Значення слова
-ландія — частина таких слів як Ісландія, Гренландія, Діснейленд, яка означає «земля».
Приклад вживання

Їдемо в Фінляндію, вона знаменита своїм пивом і жінками.

Походження

англ. land, від пр.інд.євр. кореня lendʰ-, що дав також слов'янські *lędina, *lędo (слов'янською мовою писано як лѧдина, лѧдо), пол. ląd «земля; континент», укр. лядина «сосна, що росте в ляді», ля́до «підвищене місце в лісі, заросле стройовою сосною».

Приклади в інших мовах

англ. -land

Варіанти написання
-ленд, -ланд, -ляндія, -лянд, -land, -landia, ландія, ланд, ляндія, ленд, лянд, land, landia
Слово додав

Перекладаємо слово -ландія

у кожному разі свій переклад
6

Найчастіше "-щина".

Oleksa Rusyn 21 січня 2021
15 листопада 2021

Фінщина, Тайщина
Але Ірляндія, Ісляндія, Зеляндія

17 листопада 2021

З якого дива? І звідки там узявся мнякий "л"?

17 листопада 2021

Сльобожанщина :)

1 грудня

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Ирла́ндия – Ірля́ндія (-дії).
• Ирла́ндский – ірля́ндський.
- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Ирландия – Ірля́ндія, -ії.

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Голландия – Голя́ндія, -ії; -ландский – голя́ндський, -а, -е.

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Зеландия – Зеля́ндія, -ії; -дский – зеля́ндський, -а, -е.

1 грудня

Що ви, на вашу думку, цим довели?

-лядь
1

Жіночого роду.
Англ. land є від пр.інд.євр. кореня lendʰ-, що дав також слов'янські *lędina, *lędo (слов'янською мовою писано як лѧдина, лѧдо), пол. ląd «земля; континент», укр. лядина «сосна, що росте в ляді», ля́до «підвищене місце в лісі, заросле стройовою сосною».

Ірлядь, Іслядь, Гренлядь, Неверлядь, Діснейлядь, бо сумнівно, що для всіх цих слів ми знайдемо питомо руське(українське) слово.

Карл-Франц Ян Йосиф 5 березня 2021
14 жовтня 2021

Звучить наче матюк 😂🤦‍♂️

14 жовтня 2021

Забагато російського оточення. Слово челядь, глядь вам теж схожі на матюк?

15 листопада 2021

Не пишіть дурні.
Як вам Фінлядь, Ірлядь, Зелядь, Лаплядь? Ой ...лядь!
Невже гарно? Чи ваша мета - створення незграбної смішної мови на "потєху" сусідам?

17 листопада 2021

У вас говорить звичка до російської мови.

А матюк блядь чисто москальський, у давньоруських текстах це слово було літературним і необразливим, од того ж кореня, що слово блудитися.

-ляндія
1

Якщо можна, то замiнити на -щина. Напр., Тайщина

Ярослав Мудров 14 жовтня 2021
земля
1

дослівний переклад. -шчина, -ччина це прекрасно, але ж не до всіх країн його чіпляти.
Приклади: яглянська (ягельска) земля, фінська (хвінська) земля, французька (прязька) земля тощо.

Єгор Донецький 29 листопада
29 листопада

Хвинщина
Fvwénţénœ

30 листопада

звідки там літера "и"?

30 листопада

З хвонологиї.

1 грудня

чим вам правило 9 не вгодила?

1 грудня

До чого тут правило дев'ятки?

2 грудня

У словах іншомовного походження ( окрім деяких випадків) після 9 літер замість і пишем и.
Слово фін іншомовне. Ф на хв або п бо не притаманне (Пилип, люципер, хварба, Хвастів). Ні літера в ні ф у це прпвило не входять, а отже хвін.

2 грудня

"Після 9 літер пишем <и>" не значить "для всіх інших пишем <і>". "Хвинщина". Якщо хочете, можете вживати "Пинщина".

3 грудня

Так, не всюди. У тюркських мовах ми частіше вживаємо и. Але хвінська не тюркська і там ми вживаєм і.
Поясніть мені тоді, будь ласка, як з хвонологиї там взялося і?

3 грудня

<У словах іншомовного походження ( окрім деяких випадків) після 9 літер замість і пишем и.
Слово фін іншомовне. Ф на хв або п бо не притаманне (Пилип, люципер, хварба, Хвастів). Ні літера в ні ф у це прпвило не входять, а отже хвін.>

Pravilo "9" e u rousscé tioudye.

3 грудня

Це буде безкінечне коло, так?
-Чим правило 9 вам не вгодило?
-Pravilo "9" e u rousscé tioudye.
-Можна кирилицею, будь ласка?
-Pravilo "9" e u rousscé tioudye.
-Ja Was ne rozumiü.
-Pravilo "9" e u rousscé tioudye.

3 грудня

Правило "9" е у роуссцé тиоудyе.

3 грудня

останнє слово шо має означати?

3 грудня

"чуже"

4 грудня

<-Ja Was ne rozumiü.>

Ròzouméiete.

