Шановний Єлисію, а хіба "шар" в такій тямі не є запозиченням з німецького Schar?
Слово "шар" в українській мові, між иншим, часто використовують україноненависники на користь тези страшного пополячення і понімечченя української мови, це знаю точно.
Відки берете сю думку?,
ЕСУМ.
Не хочу вмішуватися в суперечку, але для зручности Вашої дискусії додаю конкретніше посилання [ЕСУМ. Том 6. С. 379-380] : http://ukraineclub.net/sites/default/files/field/pdf/etymolog_slovnyk_tom6.pdf#page=369
КФЯЙ, а про котре шар Ви там читаєте? Їх є там аж три: шар1, шар2, шар3.
Думаю, що краще підійде та можебніше приживеться для словосполуки "водоносний горизонт": 
uk.wikipedia.org: Водоносний горизонт
P.S. Раджу Вам додати словосполуку "водоносний горизонт", позначити його розділами "освіта і наука" та "словосполучення" й перекласти його Вашим новотвором, а я зі свого боку обіцяю свій голос і підпору !
Чекаю, нема за що ;)
Альтернатива до Ярославової "обвіддя" (там є пояснення). Спробував уникнути тяжке мені "-бві-".
Творено за допомогою префіксу "О(б)-" у контексті "навколо" [ЕСУМ. Том 4. С. 124]: на взір обвітря (атмосфера):
r2u.org.ua: обвітря з чергуванням голосних звуків "о"/"і" (ікавізмом) перед подвоєнням приголосних: https://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/fonetika_i_pismo/cherguvannja_golosnikh/4-1-0-36 на взір "безвіддя": 
r2u.org.ua: безвіддя
біосфера "окам'я": 
літосфера "оковзина": 
астеносфера "оперстя": 
педосфера "озорина": 
геліосфера
P. S. Див. також: "ожив'я":
Може ще дати "овіддя" без "б"? Гадаю, так легше вимовити і менше букв. Що думаєте на це, добродію?
Дякую, Цісарю, але Єлисій мені завважив (якщо добре пам'ятаю та не хиблю), що "б" префіксу "О(б)-" не опускається перед "л", "в" та "р".
Цікаво, чого б це, звучить не надто переконливо.
Дякую, Цісарю, чекаю відповіді від Єлисія ;)
Коли *b є перед *w, *b поглинає w: *bw → b; приклади:
*ob-woz- → obwz ('camp')
*ob-wod- → obwd (np. colesa; 'contour')
*ob-wēs- → слвц. obesiť, чес. oběsit ("повісити")
*ob-win-y-ak- → вят. обиняки, *ob-wolk-o- → oboloc (xmara; 'contour')
*ob-wid- → obida, obiditi ('obraza, obraziti')
*ob-wynz- → друс. обѧзати/obẽzati (не: обовѧзати!)
*ob-wil- → obilie
*ob-wold- → стсл. область
*ob-wad- → друс. обада "наклеп"
*ob-wal- → слвц. obaliť, ч. obalit "обваляти (в чому); запакувати, загорнути"
*ob-war- → ляд. obarzanek (тж. новіший твар: obwarzanek) "бублик"
*ob-wēt- → obét/обѣт, obétnica/обѣтница
*ob-wesel- → друс. обєсєлити "розвеселити"
*ob-wyrt- → obyrtati/обьртати, obyrnõti/обьрнѫти
*ob-wet-ux- → друс. обєтъшѣти (а не "оБВетшать", як пізніше в вят.)
*ob-wit- → obitati, obitély/обитѣль
і т.д.
Твари:
ob-wi-ti → обити/obiti "обвити"
ob-bi-ti → обити/obiti "оббити"
ob-i-ti → обити/obiti "обійти"
були гомофони :)
Єлисію, щиро дякую, витираю "()" й залишаю "б" !
P. S. А перед "л", "р" та йиншими шелестівками ?
P. P. S. І дайте будь ласка якесь посилання для Цісаря Хоми ;)
Але часті "о-" та "об-" є рівноцінні, можна побудувати і "овіддя" і рушити закони мови це не буде, адже так?
Єлисій знає краще ;)
Посиланням служить безліч самих слів та нариси з історії фонетики слов'янських мов, яких є також немало.
А коли *b стало перед *m, то навпаки, *m "пожирало" *b :D
Напр.:
*ob-maz- → друс. омазати
*ob-mak-/mok- → друс. омакати, омочити
*ob-man- → друс., рус. оманѫти/omanõti, omana/омана
*ob-max- → друс. омахати "замахуватися"
*ob-met- → друс. ометь "накидка (на плечі); сіть, невід"
*ob-mi-n- → друс. оминѫти/ominõti
*ob-mork- → друс. оморочити
*ob-mONt- → друс. омѫтъ, рус. omõt/омѫт "вир, яма ріці чи гозері"
*ob-mū- → друс., рус. омъіти/omuiti
і т.д.
Інші приголосні, що "ковтали" *b, яке перед ними стало: *k, *d, *g, *n, *p, *s, *t, *x, *z - тобо більшість. У "взаємозлагоді жили": *b+*l, *b+*r.
Цебто "б" не опускається перед "л", "р", "в" ;)
Так, перед *r, *l, *w не опускається, але *w після *b опускається.
Єлисію, то, як правильно створити "оВіддя"/"оБВіддя"/"оБіддя" ?
Ну, "найкошерніше" би мало бути третє. Хоча тут є ще такий момент: є таке явище як "підновлення" (термин ad hoc ужитий О. Трубачовом в етимологиї до: *bezočь, де сим "термином" він яснить твар руського "безвіч", замість очікуваного +безіч). Ото, знову таки, писали бисмо латинкою з моофофонематичною засадою письма – себо відбивши всі фонеми морфем слова, а вже хай хто мовить, яко кому є любо, й було би по проблемі. А так у трьох варіантах написання плутаємо ся. :) Руською ж є й омити, й обмити, хоча то є те саме слово, є межа й меджа – також одино слово, саджу/сажу/садю – одино слово, людей/людий – одино слово.
А чому "одино", не "одно" (відаю, що не потемі, просто дуже вже цікаво).
Дякую, Єлисію. Я намагаюся шукати компроміс між логікою та емоціями й тому залишаю "ad hoc" пана Трубачева ;)
Якими емоціями?
КФЯЙ, бо Шевельов: Історична фонологія укр.м., стор.: 218-219.
Мені дуже дуже жаль, але я зможу це "прочитати" лишень, якщо є авдійо-версія.
Чому?
Ярославе, Трубачова.
Єлисію, під "емоціями" я міню "милозвучність", під "логікою" морфологічно правильну побудову новотворів, а "Трубачев" згідно чинного правопису таки "Трубачов" ;)
Зір :(
Очі болять. На цлі (комп'ютері) ставлю зближення 125%, лиш так можу читати. Це мій одвіт (якщо питання було до мене).
До Вас. Жаль ми.