалі з'єднання/сполучення
Люди, які додають свої переклади, не думають про похідні.
Як ви будете перекладати "хімічний, хімік, хіміко-фізичний, біохімічний" тощо
лучбовий, лучбар, лучбо-родній, живолучбовий
А чому так українськіше? Хіба ж не хемія було б по-нашому?
То по-польськи
від chemia
Ну добре, є форма "chemia".Але чому в українській воно мало отримати форму "хемія", а не "хімія" чи "химія"?
Так в укр. химія
https://io.ua/36030504
Гарно, але яка етимологія?
Ймовірно тому, що лучба - це наука про сполуки, яка вивчає, як вони розчинаються, розщеплюються та споЛУЧаютсья.
Тоді було би вже "луча"?
Карл-Франц Ян Йосиф,
такий твар лучба є дано в ЕСУМ (з посиланням на чеську мову, з якої, ді, слово є взоровано). Суф. -ьба (як и -тва) передає дебільше процес чи заняття (типу ягл. -ing), себо лучба є первісно *"процес злучення речовин, чи таке заняття", а потім "навуку, галузь, промисел".
Як я написав нижче, думка прекрасна. Утім, хімія вивчає насамперед самі речовини (зокрема сполуки), а вже потім їхні зміни як перебіги (процеси), причому не тільки сполучення, а й розкладання. Тому, думаю, доречніше буде творити від чогось, що позначає перше досліджуване -- речовину. Наприклад, "сполуки" -- про речовини, але водночас указує й на сполучення як наслідок сполучання
אלישע פרוש, то чи не варто мати два слова на дві тями? Одне слово для "хімії як науки" й инше слово для "хімії як хімічних процесів".
Речовинництво, речовинство
Або "сполуківництво" (наука) й "сполуцтво"(напр. "побутова хімія", "хімія в стосунках")
Карл-Франц Ян Йосиф,
не бачу чому, коли в инших мовах такого різнення нема.
אלישע פרוש, насправді є схоже в мові і нашій, чув від товариша еколога, як він дуже нервується, коли чує "погана екологія", він був ладен доводити мені ледь не з піною у роті, що таке значення хибне, і "екологія це наука", почав жартувати, що "перечепився за ямку – погана географія, вдарився молотком – погана фізика, отримав алкогольне отруєння – погана біологія".
Зрештою, чого поганого на те, щоб мати слово на позначення науки і слово на позначення певних процесів? Якщо думка ця виявиться хибною, одне зі слів відімре і лиш одне залишиться, якщо ж ні – наша мова стане лише багатшою.
Мені подобається і "речовинарство", але "лучба" значно стисліше, буде просто легше говорити.
Взяв би два ці слова, обидва гарні!
+
Мені вадить оже се слово є таки чеське. Сумню й що до самої його мотивації – бай дуже що йаснено ге "лучба речовин". Хоча поки є для мене з ним питаннє відкрито.
Таки чеське, але додам зі словника Желехівського:
лучебник — Chemiker (хімік).
—
Шило на мило
Непогано, але я б зосередив увагу на тому, що це наука насамперед про речовини, і вже потім -- їх перетворення
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
До речі, це хіба не з чеської?
І "ЛУЧбовий перебіг розкладання"... Не знаю
+ від мене
луч + суфікс ба
Якщо в інших мовах таке існує то й зрозуміло , тому що це давньослов'янське слово , спільне для слов'ян, але лучба сформована українським правописом
лу́чи́ти «єднати; з’єднувати;сполучати»
псл. lǫčiti, початково ітератив до *lękti «гнути, згинати, вигинати», пов’язане також з lǫкъ, укр. лук (зброя), lękъ, укр. ляк;
Сперху подумайте: що таке "хімія"?
Хімія — наука яка вивчає речовини та хімічні реакції.
Луч єднати; з’єднувати;сполучати
Лучба -хімія
невтямки угодне слово
"Сумню й що до самої його мотивації – бай дуже що йаснено ге "лучба речовин"". --- цілком підтримую.
По-перше, -б (-ба) має кілька значень, і найближче -- "опредметнена дія". Тож чи підходить цей наросток для позначення науки?
По-друге, підстави кореня. "Лучба" -- по суті, "процес злучування (поєднування)"="з'єднування". Зі словотвору -- не більше.
"Хімія — наука яка вивчає речовини та хімічні реакції."
Загалом так. Але треба уточнити. Отже.
Хімія -- наука, що вивчає:
1) СКЛАД речовин (СКЛАДники, які їх утворюють);
а) устрій (будову) речовин ("СКЛАДати");
б) деякі властивості, обумовлені цим СКЛАДом;
в) способи одержання речовин із визначеним СКЛАДом;
2) здатність речовин до зміни СКЛАДу та самі такі зміни;
а) умови, причини змін СКЛАДу;
б) умови, наслідки, явища, що супровождують такі зміни СКЛАДу )реакції).
Є реакції розкладу, обміну. Є, наприклад, хімія металів із металічним (дивина!) зв'язком; як там визначити, ідеться про сполуку чи про одноатомну речовину? Отже, казати, що "хімія"="з'єднування" -- помилка.
Що таке молекула -з'єднані атоми , що таке атоми -з'єднані протон, електрон,нейтрон;а вони що? з'єднані частинки...
Ви кіпішуєте пане Романе та забуваєте те що воно є
Є слова які утворені досить дивно як то південь ,північ ..
Коли ви підете на північ чи стане ніч половиною від того що було , чи коли підете на південь , чи стане день половинчастим ?
1) Ці слова цілком або здебільшого пояснимі.
2) Ми з Вами тут не чорнобривці з олівцями перекладаємо.
