прѧгъ
Старофранцузьке "franc" ("франк") дало давньоруське "фрѧгъ" / "фрѧзинъ", прикм. "фрѧжьскъ", що згадується ще у Повісті Времяних Літ.
Чужого більшості українських говірок гука "ф" заступають близькими йому гук "п" чи "х(в)" як у слові "пранці", утвореного од новішого назвища тієї самої країни.
За довідку вдячний добродію Олексі Русину.
франція
прѧзинъ
Старофранцузьке "franc" ("франк") дало давньоруське "фрѧгъ" / "фрѧзинъ", прикм. "фрѧжьскъ", що згадується ще у Повісті Времяних Літ.
Чужого більшості українських говірок гука "ф" заступають близькими йому гук "п" чи "х(в)" як у слові "пранці", утвореного од новішого назвища тієї самої країни.
За довідку вдячний добродію Олексі Русину.
франція
прѧжинъ
Старофранцузьке "franc" ("франк") дало давньоруське "фрѧгъ" / "фрѧзинъ", прикм. "фрѧжьскъ", що згадується ще у Повісті Времяних Літ.
Чужого більшості українських говірок гука "ф" заступають близькими йому гук "п" чи "х(в)" як у слові "пранці", утвореного од новішого назвища тієї самої країни.
За довідку вдячний добродію Олексі Русину.
франція
Закінепння як у словах русин, литвин, турчин, німчин, полянин, жидовин.