*dusk-ēn- – по /*k, *g, *x/ *ē → [æ] (= "а" чінного правопісу): *kē → /чæ/, *gē → /жæ/, *xē → /шæ/; "ѣ" тут етимологічне. В русскѡи мълвѣ сѫть рефлекси ѡд *gē → /*жѣ/ і гє [жæ~жа], і гє [жі], ѡд *kē → /*чѣ/ і гє *чæ~ча/, і гє [чі], ѡд *xē → /*шѣ/ і гє [шæ~ша], і гє [ші], напр.: *xēpuka → /шѣпъка/ → [шæпка~шапка] ~ [шіпка~шєпка], *kēsu → /чѣс/ → [чæс~час] ~ [чіс~чєс], *gēly → /жѣль/ → [жæль~жаль] ~ [жєль~жіль]. То бо, аі, *duskēn- → /*дъщѣн-/ (→/дщѣн/) дасть і: [чæн~чан], і [чєн~чін]. То сѫть рѡзновідъі въімълвъі, рѡвноцѣннї.
І сє є, меджь іншім, доказ пісаті нє гє кажє чіннъи правопісу, а морфофонематично і етимологічно, пітома бо въімълва є і така, і така, і нікотра із їх нє є правѣіша.
Тоді потрібно ще дослідити, чи не змінив свою тяму "чан" під впливом російської мови, чи українське "чан" та російське "чан" це ідентичні слова, а чи слова схожі, але тямами дещо різняться.
1 лютого 2020
Згідний з Цісарем, що тяму "бак" в СУМ та ЕСУМ скоріш за все додали штучно для зближення "братніх" мов, як і саме слово, якого судячи з ністи в дорепресійних словниках не вживали в Наддніпрянщині: r2u.org.ua: чан Припускаю, що слово збереглося на Західній Україні в якості давньоруської спадщини без московського впливу. Згадайте автентичні прикарпатські чи закарпатські лікувальні чани:https://hotels24.ua/news/Chani-v-Karpatah-i-na-ZakarpattI-Yaremche-Lumshori-TatarIv-11232361.html Мені здається, що "чан" на Західній Україні це відкрита посудина чи посудина з від'ємною кришкою, яку не можна перевернути без розливання рідини, цебто "негерметична" для рідин і це слово підходить для казанів, котловин, кратерів і кальдер, але аж ніяк до баків, які зберігають рідину в різних положеннях.
Дякую за підпору, потрібно глянути корпуси, літературу, етимологію, подумати, чим "чан" може дійсно бути в українській мові — зо всім не обов'язково тим, чим є у російській.
Іарославє Шчьпачє, Карл-франц Ян Йосиф,
і в долуземщізнѣ (голандській мові) bak, та в нѣмьчщінѣ Back, ѡдкъі є москъвскє бак оно пьрвѣсно значі сѫд ѡдкръітъи. Тѫго кръітъи сѫд є тѧма/іавь (феномен) новѣіша, тому годѣ бъі чєкаті іакє давніє слово за тѧмѫ тѫго кръітого сѫду.
Це посудина для зберігання тіста чи квашених продуктів, але її на МОЮ думку не можна перевертати без розлиття рідини, бо в неї легкознімна "негерметична" для рідин кришка: uk.wikipedia.org: Діжа
Бак — ємність, як правило великих розмірів, призначена для зберігання різних рідин (в основному, палив).
Він завжди заправляє бак паливом на повну.
нід. bak
Перекладаємо слово бак
Для закритих посудин, які здатні зберігати рідини в різному положенні краще підходить слово "бочка", яке не є росіянізмом !
r2u.org.ua: бочка
https://goroh.pp.ua/Етимологія/бочка
Іносє, +
Дякую, Єлисію !
Друс. бъчьва "бочка".
'чан' сприймається як російська калька, 'казан' краще
Є підозри, що це росіянізм.
У кого пѡдъзьръі? У Вас? Марнї. То є друс. слово дъщѣнъ *"сѫд із дъск, дъщѣтъи сѫд", чьто фонетично даіє в рус. м. [дшчан] → [чан].
