Карл-Франц Ян Йосиф,
такий твар лучба є дано в ЕСУМ (з посиланням на чеську мову, з якої, ді, слово є взоровано). Суф. -ьба (як и -тва) передає дебільше процес чи заняття (типу ягл. -ing), себо лучба є первісно *"процес злучення речовин, чи таке заняття", а потім "навуку, галузь, промисел".
אלישע פרוש, насправді є схоже в мові і нашій, чув від товариша еколога, як він дуже нервується, коли чує "погана екологія", він був ладен доводити мені ледь не з піною у роті, що таке значення хибне, і "екологія це наука", почав жартувати, що "перечепився за ямку – погана географія, вдарився молотком – погана фізика, отримав алкогольне отруєння – погана біологія".
Зрештою, чого поганого на те, щоб мати слово на позначення науки і слово на позначення певних процесів? Якщо думка ця виявиться хибною, одне зі слів відімре і лиш одне залишиться, якщо ж ні – наша мова стане лише багатшою.
Мені вадить оже се слово є таки чеське. Сумню й що до самої його мотивації – бай дуже що йаснено ге "лучба речовин". Хоча поки є для мене з ним питаннє відкрито.
Andrii Andrii, ні, не все так просто, даю посилання на те, як найперше в Україні вимовляли це слово (хоч я сам за те, щоб знайти український відповідник)
r2u.org.ua: химия
Карле-Франце, той допис я зробив з іронією. Адже часто тут на Словотворі можна зустріти відповідники, інколи навіть безглузді, котрі максимально намагаються віддалити від слів, котрі можуть лексично поєднувати Українську та московську мови. Або замінити староукраїнське слово на якесь польське чи німецьке запозичення, бо те слово є в московській мові.
Слово "химия" переглянув. І тут нічого дивного немає, адже літера "и" передає звук, який просто відсутній в московській мові. Тому Українці та московити це слово читатимуть зовсім инакше. Українці вимовлятимуть ближче до "хемія", а мосоквити скажуть "хімія".
Колись тут на Словотворі промайнув вЛУЧний допис про неприродність штучних двокореневих слів. Не можу його зараз знайти. Але думка така - Українська мова має можливості утворювати красиві однокореневі милозвучні слова.
Карл-Франц Ян Йосиф,
я згоден-ем з Вами про приклади тварів двослівних, що'сте навели, и все в разі тями "хімія" вточнення про "писання, опис" є зайве ― "хімія" є не йно предмет чи віть навуки, а й сам процес, промисел, заняття. Те, що хімики ще описують яви в хім'ї є річ сама собою ясна, додатково значити се в слові нема потреби.
אלישע פרוש, те ж саме можна сказати про історію. Їй влучно знайшли відповідник "дієпис", але "історія" це не лише наука, але й "закономірний, послідовний розвиток дійсности".
Крім /хімії як науки\ та /хімії як хімічних процесів\, ще є /хімія як щось з їдкої речовини або пов'язане з хімічним виробництвом\:
Часто ж можна почути "я зробила собі хімію" чи "фу, ну й хімію смердючу ти заливаєш в машину", "не їж то, то страшна хімія" і т.п.
І "речовинство", і "лучба" вказують на науку, явище або процес (тут різниця як між "господарювання" та "господарство"), тому саме вважаю - гарно мати окреме слово на означення самої речовини хімічної.
Будівництво це є від "злучення" [речовин] та суфіксу "-иво" для збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Хімія — наука яка вивчає речовини та хімічні реакції.
Він слухає лекції з хімії.
єгип. Chemi чи Kimi − чорний край
Перекладаємо слово хімія
https://io.ua/36030504
Гарно, але яка етимологія?
Ймовірно тому, що лучба - це наука про сполуки, яка вивчає, як вони розчинаються, розщеплюються та споЛУЧаютсья.
Тоді було би вже "луча"?
Карл-Франц Ян Йосиф,
такий твар лучба є дано в ЕСУМ (з посиланням на чеську мову, з якої, ді, слово є взоровано). Суф. -ьба (як и -тва) передає дебільше процес чи заняття (типу ягл. -ing), себо лучба є первісно *"процес злучення речовин, чи таке заняття", а потім "навуку, галузь, промисел".
