Дрючок лежав на плечах, великий цебер плавно гойдався, і хлюпали млявими хвилями сірі помиї. (М. Коцюбинський)

– Кидай, Галю, шити та дрімати Та йди, Галю, цебром воду носи. (П. Чубинський)

Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: – Пускай! (Б. Грінченко).

п. ceber, dzber, ст. czeber, czebr, czber є змазурованою формою, що походить з псл. čьbьrъ, спорідненою з лит. kìbiras «відро», лтс. ciba «(дерев’яна) масничка», зі стсл. чьбанъ, укр. джбан, дзбан, жбан;

думка про те, що джерелом слов’янських слів є н. Zuber, двн. zwibar, zubar «т.с.» (Bern. I 165; Uhlenbeck AfSlPh 15, 485; Младенов 680; Mikl. EW 419) не є переконливою.