Значення слова
Криж — геометрична фігура з двох ліній або смуг, що перетинаються під прямим кутом.
Приклад вживання

І той хрест ми носимо на згадку про нашого спасителя.

Походження

* ром. *krodže, *krože
* гр. Χρῑστός "Христос, помазаник" від гр. χρίω "мажу, натираю"

Приклади в інших мовах

бас. gurutze
лат. crucis
гру. ჯვარი [jvari]

Варіанти написання
хрест
Слово додав

Перекладаємо слово криж

хрест
4

Як на мене, то придумувати тут нічого.

Volodymyr Khlopan 1 квітня 2020
1 квітня 2020

Слово є запозиченим.

27 серпня 2020

Записуйте до перекладу: крижі, крижастий, крижаний, крижовий, крижевий, крижень, крижина, крижівниця, крижмо, крига, криголам, кригохід, кригоріз .. тут вам перекладати до другого пришестя.

19 серпня 2022

На Словотворі колись була сторінка для перекладу самого слова "хрест", але вже нема. Потрапила до Чистилища? ЕСУМ дає це слово за зичення з грецької, а подобу "крест" подає за питому з псл. *krьstъ, хоча туди це слово також потрапило з грецької. Як гадаєте, могло початкове "к-" перейти до "х-" перед "р"?

20 серпня 2022

Peruésen tuar zu /k/ — ‹crystu / крьстъ› e ôd daunya verxnyonémecysca ‹krist, christ›; todé isce d.-v.-ném. ‹ch› bé ne /x/, a [kʰ] (ta i nuiné e tam ‹chr-› [kʰr-]), i znaci ne "crux, cross, Kreuz, croix", a "Christus, Christ". Samo ge d.-v.-ném. slovo e, ace-i cèrêz lat., ôd grecysca ‹Χριστός›. U rousscé /x/ sta, védé, pozdéixe, pœd upluivom /x/ u ‹Xrist›, ôd grecyscoho ‹Χριστός›.

Tô bui ròzvitoc bé tac:

gr. ‹Χριστός› ( → lat. ‹Christus›) → d.-v.-ném. ‹Krist, Christ› → st.-slovean. ‹crystu›;
gr. ‹Χριστός› → (védé, cnigyno) st.-slovean. ‹Xristu›;
d.-rous. ‹crystu› × d.-rous. ‹Xristu› → rous. ‹xrest›.

20 серпня 2022

Якшо не помиляюся, то в раніших подобах грецької, точного часу не знаю, "χ" також стояло за [kʰ], а не [x], чи [χ], як нині, вірно?

Зрозуміло. Файно. Ви на письмі позначаєте ці два слова різними записами?

20 серпня 2022

<Якшо не помиляюся, то в раніших подобах грецької, точного часу не знаю, "χ" також стояло за [kʰ], а не [x], чи [χ], як нині, вірно?>

Do seomoho stolétïa, pac ouge [x], to u sloveanscui moge ("could") iti ino zu [x].

20 серпня 2022

<Ви на письмі позначаєте ці два слова різними записами?>

Slova ‹xrèst› ta ‹Xrist›? A ouge, ‹y› → ‹è› /ə [æ]/, ‹i› → ‹i› /ɪ/.

20 серпня 2022

То "х-" у "xrèst" є не за /x/, а за /k/, етимологічно? Тоді "и" в "Xrist" є за грец. "ι", а тоді за старослов'янську "и" (псл. /*i/). Виходить схрещення/зближення "крест" та "христ" (хрест) ви не позначаєте третім словом? На мою думку, варто було би позначити третім, бо там таки різні фонеми.

