То є штучна форма, проте заснована на існуючій формі <чудж->, що так само походить від того же кореня, а також на дублетній формі на <ту-> в давніх памятках. Оскільки форми на <ту-> сучасна мова не знає, її я волив для розрізнення від форми на <чу->.
Неправда що всі слов'яни так кличуть: bg.m.wikipedia.org: Тевтонски орден, sr.m.wikipedia.org: Тевтонски ред, https://sr.m.wikipedia.org/sr-el/Тевтонски_ред, sh.m.wikipedia.org: Teutonski viteški red, sl.m.wikipedia.org: Tevtonski viteški red, mk.m.wikipedia.org: Тевтонски ред.

Я написав, що всі слов'яни навколо. Тобто, верхолужичани, нижньолужичани, чехи, словаки, поляки. А тевтонами звуть хіба що південні слов'яни та москаль.

Не розумію нащо звати його "чужим орденом", якщо чужих орденів багато, і так можна назвати ледь не кожен орден, що з чужих сторін.

Та я ж не кажу, що його мотивація є від поняття "чужий". Я вказав лише на спільний корінь. Саме же слово <чужий> походить від слова, яке поняття »чужий« не значило...

Я написав, що всі ...

Хай там як, і все таки ряд тий не тяг суто до німців... Ото, напр., коли той орден звати німецьким, то, гаразд, у словосполученні зо словом "ряд" слово "німецький" іще можна контекстуально трактувати як специфічно "тевтонський", а не "німецький" у сучаснім значенні, але як бути з самостійним словом "тевтонець"? Німець???

Може, німецький лицар?
І чим Вам не до вподоби давнє слово крижа́к? Аже ще й у давньоруській мові побутувало, засвідчене в формі крижевьникъ.