Давньоруська назва цієї країни була "Сѹмь", безпосередньо від того, як самі фіни звали свою країну – "Suomi".
Самі фіни не називають свою країну Фінляндією, для них це слово чуже, і має ґерманське походження – у фінській мові навіть немає звуку [ф]!
Та й нічого. Нічого доброго
Ні, норвегія це Київщина, а Швеція це Полтавщина.
Серед руських гуків такого немає.
Хиба?
Мняку пару мають тілько гуки д, т, дз, ц, з, с, р, л, н. Завсіди мнякий гук й. Оце й по всьому. Доречі, руські мнякі д, т, л, н мнякіші од московських.
Тоді я помилився, м'якшене [м].
<Може все ж аби не було часом плутанини, то слід вимовляти м'яке [м]?>
Panove Melnice, Rousine,
ne plõtaimo "phoneme" ta sam zuõc, uimóuvõ.
Так і фонеми такої теж немає.
Там і мнякшеному "м" немає звідки взяться.
Як бачу, скоро на Словотврі залишиться тільки кілька "мовників", бо в кожного своя вигадана українська, а інші повтікають звідси геть 🤦♂️🙈
Смішно й грішно, та тільки сумно
Є таке діло(
<скоро на Словотврі залишиться тільки кілька "мовників>
I pan Mõdrôu bõde sèrêd yix.
XD
Куди мені до вас.
У своїй праці "Секрети української мови" Святослав Караванський подав 8 вимог до соборної лексики нової української мови. Скільки з них виконує "Сумщина"?
Лексика нової, соборної української мови
1. має бути зрозумілою ✅
2. має задовольняти наш мовний смак ✅
3. має бути милозвучною, легко вимовлятися і не бути довжелезною /динозавруватою/ ✅
4. має легко притиратися з оточенням ✅
5. має базуватися на українських коренях ✅
6. має творитися на підставі українського словотвору ✅
7. не має усувати з ужитку наявних українських форм /іншомовні — може/ ✅
8. не мусить нести в собі небажаного підтексту" ❌
7/8. На жаль, через останній пункт слово думаю не приживеться.
Ви цю підказку десь окремо покладіть на толоці, буде всім корисно.
Дякую, якраз збирався. Поки хочу цю підказку випробувати.
"не мусить нести в собі небажаного підтексту"
Este pèuen cyto ròzouméiete cyto tuy 'nebagianuy pœdtext' znacity?
Так.
родоу «двох родів» (стсл. дъвою родоу) давньоруська
goroh.pp.ua: двоюрідний
Не може бути ни "суом-", ни "соум-"; "оу" в давнім письмі кирилиці є суто спосіб писати [u].
Я це і мав на увазі, це був жарт. Тому і дав одну букву "ѹ", а не дві "оу".
Слово створене за традицією утворення назв країн на зразок Угорщина, Туреччина, Німеччина, Словаччина
A cyto e neyasno? *Fin- → ≠ <фін>.
До чого тут ягельська й прязька й про що Ваш приклад узагалі?
"Не вигадуйте квазіукраїнську мову. Так за чинним правописом. Змінять правопис, введуть нові букви, тоді поговоримо"
Так є ж буква така й у кирилиці...
А Ви подумайте.
"Читав Грушевського, там він згадував, як Турція захопила Буковину. Здивувався зі слова Турція, бо ж всі знають, що правильно Туреччина. Зацікавився, почав рити. Виявляється, що дорадянська українська мова мала два слова для позначення кожної країни. Турція означало державу, країну. Туреччина означало місцину, територію Турції. І так ще з багатьма країнами.
Це як в москалів "в" і "на" стосовно країни. "В" застосовується до держав, "на" є символом, що державність не визнають і ставляться, як до території.
Для багатьох країн сучасна українська мова не забороняє ці дві словоформи. Ми можемо казати Британія і британщина, Румунія і румунщина.
Але також є ТРИ країни, до яких Радянський Союз змінами в мову закріпив ставлення, як до території. Словаччина, Туреччина і Німеччина. Ну, принаймні я знайшов три. Ось як москалі кажуть "на Україні", так ми кажемо Словаччина, Туреччина і Німеччина. І нам пощастило, що словаки, турки і німці цього не розуміють."
https://www.reddit.com/.../турц.../...
У Німеччини ("Deutschland"), як і в України самоназва має тяму "земля, край, територія", тож ніт ("не має тут") нич ("нічого") зневажливого.
* основа гем- утворена від пба. *zemē
* пба. *zemē припускається, як джерело імени суомі
* сумини входять до балто-хвінської підсім'ї хвінської сім'ї
Олекса десь писав тут, що старе -ь занепало й дало в більшості слів -а / -ина. Надіюся, що хоч якось приладнаємо той корінь соумь😄
Пор. Галичина
Коли взять німецький корінь і зукраїнщить.
Щирі українці не здатні вимовити галицький звук [ф], тому правильно буде замість 'ф' ставити 'хв', 'п' чи 'т'.
Финансист — тинансист
Ефір — етер
Факультет — такультет
Фінляндія є російське запозичення. Накладені германська назва та полюблений москалями латинський наросток. Україна і Русь це рівнозначно давні назви нашої держави. Перша є загального походження, а друга стислого.
>У фінській мові навіть немає звуку [ф]
Неправда
uk.m.wikipedia.org: Фінська абетка
До речі, у Фінляндії дві держмови: фінська та шведська.
О, нарешті хоч додали свій варіянт 😁
From Northern Sami Sápmi, from one of the Sami languages, of uncertain origin/meaning, but possibly related to Proto-Balto-Slavic *źémē (“land”).
Давньоруська назва цієї країни була "Сѹмь", безпосередньо від того, як самі фіни звали свою країну – "Suomi".
Самі фіни не називають свою країну Фінляндією, для них це слово чуже, і має ґерманське походження – у фінській мові навіть немає звуку [ф]!
Слово жіночого роду.
+
Ліпо!
Гоже!
Підкажіть будь ласка, не перший раз бачу, що означає це ваше ліпо, иносе?
А, не треба, вже глянув.
–
Як тоді бути з похідними: сумка, сумець, сумський? 🤦♂️
Тоді розмовляймо не українською, а давньоруською 😁
А ви найдете такого глупого чоловіка, хто б як почув "я їду в Сум" подумав, що людина їде в сумку?
>А ви найдете такого глупого чоловіка, хто б як почув "я їду в Сум" подумав, що людина їде в сумку?<
Я вас про похідні запитав?
+
—
Справді сум 😁🙈
Сум і Сумщина не годяться, будь ласка не треба
Давньоруський -давньоукраїнський-український
Нового вчиться та свого не цурайтесь
Це не давньоруська мова, не давньоукраїнська.
Сучасна українська мова знає наростки -чин(а), -шин(а) в визначенні назв земель, країв, країн.