3) Ви відволікаєтеся від суті. Як я вже сказав, "лучба" значить "з'єднування", а "хімія" -- утямок значно глибший
Утямок про з'єднання, з'єднується утворює щось нове , роз'єднується також утворюється щось нове .
Чи ви думаєте греки зробили ідеальне слово для цього , чи вони знали про хімію все щоб це все описати одним словом ???
Поширені упередження, не Ви перший пишете схоже.
1) Де я сказав, що греки вибрали слово, яке цілком передає суть утямку, хоч би й за тогочасними уявленнями?
2) Якщо греки вибрали невідповідне слово (а таке часто-густо, коли чуже слово в чужій мові не відбиває значення, суть), яким дивом це дозволяє нам так само вибирати будь-яке невідповідне слово? Це ті випадки, коли треба не "перекладати слово", а знайти відповідник для втямку, який воно позначає.
3) Як я вже сказав, хімічні реакції включають не тільки "злучення", а й обмін і розклад. А хімія охоплює далеко не тільки реакції
Адже саме слово хімія переводиться як чорне , чорний край . Як на мене найдурацькіше що могли утворити назву такої великої науки як хімія
З'єднувати частинки , протони ,нейтрони,електрони , атоми ,молекули , чи роз'єднувати їх . Вивчати ці з'єднання, добавляти чи убавляти з'єднувальні компоненти хіба не в цьому суть , в зв'язі , як вони взаємодіють , з'єднуючись , роз'єднуючись , адже розпад , також можно охарактеризувати роз'єднанням , а обмін це з'єднання та роз'єднання компонентів хіба не очевидно ? Яку частину хімії можна не охарактеризувати словом з'єднання .
Пане Романе напішіть, те що не може слово" з'єднання"
Вибачте, не можу побороти внутрішнього нудьгу: "зв'яз", а краще "зв'язок". І "з'єднувані" компоненти. Судячи з "кіпішуєте", "св'язі", "убавляти", "можно", "найдурацькіше", українська -- не Ваша рідна. Моя повага й побажання успіху в цім ділі.
Але: "З'єднувати частинки , протони ,нейтрони,електрони , атоми ,молекули , чи роз'єднувати їх . ". Вибачте, "з'єднувати частинки, протони, нейтрони" -- це аж ніяк не хімія, вибачте.
Реакція розкладу -- ніяк не "з'єднування".
Реакція обміну -- теж не просто "з'єднування".
Хімія вивчає також СКЛАД й УСТРІЙ речовин, про що я писав уже вище
https://www.miyklas.com.ua/p/himija/8-klas/periodichnii-zakon-i-budova-atomiv-39913/budova-iadra-atoma-39918/re-12befe74-eb13-493f-8f60-8d6fac2c0a68
Це доречі хімія 8 клас
Про будову атома та її взаємодія
убавля́ти «зменшувати розмір, об’єм, кількість, віднімаючи частину»
префіксальне утворення від кореня бав- із псл. baviti, каузативної форми до дієслова byti;
55пункт можно
Ну а те ,що ви пане Романе насміхаєтесь з мого діалекту шану вам не додає , мій край зазнав найбільшого знищення мови , мої діди та бабусі пережили голодомор та війну , батьки пропри окупацію та повну зросійщеність краю зберігали любов та турботу до своєї мови
Я привчаю та допомагаю людям визнавати українську , не цуратися її.
А цей майданчик дозволяє узнати як воно має бути правильним , та переконує наскільки гарна наша мова
Вибачте, а де Ви, цікаво знати, побачили "насмішку"? Особисто я не бачу -- в наші-то часи -- нічого такого, з чого можна було б насміхатися. Тим більше з діалектів.
"https://www.miyklas.com.ua/p/himija/8-klas/periodichnii-zakon-i-budova-atomiv-39913/budova-iadra-atoma-39918/re-12befe74-eb13-493f-8f60-8d6fac2c0a68
Це доречі хімія 8 клас
Про будову атома та її взаємодія"
Тут Ви можете сміятися, але я ждав чогось схожого (хоча й не хімію за 8(!) клас). Пояснюю: подивіться, будь ласка, на опомов'я (контекст). Про що йдеться далі? Про хімічні елементи. Устрій (будова) ядра атома не досліджуєтся хімією: зверніть увагу, про що йде мова у відео відразу після згадки про устрій атома: про втямок хімічного елемента. Устрій атомного ядра не досліджується, а згадується в хімії рівно настільки, наскільки це важливо для розуміння втямка складника та розрізнення ізотопів. Якщо зміни відбуваються в ядрі (злиття ядер, ядреців (нуклонів), ядреців із ядрами, ядреці перетворюються), то це вже ніяка не хімія.
Як я вже сказав вище, реакції розкладу -- не реакція з'єднання, що очевидно з назв. Обмін, заміщення? Також дисоціація, електровід'ємність -- не прямо про "з'єднування". Розподіл речовин (органічні/неорганічні, кислоти/основи/солі, спирти/феноли) -- теж не "з'єднування.
Розчинність?
РОЗЧИ́ННІСТЬ
Властивість за знач. розчи́нний.
РОЗЧИ́ННИЙ
Який може розчинятися
РОЗЧИНЯТИСЯ
Утворювати однорідну суміш у сполученні з рідиною або іншою речовиною.
Утворювати однорідну зв'язь(зв'язок) у з'єднані з рідиною або іншою речовиною
РО́ЗЧИН
одна речовина рівномірно розподілена в іншій.
Одна речовина рівномірно з'єднана в іншій
Дуже радий, що Ви знайшли ці визначення. Тільки до чого тут вони? Що Ви хочете цим довести?