Значення слова

Греція — держава в Південній Європі та Західній Азії, на півдні Балканських гір. Омивається зі заходу на схід Середземним морем. Устрій держави — унітарна парламентська республіка. Столиця — Ахіни.

Приклад вживання

Чотири п'ятих території країни займають гори та пагорби, через що Греція вважається третьою серед найбільш гористих країн Європи, після Норвегії та Албанії. Гора Олімп із піком Мітікос висотою 2 917 м — найвища в Греції. Завдяки легендарному пантеону давньогрецьких олімпійських богів вона сьогодні є одним з найпопулярніших маршрутів як для альпіністів, так і для туристів.

Походження

лат. graecus "грек" < гр. γραικός "мешканець Γρατα"

Приклади в інших мовах

елі. Ελλάδα [Elláda]
тур. Yunanistan
алб. Greqi
вар. Грција
вір. Հունաստան [Hunastan]
бер. اليونان [younane]

Слово додав

Перекладаємо слово греція

греччина
12

грек для нас є греком, а не якимось еладійцем

Vitalij Tkačuk 18 квітня 2020
15 серпня 2020
14 листопада 2021

Слово створене за традицією утворення назв країн на зразок Угорщина, Туреччина, Німеччина, Словаччина

15 листопада 2021

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Гре́ция – Гре́ччина

9 грудня 2021

"грек для нас є греком, а не якимось еладійцем".
Кажіть за себе, а не за всіх.

26 грудня 2021
(г)елинщина
4

Від руського /(г)елин/ "грек" зі грецького Ἕλλην /геллен/ "грек".
(див. https://www.etymonline.com/search?q=hellenic , https://en.wiktionary.org/wiki/Hellenic )

Danylo Shelest 4 квітня 2020
11 лютого 2021

+
Щойно довідався від історика, що "єлини" звали греків ще в руські часи, тому підтримую.

12 лютого 2021

Я маю "-ин" за суфікс (як у словах "русин", "болгарин", "татарин" тощо), тож має буть "гільщина", а не "гелинщина".

9 грудня 2021

Не створюйте неоязичіє. Бо це вже якась штучна українська

9 грудня 2021

Колишнє ягельське "Peking" замінили на "Beijing", литовською Грузію все частіше називають не "Gruzija", а "Sakartvelas", норвезькою "Grekenland" поступилось місцем назвищу "Hellas"... Отаке вам "неоязичиє".

9 грудня 2021

Ага, рівняймося на певні народи, що бездумно позбавляються своїх историчних назвищ инших країн.

9 грудня 2021

Це не свої історичні назвища, а історичні назвища од третіх народів. І роблять вони це не бездумно, а навпаки – свідомо.

9 грудня 2021

"Це не свої історичні назвища, а історичні назвища од третіх народів."

Я мінив, що це ті назвища, якими гисторично послуговувалися ці народи, адаптувавши їх під свою мову.

"Це не свої історичні назвища, а історичні назвища од третіх народів. І роблять вони це не бездумно, а навпаки - свідомо."

Свідомо... Особливо "Сакартвело"...Так по-литовськи гучить...

9 грудня 2021

Звідки Ви можете знать, які слова добре гучать литовською? Як на мене, Ви тільки злостуєте через свої вподоби, що не мають чисто мовознавчого ґрунту. А як розмова пішла про вподоби, то й розмовлять далі нема за що.

9 грудня 2021

Ну, звісно ж, треба знати литовську, щоби мати змогу побачити, що це тупо перейняте з грузинської мови назвище.

Є сенс шукати питомих назв для чужих країн, а коли такої моги нема, то вигадувати щось є безглуздо (аби сподобатися комусь чи що?).

9 грудня 2021

Я вже казав передніше, що це назвище перейняли свідомо, а не тупо. Питоме назвище, що Ви за його кажете – це назвище, що наші прабатьки дали якійсь країні чи народові або ж назвище, що ми взяли од того народу. Більше мені сказать про це нема чого, а товкти воду в ступі я не хочу.

9 грудня 2021

"назвище, що ми взяли од того народу."

Дня нас воно однаково непитоме.

"Я вже казав передніше, що це назвище перейняли свідомо, а не тупо."

Свідомо глупо перейняли, оскільки ба й не приладнали як слід того слова до своєї мови, взяли грузинське слово - зробили з нього литовське.

Подібні переназивання майже ніколи не мають під собою мовних причин, тільки політичні.

9 грудня 2021

Не "подібні", а "такі". Одповідать на самого дописа не буду. Не маю на те ні охоти ні потреби.

9 грудня 2021

"Не "подібні", а "такі".

Перехід од прямого до непрямого значіння слова "подібний" тут зовсім ясний.

9 грудня 2021

Тролюєте? То поцілуйте мене в сраку.

9 грудня 2021

Bõdy-cotre slovo bõde emanïe, i bõdy-cotre bõde lixy za odinoiõ iz cẽstiy daunyuix grecyscuix plemên ci craywf. Deyacui móuvui zovõty po Ιόνια, deyacui po Ελλάς, inxyui po Γραικοί/Γραῖος — grecyscé plemeni u Epiré, Biotïé ta Atticé. Ne'ma gédna tla vidéti bui Ελλάς godilo dlya rousscui móuvui bwlxe neigy Γραικοί/Γραῖος. D.-rousscui pamẽtcui znaiõty obé slové, i trualo e ino imẽ wd Γραικοί/Γραῖος, ne wd Ελλάς. Ba u rousscé imeity imẽ leudou wd Γραικοί i souto rousske zuõcoslwfïe — zu *y u coreni (a ne *e): *gryk-, na cyto cazie pd.-zx. tuar [ɣ̞ɪrˈkɘ̞ɲɐ], zu ménoiõ /ˈɣ̞ræk-/ pwd nagòlosomy u /ɣ̞ɪrˈk-/ zu *y nenagòlosyené. Nicy taca wd Ελλάς roussca ne znaieity.

