Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Є питиме слово.
Див. 
хроніка
Одмінювати (коли йм., на пр. "потреба") як слово "береза".
У закритому складі е → і: "потріб", "непотріб", "потрібно" тощо.
Є слово стерегти ,яке переходе в сторож,сторожа,сторожити .
Тобто в нас є перехід -ере- -> -оро-
Крім того не доведено повністю питомість -ере- -> -рі-.
Як то потрібно,та срібло
Словар Грінченка (https://hrinchenko.com/dictionary/word/30242-nadoba):
На́доба, -би, ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі. Г. Барв. 15.
Приклад: Мені надоба ...
Порівняй ужиток номінативу, як наріччя (https://zbruc.eu/node/57967):
Пора: б) Уже-б пора і молоду додому везти Чуб. II, 206. — Пора коні напувати ib. V, 46.
Річ: б) Твоя річ мене вірне кохати Чуб. V, 89, 381.
Сила: б) Тилко не сила наша цѣле до того завзятися Вел. III, 178. — Там, каже, не сила твоя зробить Звяг. п. Чуб. II, 186.
Сміх: а) Двоякий гріх, кому з гріха сміх Е. Зб. 26, 459. — Ой сміх та й публіка! Била жінка чоловіка Закр. 75. — Вам смішки, а мені кришки Ном. 12690.
Сором: а) Купець замісто згодився, тілько каже, що йому сором Rokoss. 85. б) Сором казати, а гріх потаїти Ном. 3175. — Не сором тобі в корчмі сидіти Чуб. V, 1099.
Спромога, спроможність: а) Зодягалися таки, як спроможність їх була Рудч. Ск. II, 174.
Треба: б) Треба її відвідати Рудч. ЧП. 121. — Треба нагодитись на поле Чуб. II, 537.
Словник Грінченка (https://hrinchenko.com/dictionary/word/20657-znadoba):
Знадоба, -би, ж. Надобность. в знадобі бути. Быть нужнымъ. Наша дівка в знадобі. Грин. III. 96.
Жаль, та звороту ‹на́ добі› чи прислівника ‹на́добі› такого виду не зазвсідчено в новочасній рущині/українщині неначе
Ну то хай у зна́добі, в на́добі.
згоден) Не треба
Літера "е" могла відпасти і природнім чином. Спробуйте протягом дня вживати слово "тереба" замість "треба", перша літера "е" вимовляється швидко і фактично випадає (особливо, коли швидко говорите). Немає нічого дивного, що протягом століть еволюції мови, ця літера просто випала
Так може бути .
Себе майже привчив до "тереба" вимовляється легко люд й не замічає зміни в вимові ,ну чи принаймні не подає надто очевидну віддію .
А ось "тіріба" геть не йде ,скоріш за все таки природно випала ,чи не мала бути там подвійна " і " ...
Та тільки нащо?
Новому навчайтесь та свого не цурайтесь.
Тут якраз таки цураєтесь свого
Тут таки цураєтесь ви мови. Я не хочу викидати кожне непитоме слово чи форму, про запозиченість якої без етимологічного словника й не дізнаєшся. Та й справа це марна, міняти такі вкорінені й часті слова як "треба", бо тоді треба міняти структуру мови, а це зовсім не на часі тепер, коли нам треба боротися з русизмами й новими полонізмами.
Просто у тихому шоці від того, як люди голосують проти знаходження відповідника до церковнослов'янської форми... Звичка — найбільший ворог здорового глузду
‹ПростО ͡ У тихому› ??
אלישע פרוש
Коли сказати більше нічого крім граматичних помилок ...
То не є церковнослов'янська.
Кароліно, що це тоді? Поясніть мені, як ви питомість доводите цього слова
Nepóunogolósié mogé bouti pitomo, he zalixycui daunioyui dobui: ró/ló zamiesty oró/oló, ré/lé zamiesty eré/elé
Слова твару -оroS¹-/-ereS-/-oloS-/-eleS- не вмить постали з -оrS-/-erS-/-olS-/-elS-, тобто друге o/e не є вставне. Спочатку був передів (metathesis) -оrS-/-erS-/-olS-/-elS- → -roS-/-reS-/-loS-/-leS-, уже потім у тих словах став уставний o/e перед -roS-/-reS-/-loS-/-leS- → -оroS-/-ereS-/-oloS-/-eleS-. Про це можуть свідчити т.зв. неповноголосі твари в бовг. мові -раS-/-лаS- проти рус. -роS-/-лоS- (кир.), а також слова ги "робота", "лось" (не *оробота чи *олось). Та деякі твари без уставного o/e збереглись і живуть досі. Див. хроніка
¹ — S = приголосен / суголосен
Наведіть приклад питомого неповноголосся в нинішній українській мові, відштовхуючись від нинішніх реконструкцій праслов'янських слів. Питомого і з реконструкцією праслов'янської форми подібної до "треба". Ви посилаєтеся на слова Єлисія, де він сам зазначає, що це його припущення. Єлисій інколи помиляється, тому бажано мати ще якісь доводи
Олисій. Або Ялисій.
Наприклад хлопець.
«Нажаль, не вкраїнське»
Xay 'neoucrayinsco' u medyax védiyscoyui Slobodianscinui ci Lévobèrêgïa ta dosta vérogœdno e pitomo roussco, o ceimy pisax inde u Tòlôcé. Móuva e o zalixycéx yz prarousscui na scéblé *TuloT, *TuroT œd ispœilnoslovianscuix *TolT, *TorT na põti ic rousscuim TòlôT, Tòrôt.
S. (L.) Nicolaiovomy (ta in.) bé u carpatscuix narécïax œdgalyeno cyto pervoe {o}, npr., u ‹vòrôn›, ‹xòlôd› e récêuleno móuvçui tam u tacuy ge cin hi {o}, npr., u ‹son› (ceoho? — ‹snou›), ‹bor› (ceoho? — ‹brou›), inx
Таке могло би бути, але б не казав, що то надто надійна теорія
goroh.pp.ua: надоба