Любек — місто земельного підпорядкування на півночі Німеччини, на південному сході федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн.
Приклад вживання
Місто Любек засноване в XII столітті на місці невеликого на той час занедбаного дерев'яно-земляного укріплення слов'ян-ободритів Буку, розташованого на лісистому заболоченому півострові в межиріччі Траве та Вакенітца, що носить ту саму назву, що і півострів.
Походження
полабськ. Liubice – чудовий, любний, від праслов'янськ. *ľubь – любов
Див. М. Фасмера змїнку в статті на слово лобец, що давньоруською місто те звано бі: Любькъ - себо нині = Любек, а гбано: чого?-Любка, чому?-Любку, чім?-Любці, чим?-Любком; а мішканці міста - себо нині = любчане, любчанин (один), прикметник: любьчьскъи - нині = любецький.
"... a нѣмечкыи послове приихалѣ из заморья, из Любька (нині: Любка) из городка, из Гочкого берега, из Ригѣ, изъ Юрьева, ис Колываня и из ыныхъ городовъ изо многъіх; тогда взяша миръ с Нѣмци."
Бажано би слати на джерело при таких твердженнях, надто в разі полабської мови, бо різні писемні памятки містять подекуди різні писані твари того самого слова. Крім того, деякі мовознавці в своїх дослідженнях чи описах полабських памяток дозволили собі перетовмачити ті написання й в своїх трудах дали подекуди свої "лабораторні" написання, а не ті, що були в памятках.
Любек — місто земельного підпорядкування на півночі Німеччини, на південному сході федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн.
Місто Любек засноване в XII столітті на місці невеликого на той час занедбаного дерев'яно-земляного укріплення слов'ян-ободритів Буку, розташованого на лісистому заболоченому півострові в межиріччі Траве та Вакенітца, що носить ту саму назву, що і півострів.
полабськ. Liubice – чудовий, любний, від праслов'янськ. *ľubь – любов
пол. Lubeka
Перекладаємо слово любек
Див. М. Фасмера змїнку в статті на слово лобец, що давньоруською місто те звано бі: Любькъ - себо нині = Любек, а гбано: чого?-Любка, чому?-Любку, чім?-Любці, чим?-Любком; а мішканці міста - себо нині = любчане, любчанин (один), прикметник: любьчьскъи - нині = любецький.
"... a нѣмечкыи послове приихалѣ из заморья, из Любька (нині: Любка) из городка, из Гочкого берега, из Ригѣ, изъ Юрьева, ис Колываня и из ыныхъ городовъ изо многъіх; тогда взяша миръ с Нѣмци."
Гарно!
Зважено на те, що польські назвища українських сельбищ на -ичі, що опинились у Польщі після 2СВ, часто закінчуються на -ice: Кривичі - Krzywice (en.wikipedia.org: Krzywice,_Lublin_Voivodeship), Яксманичі - Jaksmanice (en.wikipedia.org: Jaksmanice), Кулаковичі Перші - Kułakowice Pierwsze (uk.wikipedia.org: Кулаковичі Перші), Убродовичі - Ubrodowice (uk.wikipedia.org: Убродовичі) тощо.
+
Назва міста походить від полабськ. Liubice – чудовий, любний, від праслов'янськ. *ľubь – любов.
Назва міста походить від полабськ. Liubice – чудовий, любний, від праслов'янськ. *ľubь – любов.
Бажано би слати на джерело при таких твердженнях, надто в разі полабської мови, бо різні писемні памятки містять подекуди різні писані твари того самого слова. Крім того, деякі мовознавці в своїх дослідженнях чи описах полабських памяток дозволили собі перетовмачити ті написання й в своїх трудах дали подекуди свої "лабораторні" написання, а не ті, що були в памятках.
Це дуже сумно чути :(
В наступні рази постараюся одразу кидати посилання на джерело, звідки узяв вістку.
Цього разу узяв був звідціль:
https://en.wiktionary.org/wiki/Lübeck#German
Назва міста походить від полабськ. Liubice – чудовий, любний, від праслов'янськ. *ľubь – любов.
Назва міста походить від полабськ. Liubice – чудовий, любний, від праслов'янськ. *ľubь – любов.
Gerelo?
Назва міста походить від полабськ. Liubice – чудовий, любний, від праслов'янськ. *ľubь – любов.
Gerelo?