<Veneityu> /ˈβ̞ɛneʲt͡ʃ/, <Venety-> /ˈβ̞ɛnɛt͡ʃ-/; ← *Uenet-y-o-s, *-y- — possessive suffix (rwfni: <Galityu> /ˈɣ̞ɑlɪt͡ʃ/, ← *Galit-y-o-s); mõg. rwd za slovom "gòrôd" (*<Veneityu gòrôd>; gein. rwd u ital. Venezia e za geinscomy rodomy slova "città").
Коли цей город не мав свого назвища в давньоруській мові, то годиться тілько приладнать місцеве назвище до руської вимови.
‹ц› tou bouti ne moglo bui u rousscé. I genesc rœud italsca ‹Veneza› e za geinscom rodom slova ‹città› u italscé; u rousscé ge slovo ‹gòrôd› e mõgysca rodou, a ‹mésto› sèrêdnya.
У давньоруській мові було слово венедици «венеціанці».
Нащо ж вірити на слово, можна просто пошукати.
https://ordbog.oesteuropastudier.dk/index.php/term/[orv-rus] Слово о плъку Игорєвѣ - Словарь-справочник,Венедици.xhtml
Венедици — венецианцы (1): Ту Нѣмци и Венедици, ту Греци и Морава поютъ славу Святъславлю, кають князя Игоря... 22.
Вѣсть же приимше Баряне, яко Венедици ту сущий хотять ити преже их... Сл. о перен. мощ. Никол. Чуд., 6 (XI в.). Афетово бо и то колѣно ... римляне, нѣмци, корлязи, веньдици, фрягове и прочии... Пов. врем. лет, 10 (1377 г. ← нач. XII в.). 1204: Дужъ слѣпъ отъ Маркова Острова Венедикъ. Ник. лет., X, 41 (XVI в.). Бѣаху же ту и фрязове отъ Галаты, а инии цареградци, а инии зеновици, а инии венедики. Хож. Игн. Смол., 14—15 (XVI—XVII вв. ← 1389—1405 гг.).
У давньоруській мові було слово венедици «венеціанці».
Одесу так само можна замінити на Одещину, Суми на Сумщину, авжеж
Тут мається на увазї не місто, а країна – Венеція.
Яка країна?