← прасл. *obur-e-s/*obyr-e-s, ← тюрк. *abar- (*avar- / *apar-); форма множини з закінченням -e ← *e-s (первісна, архаїчного типу, збірна, типово при назвах людей чи народів). Форма однини: wbrin (← *obur-in-o-s / *obyr-in-o-s). Форма родового відмінка множини: obor (← *obur-un ← *obur-on; *<объръ>) чи ober (← *obyr-un ← *obyr-on; *<обьръ>).
Я бачу, що́ Ви дали. Як є з написанням <ві-> відрізнити фонему в сім слові від фонеми з тим же написанням <ві-> напр. у слові "вітер"?
Писати Вашим письмом ясне діло :)
А яке нерозрізнення тих фонем викликає моє письмо??
Ви про що? Я хіба десь писав, що викликає? Навпаки ж похвалив, що різнить. :)
Тішить, що Ви се нарешті розумієте.
"Як є з написанням <ві-> відрізнити фонему в сім слові від фонеми з тим же написанням <ві-> напр. у слові "вітер"?"
А хто сказав, що "треба різнити"?
»"Як є з написанням <ві-> відрізнити фонему в сім слові від фонеми з тим же написанням <ві-> напр. у слові "вітер"?"«
‹œ•› /wʏ•/ : ‹vie•› /ʋi͡e•/.
___
А хто сказав, що "треба різнити"?
Cto rousscoiõ móuvity i viesty yõ.
Вбре
Не вбре, а (в)ібри, так само як (в)ікно, (в)ін
Від праслов'янського *Obre, давньоукраїнського (давньоруського) обърѣ.
Від праслов'янського *Obre, давньоукраїнського (давньоруського) обърѣ.
Від праслов'янського *Obre, давньоукраїнського (давньоруського) обърѣ.
авар
Від праслов'янського *Obre, давньоукраїнського (давньоруського) обърѣ.
Де Ви бачили прасл. форму, подану як *Obre? У формі мови джерела, відки ту лексему (етнонім) було запозичено в прасл. говірки, між *b та *r був голосний, що відповідно й є відбито літерами голосних звуків – <ъ>, <ь> – в написаннях: <объринъ, обьринъ> у давньоруських памятках (зокрема часто в Пов. врм. літ.). Відповідно, з тими (редукованими) голосними не могло в новоруській постати форми з початковим <о->, й відповідно, якби там тих голосних не було, не могла би постати форма з початковим <ві->, подана Вами тут.
Не пригадаю, де саме, у 2019 я en.wiktionary.org гортав часто, поставив би на т, що звідти.