Значення слова

Дрезден — місто в Німеччині, адміністративний центр землі Саксонія.

Приклад вживання

Їду у Дрезден, може хоч там знайду кращого життя.

Походження

нім. Dresden

Приклади в інших мовах

в.-луж. Drježdźany, н.-луж. Drježdźany (від старолужицького Drežďany), чеськ. Drážďany, пол. Drezno

Розділи
Варіанти написання
dresden
Слово додав

Перекладаємо слово дрезден

дряжджани ( ~ дра/дрьи~жч/щ-)
3

*drENzg-ēn-, від *drENzg- "болото, багно, трясовина, дрягва; ліс; хмиз, тріски", що в рус. дасть станд.: дрязг-~дрязк-, чи говір.: {дрьизк-}, {дразк-~дразґ-~драск-} (так у сл-ках Лисенка, Москаленка, та сл-ку лексики Полісся, див. ЕСУМ: дразка); *zg+*ē- в руській та друс. дає *жджа (дріжджі←*drozg-i-...); чи ще: -жч- чи -шч- (ЕСУМ дає й дріжчі, дріщі). *drENzg-ēn- є первісно прикметник - *"болотистий, трясовинистий, лісистий" про місцевість, з суф. -ēn- ги в деревѣнъ "деревяний", мѣдѣнъ "мідяний", піщаний, вощаний тощо.

дреждяне
2

Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреждяне.

дреждяно
1

Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреждяно.

дреждяни
1

Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді теж – Дреждяни.
Майже ідентично називають місто лужицькі слов'яни (бездержавні, що живуть у Німеччині).

дреджане
1

Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреджане.
"Жд" помінив на "дж" за фонетико-морфологічними принципами руської мови, так само церковнослов'янське всередині слів болгарське етимологічне "жд" мінили на "дж" (а часто потім до "ж") русичі у давні руські часи (давнє церковне "дождь", "нужда" давно щезло ізмінившись, як невластиве українській мові).

дреджано
1

Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреджано.
"Жд" помінив на "дж" за фонетико-морфологічними принципами руської мови, так само церковнослов'янське всередині слів болгарське етимологічне "жд" мінили на "дж" (а часто потім до "ж") русичі у давні руські часи (давнє церковне "дождь", "нужда" давно щезло ізмінившись, як невластиве українській мові).

дреджани
1

Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреджани.
Майже ідентично називають місто лужицькі слов'яни (бездержавні, що живуть у Німеччині).
"Жд" помінив на "дж" за фонетико-морфологічними принципами руської мови, так само церковнослов'янське всередині слів болгарське етимологічне "жд" мінили на "дж" (а часто потім до "ж") русичі у давні руські часи (давнє церковне "дождь", "нужда" давно щезло ізмінившись, як невластиве українській мові).

дроздів
1

Так я вже чув десь навіть, саме Дроздів

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями