Найбільш удало, як на мене
Довго, але влучно та інтуїтивно зрозуміло !
Andrii Andrii, ні, не все так просто, даю посилання на те, як найперше в Україні вимовляли це слово (хоч я сам за те, щоб знайти український відповідник)
r2u.org.ua: химия
Карле-Франце, той допис я зробив з іронією. Адже часто тут на Словотворі можна зустріти відповідники, інколи навіть безглузді, котрі максимально намагаються віддалити від слів, котрі можуть лексично поєднувати Українську та московську мови. Або замінити староукраїнське слово на якесь польське чи німецьке запозичення, бо те слово є в московській мові.
Слово "химия" переглянув. І тут нічого дивного немає, адже літера "и" передає звук, який просто відсутній в московській мові. Тому Українці та московити це слово читатимуть зовсім инакше. Українці вимовлятимуть ближче до "хемія", а мосоквити скажуть "хімія".
Так і є.
Узагалі не розумію любов українців зберігати польські та німецькі слова, хіба вони нам чимось є менше чужі за кофіпоінти і давнбрейки?..
Від "лучити" (частки матерії).
Бо описує злучення різних елементів
Колись тут на Словотворі промайнув вЛУЧний допис про неприродність штучних двокореневих слів. Не можу його зараз знайти. Але думка така - Українська мова має можливості утворювати красиві однокореневі милозвучні слова.
Карл-Франц Ян Йосиф,
я згоден-ем з Вами про приклади тварів двослівних, що'сте навели, и все в разі тями "хімія" вточнення про "писання, опис" є зайве ― "хімія" є не йно предмет чи віть навуки, а й сам процес, промисел, заняття. Те, що хімики ще описують яви в хім'ї є річ сама собою ясна, додатково значити се в слові нема потреби.
Пропоную тільки українізувати, бо переклади дурні виходять
Бо так саме українською, а не хімія чи хемія
Якщо розглядати думку добродія Єлисія, то краще так, оскільки це наука більше про сполуКИ (і як речовини, і як наслідок сполучення), ніж про сполучеННЯ
Перще -- про науку, друге -- "Якісний склад та хімічні реакції, властиві чому-небудь"
Крім /хімії як науки\ та /хімії як хімічних процесів\, ще є /хімія як щось з їдкої речовини або пов'язане з хімічним виробництвом\:
Часто ж можна почути "я зробила собі хімію" чи "фу, ну й хімію смердючу ти заливаєш в машину", "не їж то, то страшна хімія" і т.п.
І "речовинство", і "лучба" вказують на науку, явище або процес (тут різниця як між "господарювання" та "господарство"), тому саме вважаю - гарно мати окреме слово на означення самої речовини хімічної.
Будівництво це є від "злучення" [речовин] та суфіксу "-иво" для збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Як наука
Ні, про речовини ширше
Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин(!), тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. Додам, що вивчає також самі речовини та їхні властивості
"Фізику" перекласти досить складно, оскільки початкове значення досить далеке від сучасного розуміння
Хімія -- наука насамперед про речовини, зокрема прості, одноатомні, і тільки потім про їхні перетворення, зокрема споЛУЧення, а також розкладання
від рѣчь, *rěkjь
речезнавець, речезнавиця
хімічка - то з тієї ж мови, звідки й фізічка, матєматічка, істарічка, учілка? 🧐
Що саме я там маю побачити? Перші значення точно не те
r2u.org.ua: предмет
зрече́ви́ти «втілити у щось речове, матеріальне»
Будь ласка, уточнюйте, що цитата не з першого джерела
Так, і тут теж "матерія"
"зречевити"
Букв. "зробити річчю"
До чого тут це?
Предмет, перев. домашнього вжитку, трудової діяльності і т. ін.
Будь-який предмет взагалі
Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення
Предмети особистого користування, зібрані і запаковані для перевезення їх в інше місце.
Предмети, що належать кому-небудь; майно.
Що-небудь їстівне.
Який-небудь предмет, що викликає захоплення.
Явище дійсності, вияв або результат якої-небудь дії, діяльності; випадок, факт, подія.
Ситуація, становище, які склалися у кого-небудь з чимсь.
Те, що для кого-небудь є важливим, має неабияке значення, становить певну цінність.
Те, що стосується якогось кола питань, пов'язане з ним.
Те, від чого залежить щось, потреба в чому-небудь.
Твір літератури, мистецтва, наукова книга.
Робота, справа і т. ін., якою займається або повинен займатися хто-небудь; діло.
Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиїсь обов'язки, є чиїмсь завданням.
Вчинки, поведінка кого-небудь.
філос. Об'єктивний світ (предмети, явища), що існує поза свідомістю людини і діє на цю свідомість.
Те саме, що мова 1 —3.
Те, що вимовляє, говорить хто-небудь; чиїсь слова, вислови.
