Питу́н — Кухлик для пиття води
r2u.org.ua: питун
Українське слово праслов'янського і навіть праіндоєвропейського походження:
r2u.org.ua: кубок 
uk.wikipedia.org: Кубок https://www.etymonline.com/search?q=cup
Гадаю, гарно було б різнити великі і малі кухлі (як є різниця між анґлійськими "mug" та "cup"), тому треба дослідити, як саме називали давні слов'яни на Україні (Русі) великі кухлі, а як малі.
Гожа думка !
Кі́нва — Дерев'яний кухлик
r2u.org.ua: кінва
Не німецьке, а з давньонімецької говірки якої ято ще в праслов'янську. Себо то є ще праслов'янський пласт испосуди.
Докази?
Горох каже, що запозичення з німецької, можливо, через польську.
goroh.pp.ua: кінва
<Докази?>
Ôd mene docazœu uimagaiete, to i myné bui pora ôd Vas doumati uimagati.
<Горох каже, що...>
1) Ne "gòrôx" ni "cecevica", a SIRM (ЕСУМ);
2) crœumy: «запозичене з німецької мови (можливо, через посередництво польської)», daléye pisieity se:
«найімовірніше, джерелом слова є двн. ( = daunyo-verxnyo-némecyscé!) ‹channa› "глек" з огляду на кореневий голосний /o/, який відповідає давньому германському /а/ (còrôtcomou */a/!).
Novonémecyskê ‹Kanne› bui ne moglo dati u rousscé *o, bo ména */a/ córôtke → /o/ teagneity isce do prasloveanscui dobui.
Не німецьке, годі вже того Фасмера товкти, який усі слов'янські слова виводить від німецького кореня. Первісно кінва, конівка, коновка, коновок, коновець - дерев'яне відерце для напування коней (звідси походить і назва).
"Олюнька закинула коромисло з коновками на плече, коней взяла за поводи і, чалапкаючи по талому снігу, пішла до Дністра". (А. Чайковський)
Пора скидати старих замшілих німецько-польських бовванів у прорву минулого.
Горох каже, що запозичення з німецької, можливо, через польську.
goroh.pp.ua: кінва
Так, може і кінь (конь) теж до нас з німецької прийшов)).
"От тоді той багатий брат вимазав кружку медом, щоб пристало те, що мірятимуть" (Укр. нар. каз. "Два брати". Записав Б. Грінченко в с. Нижній Сироватці на Сумщині. Грінченко 1895 р.)
"І як візьме бочку в руки, то лиш переверне, як кружку, - і вина нема". (Укр. нар. каз. Як Іван оженився на дочці царя Поганина. Записано в с. Боронява на Закарпатті).
Кружка - krug, flasche (глек, пляшка).
Сл. Желехівського.
Ящик – кухоль (кружка), бляшанка, кузов воза (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: ящик
Від давньоруського ꙗскъ, куди пішло від давньоскандинавського askr, де буквально означало "дерев'яна посудина", теперішнього значення "ящик" українцям нав'язали в часи СРСР, раніше українці ніколи б так "ящик" не назвали.
ящик
До речі, "ящиком" звуть сама "залізний кухоль", тож так можна буде відрізняти кухлі залізні, від скляних, глиняних та инших – одним єдиним словом.
r2u.org.ua: ящик
Прошу проголосувати, це досконалий відповідник, бо він існував давно!
goroh.pp.ua: корець
Так, це "ковш", але це давнє слово - корець чи коряк, корячок http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24241-korjak.html#show_point , було ще в запорожців https://archive.org/details/o._20200408/page/n58/mode/1up
А кухоль запорожці називали - михайлик https://youtu.be/0RsvAAiJn8s?t=1384
Коні́вка — Кухлик дерев'яний або металевий
r2u.org.ua: конівка
ЕСУМ (піна):
піня́к — жбанок, кухоль.
Очевидно, через піну від напоїв.
ящик – кухоль (кружка), бляшанка, кузов воза (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: ящик
Від давньоруського ꙗскъ, куди пішло від давньоскандинавського askr, де буквально означало "дерев'яна посудина", теперішнього значення "ящик" українцям нав'язали в часи СРСР, раніше українці ніколи б так "ящик" не назвали.
