Взявши відер, кандійок, І батько, й мати, і воно [дитя] Пішли на ярмарок. (Т. Шевченко)

– Пропало в мене зі скринькою вісімнадцять кіп грошей і три битих таляри, чарок срібних дві.., кандійка, порохівниця. (Валерій Шевчук).

очевидно, запозичення з середньогрецької мови (сгр. κοντίον «майстерно зроблений дзвоник, використовуваний у трапезних монастирів»);

менш імовірне походження від гр. κόνδυ «чаша, кубок, кухоль» (Фасмер ГСЭ 3, 94), від свн. нвн. Kante «посуд, кофейник» (Matzenauer LF 8, 42; Bern. I 481 ) чи від лат. candes «глиняний посуд» (Matzenauer 193)