* від алб. Арбер "Албанія(давня назва)"
* й перед голосним на початку слова
> «Шкіперія» означає «Країна орлів» 
uk.wikipedia.org: Албанія#Назва
/wilʲβ̞ˈanʲ/~/wylʲβ̞ˈanʲ/~/u̯ɨlʲβ̞ˈanʲ/~/ˈulʲβ̞ˈanʲ/~/u̯iβ̞ːˈanʲ/~/wulʲˈβ̞anʲ/...
Ѡльвань
Œlvany
Як уже робити діб руським то тереба всі чинники брати в углядь. У лятинську(з якої назва й у більшости мов Їврупи) слово ято з грецької на старогрейькій верстї, коли β вимови ся б; у руській, разом з иними словїнськими мовами, проте, слова грецька переято найранїше в Византийську добу, в час середньогрецької, коли бета вже стоя за наш звук в. Всі слова грецького походу де там стойить б суть так-чи-йнак пізно спосуджени.
Далї з огляду на передачу довгих/коротких голосен та йних руських теків, путь назви була бисть такою: Ѡльвань/Ѡлвань←+Вільвань~Выльвань~Ульвань~Вуольвань~Віввань←+Вульвань←+Ольвань/Олъвань; Ѡлъваниꙗ← Ἀλβανία
*Від початку там могу бути два доба, а праве з уставним ь або ъ, того й даю воба.
Наразї не виджу надто кращого виходу для сего перекладу, а з огляду на справність звязку грецької та руської, й их мовами, менї сий гляд найбільше подобаєть ся.
Мїню Вам!
Хм, на правду, не вїв бїх о тім.
»Въ И҅патїєвскѡи лѣтописи тако жє ѥ ‹Ѡлъваниꙗ›«
E? 👍 Cde tòcyno prosiõ?
Тоуто на дєвѧтѡи сторѡнцѣ
(https://kp.rusneb.ru/item/reader/ipatevskaya-letopis):
ⷶфєтови жє ꙗсѧ полѹнощнаꙗ страна · и западнаꙗ · мидиꙗ · ѡлъваниꙗ · армєниꙗ малаꙗ · и вєликаꙗ ...
> Въ И҅патїєвскѡи лѣтописи тако жє ѥ ‹Ѡлъваниꙗ›
Але ж то про Кавказьку Албанію. "А афєтови жє ꙗсѧ полѹнощнаꙗ страна · и западнаꙗ · мидиꙗ · ѡлъваниꙗ · армєниꙗ малаꙗ · и вєликаꙗ · кападокиꙗ фєфлагони · галатиꙗ кольхисъ · въспорий · мєѡти дєрєви · сармати · тавриани скѹфиꙗ · и фраци · макидониꙗ · далматиꙗ · малоси · фєсалиꙗ · локриꙗ · пєлєниꙗ · ꙗжє и полопонисъ нарєчєтсѧ ·" — Албанія межи Мідією та Вірменією явно є не на Балканах.
Тако правда про Кавкасиискѫѭ Ѡлванїѫ , а лє жє фонитичнаꙗ подоба обохъ назовъ въ гречщизнѣ та латинѣ боула такаꙗ самаꙗ нє иначє , хоча тѡѣ и имаѭть рѡзноє похоџенїє
Олекса написав, що в оригіналі в албанській вимовляють "штіпері". Думаю взяти це за основу й утворить нерегулярного назвища. Бовг., ч., хорв. шт – укр. щ.
Албанець – щіперець
Албанка – щіперка
Албанський – щіперський.
"-ër-" у назвищі країни – суфікс.
Знову, як та муха, серете в коментарях.
Я бачив обидві транскрипціі та чув обидві вимови.
пор. altāre, altar → вівтар, овця → вівця, отчизна → вітчизна;
а також белбас → бельбас, велбот → вельбот.
Те саме
Нащо викидати букву 'щ'?
Тут краще запитати: "а нащо їй бути"
Також створюється плутанина з вимовою, часто чую, як кажуть "дошь"
Тоді, гадаю, доцільно й букви є, я, ю, ї викинути, замість них писати jе, jа, jу, jі.
Замінити "й" на "ј". "ю" викинути. (ї, я) писати замість (ѣ, ѧ).
Ну і за "щ" не завжди писати "шч", а по-різному в різних місцях.
>"ю" викинути.
Чому?
>Ну і за "щ" не завжди писати "шч", а по-різному в різних місцях.
Наприклад?
Ну а нащо тоді "ю", коли вже йотовані повідкилали?
>Тоді, гадаю, доцільно й букви є, я, ю, ї викинути, замість них писати jе, jа, jу, jі.<
С самого початку нияких різних рїз для тих сполучїнь и не бї. Що бї, то диґрафи відповїдної букви та рїзу 'ı([j], [i̯]'(ıє(>ѥ)ıа(>ꙗ)ıоу(>юу), и по сути дїлити чи лишати йих маєть бути вільним вибором(з написанєм 'ı' проте). Тоти 'є, я, ю, ї' суть "новокирилични"(явля ся по Петрівському переладї). У дїйсности суть не поправни зовсїм рїзи, для тих звуків.
'ї' у 'йи' чи 'йі' то є крімна бая, вона є переданєва. Видалити єї маєть товк тівки в певних статях. Де вона значить 'йи' бо в сучаснім станї є пак недоцївною. Де стойить за буквї 'йі', ще більш-менш припустима, але чинно кирилично письмо якось переладити не годить ся вже, не розумно то–ставити зовсїм ново нам є.
* від алб. Shqipëri [Шкіпері] "Албанія"
Там вимовляють "шті" в оригіналі, як не помиляюсь.
–
Або ви пишете самоназву країни, або пишіть, як у нас прийнято, тільки з нашими закінченнями.
Краще буде Албанщина