Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. Блюдо (в перекладі «тарілка») – руськ укр. Миса.
З праслов'янської мови – misa.
-
Шило на мило
МИ́СА «велика миска»
псл. misa;
через посередництво давньоверхньонімецьких діалектів (двн. mias «стіл») запозичено з народної латині;
"блю́до, ми́ска"
Лаврентій ЗИЗАНІЙ. ЛЕКСИС, 1596 рік http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz99.htm
! Увага. Раджу прочитати мій коментар під цим словом про піднос (тацю). Вважаю доречнішим залишити слово за тямою "піднос (таця)", бо й досі в тих говорах, де слово "блюдо" збережено (а не перезапозичено через російську мову), "блюдами" звуть не всі тарілки, а лишень великі дерев'яні для розносу великих страв – підноси (таці) по суті.
Давньоруська назва тарілки.
Теперішнього значення мова набула після СРСР із зросійщенням української мови (вірно буде не "блюдо", а "страва"), до СРСР українці "блюдом" називали ку́бку – дерев'яний посуд для бринзи.
"Блюдечком" та "блюдцем" уже зараз називають дрібні тарілочки (хоч таке значення йомвірно теж є пізніший росіянізм):
uk.wikipedia.org: Блюдце
угу, одне московське на інше московське. Багато людей будуть щасливі, коли в українській мови залишиться лише московське.
Але москвини називають блюдо "тарелками"!
ru.wikipedia.org: Тарелка
"Блюдо" куди сильніше нас віддалить од Москви, ніж мання "тарілки", що майже тотожне їхньому "тарєлка".
Подумавши, гадаю, більш українсько буде дати це слово, замінивши росіянізм "піднос":
піднос (таця)
Бо в сучасній українській мові "блюдо" це і є дерев'яний "піднос" для сиру.
Підпираю !
Блюдо - тарілка, миска (Старослов'янсько-український словник / Любомир Белей, Олег Белей. – Львів, 2001. – С. 21.))
Російське - блюдо = 1. блю́до, полу́мисок, тарі́ль. - Словарь росийсько-український 1893–1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: Блюдо
Українські - таріль, тареля = російською - блюдо; тарелка. Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58031-taril.html#show_point
http://oldrusdict.ru/dict.html#: плюска "чашка (у желудя)"; ЕСУМ IV, 449: пліска¹ (плѣска) "чашечка жолудя або горіха". Перек гадці ЕСУМ ("можливо, звуконаслідувальне"), скоріше є від *pleusk- "плющити; плоский", рідного міною з: *plosk-/*plask-/*ploks-/*plaks-.
І ягел. plate значить дуже широкий круг тям.
Мені подобається, але не бачу там значення "тарілка". Під чашекою жолудя маєть на гадці верхня шапочка, в якій знаходиться сам горішок?
<Під чашекою жолудя маєть на гадці верхня шапочка, в якій знаходиться сам горішок?>
Pravo.
Тоді може бути. А фонемно, шо значе в цьому слові "eu"? У давнішому "плюска", "ю" позначає, мабуть, /ju/ (*pljuska), якшо воно є від корення *pljusk-. У "пліска", як ви написали, перша голосна "і" стоїть за /ě/.
‹eu› = /ʲu/, hi u: ‹leud›, ‹ceuti›, ‹xeum›, ‹neux›, ‹teuleiny›.
Мисятко - мала череп'яна миска.
Словник бойківських говірок. М. Онишкевич.
ТАЦЯ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що піднос.
2. Те саме, що таріль.
http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=таця
Не всі тарілки можна назвати мисками...
+ Лукина внесла в хату пляшку й поставила на стіл полумисок солоних огірків. (І. Нечуй-Левицький)
От тільки цікаво чи те "полу" не росіянізм
Cœmou??
Часто бачу що в українській мові заміняють на "напів"
Напівпрозорий а не полупрозорий.
Я не стверджую, лише піднімаю до обговорення
Точно не московизна, просто маловживание слово/префікс у сучасній мові. І жаль, бо він дуже гарно звучить. Міна до *polъ, яке дало "пів".
+++
+++
"тые хлопи з одное мисочки поливку албо борщик хлепчют, а мы пред ся поколко десят полмисков, розмаитыми смаками уфарбованых, пожираем" -- Іван Вишенський. Книжка (1598) http://litopys.org.ua/old14_16/old14_19.htm
ПОЛУМИСОК, ска, ч. Різновид столового посуду, що має вигляд неглибокої миски або глибокої тарілки. http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=полумисок
Рід глибокої тарілки, неглибока миска.
Сл. Грінченка.
МИ́СА «велика миска»
псл. misa;
через посередництво давньоверхньонімецьких діалектів (двн. mias «стіл») запозичено з народної латині;
Якщо "Миса" черпана, то й "Мисок" мабуть теж черпане? Хоча про "Миска" пише що неясне.