18 листопада

+

елада
3

* утворено від елі. Ελλάδα /Еллада/ "Греція"

Danylo Shelest 4 квітня 2020
їл(ь)щина
1

У словах "ελλην" ("ellin" – "грек"), "Ελλάδα" ("Elladha" – "Греція"), "Ελλάς" ("Ellas" - "Греція" (урядове й давніше назвище)) спільна частина – "-ελλ-" ("-ell-"). Подвійний приголосний у чужій мові нам ні про що не каже. Його можна спокійнісінько спростить на звичайного. До того ж, у теперішній грецькій мові там теж вимовляють звичайного [l]. На руському мовному ґрунті перед "е" мав би був з'явиться присувний голосний. Я вибрав [j], що найбільше парується з голосним переднього ряду [ɛ]. Зрештою дістаємо "єлин" ("грек"), "їл(ь)ський" ("грецький") + "-ин(а)" = "Їл(ь)щина" ("є" в закритому складі дає "ї" – спасибі Олисієві за примітку). "Ь" у дужках – данина теперішньому правописові, хоч там годиться вимовлять не мнякий, а середній "л".

Oleksa Rusyn 9 грудня 2021
9 грудня 2021

"Ь" у дужках - данина теперішньому правописові".

Чи траплолся Вам в українській незмосковщеній мові слово "данина" в такому значенні?

9 грудня 2021

Щиро кажучи, не памнятаю, та перехід од прямого до непрямого значіння тут зовсім ясний.

9 грудня 2021

<"Ь" у дужках - данина теперішньому правописові, хоч там годиться вимовлять не мнякий, а середній "л".>

Sméxyno.

9 грудня 2021

То, може, вам ще й пальчика показать, щоб ви гучніше сміялись?

"Тверде л в українській мові майже завсіди вимовляється як „середнє“ (l). Це „середнє“ л особливо ясно чується перед е й и: лебідь, лихо... (lебідь, lихо...).
Таке ж „середнє л“ буває й на місці правописного ль перед твердими н с ц та приголосними ж ч ш щ, отож у таких словах, як сильний, пальцем, більший, більші, недбальство, пальчик, бувальщина тощо ль вимовляється достоту так, як і в словах пужално, істичилно тощо і так само однаковісінько в Гальченко, (прізвище від слова Галька) і Галченко (від галка), в Барильченко (від барильце) і Барилченко (від барилко) і т. ін." (Олекса Синявський. "Норми української літературної мови", https://uk.wikisource.org/wiki/Норми_української_літературної_мови/§_9._л_—_ль).

10 грудня 2021

Tẽma "sèrêdenyu l" e nevédsca. Sõty zuõcui: [l], [l̠], [l̪], [ʎ], [ɫ], [ɭ] iz toho rodou — pro cotruy e móuva? Yé Sinyauscoho uisoco céniõ, ta glẽdui yoho i uicladui sõty nuiné starui ta suirui ta cẽsto netocynui.

Ui, slédomy za Sinyauscuimy, xuibno tóucouiete pro "tuerduy/mẽgcuy/sèrêdniuy l" iz pisyma, bõdy simy "tuerduy" e u <пужално>, a "mẽgcuy" u <більше>, u <пужално> bo ne'ma <ь>, docui u <пужално> tacui e *<ь> rwfno hi u <більше>. Wdsõtnwsty <ь> u <пужално> ta prisõtnwsty <ь> u <більше> e souta sõxylina ("conventio"). U daunyéixyax (sèrêdnyorousscax) pamẽtcax pisaxõ bez <ь> cẽsto i taca slova he <більше>, <сильний> tocyto bez <ь>.
Crwmy toho, inxyi crayi/gofwrcui znaiõty i uimóuvõ [w] na mésté *ly (*<ль>). A deyacui gofwrcui i heto: [ʎ, j] na mésté *ly. A isce bouaie i pritocmleinïe do sõsédnya prizuõca: *lyn- → [nː-].
U slovax na *-yscina, ci ouge e u cinnwm pisymé <ь> ci né, e *y. I *Hel-ysk-in-a dalo bui u rousscé ne +/ˈ(ɦ)ɛlʃt͡ʃɪnɑ ~ ˈ(ɦ)ɛlʲʃt͡ʃɪnɑ ~ ˈ(ɦ)ɛʎʃt͡ʃɪnɑ/, a /ˈ(ɦ~j)e͡ilʃt͡ʃɪnɑ ~ ˈ(ɦ~j)e͡ilʲʃt͡ʃɪnɑ ~ ˈ(ɦ~j)e͡iʎʃt͡ʃɪnɑ/ — *e pèrêd "slabomy" *y → /e͡i [eʲ, i]; /*elys → *ely → <eily> /jeʲlʲ ~ je͡ilʲ ~ jilʲ/, ne +/jɛlʲ/, *ezyos → *ezyu → <eizyu> /jeʲʒ ~ je͡iʒ ~ jiʒ/, ne +/jɛʒ/.

20 грудня 2021

Ще з давніх давен наш предки називали греків греками. Ще з часів Руси Греччину називали Греки, а не Румом, Ромеєю, Еладою чи ще якось. Див. ПВЛ, давньоруські літописи.

Бо так можна далеко зайти:
Німеччина - Дойчляндщина
Фінляндія - Сумщина
Китай - Чжунгощина
тощо

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями