Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреждяне.
Нащо узагалі такий запис з праслов'янської, коли він лишень в оману вводить?
Котрий запис маєте на увазі? Drežďany чи *drENzg-ēn-?
Перше. Хоч друге не знаю як читати.
Друге читати не дуже й треба, стане його бачити. То є реконструкція.
Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді теж – Дреждяни.
Майже ідентично називають місто лужицькі слов'яни (бездержавні, що живуть у Німеччині).
Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреждяно.
Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреджане.
"Жд" помінив на "дж" за фонетико-морфологічними принципами руської мови, так само церковнослов'янське всередині слів болгарське етимологічне "жд" мінили на "дж" (а часто потім до "ж") русичі у давні руські часи (давнє церковне "дождь", "нужда" давно щезло ізмінившись, як невластиве українській мові).
Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреджано.
"Жд" помінив на "дж" за фонетико-морфологічними принципами руської мови, так само церковнослов'янське всередині слів болгарське етимологічне "жд" мінили на "дж" (а часто потім до "ж") русичі у давні руські часи (давнє церковне "дождь", "нужда" давно щезло ізмінившись, як невластиве українській мові).
Перше це місто було слов'янським, зі слов'янською давньосербською назвою від drežďany, що означало "мешканці заплавних лісів".
"Drežďany" можна привести до сучасної української назви як "дреждяни".
Місто тоді – Дреджани.
Майже ідентично називають місто лужицькі слов'яни (бездержавні, що живуть у Німеччині).
"Жд" помінив на "дж" за фонетико-морфологічними принципами руської мови, так само церковнослов'янське всередині слів болгарське етимологічне "жд" мінили на "дж" (а часто потім до "ж") русичі у давні руські часи (давнє церковне "дождь", "нужда" давно щезло ізмінившись, як невластиве українській мові).
(~ дра/дрьи~жч/щ-)
*drENzg-ēn-, від *drENzg- "болото, багно, трясовина, дрягва; ліс; хмиз, тріски", що в рус. дасть станд.: дрязг-~дрязк-, чи говір.: {дрьизк-}, {дразк-~дразґ-~драск-} (так у сл-ках Лисенка, Москаленка, та сл-ку лексики Полісся, див. ЕСУМ: дразка); *zg+*ē- в руській та друс. дає *жджа (дріжджі←*drozg-i-...); чи ще: -жч- чи -шч- (ЕСУМ дає й дріжчі, дріщі). *drENzg-ēn- є первісно прикметник - *"болотистий, трясовинистий, лісистий" про місцевість, з суф. -ēn- ги в деревѣнъ "деревяний", мѣдѣнъ "мідяний", піщаний, вощаний тощо.
Так и не зрозумів як се читати.
Треба було латиницею писати; вже мінити не можу – є пять голосів. :(
Drẽzgéne. Вимова: {dreʒˈd͡ʒænɛ ~ drɜʒˈd͡ʒænɛ}.
Вельми дякую. Я , правда, не розумію чому саме так слово твориться, якось чудно. Можете пояснити, будь ласка?
Ище, повітьте, будь ласка, якесь читало МФА. Бо я хоч так і сяк намагаюся читати транскрипцію, та поки ще не дуже. Знайшов отакий, якось чудно там промовляють, але що ж поробиш. http://ipa-reader.xyz/
Наприклад: https://www.internationalphoneticassociation.org/IPAcharts/inter_chart_2018/IPA_2018.html.
Page not found
The requested page "/IPAcharts/inter_chart_2018/IPA_2018.html." could not be found.
(((
Забери крапку після html
Дякую.
—