Чому не "чін", коли від "дъщѣнъ"? Куди ять дівся?
*dusk-ēn- – по /*k, *g, *x/ *ē → [æ] (= "а" чінного правопісу): *kē → /чæ/, *gē → /жæ/, *xē → /шæ/; "ѣ" тут етимологічне. В русскѡи мълвѣ сѫть рефлекси ѡд *gē → /*жѣ/ і гє [жæ~жа], і гє [жі], ѡд *kē → /*чѣ/ і гє *чæ~ча/, і гє [чі], ѡд *xē → /*шѣ/ і гє [шæ~ша], і гє [ші], напр.: *xēpuka → /шѣпъка/ → [шæпка~шапка] ~ [шіпка~шєпка], *kēsu → /чѣс/ → [чæс~час] ~ [чіс~чєс], *gēly → /жѣль/ → [жæль~жаль] ~ [жєль~жіль]. То бо, аі, *duskēn- → /*дъщѣн-/ (→/дщѣн/) дасть і: [чæн~чан], і [чєн~чін]. То сѫть рѡзновідъі въімълвъі, рѡвноцѣннї.
І сє є, меджь іншім, доказ пісаті нє гє кажє чіннъи правопісу, а морфофонематично і етимологічно, пітома бо въімълва є і така, і така, і нікотра із їх нє є правѣіша.
Тоді потрібно ще дослідити, чи не змінив свою тяму "чан" під впливом російської мови, чи українське "чан" та російське "чан" це ідентичні слова, а чи слова схожі, але тямами дещо різняться.
Згідний з Цісарем, що тяму "бак" в СУМ та ЕСУМ скоріш за все додали штучно для зближення "братніх" мов, як і саме слово, якого судячи з ністи в дорепресійних словниках не вживали в Наддніпрянщині: r2u.org.ua: чан
Припускаю, що слово збереглося на Західній Україні в якості давньоруської спадщини без московського впливу. Згадайте автентичні прикарпатські чи закарпатські лікувальні чани:https://hotels24.ua/news/Chani-v-Karpatah-i-na-ZakarpattI-Yaremche-Lumshori-TatarIv-11232361.html
Мені здається, що "чан" на Західній Україні це відкрита посудина чи посудина з від'ємною кришкою, яку не можна перевернути без розливання рідини, цебто "негерметична" для рідин і це слово підходить для казанів, котловин, кратерів і кальдер, але аж ніяк до баків, які зберігають рідину в різних положеннях.
Дякую за підпору, потрібно глянути корпуси, літературу, етимологію, подумати, чим "чан" може дійсно бути в українській мові — зо всім не обов'язково тим, чим є у російській.
Іарославє Шчьпачє, Карл-франц Ян Йосиф,
і в долуземщізнѣ (голандській мові) bak, та в нѣмьчщінѣ Back, ѡдкъі є москъвскє бак оно пьрвѣсно значі сѫд ѡдкръітъи. Тѫго кръітъи сѫд є тѧма/іавь (феномен) новѣіша, тому годѣ бъі чєкаті іакє давніє слово за тѧмѫ тѫго кръітого сѫду.
'Казан' звучить на сьогодні набагато українськіше ніж 'чан' чи пак 'бак'.
*бъчола. Друс. бъчєлъка "бочка, кадка", дрѡбно ѡд *бъчєла~бъчола "бочка", творєнє чєпєньм -єл- ѡд *бъч- (*buk-(y-)) "бочка".
Це посудина для зберігання тіста чи квашених продуктів, але її на МОЮ думку не можна перевертати без розлиття рідини, бо в неї легкознімна "негерметична" для рідин кришка: uk.wikipedia.org: Діжа
"ДіжКа" це зменшувальна форма від "діжа": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12421-dizhka.html#show_point, яка є посудиною для зберігання тіста чи квашених продуктів, але її на МОЮ думку не можна перевертати без розлиття рідини, бо в неї легкознімна "негерметична" для рідин кришка: uk.wikipedia.org: Діжа
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56406-stanva.html#show_point