Заперечую. Якщо питоме слово "часопис" уже вживається на заміну запозиченому "журнал", не треба псувати йому життя. Звичайно, я згоден, що часопис добре пасує, але треба зважати на усю сукупність обставин.
Праслов'янських часів kolęda, яке дало сьогоднішнє українське коляда йде напряму від давнього латинського Calendae, що дало слово календар майже в усі європейські мови.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/коляда
Я так розумію, що для схожості Ви додали суфікс -ар, як у слові буквар, словар? Цікава думка.
Праслов'янських часів kolęda, яке дало сьогоднішнє українське коляда йде напряму від давнього латинського Calendae, що дало слово календар майже в усі європейські мови. Слово можна залишити, зберігши українську форму.
Календар — довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов'язаних із цими днями.
Пізніше, з хрещенням Русі, давньоруський календар був витіснений юліанським (Знання та праця, 1, 1966, 10).
історичні події, свята тощо
Перекладаємо слово календар
+++
У якім джерелі є те слово свідчено з таким значенням?
літочислення більше до хронології підходить
Калька російського "летоисчисление", дорадянські словники цього слова не знають:
r2u.org.ua: летоисчисление
зараз часописами називають журнали, але це не правильно. Правильніше часописом називати календар.
Підтримую
Заперечую. Якщо питоме слово "часопис" уже вживається на заміну запозиченому "журнал", не треба псувати йому життя. Звичайно, я згоден, що часопис добре пасує, але треба зважати на усю сукупність обставин.
Цілковито погоджуюся! Такі слова треба берегти.
Календар це швидше часоплин
Не здається, що колодар від слова колода ?
Узагалі-то колЯдар, бо наше "коляда" є позиченим із латинського "календа"
Наше "коляда" походить від латинського "календа"
Ну своєна форма та нам треба не своєне, а своє творене.
Праслов'янських часів kolęda, яке дало сьогоднішнє українське коляда йде напряму від давнього латинського Calendae, що дало слово календар майже в усі європейські мови.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/коляда
Я так розумію, що для схожості Ви додали суфікс -ар, як у слові буквар, словар? Цікава думка.
Uimowfa: ciselnik {ˈt͡ʃɪ͡ɘ̞ʲsɘlnɪk} ; cislénik {ˈt͡ʃɪ͡ɘ̞ʲslʲenɪk ~ ˈt͡ʃɪ͡ɘ̞ʲslʲinɪk ~ ˈt͡ʃɪ͡ɘ̞ʲslʲɪnɪk}.
Slwfnik Poléssia, 231: чисельнік, числінік "календар".
+
А це дійсно гарно.
"числени́к «стара назва календаря»"
https://goroh.pp.ua/етимологія/обчислювати
Для чого є то ту?
Це я ваше слово підтримую.
Goròxom?
Так.
Дякую, не треба. Не розумію, чому не давати посилання на вичитані видання.
Навіть давно вживається. uk.wikipedia.org: Український народний календар
Зривати папірці і слідкувати за зіркою Сонцем, за часом. Шче нагадує назви місьаців, наприклад квітень, червень, березень, грудень.
Дар кола. Як на мене все просто.
Дуже добре, але колодар.
Дійсно! Запропонуйте колодар як окремий варіант, бо це правильніший варіант
Днесь = Сьогодні
r2u.org.ua: днесь
Днесь = Сьогодні
r2u.org.ua: днесь
Праслов'янських часів kolęda, яке дало сьогоднішнє українське коляда йде напряму від давнього латинського Calendae, що дало слово календар майже в усі європейські мови. Слово можна залишити, зберігши українську форму.
Перегорни сторінку календаря - Перегорни сторінку коляди.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/коляда