Якщо калькувати
Якщо калькувати, то хоча би правильно. А після того, як обрали вірний корінь, що відповідає значенню вихідного слова, перевірити, чи можливе таке слово в українській мові. Можете навести приклади подібного словотвору?
Можете утворити в такий же спосіб слово від "білило"?
Ото в муку наперділи своїми прикладами, як завжди. Отже, Ваші ковані слова суперечать українській морфології. Утворіть слово від "білило" в такий же спосіб, як Ви утворили "вітрилина".
Я дав цілком відповідні приклади слів із -ина, що позначають саме речовину. Ви ж не дали ні одного доказу "суперечності морфології", а натомість порушили правила спільноти
⟨⟨Я, якщо Ви не помітили, часто пишу притомні переклади. Майже ніколи не пишу з неможливим словотвором.
Незвичні поєднання приростків, наприклад, це наслідок щонайточніше передати суть слова, що є наслідком розуміння цієї суті.⟩⟩©
Досі жодного притомного доказу, пояснення від Вас. І я б здивувався, побачивши таке
Можете утворити в такий же спосіб слово від "білило"?
Можна просто стулити "білилина", але навіщо? -ило в "білило" й "вітрило" мають зовсім різне знання. -ина засвідчено немало разів для позначення речовин (матеріалів для виготовлення чогось)
>"білилина"
Отож. Не дарма йменників із -ина від іменників із -ло не засвідчено в українській мові.
>-ило в "білило" й "вітрило" мають зовсім різне знання
???
>-ило
І що це?🤦♀️
Той випадок, коли ніби й розумію Ваші слова, але не збагну, що Ви хочете сказати.
Ви теж вважаєте, що "вітрилина" неправильно утворене? Якщо так, то чому? І як було б "правильно"? "Вітриловина"? "Вітрилина"?
Ni, pro mene e tvoryeno dobrie. Moya izmienca bie o tœmy cyto Vui daste se slovo oumuislno pocazati yac yn cerpan pereclad e criu, gadaiõtchi cyto se slovo e yn cerpan pereclad. Tomou i puitax, cde tam yn cerpan pereclad e, atge ne e.
А "парус" хіба не чуже, щонайменше з моск.?
»А "парус" хіба не чуже, щонайменше з моск.?«
Coho puitaïete?
"»А "парус" хіба не чуже, щонайменше з моск.?«
Coho puitaïete?"
Вас, добродію Єлисію.
І, якщо питоме, незважаючи на те, що пишуть про московське походження, що це за -ус, яке його походження, чи наше воно?
І взагалі, чи можете порадити гідний словник походження доростків (афіксів) або хоча б наростків (суфіксів)? А також словник їх (афіксів/суфіксів) узагалі?
Xotcha e germanscuy cerpanoc ta coli ouge lixiti to xay pro 'canvas' (xotcha e i svoye 'polotno'), a za 'sail' e 'plaxta' ge.
То це не відноситься до *холост-, чи *xolstiti теж перейняток?
A, ni ni, het' ne teagné do *ksol-st- u ‹xolostiti›. A *ksol-st- e pitomo. O *xulst- pro bœilche vidjte SISM VIII, 140: *xъlstъ.
Гаразд. А як Ви прийшли до такого висновку? Бо мені з наголосами бува складно визначитись.
»А як Ви прийшли до такого висновку?«
Yz rœznuix slœu na '-ina' u slœuniciex.
Припускаю зв'язок "парус", "прі", "пором", а також "парити", "перо" з питомим словом "перти" чи "порхати/пирхати/пурхати" (що є скоріше звуконаслідувальне утворення за звуком злету птахів/махів пташиних крил, ніж од "порох").
А -ус яким лихом?
? Уточніть запитання.
»Припускаю зв'язок "парус", "прі", "пором", а також "парити", "перо" з питомим словом "перти"«
Tac i e.
Можете, будь ласка, пояснити, звідки тут -ус може взятися? Хіба в нас є такі слова? Щось не можу пригадати
Ломус, минтус
Етимологічні розвідки з певною осторогою дають парус од гр. φᾶρος, φάρος, і це слово, віді, наявне лише в нащадках давньоруської мови (як не зважати на пізніші перейнятки з московської). В інших слов'янських мовах здебільше за sail беруть слова слов'янських коренів. Вихідне грецьке слово теж доволі темне, а самі давні греки за sail брали слово ῐ̔στῐ́ον, того ж розвію, що пол. żagiel, нім. Segel — слова того кореня, що в українській дали "щогла".
Якщо слово черпано в давньоруську, то, гадаю, таки з північних мов,
пор. фін. purje, кільд. саам. порьяс.
Roupno. Mogli buiste œdcazati na gerelo tuix ròzviedoc ci badany?
Pocui lixje xotchõ znamenati cyto /u/ yz *ou u slovianscuix miestity *u, a p.-sl. *s yz p.-i.-e. *s sta */x/ po *u, *y, *k, ta *r. Tomou gleadaiõtchi istoslœuvié slova ‹парус› na slovianscœmy tylie, e yasouati zvõcorodjay ‹у› i ‹с› u ‹-ус›, i *-ou+s- tó bouti ne mogé, inacche bui boulo ‹парух›.
Ya ne znaiõ istoslœuvia slova ‹парус›, ta pocui bui boulo pitomo sloviansco, to ‹-ус› u némy, sõto vidygleadno, dóugyno bui bouti yz:
- *on-s-, *-on-t-s / *-on-d-s- → *-ons- (tb. *‹-ѫсъ›);
- ou- + bõdy yac sõgolosen crœmy *k, *g, *r, *l, *m, *n + *-s-, tb., npr. *-oubs- ci *-oups- ci *-outs- ci *-ouds- tc.;
- *-ou-s- cde *s e œd p.-i.-e. *ç (te cyto izvuitchayno znaceaty he *k iz certcoiõ/nagolosomy verxou — "meacco" */k/) — ono po *k, *r, *u, *y ne sta */x/ u slovianscuix.
>Mogli buiste œdcazati na gerelo tuix ròzviedoc ci badany?
Це здебільшого мої вільні обережні думки, що навіяні порівнянням схожих, на мій невігласний погляд, слів.
https://starlingdb.org/cgi-bin/response.cgi?basename=\data\ie\vasmer&text_word=парус&method_word=beginning&ww_word=on
https://en.m.wiktionary.org/wiki/φᾶρος#Ancient_Greek
Ось тут щойно побачила посилання на https://en.m.wiktionary.org/wiki/φάρσος#Ancient_Greek , що штовхає на думку про спорідненість із "portion", "пороти", ~«випоротий шматок тканини».
А це для порівняння із північними мовами:
https://en.m.wiktionary.org/wiki/порьяс#Kildin_Sami
https://en.m.wiktionary.org/wiki/purje#Finnish
ЕСУМ пише, що зіставлення з балтійськими мовами є хибне, та я не знаю, чому такий категоричний висновок.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/burė#Lithuanian
https://en.m.wiktionary.org/wiki/bura#Latvian
>>badany
Це що?)