Значення слова
Океан — величезна водойма, в яку впадають ріки.
Приклад вживання

В океані плаває двоє дільфінів.

Походження

рос. від океан, що замінив укр. океян. Далі від грец. ὠκεανός «море, океан».

Приклади в інших мовах

ч. слц. слн. oceа́n

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово океан

мори́ще
15

Дослівно велике море.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов):
"Мори́ще – мори́ще, безме́жне мо́ре."
http://lang.slovopedia.org.ua/11/53404/149248.html

Anton Bliznyuk 27 вересня 2021
21 листопада 2022

Дуже ладне!

3 грудня 2022

Дуже неладне

3 грудня 2022

Чому?

3 грудня 2022

Якась дурня
До того ж, море — теж черпане

3 грудня 2022

Звідки ви взяли, шо "море" черпане?

3 грудня 2022

Індоєвропейське ж слово.

11 січня 2023

Океанський, океанічний — морищевий, морищний.

4 липня 2023

морішній, на взір горище – горішній

14 жовтня 2023

Можливо і так.

14 жовтня 2023

Відповідно і морисько буде означати океан, хоча як не основне. Тоді прикметник до нього буде мориськовий. Проте основне буде морище.

14 жовтня 2023

<Тоді прикметник до нього буде мориськовий.>

Za pervxyê, na cœulyco ceasta e noudya u imeni primêtui œd ‹morisce / morisco›?

Za drougê, imea primêtui œd ‹morisce / morisco› mogeity bouti ci i scoréixye bõde ‹moriscen, moriscyna, moriscyno› /moˈrɪʃt͡ʃən, moˈrɪʃt͡ʃnɑ, moˈrɪʃt͡ʃno/. Porœunaite: ‹ceudovisco / ceudovisce› → ‹ceudoviscen, ceudoviscyna, ceudoviscyno›.‹selisce› → ‹seliscen, seliscyna, seliscyno› (ne ‹seliscœu, seliscova, seliscovo›), ‹pasovisce / pasovisco› → ‹pasoviscen, pasoviscyna, pasoviscyno›, ‹bez prœuzüiscya› → ‹bezprœuzüiscen, bezprœuzüiscyna, bezprœuzüiscyno›, ‹gorisce› → ‹goriscen, goriscyna, goriscyno›, ‹vidovisce› → ‹vidoviscen, vidoviscyna, vidoviscyno›.

окея́н
10

Саме так було в українській мові, доки росіяни не стали нищити мову!
r2u.org.ua: океан

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
21 листопада 2022

У живій мові також можна почути спрощення "океан" до "окан", або шось схоже до нього (я сам так деколи вимовляю).

26 квітня 2023

Також "театер" часто звучить ближче до "татер" (лише приблизна вимова). Хтось ше так вимовляє? Цікаво взнати.

окия́н
8

Саме "окея́н" було в українській мові, доки росіяни не стали нищити мову!
r2u.org.ua: океан
Даю з "и" замість "е" бо так було в давньоруській.

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
18 грудня 2020

Особисто мені ну дуже подобається саме це слово в сьому вигляді. Гоже! +++

3 грудня 2022

põcina
4

Вимова: {pʊˈt͡ʃɪ͡ɘnɐ ~ pʊˈt͡ʃe̝nɐ}.

sum.in.ua: puchyna; http://oldrusdict.ru/dict.html#: пучина (*пѫчина); Желехівський ІІ, 791: пучина "Meer. Fluten. Abgrund. Schlund"; ЕСУМ IV, 645: пучина.

אלישע פרוש 15 листопада 2020
16 листопада 2020

Рупно, +.

16 листопада 2020

-
Етимол. Словн. Укр. Мови пише: Запозичення з старослов'янської мови.

Слова немає в жодному докомуністичному словнику.

Слова немає більше в ніяких слов'ян, лише у деяких південних (хорватів та слованів) є пу̏котини та póky, але значіння инше – «щілина, тріщина». Тобто слово прийшло від Болгарів, давнім русичам воно таке ж рідне, як болгарські церковні блага та іскусства. Коли прийшли в'язати свою віру болгари, русичі не мали слова пучина (вже точно не в тямі "океан"), об'явились би ви у 900 рік і сказали кому, що йдете плисти по пучині, подумали би, що ви чужоземець!

16 листопада 2020

Ой не догледів(

17 листопада 2020

<...давнім русичам воно...>

Ne coxaite si mroyui; ne véste ci zna ta yaco teami tô slovo Rousy u rocé 900. Zna "sceily, tréscina, pady, sclèzy" ne pèreceaty znacou "oceanus".
A x.-sb. ta slovénsca tacui znaiõty se slovo i u znacyeinïé "oceanus" (http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search_by_id&id=dl1lXxE=, https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/pǫčina). E se slovo u Sõpraslscœuy létopisi – cénné pameatcé dé na Rousi.

18 листопада 2020

Сербохорватська та словінська мови є південнослов'янськими. Не видавайте книжну літописну мову за живу мову русичів, Єлисію!

Розвиток "тріщини, щілини" до тями "океан" аж ніяк не очевидна, якщо вона розвинулася в давньоболгарській, нема жодної гарантії, що мала розвинутися в руській! Тим паче, немає такого більше ніде північніше Белґраду, в одних лиш південних слов'ян та звідти ж крадено у російську.

Дістали з своїм суржиком язичіємським.

18 листопада 2020

Сам факт, що цього слова немає в тямі "море" в нинішній українській мові в жодному говорі, м'яко наводить на мисель – а чи було поза межами писмаків у середньовічних українських селах? Ви б кожне слово з давньоболгарської пхали в українську мову. Геть як це чинили московити в 1600-1800 роках.

18 листопада 2020

Znayete oucrayinscœ sela pri "océané"?

18 листопада 2020

У вашому літописі є й такі церковні слова, як Владимер, древяную, Манамах, град, осмь, княжение, соборной, предасть. Правдивою руською мовою аж пахне.

18 листопада 2020

У давніх літописех є крий простацьке чекати чистоти мови.

7 грудня 2020

Мені писали "Ви не вісте, чи та яко Русь тями то слово в 900 році", а Ви отже вісте? Так само як і я геть не знаєте. Не треба імітувати, наче хтось із нині живих українців розуміє, якою мовою говорили давні русичі. Усе, що маємо — книжки, стилізовані під болгарське письмо, де поодинокі хиби письма вказують правдиву мову, але болгарських "врагов", "ісконностей", "премудростей" як по косінні високої трави, коли вона гниє – чути аж ген за край села.

18 листопада 2020

Смішніше, що в українській мові «пучити» означає «потрошити, вибирати кишки, розпирати, розбивати».
Тобто, «пучина» це було б щось як «потрошина».

3 грудня 2022


ПУЧИ́НА
запозичене, можливо, через російське і давньоруське посередництво, зі старослов’янської мови;
стсл. пѫчина «море, відкрите море» споріднене з схв. пу̏котина «тріщина», слн. póka «тріск, щілина, тріщина», укр. пу́кати «тріскатися»;

4 грудня 2022

<запозичене, МОЖЛИВО>

Oto.

велевіддя
2

Веле (велика) + віддя (вода).

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
3 грудня 2022

вельмір
,
-моря
2

Вель- від «великий» + мір від «море» (зі збереженою м‘якістю при відмінюванні). У закритому складі «море» має перехід "о" в "і" (зокрема, в ЕСУМі є «мірський» = «морський»), тому вельмір, а не вельмор (тут виникає асоціяція з мором).

Misha Meshiy 23 листопада 2020
велевідь
1

Веле (велика) + відь (вода).

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
3 грудня 2022

Відь — наука.

4 грудня 2022

<Відь — наука.>

‹védy› /ʋi͡edʲ/ : ‹vœudy› /wydʲ/

S. Velichko 8 листопада 2021
велеморе
1

за подобою як веле-людний

Oleksandr Šymčuk 10 січня
окія́н
0

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/34973-okijan.html#show_point
Але це вже пізніше слово, давніші словники знають лиш "окея́н".

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями