Для закритих посудин, які здатні зберігати рідини в різному положенні краще підходить слово "бочка", яке не є росіянізмом !
r2u.org.ua: бочка goroh.pp.ua: бочка
*dusk-ēn- – по /*k, *g, *x/ *ē → [æ] (= "а" чінного правопісу): *kē → /чæ/, *gē → /жæ/, *xē → /шæ/; "ѣ" тут етимологічне. В русскѡи мълвѣ сѫть рефлекси ѡд *gē → /*жѣ/ і гє [жæ~жа], і гє [жі], ѡд *kē → /*чѣ/ і гє *чæ~ча/, і гє [чі], ѡд *xē → /*шѣ/ і гє [шæ~ша], і гє [ші], напр.: *xēpuka → /шѣпъка/ → [шæпка~шапка] ~ [шіпка~шєпка], *kēsu → /чѣс/ → [чæс~час] ~ [чіс~чєс], *gēly → /жѣль/ → [жæль~жаль] ~ [жєль~жіль]. То бо, аі, *duskēn- → /*дъщѣн-/ (→/дщѣн/) дасть і: [чæн~чан], і [чєн~чін]. То сѫть рѡзновідъі въімълвъі, рѡвноцѣннї.
І сє є, меджь іншім, доказ пісаті нє гє кажє чіннъи правопісу, а морфофонематично і етимологічно, пітома бо въімълва є і така, і така, і нікотра із їх нє є правѣіша.
Тоді потрібно ще дослідити, чи не змінив свою тяму "чан" під впливом російської мови, чи українське "чан" та російське "чан" це ідентичні слова, а чи слова схожі, але тямами дещо різняться.
1 лютого 2020
Згідний з Цісарем, що тяму "бак" в СУМ та ЕСУМ скоріш за все додали штучно для зближення "братніх" мов, як і саме слово, якого судячи з ністи в дорепресійних словниках не вживали в Наддніпрянщині: r2u.org.ua: чан Припускаю, що слово збереглося на Західній Україні в якості давньоруської спадщини без московського впливу. Згадайте автентичні прикарпатські чи закарпатські лікувальні чани:https://hotels24.ua/news/Chani-v-Karpatah-i-na-ZakarpattI-Yaremche-Lumshori-TatarIv-11232361.html Мені здається, що "чан" на Західній Україні це відкрита посудина чи посудина з від'ємною кришкою, яку не можна перевернути без розливання рідини, цебто "негерметична" для рідин і це слово підходить для казанів, котловин, кратерів і кальдер, але аж ніяк до баків, які зберігають рідину в різних положеннях.
Дякую за підпору, потрібно глянути корпуси, літературу, етимологію, подумати, чим "чан" може дійсно бути в українській мові — зо всім не обов'язково тим, чим є у російській.
Іарославє Шчьпачє, Карл-франц Ян Йосиф,
і в долуземщізнѣ (голандській мові) bak, та в нѣмьчщінѣ Back, ѡдкъі є москъвскє бак оно пьрвѣсно значі сѫд ѡдкръітъи. Тѫго кръітъи сѫд є тѧма/іавь (феномен) новѣіша, тому годѣ бъі чєкаті іакє давніє слово за тѧмѫ тѫго кръітого сѫду.
Це посудина для зберігання тіста чи квашених продуктів, але її на МОЮ думку не можна перевертати без розлиття рідини, бо в неї легкознімна "негерметична" для рідин кришка: uk.wikipedia.org: Діжа
Та йой, як не використовує. Моя сім'я зажди каже на каструлю баняк. У Львові тут так дуже багато людей говорять. А якщо у Львові, то певно й на Львівщині.
На сучасному львівському сленґу люди кажуть "пот", "пен", або "бакет". А якщо хтось забуває, то кажуть "зе синг ю юз ту бойл вотер ін енд кук фуд; ю нов вот ай'м токинг ебавт".
Дуже надіюся, що ви перебільшуєте і молодь ще не зіпсулася аж так сильно. Не розумію, як можна так не любити рідну мову щоб кожне друге слово брати з мови далеких островітян.
Молодь загалом говорить нормально. Я й сам молодь. Це програмісти й дотичні до ІТ люди. Те, що Львів це одна з ІТ-столиць України не допомагає цьому. Вони роблять наше місто багатим, розвинутим і хорошим, але разом з тим приносять багато англійського слів'я. У мене таке відчуття, хоча я не багато знаю про інші міста, що Львів перетворився на головний центр розповсюдження сучасних запозичень у всю українську мову. Я можу помилятися, але в мене таке відчуття.
Я працював рік на роботі дотичній до ІТ галузі (підтримка клієнтів — customer support). То просто торба як дехто розмовляє. Але я й сам був тому вина, бо так само говорив, хоча старався шукати хоча би якісь переклади загальним словам. Коли мова йде про якісь види технологій, то це ше нормально, таке не всі знають або вміють перекладати. Але коли річ у звичайних словах, які витісняються дурними англізмами, то я навіть не знаю як це назвати. Але такого важко уникнути коли всі навколо тебе так розмовляють, тому я трохи розумію коли програмісти кажуть шось на подобу "ви не розумієте, так як ми говоримо це швидше і всі розуміють одне одного". Я відчував, шо коли використовував інше якесь слово, то мав ше зайвий раз пояснити про шо я саме говорю. Ну але, як казав, того важко уникнути. На роботі ми використовували англійську в усьому, бо компанія була не українська. Тому для компанії українська була лише засобом комунікації, так само як англійська. Ну, так уже є, винити в тому їх не можна.
Колись, ще років 5 тому, я зі своїми знайомими почав використовувати слово "юзати" як "використовувати". Пройшло п'ять років і мене здивувало, коли на тій роботі я почув те саме слово. І тут до мене дійшло, шо це друзі-програмісти нав'язали це слово ще 5 років тому, а тепер в колі ІТ це дуже відоме слово. Біда.
Навіть дивіться, тут на сайті є сторінка для юзати ще з 2015 року. То же скільки часу те слово кружляло в нашій мові?
Бак — ємність, як правило великих розмірів, призначена для зберігання різних рідин (в основному, палив).
Він завжди заправляє бак паливом на повну.
нід. bak
Перекладаємо слово бак
Для закритих посудин, які здатні зберігати рідини в різному положенні краще підходить слово "бочка", яке не є росіянізмом !
r2u.org.ua: бочка
goroh.pp.ua: бочка
Іносє, +
Дякую, Єлисію !
Друс. бъчьва "бочка".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56406-stanva.html#show_point
Див. ЕСУМ. - том. 3 - с. 118. - [куб²].
[куб²] - «великий казан, бак для перегонки або кип’ятіння рідини; [видовбаний з дерева келих, кубок]».
+++++
Спасибі!
'чан' сприймається як російська калька, 'казан' краще
Є підозри, що це росіянізм.
У кого пѡдъзьръі? У Вас? Марнї. То є друс. слово дъщѣнъ *"сѫд із дъск, дъщѣтъи сѫд", чьто фонетично даіє в рус. м. [дшчан] → [чан].
Чому не "чін", коли від "дъщѣнъ"? Куди ять дівся?
*dusk-ēn- – по /*k, *g, *x/ *ē → [æ] (= "а" чінного правопісу): *kē → /чæ/, *gē → /жæ/, *xē → /шæ/; "ѣ" тут етимологічне. В русскѡи мълвѣ сѫть рефлекси ѡд *gē → /*жѣ/ і гє [жæ~жа], і гє [жі], ѡд *kē → /*чѣ/ і гє *чæ~ча/, і гє [чі], ѡд *xē → /*шѣ/ і гє [шæ~ша], і гє [ші], напр.: *xēpuka → /шѣпъка/ → [шæпка~шапка] ~ [шіпка~шєпка], *kēsu → /чѣс/ → [чæс~час] ~ [чіс~чєс], *gēly → /жѣль/ → [жæль~жаль] ~ [жєль~жіль]. То бо, аі, *duskēn- → /*дъщѣн-/ (→/дщѣн/) дасть і: [чæн~чан], і [чєн~чін]. То сѫть рѡзновідъі въімълвъі, рѡвноцѣннї.
І сє є, меджь іншім, доказ пісаті нє гє кажє чіннъи правопісу, а морфофонематично і етимологічно, пітома бо въімълва є і така, і така, і нікотра із їх нє є правѣіша.
Тоді потрібно ще дослідити, чи не змінив свою тяму "чан" під впливом російської мови, чи українське "чан" та російське "чан" це ідентичні слова, а чи слова схожі, але тямами дещо різняться.
Згідний з Цісарем, що тяму "бак" в СУМ та ЕСУМ скоріш за все додали штучно для зближення "братніх" мов, як і саме слово, якого судячи з ністи в дорепресійних словниках не вживали в Наддніпрянщині: r2u.org.ua: чан
Припускаю, що слово збереглося на Західній Україні в якості давньоруської спадщини без московського впливу. Згадайте автентичні прикарпатські чи закарпатські лікувальні чани:https://hotels24.ua/news/Chani-v-Karpatah-i-na-ZakarpattI-Yaremche-Lumshori-TatarIv-11232361.html
Мені здається, що "чан" на Західній Україні це відкрита посудина чи посудина з від'ємною кришкою, яку не можна перевернути без розливання рідини, цебто "негерметична" для рідин і це слово підходить для казанів, котловин, кратерів і кальдер, але аж ніяк до баків, які зберігають рідину в різних положеннях.
Дякую за підпору, потрібно глянути корпуси, літературу, етимологію, подумати, чим "чан" може дійсно бути в українській мові — зо всім не обов'язково тим, чим є у російській.
Іарославє Шчьпачє, Карл-франц Ян Йосиф,
і в долуземщізнѣ (голандській мові) bak, та в нѣмьчщінѣ Back, ѡдкъі є москъвскє бак оно пьрвѣсно значі сѫд ѡдкръітъи. Тѫго кръітъи сѫд є тѧма/іавь (феномен) новѣіша, тому годѣ бъі чєкаті іакє давніє слово за тѧмѫ тѫго кръітого сѫду.
'Казан' звучить на сьогодні набагато українськіше ніж 'чан' чи пак 'бак'.
*бъчола. Друс. бъчєлъка "бочка, кадка", дрѡбно ѡд *бъчєла~бъчола "бочка", творєнє чєпєньм -єл- ѡд *бъч- (*buk-(y-)) "бочка".
Це посудина для зберігання тіста чи квашених продуктів, але її на МОЮ думку не можна перевертати без розлиття рідини, бо в неї легкознімна "негерметична" для рідин кришка: uk.wikipedia.org: Діжа
"ДіжКа" це зменшувальна форма від "діжа": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12421-dizhka.html#show_point, яка є посудиною для зберігання тіста чи квашених продуктів, але її на МОЮ думку не можна перевертати без розлиття рідини, бо в неї легкознімна "негерметична" для рідин кришка: uk.wikipedia.org: Діжа
Усічене "баняк".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/887-banjak.html#show_point
goroh.pp.ua: баняк
Плюс.
r2u.org.ua: бочівка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/887-banjak.html#show_point
goroh.pp.ua: баняк
Якщо слово ніхто не використовує, то чому не дати йому нового значення?
Та йой, як не використовує. Моя сім'я зажди каже на каструлю баняк. У Львові тут так дуже багато людей говорять. А якщо у Львові, то певно й на Львівщині.
Я гадав, що це слово є сленґовим.
На сучасному львівському сленґу люди кажуть "пот", "пен", або "бакет". А якщо хтось забуває, то кажуть "зе синг ю юз ту бойл вотер ін енд кук фуд; ю нов вот ай'м токинг ебавт".
Дуже надіюся, що ви перебільшуєте і молодь ще не зіпсулася аж так сильно. Не розумію, як можна так не любити рідну мову щоб кожне друге слово брати з мови далеких островітян.
Молодь загалом говорить нормально. Я й сам молодь. Це програмісти й дотичні до ІТ люди. Те, що Львів це одна з ІТ-столиць України не допомагає цьому. Вони роблять наше місто багатим, розвинутим і хорошим, але разом з тим приносять багато англійського слів'я. У мене таке відчуття, хоча я не багато знаю про інші міста, що Львів перетворився на головний центр розповсюдження сучасних запозичень у всю українську мову. Я можу помилятися, але в мене таке відчуття.
Я працював рік на роботі дотичній до ІТ галузі (підтримка клієнтів — customer support). То просто торба як дехто розмовляє. Але я й сам був тому вина, бо так само говорив, хоча старався шукати хоча би якісь переклади загальним словам. Коли мова йде про якісь види технологій, то це ше нормально, таке не всі знають або вміють перекладати. Але коли річ у звичайних словах, які витісняються дурними англізмами, то я навіть не знаю як це назвати. Але такого важко уникнути коли всі навколо тебе так розмовляють, тому я трохи розумію коли програмісти кажуть шось на подобу "ви не розумієте, так як ми говоримо це швидше і всі розуміють одне одного". Я відчував, шо коли використовував інше якесь слово, то мав ше зайвий раз пояснити про шо я саме говорю. Ну але, як казав, того важко уникнути. На роботі ми використовували англійську в усьому, бо компанія була не українська. Тому для компанії українська була лише засобом комунікації, так само як англійська. Ну, так уже є, винити в тому їх не можна.
Колись, ще років 5 тому, я зі своїми знайомими почав використовувати слово "юзати" як "використовувати". Пройшло п'ять років і мене здивувало, коли на тій роботі я почув те саме слово. І тут до мене дійшло, шо це друзі-програмісти нав'язали це слово ще 5 років тому, а тепер в колі ІТ це дуже відоме слово. Біда.
Навіть дивіться, тут на сайті є сторінка для юзати ще з 2015 року. То же скільки часу те слово кружляло в нашій мові?
Видозмінена "бочка" і "бочива", які запропонували вище.