Зі збереженням слов'янського кореня "birl".
https://en.wiktionary.org/wiki/Berlin#Etymology_2
Далі просто бажання побудувати назву за прикладом українських "Луганське", "Петровське" та ин.
Ясно, та написання birl- там є "пропущене" через "розуміння" полабської фонологиї дослідниками тої мови. :) Корінь прасловянський тої назви є *byrl- "багно, болото", де *y відповідає "ь" в друс. кирилиці, й, відповідно: "е" чинного письма руської мови. Тому правильним твар кореня є в руській: берл-. Руською має бути: Берлин.
Питання лишається, який саме суфікс є під написанням "-in. Бо то може теоретично бути: -инъ, -ъінь. Суфікс -ъінь зокрема несе в словйянських мовах значення nomen loci ("имена місця"). Зазвичай латинкою "мякі" приголосні в полабських памятках спеціально не значили, тому з літери "n" не є точно ясно, чи під нею було мінено "н" або "нь". Наприклад, Волинь має пратвар *Wol-ūn-i- → Вол-ъін-ь – з таким суфіксом; а також: Хот-ъін-ь (Хотинь). Хоча є й багато топонімів з питомим суфіксом -ин-: Волож-ин, Szczec-in, Ніж-ин, Рогат-ин тощо. Тому з Berlin є тяжко визначити. Певним є тільки початок слова.
Цікаво було дізнатися. А Ви воліли б як називати місто (знаю, що то суб'єктивно, та все ж)?
Зі збереженням слов'янського кореня "birl" і слов'янського суфікса "-inъ" (звірИН, хлопчИН, русИН).
byrlin
<берлин~бирлин>; *бьрлинъ ← *byr-(l)- → *бьрл- "багно, болото, дрязґа" + *-in-u- → *-инъ, що є в богата ймен городів: *stet-in-u- (Щетин, Szczecin), *koz-ynt-in-u- (Козятин). Корінь *byr-(l)- є й в именах: Брянськ (*byr-n-ēn-ysk-), Берно/Brno (*byr-n-ēn-ysk-), та в имени "берлога, берліг" (*byr-l-og-(a/u-).
І ніщо по суті й не помінилось :)
і - и.
Не біда. Дріб'язок.
Дрібязок, але значний, аби з неруського твара був руський.
Щоб.
+++
Бирли́н чи Би́рлин?
<Бирли́н чи Би́рлин?>
/bərˈlɪn, bærˈlɪn/ abo /ˈbærlɪn/
так на чому наголос то?
<так на чому наголос то?>
Tô'ste ouge veatscoiõ mogli pisati: '‹тык на чьом удырьеньийе тъ›'...
П. Поруше, ви до діла не відповіли. Наголос на останньому складі чи як?
«П. Поруше, ви до діла не відповіли. Наголос на останньому складі чи як?»
Bo ne vémy. Dau eimy oba nagòlôsa. Ta coli na pervœumy iscladé nagòlôs, to ne mogeity bouti ‹Би́рлин›, he p. Griscênco pisa. Is nagòlôsomy na pervuy isclad bõdeity /ˈbærlɪn/. Ta isce raz, ya ne vémy, cde pervœstno bui boul nagòlôs. Móuvyte yaco xotiete, ino is /ɪ/ a ne is /i/.
Знову якась вигадана мова
Якась дурня.
Берлин — карета
Берлін — столиця Німеччини
<Берлин — карета
Берлін — столиця Німеччини>
A ya cyxal eimy. ‹Берлін› e taco roussco he ‹квартіра›, ‹сігарєта›, ‹фісташка›, ‹фіга›.