Оксамит — це розкішна тканина, що відрізняється від багатьох інших видів матерії короткими ворсинками, які забезпечують характерний блиск і м'якість.

Оксамит - це текстильна тканина, назва якої французькою звучить як «velours», тому його ще називають велюр. Свою популярність вона отримала завдяки м'яко ...

вовняна/вовнянка?

Cerez velicõ cœilcœsty tcanorœznovidœu, podecõdui blizycuix i tcatvomy¹ i imenovagnémy œd tohoge corene ci istova znaceigna², i yac po móuvax sõty ocrema iména tuix tcanin cerpana, riesti teacla iména cògynou tvanovidou yz rœdnoslovianscuix coreneu e dosta teagyco, tomou prœstyrõ tou cœilco mœgylivostiy iz vuicladui.

lacianca / dlacianca

/lɑˈt͡ʃankɑ/

Tvoreno mnoiõ œd *‹(d(y))laca›, viedomoho u ‹vóuco•laca›, œd **d(y)lōk-³ *“xesty; vóuna; scœra(?)”, iz ‹•ian•› ( ← *-ēn-; por. ‹‹xerstian›, ‹conoplian›, ‹vóunian›, ‹scœrian›) + ‹•ca› (*-uk-a), he pereclad phran. ‹velours› ← d.-phran. ‹velor› ← lat. ‹villus / vellus› ‘the wool shorn from a sheep; fleece; wool’, ‘the hide or pelt of an animal’. Golóunuy rouxein voliti sèse slovo (ci yeoho corein) tou pro mene bie scorieye nezaineatœsty’ho, he tó e iz receinmi ‹xersty› ci ‹vóuna› (ci ‹scœra›), oge ouge znaceaty incha matieuia. Samo istoslœuye slova/corene *‹lac› i pratvar’ho e ròzponimano (interpreted) rœzno³. Slabœsty seoho prostira, u plostchie rouxene znaceigna e te cyto *‹(d(y))lac-›, bay dougye na yno perviesno znaceigne seoho corene, viedomo pered usiemy dotuicyno xuizjacœu, he otó vóuca-médviedia, a ne builogerçœu, he otó oveç-cœz.

rounatca / rounata, rounauca/rounava

Tvoreno mnoiõ œd ‹rouno› iz ‹•at•› ci ‹•av•› za lat. ‹•osus› (*vellosus → phran. ‹velours›), + ‹•ca› (*-uk-a) pro iménodgeigne. Slovo ‹rouno› im (I took), pervçui, ponevagy lat. ‹vellus ~ villus› znaci xersty oveç, rœuno cyto i ‹rouno› znacity, a za drougoe, za istovuy rouxein znaceigna obou slovou — *‘muicati, irvati, derti’⁴, i tacoge, za trèitte, oge i lat. ‹vellus ~ villus› i rous. ‹rouno› znacite “suirovinõ” — yzteagnõtõ yz givotinui (œuçui, cozui) scœrõ razomy iz xersttiõ.
Slabœsty seoho prostira e oge slovo ‹rouno› e toceno he odino yz slœu na pereclad eaghelscoho ‹fleece› (porõcy iz ‹xersty› ta ‹vóuna›; rœuno i ceixscoiõ e eag. ‹fleece› perecladano slovama ‹rouno› ci ‹vlna›). U tœmy, se bui ne boul neminõtche tac zàmeut, coli pro team ‘fleece’ vuimedgiti lixye odino yz slœu.

U izveazcou iz istoslœuiémy slova ‹velvet›⁶ ta prostertuimy tout slovomy za ‹velour› œd ‹rouno›, prostiraiõ tvar:

rouncianca, rounciana ; rouncava, rouncauca

— tvorenuy mnoiõge œd ‹rounca› ci ‹rounçe, rounco›, he yzdrœbnielo œd ‹rouno›.

Znacylivo zamietiti, rœznovid tcanin e tac velic, cyto coli xotieti dati yim usiem imena yz rœdnoslovianscuix coreneu, neminõtche e cerpati i yz daunïx ci zastarieluix coreneu. U izveazcou iz simy, gœdno e yzgadati i d.-rous. ‹curzno› (*kurz-yn-o), v. XIII 244: *kъrzьno.

Za pèuno, slovo ‹xersty› ne mogé slougiti tvoreignou slova za ‘velour’ rousscoiõ, ouge tomou cyto znacity prosto iniy team, ta i ne e rœuno perviesnomou znaceignou lat. ‹vellus / villus›⁵. Cerez te same ne mogé bouti uzeato i slovo ‹vóuna›; pacye, latinscoiõ e tó ‹lana› — opeatyge, ne ‹vellus ~ villus›.

_____

¹ — Pro nastoyõ, rœznicõ meidj ‹velour› ta ‹velvet› e eaghelscoiõ tóucovano he: »velour: a knit fabric similar to velvet, but usually somewhat coarser« (https://en.m.wiktionary.org/wiki/velour)

² — Por. lat. ‹vellus ~ villus› ← ‹vello› ‘irvõ, derõ, muiciõ’ : ‹fleece› ← pragerm. *flewsaz ← pra.-i.-e. *pleus- *‘irvati, (s)muicati, derti’ : rous. ‹rouno› ← *rou-n- ‘irvano, derto, muicano’ (xotcha sõty i inchui versttia istoslœuia six slœu). A sam corein slovou i ‹velour(s)› i ‹velvet› e odin — lat. ‹vellus/villus›, iz rœzniçeiõ cyto ‹velvet› e œd yeoho yzdrœbnieloho tvara ‹vitullus›, ne ynacye ‹velvet› e “drœben” ‹velour›.

³ — Pro bœilche vidjte: SISM V 63: *dolka / *d(ь)aka ; https://en.m.wiktionary.org/wiki/dlaka. Sõmnieu u SISM cyto do imoviernosti *dlak- bez *y (*dylak) cerez tvar iz /dl/ — ‹dlaka› u serboxorvatscie, mogé, na moyõ doumcõ, bouti yzprostovano rousscuimy tvaromy ‹vóucolaca› bez /d/, bõdõtchi ocivisto œd *wylko-dlak-a — iz *d, iz ogleadomy na ceix. ta slvç. ‹vlkodlak›. Obace, e i vuiclad oge perviesno i u rous. bie *‹vóucodlaca›, otge yz *wylko-dylak-a, a */dl/ → [l] e he u ‹pœdylie› /pʉ͡ɶdli͡e/ → *[ˈpylli͡e] → [ˈbylʲa], ci ‹pœdlo› /ˈpydlo/ → [pyllo, pylo] “badly, ill”. Pro inche znaceigne *d(y)lak- vidj por. iesce lœt. ‹lācis› ‘médviedy’: https://en.m.wiktionary.org/wiki/lācis

⁴ — Vidj SIRM V 143: ‹руно I›.

⁵ — Xotcha ceiny yno tòcyno teacla teama rousscomou ‹xersty› ci eaghel. ‹fur› u lat. neyma, blizjniœi slova sõty ‹pellis› ci ‹pilus› — ne ‹vellus ~ villus›.

⁶ — https://en.m.wiktionary.org/wiki/velvet