ящик
Шапли́к - Ряжка. Чаша. Деревянная кружка. (Білецький-Носенко П. Словник української мови (1966). - С. 395.) https://archive.org/stream/slovnyk33#page/n395/mode/2up
ква́рта - 1) Кружка; мѣра жидкости, десятая или одинадцатая часть вѣдра (высоч. указъ 1835 года, октября 11-го дня). 2) Жалованье козакамъ при польскихъ короляхъ за четверть года. (Білецький-Носенко П. Словник української мови (1966). - С. 181.) https://archive.org/stream/slovnyk33#page/n181/mode/2up
Етимологічний Словник Української Мови:
Ку́пка, ку́пка — кухлик з носиком, з якого п’ють воду.
Мабуть, пов'язане з болгарським словом ку́па «висока округла посудина».
Етимологічний Словник Української Мови:
Ку́пка, ку́пка — кухлик з носиком, з якого п’ють воду.
Мабуть, пов'язане з болгарським словом ку́па «висока округла посудина».
ящик – кухоль (кружка), бляшанка, кузов воза (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: ящик
Від давньоруського ꙗскъ, куди пішло від давньоскандинавського askr, де буквально означало "дерев'яна посудина", теперішнього значення "ящик" українцям нав'язали в часи СРСР, раніше українці ніколи б так "ящик" не назвали.
ящик
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10123-ghornja.html#show_point
Чув у Польщі слово "garnek", але не "горня".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10123-ghornja.html#show_point
Чому ніхто не дає вподобайки цьому гарному слові?
>Чому ніхто не дає вподобайки цьому гарному слові?
Бо вже задовбали зі своїм горням.
Горня - гонщик, а не чашка
У мене в Закарпаттю сяк кажуть.Лем горням в нас називають посудину великого розміру,а горнятком- малого розміру.
Хтось узагалі переходив за покликанням?
Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. І. 37.
Це ГОРЩИК, а не КУХОЛЬ!
Точно!
А кухоль – узагалi дiплект, навiщо його перекладати? 🤔🙄
Корець чудовий відповідник -
goroh.pp.ua: корець
Не докінця розуміючи усе слово, написав "горня" й дав інтернету у пошук. Серед зображень одні кружки.
Цікаво.
Слов'янські племена лужичан, лютичів, бодричів, поморян, руян здавна заселяли терени східної, північної і частково північно-західної Німеччині, а також частину Баварії. Тож українська мова та лужицькі мови є найбільш споріднені, а ви постійно пишете про якісь запозичення з німецької. Це німецька увібрала у себе значну частку слов'янської лексики (полабської, сілезької, лехітської). Треба не лише безтямно дивитися в ЕСУМ, а й мислити.
Кухва (бочка), кухля, кох (кошик), то все стара слов'янська лексика, і якщо у німців є слово küefel, це аж ніяк не свідчить, що воно їхнє питоме, а не запозичене у слов'янських племен, або у часи розквіту Великої Руси.
Знову географія й етнічна історія.
Але про зрій слів є навука етимологія.
Sherif Ermachenko : "Треба не лише безтямно дивитися в ЕСУМ, а й мислити"
Згоден. Ще треба пам'ятати, що 1-3 тт. ЕСУМа видали в радянські часи (1982—1989 рр.) — часи радянського "зближення" української з "братньою" російською. До цього ще слід додати, що "кожна етимологія — то гіпотеза, більш або менш прийнятна, але гіпотеза".
Коли висувається верзия походження слова, то вона аргументується, коли маєте доводи, то спростовуйте її на здоров'я, а не марномовте.
горня - питоме українське слово, - праслов. корень *gъrnъ похідний від праіндоєвр. кореня *guhr-no-
https://youtu.be/MZlXV12QOlU?t=755
Ніхто ж не каже, що не питоме, але ж значіння є гинше.
Слово те може значити різні види судів. То котре є значення гинше?
У Грінченка я бачу значіння "горщик", а не "кухоль". То про які ріжні види судів Ви пишете?
Nou, coli ou Grincênca bacite, to inose...
<gornya> abo <gornẽ>?
___
Чому ні, +. Тільки для мене горня то є радше кухоль керамічний. На кварту, себто металевий кухоль, я в побуті кажу "банячок". Вочевиль, пішло від баняка. :) Мо' незвичне слівце, але нема на те ради, так говорять.
"Горня" походить від "горно" - піч, тому це горнець, а не кухоль.
то варто використовувати слово "горня"? грінченко писав: горня - горшок, чи може хтось пояснити, будь ласка?
Слухайте. Україна — місце велике. А вкраїнська мова на наших землях побутує давно. Очікувати шо всюди слова мають значити однакові речі це дурниця. Український народний посуд майже весь був з глини, тому й маємо багато слів утворених від "горно" (піч). У мене "горням" та "горнятком" називають просту чашку. В інших місцях ті слова стоять за горщик, чи шось інакше.