20 серпня 2022

Ni, ‹x› e za /x/, ne za /k/. Ya ne pisiõ za istoslovom. Za istoslovom pisiõ ino coli tlo e i u: a) tuaroslové, b) xovanïé zuõca u yacé govœurcé, c) ròzlõciti ino slovo ôd inxya (na pr. ‹brati› "brothers" : ‹byrati› "to take; to gather"). Cyto za zuõc bé u móuvé gèrêla (na pr. /k/ u d.-v.-ném. ‹krist, christ›), dlya rousscui móuvui e bez znacyeinïa. U rousscé ‹crystu› sta ‹xrèst›, zu /x/, zu readom olozuõcœu ("allophones"), na pr. ‹xrystiti› i [xrɘˈstɪtɪ] i [ɘrˈstɪtɪ] ci [rˈstɪtɪ] — ou /k/ six olozuõcœu ne'ma: ‹cruau› /krɘ̞ˈwɑ͡u̯ ~ krɤˈwɑ͡u̯/, /kɘ̞rˈwɑ͡u̯ ~ kɨrˈwɑ͡u̯/, ale ne +/ɘ̞rˈwɑ͡u̯, rwɑ͡u̯/.
Ya pisiõ, na pr., ‹õ› ne istoslova sama radi, a e bo rœuznica /ʊ [ʊʷ, ʊ͡u̯]/ : /u [u̯͡o̝, u̯͡ʊ, ʷu, u]/ u deyacax govœurcax u rousscé.

___
<Виходить схрещення/зближення "крест" та "христ" (хрест) ви не позначаєте третім словом?>

A cyto bui znacilo te tretïe slovo? ‹xrèst› "cross", ‹Xrist› "Christ", a tretïe e cyto?

Cde sõty tri rœuznui phonimui? /x/ e i u ‹xrèst› i u ‹Xrist› to sam zuõc. U st.-slovean. ta d.-rous. bé /k/ u ‹crystu›, ta u rousscé e tam /x-/, tomou pisiemo ‹x-›.

20 серпня 2022

Ви мене заплутали. Я спочаку питав, чи почакове "k-" в пратварі *krьstъ могло перейти на питомому тлі в "x-", чи це таки вплив грецького слова, як пише ЕСУМ. Бо ЕСУМ подає сучасні слова, похідні від *krьstъ, з "к-" на початку, і судячи з інших слов'янських мов, початкове "k-" у них залишилося незмінним. Ви ж зара пишете, шо /k/ таки змінилося на /x/? Я не розумію.

Маємо праслов'янське *Krьstъ та старослов'янське *Христ/*Христос (даю з зірочкою, бо в ЕСУМ-і не знайшов самої подоби того слова). В інших слов'янських мовах початкове /k/ в *krьstъ лишилося, також ЕСУМ засвідчує декілька сучасних слів з коренем "крест-". Сучасне вкраїнське "хрест" має яку етимологію? З того шо ви написали, я думав ви ведете до того, шо воно повстало як наслідок впливу питомого "крест" на грецьке"христ", чи навпаки, де початкове /k/ змінилося на /x/, а голосна /i/ (<— *i) на /e/ (<— *ь). То я роблю висновки, шо є три слова: 1) "крест" з праслов'янської, 2) "христ" з грецької, та 3) "хрест", як схрещення двох перших слів. Розумієте?

То в мене тоді питання, задля ясноти: у слові "хрест", /k-/ перейшло в /x-/ питомо, через українську фонологію, чи через вплив грецького слова?

21 серпня 2022

<Я спочаку питав, чи почакове "k-" в пратварі *krьstъ могло перейти на питомому тлі в "x-", чи це таки вплив грецького слова, як пише ЕСУМ>

Pisax:
»U rousscé /x/ sta, védé, pozdéixe, pœd upluivom /x/ u ‹Xrist›, ôd grecyscoho ‹Χριστός›«,
tô bui upluiv /x/ grecyscoho slova ‹Χριστός›, ta na puitomé tlé u rousscé.

I pisax:
»Peruésen tuar zu /k/ — ‹crystu / крьстъ›...«, »U rousscé ‹crystu› sta ‹xrèst›, zu /x/...«, tô bui oge PERUÉSNO bé tam /k/, ta pac sta /x/.

<Бо ЕСУМ подає сучасні слова, похідні від *krьstъ, з "к-" на початку>

Ni, SIRM dasty sõkésna slova zu /x/ i zu /k/ — pœd rœuznami statïami. Bogatiti móuvõ mogemo pisati duogoubui tuarui, zu ‹c-› ta zu ‹x-›, dlya slœu o rœuznax znacyeinïax. Ta ne pisyite <ЕСУМ подає сучасні слова, похідні від *krьstъ, з "к-" на початку>, tô bo ne e prauda.

