Значення слова

Словенія — країна на півдні Центральної Європи, що знаходиться на перехресті важливих культурних та торгівельних шляхів.

Приклад вживання

Словенія межує з Італією на заході, Австрією на півночі, Угорщиною на північному сході, Хорватією на південному сході та омивається Адріатичним морем на південному заході.

Походження

словен. Slovenija, з тим самим коренем, що й Словаччина, слов'янин.

Приклади в інших мовах

словацьк. Slovinsko

Варіанти написання
респу́бліка слове́нія, словенська республіка, republika slovenija, slovenija
Слово додав

Перекладаємо слово словенія

словінщина
7

Словакія у росіян, у українців Словаччина.
Словенія у росіян, у українців Словінщина.

26 вересня 2021

Гоже!

15 листопада 2021

Не гоже!
Словінщина - край словінців у Польщі, а не Словенія

16 листопада 2021

<Не гоже!>

Oge Uam e "не гоже" yé peregivõ.

15 листопада 2021


Не підходить.
СЛОВІ́НЦІ, ів, мн. (одн. словінець, нця, чол.; словінка, и, жін.). Західнослов'янська народність, яка живе у Польщі. Взуття для коней з давніх-давен широко застосовується в польському селі Клюки, де живе невеличка слов'янська народність — словінці (Вечірній Київ, 15.II 1971, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 367.

Краще Словенщина

15 листопада 2021

<Краще Словенщина>

Ne "crasxe".
*slou-Ē(!)n- → слов-Ѣ(!)н-/slov-É(!)- (<слов-І(!)н->) rousscoiõ, ne +slou-En- → +слов-Єн-/slov-En- (<слов-Ен->).
___
Uasyu "Словник української мови: в 11 томах" e tou do duerçui, tuar <словЕн-> bo e perepisy vẽtscoho <словен->, oge vẽtsca ne rwznity meidyu *e (<є>) ta *ē (<ѣ>).
___
Vasye vẽtske <словинцы> e rousscoiõ <slovinçi (словИнці)>, a vẽtske <словенцы> e rousscoiõ <slovéne (словІне)>

Slovinçi : Slovéne

15 листопада 2021

Таке враження, що ви в паралельному світі перебуваєте. Спустіться на землю. Агов!
Якщо напишуть у словниках "словинці", тоді й поговоримо.
Не треба збіднювати мови! Не треба щось вигадувати, не треба тулити по 10 значень на одне слово. Не треба створювати квазі/псевдо/пара/лжемови.

15 листопада 2021

Словінці (каш. Słowińcë; пол. Słowińcy; нім. Slowinzen)

Словенці (словен. Slovenci)

Тобто ви написали купу маячні! Не зрозуміло, навіщо ще сюди москвинську приплели

16 листопада 2021

<Не треба збіднювати мови!>

Ouméiete lixe cœüpenuimi móucami govoriti? Slovéne ta Slovinçi — dué rwzné slové na dua rwzna leuda. De ge e tou "xoudyeinïe" móuvui? De e tou "desẽty znacyeiny na odino slovo"?
___
<Якщо напишуть у словниках "словинці">

To yacuy slwfnik méstity slova <англіЧизна>, <кечуачизна>, <москІвщизна>, <ступниця>? Duoye stavilo ("double standard")?
___
<Спустіться на землю. Агов!>, <купу маячні>, <щось вигадувати>, <в паралельному світі перебуваєте>

A ouge e Uam "не зрозуміло", xuibẽty bo Uam azboucuivédnui védomosti iz rousscoho zuõco- ta tuaroslwfïa. To sbaute gérou. Ne Uam e pereti zo mnoiõ u tacuix puitanïax. Vyxa Uasya défwsty tou i na Faceboocé e ristati tẽgnõtyi hoco do suoyeyui osobui. Rẽdaiete tou na prauo i na léuo suoyui "гоже / негоже", probilouiõtyi na ramenitwsty, podou na yacõ e ne vidco.
___
I ne perevôdyte móuvõ na moye pisymo, inose?

16 листопада 2021

Нічого не зрозуміло! Пишіть, будь ласка, українською. Ви знову у своєму віртуальному світі перебуваєте? Агов! Люди вас не розуміють!

16 листопада 2021

<Якщо напишуть у словниках "словинці">

To yacuy slwfnik méstity slova <англіЧизна>, <кечуачизна>, <москІвщизна>, <ступниця>? Duoye stavilo ("double standard")?>

Зрозумів тільки оце.
Англічизна, ступниці - може, коли ввійдуть до словників, може, ні (англіцизм - англічизна, не бачу нічого поганого, щоб замінити черпаний суфікс/чепінь) . Це новослів'я. Це цілком природньо - щось приживеться, щось ні.
Ви ж цілком серйозно, безапеляційно говорите про словинців, словенців, руський твар, неруський твар. Приплели москвинську, щось там про СУМ написали.
Я вам навів самоназву народів: словенців та словінців. Тобто не треба тулити їх в одне місце. То різні слова, різні народи.
Не треба створювати штучної української мови за вашими "правильними" правилами.

10 грудня 2021

Ярославе, їхня самоназва – Кашуби. «У 1856 році у краю словінців з експедицією побував російський етнограф Олександр Хільфердінг, потім 1862 року він видав свої подорожні записки як книжку. Він зазначав, що словінцями себе ніхто не називає, а звуться кашубськими лютеранами чи надлебськими кашубами й говорять кашубською мовою.»

17 листопада 2021

Добродію Єлисію, хіба "slovéne" не те ж саме, що "слов'яни"? Якщо і в назві народу словенів, і в назві слов'ян Ви пропонуєте однаково додержуватися етимологічного правопису і всюди писати "ѣ", то як їх відрізняти на письмі?

Наперед звиняйте, якщо я знову щось хибно зрозумів у Вашому зручному правописі.

17 листопада 2021

То все вигадки якісь. Я навів самоназви словенців та словінців. Навіщо ще щось вигадувати.
Тобто ніяка не Словінщина, а Словенщина, бо словінці - то инший народ

20 листопада 2021

25.10.2021. Карли-Франци: "Від сьогодні я абсолютно втратив до Вас будь-яку повагу (а раніше мав її чимало!). Розчарувався у вас Єлісею... Ганьба!". (стаття (публіцистика))

17.11.2021. Карли-Франци: "Добродію Єлисію... Ви... Наперед звиняйте...".

Не можуть домовитися між собою.

21 листопада 2021

🤣

11 грудня 2021

<Я навів самоназви словенців та словінців.>

Ви навелі'сте не "самоназву" їх, а твари, винікли в руськім ужітку наследком тупої замени російських пісаних тварів <словенцы; словинцы> → <словенці>, <словінці>, рос. <и> = укр. <і>, рос. <е> = укр. <е>.
Slovénsca móuva rwznity u uimóuvé daunyui *ē, *oy (d.-rous. <ѣ>) wd *e (d.-rous. <е/є>) ta wd *u ta *y (d.-rous. <ъ> ta <ь>), pisiõtyi vyxõdui <e>. Vẽtsca ge móuva ne rwznity meidyu *ē/*oy (*<ѣ>) ta *e (*<е/є>) ta *y (*<ь>) — ni na pisymé, ni u uimóuvé, tomou slovénske <slovenec> ← *slou-ēn-yk-o-s (*<словѣньцъ>) oni suoyili sõty yaco <словЕнец>. Ale roussca móuva rwznity meidyu tuimi gòlósui: *ē/*oy → /iː~i͡e, i͡ɛ/, *e → /ɛ/, *y (*<ь>) → /æ/, to i *slou-ēn-yk-o-s dasty u rousscwy ne /sloˈβ̞ɛnɘt͡ɕ/, a /sloˈβ̞inɘt͡ɕ/, bo *<словѣн->, a ne <словен-/словєн->.
A tuar <словінці> /sloˈvint͡si/, mésto pravilnoho /sloˈβ̞ɪnʲt͡ɕɪ/, e taca sama pèrepisy iz vẽtscoyui, hi: <Родіон>, <Ларіон> ← vẽt. /rodʲi.on/, /larʲi.ˈon/, mésty pitomuix rousscuix tuarwf /ˌrodɪˈwy̼n/ ta /ˌlarɪwy̼n/.

10 грудня 2021

"―". Тоді вже Слов'янщина, адже хворма та сама. Але ж не тільки вони слов'яни.

словенщина
2
Ярослав Мудров 15 листопада 2021
15 листопада 2021


Uicéte rousscõ zuõcoslwfïõ.

15 листопада 2021

Словінці (каш. Słowińcë; пол. Słowińcy; нім. Slowinzen)

Словенці (словен. Slovenci)

Агов! Паралельна реальність!

16 листопада 2021

Uicéte rousscõ zuõcoslwfïõ. Rouxy cnigui citati! A pac mogemo govoriti.

16 листопада 2021

Я радий за вас, що добре вивчили "rousscõ zuõcoslwfïõ", але люди вас не розуміють! Пишіть, будь ласка, українською! Тут українська площадка/майданчик, де пишуть кирилицею. Якщо ви вже пишете латинкою, то, будьте ласкаві, продублюйте ваші письмена й кирилицею. Бо я бачу, що в кожного з вас тут своя латинка і люди ніяк не розберуться.
Словотвір перетворився на якусь секту латинкарів. Хочете пропагувати свої стандарти "правильної української"? Будь ласка, але з дублюванням кирилицею.
Українці ніколи не перейдуть на латинку, як би вам того не хотілось, як би ви не захищали її, бо тоді буде справжня громадянська війна по всій Україні.
Якщо ви цього не розумієте, то тоді мені вам більше нема чого додати.

14 грудня 2021

+

slovénscina
1

Dlya scéglo "darovituix": rousscoiõ e <slovÉn-/словѢн->, ne +<slovEn-/словЄн->.

אלישע פרוש 16 листопада 2021
хорутань
1

Назва давньої словенської держави – Хорутанія.

Данило 10 грудня 2021
словінь
0
карантань
0

Давня словенська держава – карантанія.

Данило 10 грудня 2021
11 грудня 2021

U yacé slovẽnscé móuvé e vidocyeno tuar /karant-/?

16 грудня 2021

Нї, як і в руській нема твару /русь/. За однією з припушчень походить від переинакшеної "гори" та д.ин. "стан". За иншою – від кельтського племенї карнів.
Походження назви "Русь" подібне – воно або припливло до нас від варяг, або (скорїш за все) залишилося від сарматського племенї Роксоланів.

17 грудня 2021

<в руській нема твару /русь/>

??

21 грудня 2021

У сенсі, шчо значить корїнь -рус-?

22 грудня 2021

Yake e délo cyto coreiny <rous-> znacity? Gòlôune e zuõcotuar yoho e pitwm, a u <carantan-> né.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
22 лютого 2021

Це власна назва! Якого милого її українізувати,
зовсім вже зв'язок з реальністю втратили чи що?!

22 лютого 2021

Негайно повернути назву Deutschland!

22 лютого 2021

Словаччину маємо, а не Словакію, і ніхто не противиться.

22 лютого 2021

А Словенія є міжнародно прийнятою назвою. Чим вона Вам не догодила?

22 лютого 2021

А Словакія ні?

22 лютого 2021

"А Словенія є міжнародно прийнятою назвою. Чим вона Вам не догодила?"
Що є "міжнародно прийнятою"?

12 грудня 2021

<А Словенія є міжнародно прийнятою назвою.>

I tomou slovaci ta cexi yiõ zovõty: Slovinsko.

12 грудня 2021

Словацька і чеська не є мовами міжнародного спілкування, натомість, нею є англійська. Отже, якщо для носіїв провідної робочої мови ООН така назва прийнятна, то я вважаю, що вона може бути цілком прийнятною і для нас.

12 грудня 2021

Ну то закриваймо цей сайт, коли для нас прийнятні ягельські слова.

22 лютого 2021

Бо «Словаччина» вже давно органічно закріпилася у нашій мові ще з 20-х р. р. минулого століття – з часів «ЧехоСЛОВАЧЧИНИ».

22 лютого 2021

Це добре.

15 листопада 2021

<Бо «Словаччина» вже давно органічно закріпилася у нашій мові ще з 20-х р. р. минулого століття – з часів «ЧехоСЛОВАЧЧИНИ».

А нічого, що просто 100 років тому не було незалежної Словенії.
От Сербія була, то в наших старих словниках писали Сербщина. Болгарія – Болгарщина, Греція – Греччина, Швеція – Шведчина тощо

12 грудня 2021

От тому вони і старі. А будь-яка мова тому і є живим організмом, бо не являє собою щось застигле у часі а постійно змінюється. Тим більше, рівняння на застарілі філологічні джерела, які давно не відображають життєвих реалій, є доволі сумнівним аргументом.

12 грудня 2021

Наша мова не розвивалась, а її "розвивали" зближувачі "братніх мов". Ваші "тим більше", "постійно" й зайве вжитий дієслівний іменник "рівняння" - це наслідок того "розвитку". І чимало слів, що в СУМі мають примітку "застаріле" чи "діалектне", досі побутують у живій народній мові.

12 грудня 2021

>І чимало слів, що в СУМі мають примітку "застаріле" чи "діалектне", досі побутують у живій народній мові.<

Так, може, укладачі словника й зберегли ті слова для нас, хоча й затаврували "рідко, розм., застар., діал." тощо, аби тільки їх геть не повикидали зі словників, бо часи такі були. Я не виправдовую повністю укладачів, а тільки об'єктивно дивлюсь на речі

12 грудня 2021

Ця гадка не сходиться з діями сталінських мовознавців.

Ось витяг із роботи Юрія Шевельова "Так нас навчали правильних проізношеній": "Небажані слова часто проходять щаблі свого хресного шляху поступово. Ось приклад такого шляху (не обов'язково застосований у всіх стадіях до цього слова) – беру відповідники російського живопись:

1) Живопись – малярство;

2) Живопись – малярство, живопис;

3) Живопись – живопис, малярство;

4) Живопись – живопис, малярство (застаріле /обласне/ розмовне) – і аж нарешті те, чого бажали: (конкретно в цьому слові ще не осягнене);

5) Живопись – живопис".

12 грудня 2021

Ну, це вигадки пана Шевельова.
Ось, наприклад:

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Жи́вопись –
1) (как занятие, действие, школа) малюва́ння, ма́лярство, жи́вопись (р. -си) [Цим лі́том щи́ро взя́вся до малюва́ння; вели́ку карти́ну малю́є. Ви́вчусь маля́рства, змалю́ю ту красу́, що в не́бі (Неч.-Лев.). Ки́нути жи́вопись і есте́тику я й не мо́жу й не хо́чу, бо це моє́ покли́кання (Крим.)].

Це словник до т. зв. зближення мов.

До того ж, по-перше, малярство — точно не українське, по-друге, воно, це слово, не зникло, а має дещо інше значення.

12 грудня 2021

І. Огієнко. Український стилістичний словник. Львів, 1924, с. 129:

Живописець, -сця, давнє живописець, вжив. в Г[аличині]., а також в серб., чеськ. і м[осковській]. На В[еликій]. У[країні]. це давнє наше слово випірається нм. [німецьким] маляр.

__________________
Тобто ваш приклад невдалий, а наше давнє слово деякі фільольоги хочуть затаврувати як москвинське.

P. S. Спасибі, що нагадали про це слово, піду його рятувати 😊

12 грудня 2021

Ви даремно причепились до прикладу із словом "живопис", бо Шевельов сам написав, що взяв його тільки за приклад, щоб читачі зрозуміли схему, як руські слова міняли на московські.

Що ж до родоводу самого слова "живопис", то він, як на мене, непевний. Огієнко пише, що воно наше давнє, та тільки в західних сусідів такого немає, а є в москалів і болгарів. Тож мене не здивує, коли воно церковнослов'янщина. Мене ще більше підштовхує до цієї гадки те, що його згадують як кальку з грецького "ζωγραφία" (https://ru.wiktionary.org/wiki/живопись). А болгари межують із греками.

12 грудня 2021

Живопис - нема нічого не східнослов'янського.
Живо - живий
Пис - писати, письмо.
Щодо кальок.
Відсоток - калька лат. procentum
Життєпис - калька грец. біографія
Часопис - калька фр. журнал
Краснопис - калька грец. каліграфія

В польській нема, бо там нім. малярство, в чеській є, на Галичині теж є, то яке до біса москвинське.

12 грудня 2021

"Часопис - калька фр. журнал".

І як же французькою буде "журнал", якщо Ви стількома мовами говорите?

12 грудня 2021

А коли пишуть неживе, то це теж будемо називать живопис?

Про яке чеське слово Ви кажете?

Відсоток - гидка непотрібна польсько-галицька калька, утворена зовсім иншим способом, ніж инші такі йменники: "третина", "четвертина", "п'ятина", "шестина", "десятина".

У словниці Кримського, доречі, є багато подібних до московських слів, що їх немає в Грінченка. Не знаю, чи він робив це свідомо, почуваючи тиск сталінських урядовців, чи мав на те инші приводи. Йому таки не дали скінчить роботу над словницею, а незабаром його роботи заборонили. Тож наявність слова в Кримського сама по собі мало значить.

Ваше "дещо інше значення" - галичанщина, з німецького "eine etwas andere Bedeutung". Коли не можете замінить "дещо" на синонім "щось", треба вживать не "дещо", а "трохи".

12 грудня 2021

Пардоньтє, переплутав.
ЕСУМ:

Часопис — виникло, очевидно, як калька нім. Zeitschrift (‹ Zeit «час» та Schrift «письмо, писання», спорідненого з schreiben «писати»), дослівного перекладу лат. chronographicon «літопис, хроніка», джерелом якого є гр. χρονογραφιϰόν «тс.», що складається з основ слів χρόνος «час» та γράφω «пишу»;

12 грудня 2021

"Гидка калька". Нема бажання далі сперечатися, бо мені краще відсоток, аніж процент. Так само відповідник, аніж аналог.
Багато чого якщо не черпане, то кальковане. Я проти нових кальок, але якщо вже старі усталені й не викликають відрази/огиди, то хай живуть.
Відсоток, відповідник утворені на зразок відгомін, відробіток, відбій, відбірка, відбиток тощо

12 грудня 2021

Кальки добрі не всякі, а коли вони одповідають нашому мовному вжиткові. Вам луччий "відсоток", а мені лучче слово, що одповідає словотвірним звичаям нашої мови. А як у нас немає слів "відтретьок", "відчетверток" тощо, то й "відсоток" годиться одкинуть як непотріб.

12 грудня 2021

"відтретьок", "відчетверток" — невже щось подібне є в инших мовах
Процент, відсоток — зрозуміло — це %.
А що таке відтретьок, відчетверток — не зрозуміло, то й слів таких звичайно нема

12 грудня 2021

Олексо, на другій сторінці вже додав був коментар, але тут ще зоставлю.

"Жи́вопись. Это слово образовано по методу кальки с греческого zographia."

Этимологический словарь Крылова Г. А.

«Це старослов. слово є дослівним перекладом (цебто калькою, „перебиткою“) гр. zographos (маляр): zoo — жива істота, grapho — пишу. У давніх греків зоґрафос (маляр) був тим спеціялістом, що фарбами „описував“ усе те, що було живе»

Етимологічно-семантичний словник української мови (І. Огієнко).

12 грудня 2021

Що ясно, так те, що це слово є церковнослов'янщиною, яку на В.У. забули, поки його не відновили більшовики.

Більша частина вкраїнців позбавилися цього слова, адже морфологічно воно не дає розуміння про поняття через розвиток самого виду мистецтва.

Тож нема чого зберігати його в нашій мові.

12 грудня 2021

""відтретьок", "відчетверток" — невже щось подібне є в инших мовах"

Не знаю, та дарма. У нас такого нема, тож не повинно буть і "відсотка". Од слова "сто" годиться утворювать одповідного йменника на той самий узір, що давно вже побутує в нашій мові.

"Процент, відсоток — зрозуміло — це %.
А що таке відтретьок, відчетверток — не зрозуміло, то й слів таких звичайно нема".

Ви розумієте "відсоток" та не зрозуміли б слів "відтретьок" і "відчетверток"? Тоді з Вашою логікою щось не так.

12 грудня 2021

Як пише пан Ялисій, іносе/иносе 😊.

13 грудня 2021

Ну от, моя гадка потвердилась.

15 листопада 2021

Словінщина не підходить!

СЛОВІ́НЦІ, ів, мн. (одн. словінець, нця, чол.; словінка, и, жін.). Західнослов'янська народність, яка живе у Польщі.

Краще Словенщина

Словінці (каш. Słowińcë; пол. Słowińcy; нім. Slowinzen) – народ в Польщі

Словенці (словен. Slovenci) – народ Словенії

10 грудня 2021

Ярославе, їхня самоназва – Кашуби. «У 1856 році у краю словінців з експедицією побував російський етнограф Олександр Хільфердінг, потім 1862 року він видав свої подорожні записки як книжку.

10 грудня 2021

Він зазначав, що словінцями себе ніхто не називає, а звуться кашубськими лютеранами чи надлебськими кашубами й говорять кашубською мовою.»

Поділитись з друзями