Значення слова

Матеріальний — 1. Який існує незалежно від свідомості; протилежне духовний. 2. Який має відчутну форму; речовий, предметний 3. Пов'язаний з володінням певною власністю, з прибутками, заробітком.

Приклад вживання

Матеріальна культура включає в себе: житло з його будівництвом та устаткуванням і домашньо-господарські заняття.

Походження

лат. materia - матерія, речовина, тканина

Приклади в інших мовах

англ. material

Розділи

Перекладаємо слово матеріальний

имшільний
4

imxelen, imxeiln-, ʼmxelen, ʼmxeiln-
Від друс. мъшель "річ; речовина, ύλη" (див. Матеріали до словника давньоруської мови від І. Срізнівського). В укр.м. мъшель – "materia" відповідає: [имшіль]; після голосного на кінці попереднього слова без [и-].
Див. ще тут:
https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1288491507963663

אלישע פרוש 21 жовтня 2019
21 березня 2020

Який корінь слова "мъшель" ?

23 березня 2020

Я не бачив досі етимологію до сього слова, але гадаю, найімовірніше, є від корене *mux- ( <= *mus-) у слові <мох>, напр., з чепенем *-el-y-. Мотивація семантична є, очевидно: *"тлінне" => "матеріальне".

23 березня 2020

Дякую, за відповідь.

31 березня 2020

З вашими усіма цими шшш українська мова стане якимось східним діалектом польської

12 квітня 2020

Та шшо ви кажете

22 листопада 2021

Вельми приємне слово. +

30 листопада 2021


Це вже якесь неоязичіє

вічий
1

Слово вєщь/вѣщь було у мові давньоруській і з неї успадковано у староукраїнську (могло означати "справа"), її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія".
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".

Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віч

Матерія — Віч
Матеріальний — Вічий
Матеріальність — Вічість

21 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
Хибно сьте виклали собі писане veť – ť тут не значить "ть", но прасл. *kty, що в укр. тякне (відповідає): [ч]. Прасл. wekty- (або, скоріше: wēkty-) в укр. дає: [вїч], як і прасл. *pekty- дало [піч], не +[піть]. Відповідно й прикметник, творений чепенем *-ьск- від [вїч] буде: [вїцький], з пратвару: *вѣчьскъи.

21 жовтня 2019

Дякую за заувагу, Єлисеє, каюсь, дійсно сприйняв апостроф за позначення знаку м'якшення.

21 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
то є ще не все. :)
Чепінь *-ysk- загалом в мовах слов'янських і зокрема в рус. творить скоріше прикмети з відтїнком належності чи відношення до того, що виражає ймя його словотвірної вснови: міський *mēst-ysk- *"що тягне до міста, пов'язаний з містом, з питаннями коло міста, його справи тощо", людський *leud-ysk- є *"пов'язаний з людом як поняттям, темою, питаннями коло люду", коли на передачу прикмет з відтїнком якости чи походження від того, що виражає ймя словотвірної вснови служить чепінь *-yn- (друс. -ьн-): людний *leud-yn- *творений з люду = товпа, глота", вірний *wēr-yn- *"який є сам якости віри, довіри, гідний віра", проти вірський "який тільки тягне до віри, теми чи питання віри ≈ релігійний", двірний *dwor-yn- *"сам як двір, якости, типу подобизни двору тощо", проти двірський *dwor-ysk- *"пов'язаний з двором, коло питань двору – напр., в значенні "шляхетних" абощо". Чепінь *-ysk- передає, ги би, віддаленіший зв'язок прикмети з його словотвірним ім'ям, а чепінь *-yn- тісніший зв'язок.
Таким чином, слово віцький *wēkt-ysk- би скоріше значило "матеріалістичний" – *"пов'язаний з питаннями коло матерії, матеріального тощо". А "матеріальний" в змислі *"з самої матерії" було би скоріше +вічний. Правда, тут виникне гомофонія з вічний від вік, та що діяти – таке буває.

