Сама [Олена] товста, як бодня, а шия хоч обіддя гни. (І. Нечуй-Левицький).

псл. *bъdьnь;

через германське посередництво (двн. butîn «кадка», нвн. Bǘtte «т.с.», свн. bütenaere «бондар») або безпосередньо запозичено з латинської мови;

лат. butina, нар.-лат. *tudina походить від гр. πυτίνη «обплетена пляшка; нічний посуд», етимологія якого не з’ясована;

у формі бондар і похідних відбулась метатеза дн (пор. моск. бондарь, болг. [бънде́] «бочонок»);

припускається (Топоров Этимология 1974, 8) і власне слов’янський характер слова *bъdьnь як здавна успадкованого.