אלישע פרוש, то чи не варто мати два слова на дві тями? Одне слово для "хімії як науки" й инше слово для "хімії як хімічних процесів".
Карл-Франц Ян Йосиф,
не бачу чому, коли в инших мовах такого різнення нема.
אלישע פרוש, насправді є схоже в мові і нашій, чув від товариша еколога, як він дуже нервується, коли чує "погана екологія", він був ладен доводити мені ледь не з піною у роті, що таке значення хибне, і "екологія це наука", почав жартувати, що "перечепився за ямку – погана географія, вдарився молотком – погана фізика, отримав алкогольне отруєння – погана біологія".
Зрештою, чого поганого на те, щоб мати слово на позначення науки і слово на позначення певних процесів? Якщо думка ця виявиться хибною, одне зі слів відімре і лиш одне залишиться, якщо ж ні – наша мова стане лише багатшою.
Мені подобається і "речовинарство", але "лучба" значно стисліше, буде просто легше говорити.
Взяв би два ці слова, обидва гарні!
+
Мені вадить оже се слово є таки чеське. Сумню й що до самої його мотивації – бай дуже що йаснено ге "лучба речовин". Хоча поки є для мене з ним питаннє відкрито.
А в чому українськість?
Аби не як у москалів!
Andrii Andrii, ні, не все так просто, даю посилання на те, як найперше в Україні вимовляли це слово (хоч я сам за те, щоб знайти український відповідник)
r2u.org.ua: химия
Карле-Франце, той допис я зробив з іронією. Адже часто тут на Словотворі можна зустріти відповідники, інколи навіть безглузді, котрі максимально намагаються віддалити від слів, котрі можуть лексично поєднувати Українську та московську мови. Або замінити староукраїнське слово на якесь польське чи німецьке запозичення, бо те слово є в московській мові.
Слово "химия" переглянув. І тут нічого дивного немає, адже літера "и" передає звук, який просто відсутній в московській мові. Тому Українці та московити це слово читатимуть зовсім инакше. Українці вимовлятимуть ближче до "хемія", а мосоквити скажуть "хімія".
Так і є.
Узагалі не розумію любов українців зберігати польські та німецькі слова, хіба вони нам чимось є менше чужі за кофіпоінти і давнбрейки?..
Найбільш удало, як на мене
Довго, але влучно та інтуїтивно зрозуміло !
https://io.ua/36030504
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Від "лучити" (частки матерії).
https://io.ua/36030504
Бо описує злучення різних елементів
Колись тут на Словотворі промайнув вЛУЧний допис про неприродність штучних двокореневих слів. Не можу його зараз знайти. Але думка така - Українська мова має можливості утворювати красиві однокореневі милозвучні слова.
Andrii Andrii, але й маємо ми уже дієпис, землепис, водограй, всесвіт...
Карл-Франц Ян Йосиф,
я згоден-ем з Вами про приклади тварів двослівних, що'сте навели, и все в разі тями "хімія" вточнення про "писання, опис" є зайве ― "хімія" є не йно предмет чи віть навуки, а й сам процес, промисел, заняття. Те, що хімики ще описують яви в хім'ї є річ сама собою ясна, додатково значити се в слові нема потреби.
אלישע פרוש, те ж саме можна сказати про історію. Їй влучно знайшли відповідник "дієпис", але "історія" це не лише наука, але й "закономірний, послідовний розвиток дійсности".
Крім /хімії як науки\ та /хімії як хімічних процесів\, ще є /хімія як щось з їдкої речовини або пов'язане з хімічним виробництвом\:
Часто ж можна почути "я зробила собі хімію" чи "фу, ну й хімію смердючу ти заливаєш в машину", "не їж то, то страшна хімія" і т.п.
І "речовинство", і "лучба" вказують на науку, явище або процес (тут різниця як між "господарювання" та "господарство"), тому саме вважаю - гарно мати окреме слово на означення самої речовини хімічної.
Будівництво це є від "злучення" [речовин] та суфіксу "-иво" для збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.