Словник Грінченка, Етимологічний Словник Української Мови:
Крижа́к — лицар тевтонського ордену,
Крижа́цтво — лицарі тевтонського ордену.
Від назви хреста, адже ще й у давньоруській мові давньоруське крижъ означало «хрест», також ще в давньоруській мові свідчено крижевьникъ, як звали лицарів гробу господнього.
http://oldrusdict.ru/dict.html
А все ж попав в українську мову ще в давньоруські часи. Я не прихильник вилучити геть кожнісіньке непитоме слово, багато слів є історизмами свого часу. Так сталося, що давні русичі звали цих лицарів словами від основи "криж", мову не засмітить, якщо ми збережемо саме цей історизм (як і слова шабля, гетьман, султан абощо).
—
КРИЖІВНИК «аґрус звичайний, Ribes grossularia L.» (бот.)
очевидно, запозичення з російської мови;
р. крыжовник «аґрус» є, мабуть, неточною калькою в вигляді утворення, похідного від р. [крыж] «(католицький) хрест», якоїсь німецької діалектної назви цієї рослини (пор. нвн. [Krisdohre] «аґрус» (букв. «хрестовий терен»), [Kristóbeere] «тс.» (букв. «ягода терну хрестового»), [Krisdore] «тс.»);
Словник Грінченка, Етимологічний Словник Української Мови:
Крижа́к — лицар тевтонського ордену,
Крижа́цтво — лицарі тевтонського ордену.
Від назви хреста, адже ще й у давньоруській мові давньоруське крижъ означало «хрест», також ще в давньоруській мові свідчено крижевьникъ, як звали лицарів гробу господнього.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Крижак - то будь-який хрестоносець. Можу бути і лицар лівонського ордену. Назва йде від зображення хреста на одязі чи амуніції. Маю підозру,що слово через польське криж зайшло з німецького кройц
Я лиш дав так, як подають словники.
И? Я не даю все підряд, що бачу в будь якім слівнику, з якого черпаю...
А чому не дати, якщо ще у давньоруській мові побутувало крижевьникъ у близькій тямі? І слово дожило аж до XX століття. Хіба зберігши такі слова, ми не боремося за нашу давньоруську спадщину (проти Росії, яка уже триста літ намагається заграбастати її собі)?
Tẽma »duanyo-roussca« e xiroca...
Що значить останнє слово?
"широка" ge.
КРИЖ «хрест; [стара міра довжини від носка правої ноги до кінця середнього пальця витягнутої лівої руки; кінці віжок, які перехрещуються біля вуздечки Я]»
очевидно, запозичене через посередництво польської, чеської і словенської мов з романської мови північно-східної Італії (можливо, старофріульського або венеціанського діалекту італійської мови);
ром. *krodže, *krože (‹ лат. crux «хрест», зн. в. одн. crucem, нлат. croce, пор. фріул. croz, іт. венец. [krože] «тс.») з вузьким о на слов’янському ґрунті мало дати початкове *krūžь, звідки *kryžь і далі, в частині слов’янських мов, križь;
КРИЖ «хрест; [стара міра довжини від носка правої ноги до кінця середнього пальця витягнутої лівої руки; кінці віжок, які перехрещуються біля вуздечки Я]»
очевидно, запозичене через посередництво польської, чеської і словенської мов з романської мови північно-східної Італії (можливо, старофріульського або венеціанського діалекту італійської мови);
ром. *krodže, *krože (‹ лат. crux «хрест», зн. в. одн. crucem, нлат. croce, пор. фріул. croz, іт. венец. [krože] «тс.») з вузьким о на слов’янському ґрунті мало дати початкове *krūžь, звідки *kryžь і далі, в частині слов’янських мов, križь;