<і судячи з інших слов'янських мов, початкове "k-" у них залишилося незмінним.>

I se e neprauda.
I u leadscé, slovinscé ta lougicyscé e /x/ u seimy slové.
Crœumy toho, u linosloveanscax móuvax, ta u slovénscé, se slovo znacity ne "cross", a "baptism", se bui xovaiõtyi peruésnê znacyeinïe.
I SIRM xuibity touleatyi u statïé na ‹крест› ta ‹хрест› cex. ‹kříž›.

Ви ж зара пишете, шо /k/ таки змінилося на /x/?>

A né?? A cyto e se: ‹xrèst›, ‹xrystinui›, ‹xrestybinui›, ‹xrystybina›, ‹xrystiti›, ‹Xrystiatik›, ‹xrystiatika›, ‹xrystiatca›, ‹xrestnik›, ‹xrysteç›, ‹xrèstik›, ‹xrystilen›, ‹xrystilnya›, ‹xrestïe›, ‹xrèstyui› (mn. ← ‹xrèstya›), ‹xrystyenik›, ‹xrystyeneç›, ‹xrystat›, ‹xrystyên›. Ay, sõty i slova na ‹c-›.

21 серпня 2022

"Ta ne pisyite <ЕСУМ подає сучасні слова, похідні від *krьstъ, з "к-" на початку>, tô bo ne e prauda."

"A né??"

Якби знав, то не питав. А як питаю, то значить не знаю. ЕСУМ має дві статті, в одній він видає "крест" за питомий твар, тому й слова під тією статтею, як похідні від того твару, також видає за питомі. В другій статті, про "хрест", пише наступне: "через посередництво старослов’янської мови запозичене з грецької". Тобто там це слово визначається зиченим, і дані під тією статтею похідні слова також прирівнюються до похідних від нерідного корення. Я переглянув достатньо статтей ЕСУМ-у, шоби розуміти шо мається на гадці. Дублети, навіть дуже схожі, мають різні статті, а в статті про чужий дублет даються лише слова, похідні від того чужого корення.

Тому я й питаю. Бо я з цього роблю висновок, шо вкладачі ЕСУМ-у вважають усі слова з "х-" на початку твореними з чужого корення. Якби цього не мали на гадці, то могли й додати одне речення, яке би краще пояснило ту статтю, та її слова. То не моя провина, й не мої клопоти, шо вкладачі ЕСУМ-у порушують вкладену будову статтей, й часто недостатньо пояснють.

Ви відповіли на моє питання. "Х-" з'явилося на початку слова не через українську фонологію, а через вплив грецьких слів ("U rousscé /x/ sta, védé, pozdéixe, pœd upluivom /x/ u ‹Xrist›, ôd grecyscoho ‹Χριστός›«, tô bui upluiv /x/ grecyscoho slova ‹Χριστός›"). Більше питань не маю.

21 серпня 2022

Tioudye e te slovo u obou tuarou, ci tô zu /k/ ci zu /x/.
I SIRM tacui xuibity. Ni tuar zu /x-/, ni zu /k-/ u rousscé ne ide iz grecyscui cèrêz starosloveanscõ u rousscõ. Oba tuara, i zu /k-/ i zu /x-/ e odino slovo, scepleno pac na odin tuar cyto ne zna upluivou grecyscoho ‹Χριστός› zu /x/, i drouguy tuar cyto zna tacuy upluiv, dauxi rœuzna slova u rousscé. I tô odino u suoyé sõti slovo ide ne iz grecyscui cèrêz starosloveanscõ, a iz daunyo-verxnyo-némecyscõ u sloveanscui, iz ocrema daunyo-rousscõ; a u daunyo-verxnyo-némecyscé e tô slovo iz grecyscui, védé, cèrêz latinscõ. Preamo iz grecyscui, cèrêz starosloveanscõ ci cnigyno, bé u rousscõ eato slovo ‹Xrist›, ne ‹crèst, xrèst›.

клач
0

* утворення перетвореннями (клач<клатс<класт-) від дієслова класти
* "Хрест - покладені одна на одну дві дровини"

Danylo Shelest 2 квітня 2020
2 квітня 2020

По перше, мотивація "класти, кладене" є надто далека від суті тями "хрест", а по друге, коли й лишити питання мотивації, то суто формально <клач> із *klad- ніяк не вийде.

4 квітня 2020

Гаразд.

клаж
0

* утворено від дієслова класти, класт->клад>клаж
* за думою: "Хрест - накладені одна на одну стрічки".

Danylo Shelest 4 квітня 2020
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями