Хтось узагалі переходив за покликанням?
Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. І. 37.
Це ГОРЩИК, а не КУХОЛЬ!
Ви що знущаєтесь, слов'янські племена лужичан, лютичів, бодричів, поморян, руян здавна заселяли терени сучасної східної, північної і частково північно-західній Німеччині, а також частину Баварії. Тож українська мова та лужицькі мови є найбільш споріднені, а ви постійно пишете про якісь запозичення з німецької. Це німецька увібрала у себе значну частку слов'янської лексики (полабської, сілезької, лехітської). Треба не лише безтямно дивитися в ЕСУМ, а й мислити.
Кухва (бочка), кухля, кох (кошик), то все стара слов'янська лексика, і якщо у німців є слово küefel, це аж ніяк не свідчить, що воно їхнє питоме, а не запозичене у слов'янських племен, або у часи розквіту Великої Руси.
Гадаю, гарно було б різнити великі і малі кухлі (як є різниця між анґлійськими "mug" та "cup"), тому треба дослідити, як саме називали давні слов'яни на Україні (Русі) великі кухлі, а як малі.
Кубок - це щось значно вишуканіше, ніж горня чи простий кухоль. Це однаково, що назвати діядему обручем. Краще хай уже вкраїнці почнуть пити зі справжніх кубків , але називати кухоль кубком - просто злочин щодо цієї особливої посудини!
Від давньоруського ꙗскъ, куди пішло від давньоскандинавського askr, де буквально означало "дерев'яна посудина", теперішнього значення "ящик" українцям нав'язали в часи СРСР, раніше українці ніколи б так "ящик" не назвали.
ящик
До речі, "ящиком" звуть сама "залізний кухоль", тож так можна буде відрізняти кухлі залізні, від скляних, глиняних та инших – одним єдиним словом.
r2u.org.ua: ящик
ква́рта - 1) Кружка; мѣра жидкости, десятая или одинадцатая часть вѣдра (высоч. указъ 1835 года, октября 11-го дня). 2) Жалованье козакамъ при польскихъ короляхъ за четверть года. (Білецький-Носенко П. Словник української мови (1966). - С. 181.) https://archive.org/stream/slovnyk33#page/n181/mode/2up
Від давньоруського ꙗскъ, куди пішло від давньоскандинавського askr, де буквально означало "дерев'яна посудина", теперішнього значення "ящик" українцям нав'язали в часи СРСР, раніше українці ніколи б так "ящик" не назвали.
ящик
Від давньоруського ꙗскъ, куди пішло від давньоскандинавського askr, де буквально означало "дерев'яна посудина", теперішнього значення "ящик" українцям нав'язали в часи СРСР, раніше українці ніколи б так "ящик" не назвали.
ящик
Кухоль — товстостінний глиняний, металевий, а згодом скляний, посуд з ручкою для вживання напоїв (молока, меду, пива).
Налий у кухоль мені пива.
пол. kufel, від сер.-вер.-нім. küefel, від дав.-вер.-нім. kuofa — бочка, кухва
пол. kubek
Перекладаємо слово кухоль
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10123-ghornja.html#show_point
Польське.
Чув у Польщі слово "garnek", але не "горня".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10123-ghornja.html#show_point
Чому ніхто не дає вподобайки цьому гарному слові?
У мене в Закарпаттю сяк кажуть.Лем горням в нас називають посудину великого розміру,а горнятком- малого розміру.
Хтось узагалі переходив за покликанням?
Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. І. 37.
Це ГОРЩИК, а не КУХОЛЬ!
Точно!
А кухоль – узагалi дiплект, навiщо його перекладати? 🤔🙄
Корець чудовий відповідник - https://goroh.pp.ua/Етимологія/корець
Не докінця розуміючи усе слово, написав "горня" й дав інтернету у пошук. Серед зображень одні кружки.
Цікаво.
Ви що знущаєтесь, слов'янські племена лужичан, лютичів, бодричів, поморян, руян здавна заселяли терени сучасної східної, північної і частково північно-західній Німеччині, а також частину Баварії. Тож українська мова та лужицькі мови є найбільш споріднені, а ви постійно пишете про якісь запозичення з німецької. Це німецька увібрала у себе значну частку слов'янської лексики (полабської, сілезької, лехітської). Треба не лише безтямно дивитися в ЕСУМ, а й мислити.
