Плоский хлібець.
Народні страви не треба перекладати. Борщ є борщ, круасан є круасан, піца є піца.
Ахахах! Розкажіть це анґломовним. Вареники = Russian dumplings; паска = kulich; деруни = potato pancake :D А ми тут боїмося якесь слово "піца" перекласти.
>Ахахах! Розкажіть це анґломовним. Вареники = Russian dumplings; паска = kulich; деруни = potato pancake :D А ми тут боїмося якесь слово "піца" перекласти.
То треба боротись за наші назви там, а не вигадувати щось тут
Англійською на вареники ніби pierogi більше кажуть, dumpling загальна назва схожих, так називають усе якщо не хочуть чи не можуть уточнити. Ну і якщо є щось дуже схоже чи те саме як ви подаєте з дерунами, то звісно треба згадати. Паску ніколи не бачив, але що одна назва на кілька схожих у різних народів теж зрозуміло, жаль якщо не наша. Це більше на сказане про англійську, а нам тут ну можна пробувати, особливо якщо в нас є таке або легко додумати, але може й не вдатися
Вареники = Russian dumplings???
Тепер я розумію, чому англійців не люблять у багатьох країнах.
Карл-Франц Ян Йосиф,
авжеж, і не лише англійці але й всі англомовні:
https://www.gourmandize.com/recipe-46919-vareniki-russian-dumplings.htm
https://www.foodandwine.com/recipes/russian-style-spring-dumplings
https://www.sbs.com.au/food/recipes/russian-cheese-dumplings-varenyky
“Kulich” щось не дуже схоже на переклад, пане Андрію ;)
Звісно, що виключення є. Проте заразом із потейто панкейк існують і draniki. Ніхто не скасовував borscht, kholodets, pelmeni, sushi тощо. Вареники ж вони називають “pierogi”, що хоч і неточно, проте також не є перекладом.
Діонісіє, в крайньому випадку, можна мати два слова – одне офіційне для закладів їжі (щоб иноземці розуміли), а одне, для звичайних українців, більш народне, можна сказати навіть, сленґове (як розкладні телефони раніше звали "жабками", а материнську плату звуть "мамою").
Діонісій Виноградов, в тому то й річ, що англомовні перекладають наше слово "паска", як "kulich", якого по суті, в Україні ніколи не було... ну до 1933 року точно. А ще "паску" спокійно перекладають як "decorated Easter bread". "Draniki"? Хіба що як "of Russian origin". А "борщ" вже десь на захід за Одером або Дунаєм і не знають, маючи якісь свої місцеві різновиди цієї "зупи". sushi - надто далеко ця страва була від нас, аби їй надати власну питому назву. А подібні страви до піци в нас є - хоч би й ті паляниці. Банан був нам відомий давно, через Османську Імперію. А слова "халадєц" і "пєльмєні" опинились в англійській мові не завдяки українській кухні, а soft power Московії, яка пригощає подібними речами своїх відвідувачів у своїх посольствах та консульських установах по всьому світу...
Хто, окрім поляків і чехів, називає наші "вареники" pierogami? Dumplings. Подякуйте, що назвуть без прикметника Russian. Тому боязнь перекласти слівце "pizza" не має у нас виникати.
>англомовні перекладають наше слово “паска”, як “kulich”
en.wikipedia.org: Easter bread#Types
>sushi – надто далеко ця страва була від нас, аби їй надати власну питому назву.
А подібні страви до піци в нас є – хоч би й ті паляниці
Піца на паляницю схожа десь так само, як...:
http://finenews.info/media/k2/items/cache/d5ad9f8e4b8006a541d983b1d962a0c6_XL.jpg
>хто, окрім поляків і чехів, називає наші “вареники” pierogami?
Dumplings.
Усі?
Простіше назвати, хто їх инакше зве:
вареники (пироги) – українською, natkónô klóska – кашубською, colţunaşi – румунською, barátfüle – угорською, pierogi (ravioli polonais) – французькою, 波蘭餃子 (досл. польські цзяоцзи, тобто “польський анальоґ наших dumpling’ів”) – китайською.
Як і з Easter bread’ами, dumpling’и – це і pierogi, і pelmeni, і ravioli – і ше багато чого:
en.wikipedia.org: List of dumplings
Пам'ятаю, відео де українець давав японцям горілку й казав, що то "українське саке", гірчицю і хрін називав "українське васабі", давав куштувати сало, а вони казали, що схоже на м'ясо кита/дельфіна. Я веду до того, що треба з розумом обирати продукти й назви для перекладу, зокрема я не проти перекладати українську версію коньяку чи шампанського, бо це запатентовані міжнародні назви й українські назви необхідні для обходу європейського законодавства, бо "Український коньяк" чи "Українське шампанське" звучить ну занадто вже примітивно й нетворчо.
Підпираю.
Олександре, і? Kulich - the paska bread. Голубці будуть називати якимись wrap’ами (Russian wraps). І в поданих Тобою прикладах «вареники» спокійно перекладені. Чому ми боїмось знайти для «піци» відповідник?
<бо це запатентовані міжнародні назви й українські назви необхідні для обходу європейського законодавства>
🙄
Які в сраки “Russian dumplings”, якшо піндосам introduce’нули їх не москалі й не ми, а саме поляки під польською ж назвою “pierogi”??
Я теж вважаю, що американець швидше скаже на вареники pierogi, хоча Russian dumplings теж зрозуміє.
Між крашанкою і піцою велика різниця, бо піца то є національна страва італійської кухні, а крашанка до національних страв не відноситься й у різних мовах цілком природньо може звучати і звучить по різному. Цілком очевидно, що крашанка то суржикове слово, бо в українській яйця не красять, а фарбують, а також в українській є галунка
Чомусь про «фарбованки» не чув.