Розмова, бесіда між кимсь, розповідь про кого-, що-небудь.
Публічний виступ, промова.
Що з цього стосується хімії?
Які в мене, як пересічної людини, думки при слові "речі": предмети -- одяг -- майно -- явища, справи, становище -- мова. ?!
Поверхнево, вузько мислите. Тако само "інформацію" пересічна людина тлумачить як "відомості, факт", хоча то є вузький товк. Інформація є суб'єктивно інтерпретований імматеріум, тоді як речовина є основою всього матеріяльного.
Але Ви творите від "річ", "речі", а не "речовина"
Будь ласка, якщо даєте посилання, наприклад, на словник, указуйте хоча б, яке значення, що саме я там маю побачити, прочитати, на що звернути особливу увагу
Я так і не побачив
Від матїрь "матерія"
Прочитайте ще раз уважно.
Останнє -- "знавство матері"
Що саме читати? Походження чужого слова "матерія"?
До чого тут чуже "матерія", коли я пишу в розділі "Пояснення перекладу" від якого слова походить переклад?
Що не так?
Про твориво.
Матеріалом усіх речей є певна матерія. Яка суть різниця між "матерія" і "речовина"? 
sum.in.ua: materija 2 зн.
МАТЕ́РІЯ
2. тільки одн. Те, з чого складаються всі тіла в природі; речовина.
"речовина" -- двозначне слово, а то й тризначне. Матерія -- усе, з чого складається матеріальний (фізичний, відчутний, тілесний) світ. Речовина в одному зі значень, у якому я його вживаю для заміни хімії, це те, з чого складається звичний для нас світ, тобто атоми, йони й молекули з них
Є 2 види матерії: речовина Й поле
Люди, які додають свої переклади, не думають про похідні.
Як ви будете перекладати "хімічний, хімік, хіміко-фізичний, біохімічний" тощо
лучбовий, лучбар, лучбо-родній, живолучбовий
А чому так українськіше? Хіба ж не хемія було б по-нашому?
від chemia
Ну добре, є форма "chemia".Але чому в українській воно мало отримати форму "хемія", а не "хімія" чи "химія"?
https://io.ua/36030504
Гарно, але яка етимологія?
Ймовірно тому, що лучба - це наука про сполуки, яка вивчає, як вони розчинаються, розщеплюються та споЛУЧаютсья.
Тоді було би вже "луча"?
Карл-Франц Ян Йосиф,
такий твар лучба є дано в ЕСУМ (з посиланням на чеську мову, з якої, ді, слово є взоровано). Суф. -ьба (як и -тва) передає дебільше процес чи заняття (типу ягл. -ing), себо лучба є первісно *"процес злучення речовин, чи таке заняття", а потім "навуку, галузь, промисел".
Як я написав нижче, думка прекрасна. Утім, хімія вивчає насамперед самі речовини (зокрема сполуки), а вже потім їхні зміни як перебіги (процеси), причому не тільки сполучення, а й розкладання. Тому, думаю, доречніше буде творити від чогось, що позначає перше досліджуване -- речовину. Наприклад, "сполуки" -- про речовини, але водночас указує й на сполучення як наслідок сполучання
אלישע פרוש, то чи не варто мати два слова на дві тями? Одне слово для "хімії як науки" й инше слово для "хімії як хімічних процесів".
Речовинництво, речовинство
Або "сполуківництво" (наука) й "сполуцтво"(напр. "побутова хімія", "хімія в стосунках")
Карл-Франц Ян Йосиф,
не бачу чому, коли в инших мовах такого різнення нема.
אלישע פרוש, насправді є схоже в мові і нашій, чув від товариша еколога, як він дуже нервується, коли чує "погана екологія", він був ладен доводити мені ледь не з піною у роті, що таке значення хибне, і "екологія це наука", почав жартувати, що "перечепився за ямку – погана географія, вдарився молотком – погана фізика, отримав алкогольне отруєння – погана біологія".
Зрештою, чого поганого на те, щоб мати слово на позначення науки і слово на позначення певних процесів? Якщо думка ця виявиться хибною, одне зі слів відімре і лиш одне залишиться, якщо ж ні – наша мова стане лише багатшою.
Мені подобається і "речовинарство", але "лучба" значно стисліше, буде просто легше говорити.
Взяв би два ці слова, обидва гарні!
+
Мені вадить оже се слово є таки чеське. Сумню й що до самої його мотивації – бай дуже що йаснено ге "лучба речовин". Хоча поки є для мене з ним питаннє відкрито.
Таки чеське, але додам зі словника Желехівського:
лучебник — Chemiker (хімік).
—
Шило на мило
Непогано, але я б зосередив увагу на тому, що це наука насамперед про речовини, і вже потім -- їх перетворення
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
До речі, це хіба не з чеської?
І "ЛУЧбовий перебіг розкладання"... Не знаю