Колишнє ягельське "Peking" замінили на "Beijing", литовською Грузію все частіше називають не "Gruzija", а "Sakartvelas", норвезькою "Grekenland" поступилось місцем назвищу "Hellas"... Отаке вам "неоязичиє".

Ага, рівняймося на певні народи, що бездумно позбавляються своїх историчних назвищ инших країн.

Це не свої історичні назвища, а історичні назвища од третіх народів. І роблять вони це не бездумно, а навпаки – свідомо.

"Це не свої історичні назвища, а історичні назвища од третіх народів."

Я мінив, що це ті назвища, якими гисторично послуговувалися ці народи, адаптувавши їх під свою мову.

"Це не свої історичні назвища, а історичні назвища од третіх народів. І роблять вони це не бездумно, а навпаки - свідомо."

Свідомо... Особливо "Сакартвело"...Так по-литовськи гучить...

Звідки Ви можете знать, які слова добре гучать литовською? Як на мене, Ви тільки злостуєте через свої вподоби, що не мають чисто мовознавчого ґрунту. А як розмова пішла про вподоби, то й розмовлять далі нема за що.

Ну, звісно ж, треба знати литовську, щоби мати змогу побачити, що це тупо перейняте з грузинської мови назвище.

Є сенс шукати питомих назв для чужих країн, а коли такої моги нема, то вигадувати щось є безглуздо (аби сподобатися комусь чи що?).

Я вже казав передніше, що це назвище перейняли свідомо, а не тупо. Питоме назвище, що Ви за його кажете – це назвище, що наші прабатьки дали якійсь країні чи народові або ж назвище, що ми взяли од того народу. Більше мені сказать про це нема чого, а товкти воду в ступі я не хочу.

"назвище, що ми взяли од того народу."

Дня нас воно однаково непитоме.

"Я вже казав передніше, що це назвище перейняли свідомо, а не тупо."

Свідомо глупо перейняли, оскільки ба й не приладнали як слід того слова до своєї мови, взяли грузинське слово - зробили з нього литовське.

Подібні переназивання майже ніколи не мають під собою мовних причин, тільки політичні.

Не "подібні", а "такі". Одповідать на самого дописа не буду. Не маю на те ні охоти ні потреби.

"Не "подібні", а "такі".

Перехід од прямого до непрямого значіння слова "подібний" тут зовсім ясний.

Тролюєте? То поцілуйте мене в сраку.

Поясніть своє «-».

Їхня самоназва країни "Елада", для чого їх йменувати по другому?

У них було кілька назв. Ми отримали від латинської (за ЕСУМ-ом) слово "грек". Нині є багато мов, і слов'янських, і романських, котрі кличуть Греччину словом від лат. "graec-": ісп. Grecia, порт. Grécia, італ. Grecia, хорв. Grčka, серб. Грчка , чес. Řecko.

Щиро кажучи, не памнятаю, та перехід од прямого до непрямого значіння тут зовсім ясний.

То, може, вам ще й пальчика показать, щоб ви гучніше сміялись?

"Тверде л в українській мові майже завсіди вимовляється як „середнє“ (l). Це „середнє“ л особливо ясно чується перед е й и: лебідь, лихо... (lебідь, lихо...).
Таке ж „середнє л“ буває й на місці правописного ль перед твердими н с ц та приголосними ж ч ш щ, отож у таких словах, як сильний, пальцем, більший, більші, недбальство, пальчик, бувальщина тощо ль вимовляється достоту так, як і в словах пужално, істичилно тощо і так само однаковісінько в Гальченко, (прізвище від слова Галька) і Галченко (від галка), в Барильченко (від барильце) і Барилченко (від барилко) і т. ін." (Олекса Синявський. "Норми української літературної мови", https://uk.wikisource.org/wiki/Норми_української_літературної_мови/§_9._л_—_ль).

Tẽma "sèrêdenyu l" e nevédsca. Sõty zuõcui: [l], [l̠], [l̪], [ʎ], [ɫ], [ɭ] iz toho rodou — pro cotruy e móuva? Yé Sinyauscoho uisoco céniõ, ta glẽdui yoho i uicladui sõty nuiné starui ta suirui ta cẽsto netocynui.

Ui, slédomy za Sinyauscuimy, xuibno tóucouiete pro "tuerduy/mẽgcuy/sèrêdniuy l" iz pisyma, bõdy simy "tuerduy" e u <пужално>, a "mẽgcuy" u <більше>, u <пужално> bo ne'ma <ь>, docui u <пужално> tacui e *<ь> rwfno hi u <більше>. Wdsõtnwsty <ь> u <пужално> ta prisõtnwsty <ь> u <більше> e souta sõxylina ("conventio"). U daunyéixyax (sèrêdnyorousscax) pamẽtcax pisaxõ bez <ь> cẽsto i taca slova he <більше>, <сильний> tocyto bez <ь>.
Crwmy toho, inxyi crayi/gofwrcui znaiõty i uimóuvõ [w] na mésté *ly (*<ль>). A deyacui gofwrcui i heto: [ʎ, j] na mésté *ly. A isce bouaie i pritocmleinïe do sõsédnya prizuõca: *lyn- → [nː-].
U slovax na *-yscina, ci ouge e u cinnwm pisymé <ь> ci né, e *y. I *Hel-ysk-in-a dalo bui u rousscé ne +/ˈ(ɦ)ɛlʃt͡ʃɪnɑ ~ ˈ(ɦ)ɛlʲʃt͡ʃɪnɑ ~ ˈ(ɦ)ɛʎʃt͡ʃɪnɑ/, a /ˈ(ɦ~j)e͡ilʃt͡ʃɪnɑ ~ ˈ(ɦ~j)e͡ilʲʃt͡ʃɪnɑ ~ ˈ(ɦ~j)e͡iʎʃt͡ʃɪnɑ/ — *e pèrêd "slabomy" *y → /e͡i [eʲ, i]; /*elys → *ely → <eily> /jeʲlʲ ~ je͡ilʲ ~ jilʲ/, ne +/jɛlʲ/, *ezyos → *ezyu → <eizyu> /jeʲʒ ~ je͡iʒ ~ jiʒ/, ne +/jɛʒ/.

Ви ніколи не підводите мене з доводами, що ви знаєтесь на мовних справах, як баран на апельсинах.

😁🙈
Та я бачу, як ви такі відсебеньки ліпите, що хоч стій хоч падай 🤦‍♂️

То напишіть, що вам не так, і чому, або йдіть гуляйте й не морочте мені голови. Оці свої
😁🙈🤦‍♂️ можете зоставить на розмови з підлітками – вони мене анітрохи не вражають.