Плескана — плескаті коржі з холодної лемішки в українській кухні. uk.wikipedia.org: Лемішка
плескана, плескавка, плесканка, плоскавиця, плескачик тощо.
Від запропонованого "коржиця" паном Vadik Veselovsky.
Корж — плоский круглої форми виріб із прісного тіста.
Мені подобається закінчення -ець для піци.
Перегукуватиметься зі
"мазанець" як переклад 
бутерброд
"накладанець" як переклад сендвіч
"гамбуржець" як переклад гамбургер
"ковбасець", "віденець", або "франкфуртець" як переклад хотдог
Також маємо такі назви страв зі закінченням -ець:
- холодець
- короваєць
- голубець (однина до голубці)
- варенець (кисломолочна страва)
- перекладанець (торт)
- гомбовець (однина до гомбовці)
- завиванець
Хоча, я за збереження слова піца.
У селах Прикарпаття і Буковини, якщо вірити Yaroslav Shpak, для тями "диск" і досі вживають слово "кочело".
Уведіть "кочело" на сайті "OLX" :)
Дало качелі, але "качеля" це російське слово, українською воно зветься по йнакшому:
uk.wikipedia.org: Гойдалка
Крім мого особистого життєвого досвіду, знайшов наступні посилання:
Кочелом називають "колесо" (має форму диска):https://evrika.if.ua/84/
Магазин у Косові, що продає автомобільні колеса:https://kochelo.olx.ua/uk/shop/?page=2
Є танець "кочело" у Чернівецькій області:http://knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2012/12/Mistetstvo26N_1.pdf
Все вірно, тому що піца має форму диска.
Сумніваюсь, що хоч одна здорова людина під словом "кочало" подумає про машинні диски.
Зрештою, полісемія то звичне явище. Самі ж віддали свій голос за "стіжок" на "циліндр", "таблицю" пропонували звати "стільником", ні?
Так Цісарю, я згідний, що полісемія звичне явище. Кочелом гуцули називають колесо, танець та використовують для инших дископодібних тям, а стіжком я підтримав назвати:конус
Думки висловлені. Працюємо далі !
Цитую уривок: "...Выше стержень проходитъ сквозь горизонтально лежащій дискъ, — ко́чало":
r2u.org.ua: кочало
Мені особисто ближче до серця тяма:диск (фігура)
Думки висловлені. Працюймо далі !
<... ще й римується з піца>
A tô e dobré, pone ...?
"pone"
Не знаю, шо то значе.
"A tô e dobré..."
Я мав на гадці не римування, а перегукування "-іца" з "-иця". Чи є то добре? Та не риба, ні м'ясо, просто перегукується.
А тô е добрé, поне ...?
У давньоруській мові словом ПРѦЖЬМО називали хлібний блін.
Це не жарт. Прохання не видаляти це слово. І ось чому: https://en.wiktionary.org/wiki/flatbaka
Такий собі арґумент…
is.wikipedia.org/wiki/Pizza
Не чули про те саме, відоме в лінґвістичних колах ісляндське слово з кумедною етимольоґією, шо означає “банан”, яке серед ісляндців все ж не надто прижилося?..
en.wiktionary.org/wiki/bjúgaldin
Олександр, чув. При цьому "кумедною" ісляндською розмовляють 100% ісляндців і ця поки-що нерозповсюджена мова, здається, має більше шансів у майбутньому, ніж українська, адже в їхньому суспільстві відсутні "такі собі арґументи" щодо відповідників.
Ну що там з розповсюдженням? Хто там має більше шансів? Привіт з 2023, досить розповсюджувати маячню.
Де я казав, шо іслядська мова – кумедна та те, шо нею не всі ісляндці розмовляють?
Кажу ж, шо конкретно “сосисковий плід” зовсім не прижився…
Як видно, з піцою так само…
А взагалі, це дивно…
Український борщ не перекладається, то чому має італійська піца??
Инша назва може бути хіба в сусідніх і/чи споріднених культурах, де ця ж страва традиційно побутувала…
А хоч і схожі, але все ж відмінні страви принципово розрізняються, як вареники та равіолі…
Коли в кожному найменшому місті Ісляндії буде ресторан з українським борщем, тоді можна буде говорити про ісляндський відповідник для цього нашого слова. А поки ніхто нічого в цій країні не знає про борщ.
Нащо перекладати офіційно захищені міжнародні бренди.
Ісляндці працюють на своє майбутнє. Їхній відповідник до слова "банан" дільно засвідчений в словнику: https://malid.is/leit/bjúgaldin
А українці бояться образити своїх господарів чи то з Москви, чи то з Берліна або Вашингтона.
О, то пан підтримує московитські наративи. Тепер всі інші ваші коментарі зрозумілі. А то бачте розповідає він про більше шансів у ісландської мови. Тепер зрозуміло звідки воно все.
Пан Андрій аж ніяк жодні "московські наративи" не розповсюджує. Треба казати правду про стан нашої мови, якою би та правда неприємною не була. Українська мова нині в жахливомі стані, й байдуже, шо тепер нею розмовляє більше людей, коли та вкраїнська нині все більше нагадує московську.
P.S. А тут ще еспанці посміли перекласти слово "банан" і не лише вони! https://www.indifferentlanguages.com/words/banana
На мою думку, це назва специфічної страви чужої кухні, отже не має бути перекладена.
Підтримую.
Цю притомну фракцію Мельників завжди буду підтримувати 😁
Піцерію теж можна спробувати, якусь піцарню😄
1. Зберігається схожість з оригінальною назвою
2. Згадується спосіб виготовлення страви - випікання у печі
Непогане, тільки «спіччя», бо КаФе ПТаХ.
+, у вигадуванні слів новими способами головне не переграти самого себе