4 грудня

Якби я Вас розумів, я б відповів на ваше повідомлення. Я людина проста. Pyšiť jak zavhodno, ałe, prošu, tak ščob buło zrozumiło. Я чесно, інколи гадки не маю, шо ви маєте на увазі.
І так, чому чуже?

4 грудня

дякую:)

30 листопада

Що ж заважає вживать його в назвищах усіх земель?

30 листопада

існують країни зі сталими і закріпленими назвами, такими як Німеччина, Угорщина, Словаччина тощо. Нема сенсу їх перероблювати. Також існують застарілі форми такі як Греччина, Сербщина, Болгарщина. Їх нема сенсу перероблювати. А ось Анґлія наприклад..... сталого не мають, але до всього ліпити -щина -ччина не зовсім хороша ідея, к на мене. Має ж бути хоч якась різноманітність.

1 грудня

Чому й навіщо?

2 грудня

Шоб мову не збіднювати. Ні ну можна до всього ліпити - щина, як бажаєте.

6 грудня

"Шоб мову не збіднювати".
Не збідніння мови, а природна людська схильність до простості. Утворювать назвища деяких країн чепенем "-ин(а)", а инших іменником "земля" – зайва морока.

5 грудня

<І так (rousscoiõ: Otoge), чому чуже?>

Pravilo "9" e pèreneseno na rousscõ Stepanomy Smaly-Stôcyscuimy ta Theodoromy Gartneromy iz leadscui:

‹InstYtut› → ‹ІнстИтут›, xotya lat. ‹InstItutum›

‹sYtuacja› → ‹сИтуація›, xotya lat. ‹sItuatio(n-)

‹IndYwIduum› → ‹ІндИвІдуум›, xotya lat. ‹IndIvIduum›

‹rYgorYstYczny› → ‹рИгорИстИчний›, xotya novolat. ‹rIgorIstIcus›

‹tytanIczny› → ‹тИтанІчний›, xotya lat. ‹tItanIcus› ...

Slovomy, de ‹i› e u leadscé pisymé, tam e ‹i› i u oucrayinscé pisymé, a de ‹y› e u leadscé pisymé, tam ge i u oucrayinscé e ‹и›. Prauda, lead. ‹partYjny› ≠ oucr. ‹партІйний›, lead. ‹sYtuacYjny› ≠ oucr. ‹сИтуацІйний›, ‹komIsYjny› ≠ ‹комІсІйний›
nuiné, ta u móuvnicé Smaly-Stôcyscoho ta Gartnera bé peruésno ‹партИйний›, ‹комІсИйний i u oucrayinscé pisymé, tô bui tòcyno za leadscoiõ pravopisïõ.

Stoyélna leadsca móuva ne znaieity zuõca [ɪ], a znaieity zuõc [i] ta zuõc [ɨ]. Cõ tomou, ‹s› ta ‹z› pèrêd ‹i› u leadscé znaceaty zuõcui: [ɕ] ta [ʑ], teaclo ("respectively"). Tomou "tuerdõ" uimóuvõ /sɪ/, /zɪ/, ta /dɪ/, /tɪ/, /rɪ/ móuv gèrêl bé volyeno zastõpiti zuõcomy [ɨ]: /sɨ/, /zɨ/, /dɨ/, /tɨ/, /rɨ/, na pisymé: ‹sy›, ‹zy›, ‹dy›, ‹ty›, ‹ry›, teaclo.
U rousscé ge móuvé e uimóuva *i dauno stala /ɪ/, tô bui *di = /dɪ/, *ti = /tɪ/, *si = /sɪ/, *zi = /zɪ/, *ri = /rɪ/, ta *ni = /nɪ/, *mi = /mɪ/, *li = /lɪ/, *bi = /bɪ/, *pi = /pɪ/, *ui = /wɪ/, rœuno hi *ki → /t͡ʃɪ/, *gi → /ʒɪ/, *xi → /ʃɪ/ — usiõdui /ɪ/, i u pitomax slovax i u tioudyax, na pr.:
‹бинда› (1627) /ˈbɪndɑ/ (ne /ˈbindɑ/, ale lead. ‹binda› /ˈbindɑ/) "strœucyca" (ném. ‹Binde› /bɪndə/), ‹хвиля› (1562) /ˈxwɪlʲa/ (ne /xvilʲa/, ale lead. /ˈxfi.la/ ‹chwila›; dvném. ‹hwīla›), ‹ко́мин› (1552) /ˈkomɪn/ (ne /ˈkomin/, ale lead. /ˈkɔ.min/; ← ném. ‹Kamin› ← lat. ‹camīnus›, ← dgr. ‹κάμῑνος›), ‹квито́к› (1556) /kwɪˈtɔk/ (ne /ˈkvitok/, ale lead. ‹kwit› /kfit/, ← svném. ‹quit-brief›), ‹ли́на, ли́нва› /ˈlɪnɑ, ˈlɪnwɑ/ (ne /ˈlina, ˈlinva/, ale lead. /ˈlina/, ← svném. ‹līne›), ‹спис, спи́са› /spɪs, ˈspɪsɑ/ (ne /spis, ˈspisa/, ale lead. /ˈspi.sa/, ← svném. ‹spieʒ›, ném ‹Spieß›), ‹шпита́ль› (1588) /ʃpɪtalʲ/ (ne /ʃpitalʲ/, ale lead. /ˈʂpi.tal/ ‹szpital›, ném. ‹Spital› [ʃpiˈtaːl ~ ʃpɪˈtaːl]), ‹ґвинт› /gwɪnt/ (ne /gvint/, ale lead. /ɡvint/, ← ném. ‹Gewinde› /ɡəˈvɪndə/), ‹лима́н› /lɪˈmɑn/ (ne /liˈmɑn/, ← tour. ‹liman›), ‹оксами́т› /oksaˈmɪt/ (ne /oksaˈmit/, ← dgr. ‹ἑξάμιτος›), ‹високосний› /ˌβ̞ɪsoˈkɔs-/ (ne ‹вісокосний› /visokos-/, ← sgr. ‹βίσεξτος› ← lat. ‹bissextus›), ‹дия́кон, дя́кон› /dɪˈjakon, 'dʲakon/ (ne /diˈakon/, ← gr. ‹ διάκονος ›), xotya nuiné ‹діадема, діаметр, діапазон, діафрагма, діабет› (rousscoiõ pravilno boulo bui: ‹диядима ~ дядима, дияметер ~ дяметер, дияпазон ~ дяпазон, дияфрагма ~ дяфрагма, диябет ~ дябет›), rœuno i u pitomax tioudyax imenax: ‹Дани́ло, Даниїл› /daˈnɪlo, danɪˈjil/ (ne /daˈnilo, daniˈjil, ← gr. Δανιήλ), ‹Гаври́ло, Гавриї́л› /ɣɑwˈrɪlo, ɣɑwrɪˈjil/ (ne /gɑwˈrilo, gɑwriˈjil/, ← gr. ‹Γαβριήλ›), ‹Микола, Миколай› /mɪˈkolɑ, mɪkoˈlaj/ (ne /miˈkolɑ, mikoˈlaj/, ← gr. ‹Νικόλας, Νικόλαος›), ‹Пилип, Филип, Хвилип› /pɪˈlɪp, ɸ̞ɪˈlɪp, xwɪˈlɪp, ʍɪˈlɪp/ (ne /piˈlip, fiˈlip, xviˈlip/, ← gr. ‹Φίλιππος›); ‹Віктор› /ˈviktor/, ‹Віталій› /vitalij/, ‹Наталія› /naˈtalija/ sõty zuõcovo veatsci tuari, pitomi roussci tuari sõty: ‹Виктір (Виктѡр)› /ˈβ̞ɪktyr/, ‹Виталь› /β̞ɪˈtalʲ/, ‹Наталя (*Наталля)› /nɑˈtalʲa/.
I ceomou nuiné pisiemo ‹Вільгельм›, coli némecysca uimóuva imene ‹Wilhelm› e /ˈvɪl(h)ɛ(l)m/ — zu /ɪ/, ne zu /i/, a u rousscé e pravé zuõc /ɪ/? Yasno, bo veatscoiõ e ‹Вильгельм› /ˈvilʲgʲɛlʲm/, zu /i/. I bay douge ci pisiemo ‹Генріх› abo ‹Гайнріх›, ‹i› /i/ e pèreneseno iz veatscui uimóuvui /ˈgʲɛnrix/ ‹Генрих›, némecysca uimóuva bo e /ˈha͡ɪ̯nrɪç/, zu /ɪ/ (ne /i/), to i rousscoiõ bõdeity ‹-рих›, ne ‹-ріх›.

5 грудня

Це все буде дуже цікаво розшифровувати, дякую.
Leadscui це з ляської (польської)?

6 грудня

<Leadscui це з ляської (польської)?>

Tac.

-ляда
0

Англ. land є від пр.інд.євр. кореня lendʰ-, що дав також слов'янські *lędina, *lędo (слов'янською мовою писано як лѧдина, лѧдо), пол. ląd «земля; континент», укр. лядина «сосна, що росте в ляді», ля́до «підвищене місце в лісі, заросле стройовою сосною».

Ірляда, Ісляда, Гренляда, Неверляда, Діснейляда, бо сумнівно, що для всіх цих слів ми знайдемо питомо руське(українське) слово.

-ляд
0

Англ. land є від пр.інд.євр. кореня lendʰ-, що дав також слов'янські *lędina, *lędo (слов'янською мовою писано як лѧдина, лѧдо), пол. ląd «земля; континент», укр. лядина «сосна, що росте в ляді», ля́до «підвищене місце в лісі, заросле стройовою сосною».

Ірляд, Ісляд, Гренляд, Неверляд, Діснейляд, бо сумнівно, що для всіх цих слів ми знайдемо питомо руське(українське) слово.

зем
0
Влада Пашкова 20 січня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями