29 квітня Словотвору виповнюється 10 рочків!
Приєднуйтесь до урочистого зідзвону!
Значення слова
Індія — країна в Південній Азії. На північному заході межує з Пакистаном; на півночі — з КНР, Непалом і Бутаном; на сході — з М'янмою і Бангладеш. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють її від Шрі-Ланки. Протокою між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією.
Приклад вживання

Поїду в Індію працювати програмістом, куди мені і місце.

Походження

рос. Индия, від давньогрец. ᾽Ινδικη

Приклади в інших мовах

гінд. भारत

Варіанти написання
бга́рат, респу́бліка і́ндія

Перекладаємо слово індія

но́дчина
13

*инъдьщина – творено за зразком назв країн з чепенем *-ysk-in- а: Словач-ьщ-ина, Нѣмьч-ьщ-ина, Турьч-ьщ-ина, від основи *инъд-, засвідченої в друс. прикметнику инъдьскъи "індійський", зо вставним "ъ" між приголосками *n-*d в *(h)ind-, що в сильній позиції дає "о" в суч. укр. м. Твар з "о" (← *ъ) є зокрема відбито в памятці: "Дожи до инодьскы зємлѧ" ("Аж до Індійської землі
≈ Індії"; Ізборникъ, 1073). Етимологічна голоска *и- ненаголошена відпаде ги в: *има́ти → мати, *искра́ → скра, *игра́ → гра, *исто́та → сто́та тощо.

אלישע פרוש 26 грудня 2019
26 грудня 2019

+
Гарно.
"Індійський" тоді як? Як "(и)нодський"?

27 грудня 2019

нодський (←*инъдьскъи)

8 січня 2020

А як тоді бути зі формою "Инъдикиɪа", яка є ще у "Слові о Полку Ігоревім"?

6 лютого 2020

Єлисіє, чому ж ви нехтуєте питанням?
Слово О Полку Ігоревім є перлиною української літератури, одним з головних творінь української культури, квіткою на полі, тим, чим варто гордитися кожному українцю, що такі твори колись були, і ми є частиною історії, що її часть описана у тій книзі, це вершина нашої літератури давніх часів (якщо це звісно не фальшивка!), не можна так просто нехтувати нею.
З чого Ви узяли, що наголос падає на їр, а не на [и], та й якби падав на їр наголос, чи не мало бути тогді Инъдикиɪа –> (И)но́дикия –> (И)но́диччина, з буквою [и] всередині слова?

6 лютого 2020

В памѧтках є і твар "інодьскъи" – фонетизуючий запис ѡд етимологічно і морфофонематично правільного "інъдьскъи", і твар "інъдікіа" (індє за "і" можє бѫті "и" – то є в друс. тє самє).

Твар "індікіа" є творєно ѡд основъі грьчского прикметника ινδικός – ινδικ- + грьчскъи чєпень -ια/-εια значіті зємліѫ (сіи жє чєпень спосѫджєно і в латінѫ: -ia: Angl-ia, Franc-ia, German-ia, Ruthen-ia, Rossia/Ρωσ-ία, Arab-ia, Æthiop-ia, Αιθιοπ-ία). В русскѡи то є чуджіи чєпень.
А твар "інъдьскъи", хоча і ѡн є із грьчскої, та ѡд чістого корєнє ινδ- в словѣ Ινδός "Інд(ус)", іаке в друс. бѣ стало "інъдъ" (в друс. пьрвѣсно нє могло бѫті "нд", тому дѣто "ъ" меджь їма), ѡдкъі пак прикметник: інъд-+-ьск-ъ-и = інъдьскъи.

Чому інъдьскъи → [нодський]?

Тут є рѣчь нє в наголосѣ на "и́~і́" чі на "ъ́", а в "законѣ Гавліка", за іакъім голоснї ъ, ь бѫлі "слабї~нѣмї" та "сільнї~пълнї". Знаті, котръи ъ/ь є іакъи, бѣ тако:
лѣчімо ѡд кѡнца слова: пьрвъи ъ/ь ѡд кѡнца є слаб/нѣм, другъи ѡд кѡнца є пълн, трьтіи ѡд кѡнца є нѣм, чєтвьртъи ѡд кѡнца є пълн, і тако далѣіє – словъм, ліхъи (непарний) ъ/ь ѡд кѡнца є нѣмъи/слабъи, а четнъи (парний) ъ/ь ѡд кѡнца є пълнъи.
Тому, на пр.:
жь|нь|цъ да → {ж|не|ц} ({ц} – "мѧко"!), съ|нь|мъ да → {с~з|не|м}, а ужє жь|нь|ца да → {же|н|ца} ({-нца} = [-ньця]), ліхъи бо "ь" є тут по "н", а съ|нь|му да → {со|н(ь)|му}.

Тому, і|нъ|дь|скъи дасть → {і|но|д|скъи}. В -ъи нє лѣчімо ъ, бо то є {-ий}, тому лѣчімо ѡд "ь" по "д": *и|нъ|дь- – в "дь" є "ь" ліх – тому нѣм, в "нъ" є "ъ" чєтьн, тому пълн. І того, *і|нъ|дь → {і|но|дь}+{скъи} → {інодський~нодський}. А ѡдтъі і: *і|нъ|дь|щіна → {нодщина}; *і → {0} гі в: *ігра {0гра}, *імѧ → {0мйа~0мня...}, *Іліа → {Лля} і т.д.

6 лютого 2020

Дякую щиро за відповідь. Трохи сумно, що слово так сильно відійшло від того, яким було у часи літописця, і що вернувшись на вісім сотень років назад, ми би (нинішні українці) їхньої мови не зрозуміли (або би розуміли, але зле, почували би себе русинами у Словаччині чи болгарами у Росії) :(

6 лютого 2020

Коли писати морфофонематично: інъдщіна, то сильного "відходу" від первісної форми й не помітно. Ми же й так не знаємо достеменно вимову (ба, різні вимови в різних країх Руси) в Середнї Віки на Руси. Он, в ісландській, з дрібними виятки, пишуть так само, як і тисячу років тому, але вимова нині є тяжко така сама, зате враження справляє ніби в їх є мова захована чи не в первостані. :)

24 червня 2021

Та навіщо ж тлумачити назви країн?

5 жовтня 2021

Фінською Росія називається Venäjä, латиською Krievija; фарсі Польща зветься Lahestan/Lehestan; українська назва Німеччина є дуже дивакувата для німців. Це все теж неправильно і навіщо?

5 жовтня 2021

Гоже!

25 листопада 2022

Негоже

26 листопада 2022

Якась дурня
Паралельна реальність — параукраїнська мова

26 листопада 2022

Дурня. "Гиндиччина" – краще.

гиндиччина
5

Від давньоукраїнської назви Індії – "Инъдикиɪа".
Закінчення "-ина" як у: Німеччина, Болга́рщина, Московщина, Ягельщина, Туреччина, Бойкі́вщина, Инозе́мщина.
Форма з властивою українській мові протетичною "г-" (бо ж і мова, якою розмовляють там, "гінді", а не "інді").
uk.wikipedia.org: Гінді

25 листопада 2022

Чудово.

25 листопада 2022

+

26 листопада 2022

Бідного Ярмудчика образили...

27 листопада 2022

А могли б граматику повчити.

12 грудня 2023

-
‹-ич-› (← *-ik-) e grecyscê ‹-ικ-› u ‹ινδικός›, i seomou ‹-ικ-› œdpovésty ‹-(y)sc-› u rousscé: ‹inodscuy›.

бгарат
5

Сучасна офіційна назва держави Індія її держаною мовою гінді भारत "Bharat".

8 січня 2020
19 березня 2023

+

10 грудня 2023

бгаратщина
4

Самоназва країни: Bharat. В українській мові прийнято називати країни з суфіксом 'щина'

6 вересня 2023


Тут не треба ліпити -щину. То зайве

гіндищина
3

Українці зазвичай утворюють назви країн від назви народу, а індуси державною мовою Індії "гінді" називаються हिन्दू (hindoo) "гінду".

8 січня 2020
16 квітня

индія
2

индія - зараз
потім бгарат/бхарат

Oleksandr Šymčuk 12 січня
12 січня

-

*-dia → ‹-дія› e prosto pèrepisy veatscui uimóuvui cinnoiõ oucrayinscoiõ pravopisïõ, he veat. ‹квартира› → sõrgic ‹квартіра›.

16 квітня

+

бхарат
1
Ярослав Мудров 6 вересня 2023
10 грудня 2023

Можете обгрунтувати "х"?

индиччина
0

Від давньоукраїнської назви Індії – "Инъдикиɪа".
Закінчення "-ина" як у: Німеччина, Болга́рщина, Московщина, Ягельщина, Туреччина, Бойкі́вщина, Инозе́мщина.

31 березня 2020

Країна индиків :)))

25 грудня 2021

Ну, а що?
Індієць – индик, гиндик
Індійка – индичка, гиндичка 😂

25 грудня 2021

Пани словотворці, от нащо ви оцю дурню розводите, країни, імена перекладаєте, чи більш нема чого, то я вам напишу список, які слова треба перекладати. А то сидите тут лише свій час гаєте, та ще й завалюєте словотвір всіляким мотлохом.

16 квітня

А напишіть список

індійщина
0
Максим 6 вересня 2023
10 грудня 2023

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
6 вересня 2023

Бхарат чи Бгарат? 🤔

6 вересня 2023

"Барат" скорше. Точно не "Бхарат". Нічого близького до [x] там нема.

10 грудня 2023

Бхарат — сучасна Індія
Індія/Индія — історична

Поділитись з друзями