Та й се ще не є все:
Матеріали до словника давньоруської мови від І. Срізнівського дають (з прикладами писемних пам'яток) такі значення слова вєщь (так писано):
1) res; opus; πράγμα; там же: ряд вєщи "dignitas" ("достоїнство, належита поведінка, норми, честь" і под.)
2) речі; майно
3) справа; πράγμα; negotium; там і: вєщь творити "negotium transire" ("вести переговори, ділову операцію" й под.)
4) тяжба, πράγμα, negotium ("судовий процес
5) проступок (провина, делікт), facinus, πταϊσμα
6) εξεμπλον, exemplarium (в сполученні з словом истиньнъи, тобо "примірник, зразок, оригінал, атрибут" тощо)
7) речовина, ύλη
8) природа, їство, сутність, φύσις
9) στοιχείον ("стихія", "елемент")
10) υπόστασις ("іпостась", "подобизна", "лик"),
з яких тямі "матерія" тякне тільки значення 7).
Примітка, в гр. слова πράγμα є низка різних значень різної тематики: зокрема торгівельної, судової, чи загалом якесь "діло, чин"; те же про лат. negotium.

Англ. material (прикмета, "матеріальний") є грецькою υλικός, від ύλη "матерія, речовина".

Далі в тім словнику є вєщьство з одним тільки значенням: "ύλη, materia" (під словом вєщь такої однозначности нема, як видно вище).

Той же словник місце іще одне рупиве слово: мъшєль з однозначним (не як з вєщь) "річ; речовина, ύλη ( = лат. materia)".

З огляду на те все, гадаю, може би лишити корінь *wekt- (*wēkt-?) для тям інших, напр. "прагмат-", "тема(т-)" абощо. Тим паче, в ч. та слвц. věc/vec служать зокрема для значення "тема, предмет (напр. листа, допису, справи)". Й етимологічно прасл. *wekt- (*wēkt-?) вяжуть з поняттям "голос, речене, мовлене" (також в лат. vox "голос", vocalis "голосний"), відки значення "річ, предмет, тема" є з *"сказане, проголошене, заявлене тощо". Чеське věcný, та слвц. vecný не значать "матеріальний", но "предметний, темовий, що тягне до теми, предмета, сути питання", для поняття "матеріальний" служить слово hmotný, від. hmota "materia, речовина" (від прасл. *gum- гм- : gym- жм- в укр. жати, жме тощо). Про зв'язок з такими значеннями прасл. *wekt- (*wēkt-) свідчать не тільки ч. та слвц. мові, а й приклади з самої друс.
Зато друс. мъшель є пов'язано тільки й вузько з поняттям "речовина, матерія" (пов'язано, віді, з прасл. *mux- в укр. мох, тобо щось "сягоме (touchable), фізичне, речове").

21 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
я писавши свою змїнку, Ви між тим правили сьте вітський на вічий. Проте чепінь *-y- (wēkt-y-yo- → +вічий передає значення "чий, кого": біг:божий, жонота:жіночий, чоловік:чоловічий, Ярослав:Ярославель~Ярослаль (друс. Іарославль ← *Yaroslau-y-o) "Ярославів", князь (*княг-):княжий тощо. Тобо, +вічий було би щось ге ≈ "матеріаловий", не "матеріальний".

21 жовтня 2019

Дякую за допис. Так, я лишив саме "вічий", не "вічний", щоб не створювати плутанини (бо матеріальне якраз і не є вічним, а нематеріальне - у різних езотеричних чи теологічних працях - якраз, іронічно, є вічним).
З вашою пропозицію лишити "віч" для иншої тями я погоджуюсь (вже раніше я дав пропозицію "віч" залишити за словом "бізнес" бізнес ), зрештою, у староукраїнських текстах "вєш" вживали не до матерії, а саме для тями "справа".

уречевний
,
вречевний
0

УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ: Втілювати у чому-небудь матеріальному.

Dyma Malz 14 серпня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями