Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Ара́вия – Ара́бія, Ара́бщина
Українській вдалося пристосувати це слово й дати початкове "о-". Такі речі треба берегти.
Не вигадуйте.
Хіба тут є шо вигадувати? Тоді як ви поясните "о-" на початку в засвідчених словах?
В яких засвідчених словах?
Араб, арабщина, арабський
У Грінченка: 
r2u.org.ua: орап*
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Ара́б, -ба и ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Ара́бець, -бця, м. = Араб. Встрѣчено только у Щоголева въ приложеніи къ коню: Кінь арабець, кінь огняний. Щог. Сл. 141.
Ара́бин, -на, м. см. араб.
Ара́п, -па и ара́пин, -на, м.
1) Аравитянинъ, арабъ. Желех.
2) Негръ.
3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица.
4) Грязный, запачканный человѣкъ
← orab- + -ïa zo znacom "ciya? (zemya, crayina, uolôsty, derzyaua)", zo suoyilnuim cepenemy *-i- "ciy?, coho?".
Uimóuva:
po sõgòlôscé: [oˈrɑb-], po gòlôscé: [woˈrɑb-, ɦoˈrɑb-, u̯ˈrɑb-~wˈrɑb~o̯ˈrɑb]
Гара́п, Ора́п — Аравитянин, араб; негр.
r2u.org.ua: арап
Українці запозичили з російської мови безглузду дурницю, коли народ звемо "арабами", а їхню батьківщина — "Аравією". Перший раз з звуком "б", другий раз з звуком "в".
Вам неоковирна українська мова?
>Вам неоковирна українська мова?
Це не українська, це ваша вигадана.
Хоч у Грінченка Аравия - Арабія, зате у Кримського, Єфремова - Арабщина.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Ара́вия – Ара́бія, Ара́бщина
–
Арап, орап - негр.
Запозичення, очевидно, через москвинську з турецької. В укр. мові зустр. з 17 ст., в москвин. з 16 ст.
Арап, орап, гарап - це не араб.
Арапами раніше називали негрів, ефіопів, чорношкірих
Нащо брешете? Матюкатимете себе?
Ні, вас. Бо дурню написали й самі того не втямили.
Ось вам ще до ваших же посилань:
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Ара́б, -ба и ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Ара́бець, -бця, м. = Араб. Встрѣчено только у Щоголева въ приложеніи къ коню: Кінь арабець, кінь огняний. Щог. Сл. 141.
Ара́бин, -на, м. см. араб.
Ара́п, -па и ара́пин, -на, м.
1) Аравитянинъ, арабъ. Желех.
2) Негръ.
3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица.
4) Грязный, запачканный человѣкъ
Ара́п, -па и ара́пин, -на, м.
1) Аравитянинъ, арабъ. Желех.
...
ЕСУМ вам у поміч!
АРА́П «негр»
запозичення з турецької мови;
тур. Arар «араб; негр» походить від ар. ‘árab «араб»;
р. бр. ара́п, болг. ара́п, ара́пин, м. арап, арапин, схв. Àрап, Àрапин «тс.»;
Гара́п, Ора́п — Аравитянин, араб; негр.
r2u.org.ua: арап
Українці запозичили з російської мови безглузду дурницю, коли народ звемо "арабами", а їхню батьківщина — "Аравією". Перший раз з звуком "б", другий раз з звуком "в".
Гара́п, Ора́п — Аравитянин, араб; негр.
r2u.org.ua: арап
Українці запозичили з російської мови безглузду дурницю, коли народ звемо "арабами", а їхню батьківщина — "Аравією". Перший раз з звуком "б", другий раз з звуком "в".
Гара́п, Ора́п — Аравитянин, араб; негр.
r2u.org.ua: арап
Українці запозичили з російської мови безглузду дурницю, коли народ звемо "арабами", а їхню батьківщина — "Аравією". Перший раз з звуком "б", другий раз з звуком "в".
Змінив чуже руській вимові початкове "а", та зоставив первісне "б".
А чого лишати те первісне "б"?
Бо нема приводу його перекручувать.
Мовний ужиток не є приводом?
Ні. Це вже не раз доводили на Словотворі.
У руській мові "б" на кінці слова "араб" перейшло в "п". Чого ради вертати "б"?
Не в руській мові, а в турецькій:
goroh.pp.ua: арап . Я вже писав передніше, що в руській мові на таку зміну не було приводу.
Тоді гаразд, згоден із Вами. Правда не бачив, де Ви про те раніше писали.
Я писав давніше: "Бо нема приводу його перекручувать".
Ви це без доводів будь-яких тоді написали.
Я гадав – може, й помилково – що це й так ясно, бо дзвінкі приголосні в узоровій руській мові не оглушуються.
Мабути, це також через мою невважність и деяке незнання.
Згоден з вами за "-б", пане Русинe.
+
З розумінням того, шо спереду можуть з'явитися приставні голосні.
Так.
*приголосні.
Я одразу зрозумів, про що саме Ви кажете, і погодився з Вашою думкою.
Дякую, шо не стали виправляти.
Nenagòlosyene /o-/, crœumy pridétïa, mogêity bouti i còrotyeno u nescladove:
‹Orab›
/oˈrɑb/:
[oˈrɑb, oˈrɑb̥]
[ʷoˈrɑb, ʷoˈrɑb̥, woˈrɑb, woˈrɑb̥]
[ʱoˈrɑb, ʱoˈrɑb̥, ɦoˈrɑb, ɦoˈrɑb̥]
[ˀoˈrɑb, ˀoˈrɑb̥]
[o̯rɑb, o̯rɑb̥ ~ u̯rɑb, u̯rɑb̥, wrɑb, wrɑb̥]
a isce ouxœup:
[rɑb, rɑb̥] — ‹'rab›.
—
Якась дурня