Кухва (бочка), кухля, кох (кошик), то все стара слов'янська лексика, і якщо у німців є слово küefel, це аж ніяк не свідчить, що воно їхнє питоме, а не запозичене у слов'янських племен, або у часи розквіту Великої Руси.
Знову географія й етнічна історія.
Але про зрій слів є навука етимологія.
Є кухоль є горня є круг, все тут українське.
кухоль - від німецького (küefel, kuofa), горня - це не кухоль, а горщик. :)
До чого тут географія й етнічна історія до етимології?
Коли до всього, то й ні до чого.
Українське слово праслов'янського і навіть праіндоєвропейського походження:
r2u.org.ua: кубок uk.wikipedia.org: Кубок https://www.etymonline.com/search?q=cup
Гадаю, гарно було б різнити великі і малі кухлі (як є різниця між анґлійськими "mug" та "cup"), тому треба дослідити, як саме називали давні слов'яни на Україні (Русі) великі кухлі, а як малі.
Гожа думка !
Кубок - це щось значно вишуканіше, ніж горня чи простий кухоль. Це однаково, що назвати діядему обручем. Краще хай уже вкраїнці почнуть пити зі справжніх кубків , але називати кухоль кубком - просто злочин щодо цієї особливої посудини!
Питу́н — Кухлик для пиття води
r2u.org.ua: питун
Рід глиняного кухля для пиття води. Сл. Грінченка.
+++
Па́влик — Глиняний кухлик
r2u.org.ua: павлик
Водопійча́ — Кухлик для води
r2u.org.ua: водопійча
Ящик – кухоль (кружка), бляшанка, кузов воза (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: ящик
Від давньоруського ꙗскъ, куди пішло від давньоскандинавського askr, де буквально означало "дерев'яна посудина", теперішнього значення "ящик" українцям нав'язали в часи СРСР, раніше українці ніколи б так "ящик" не назвали.
ящик
До речі, "ящиком" звуть сама "залізний кухоль", тож так можна буде відрізняти кухлі залізні, від скляних, глиняних та инших – одним єдиним словом.
r2u.org.ua: ящик
Кі́нва — Дерев'яний кухлик
r2u.org.ua: кінва
Німецьке.
Не німецьке, а з давньонімецької говірки якої ято ще в праслов'янську. Себо то є ще праслов'янський пласт испосуди.
Докази?
Коні́вка — Кухлик дерев'яний або металевий
r2u.org.ua: конівка
Прошу проголосувати, це досконалий відповідник, бо він існував давно!
https://goroh.pp.ua/Етимологія/корець
Ну це більше "ковш" ніж кружка.
r2u.org.ua: корець
r2u.org.ua: чара
Шапли́к - Ряжка. Чаша. Деревянная кружка. (Білецький-Носенко П. Словник української мови (1966). - С. 395.) https://archive.org/stream/slovnyk33#page/n395/mode/2up
ква́рта - 1) Кружка; мѣра жидкости, десятая или одинадцатая часть вѣдра (высоч. указъ 1835 года, октября 11-го дня). 2) Жалованье козакамъ при польскихъ короляхъ за четверть года. (Білецький-Носенко П. Словник української мови (1966). - С. 181.) https://archive.org/stream/slovnyk33#page/n181/mode/2up
ящик – кухоль (кружка), бляшанка, кузов воза (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: ящик
Від давньоруського ꙗскъ, куди пішло від давньоскандинавського askr, де буквально означало "дерев'яна посудина", теперішнього значення "ящик" українцям нав'язали в часи СРСР, раніше українці ніколи б так "ящик" не назвали.
ящик
ящик – кухоль (кружка), бляшанка, кузов воза (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: ящик
Від давньоруського ꙗскъ, куди пішло від давньоскандинавського askr, де буквально означало "дерев'яна посудина", теперішнього значення "ящик" українцям нав'язали в часи СРСР, раніше українці ніколи б так "ящик" не назвали.
ящик
Чому <щ>?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730
https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730