Прибігла [Шпачиха] і заходилась коло породіллі. – Парубок! – вигукнула, радуючись. – Готуй крижмо, та з тонесенького полотна! (О. Гончар)
[Мартин:] Кумом візьмемо Лясковського, – чоловік значний і нужний, а кумою буде генеральша Яловська – вона крижмо хороше дасть.... (І. Карпенко-Карий)
[Мазепа:] Мотроно, в покої там візьми ти крижму. (Л. Старицька-Черняхівська)
Присяжний громадський Янцьо Кшесінський кликав старого Федора Орфенюка в куми, бо сподівався багацької крижми. (Марко Черемшина).

двн. chrismo «миро», свн. crisme «т.с.» походять від лат. chrisma «миро; помазання», запозиченого з грецької мови;
гр. χρίσμα «мазь; масло; помазання» пов’язане з χρἴω «змазую, фарбую»;
думка про безпосереднє запозичення слова в українські говори з грецької мови (Дзендзелівський НЗ УжДУ 13, 104) позбавлена підстав;