Дякую за зауваження.

Як би звучало зараз у нас праіндоєвропейське *h₂ŕ̥tḱos «ведмідь», якби вижило в українській мові? «Ворос», «ворс» як пишуть тут https://site.ua/ostup/yak-mi-vtratili-vedmedya-iyrz9ek ? «Ірст», як тут https://ukrainian.stackexchange.com/questions/7652/Сучасна-вимова-h₂ŕ̥tḱos ?

Як оно могло "ворос" дати?

https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/medvědь
⟨⟨Presumably came into use as taboo avoidance of an earlier word, possibly something like *rьstъ (compare Lithuanian irštvà (“bear's den”), from Proto-Indo-European *h₂ŕ̥tḱos)⟩⟩

*rьstъ дало би *рест, пор.
*pьrstъ → перст
*zьltъ → жовт
*cьrtъ → чорт
*vьrtъ → †верт (вертеп?)

*patriti?

> *patriti?
ph₂tḗr би мабуть дало ти (**ti), тір (**terь)

За історичною фонологією мало б бути десь так:

*h₂ŕ̥tḱos
↓
ларингал випадає без сліду, складотвірний /*r̩/ дає "дифтонг" /*i͡r/ (найчастіше) або /*u͡r/ (певно,поряд з губними та огубленими).
Палаталізований *ḱ сибілянтизується.
*t між приголосними випадає.
*o здобуває "відкритішої" артикуляції.
↓
*irśas
↓
Початковий *i здобуває протези й редукується.
*ś переходить у /*s/.
Кінцевий *s, дебукалізувавшись, випадає.
*a слабне і редукується.
↓
*jьrsъ
↓
Це, певно, дало б щось як ‹йорс› у сучасній літературній мові.

А не ірс замість йорс?

Може *єрс, *їрс?

jьrsъ -> irsu, yrsu -> irs, yrs (такий твар бути не може)

Чому? Можете приклади навести? Узслів'я? Бо найближче я згадую лише "їж".

Ну, мало б бути щось як ‹йорс›, бо ж їр у сильній позиції. Порівняй з ‹перст› (< *pьrstъ),, ‹верх› (< *vьrxъ).
А щодо "о" перед заднім голосним порівняй з ‹жорном› (< *žьrny), наприклад

Також, як варіант, піє. *tḱ міг би метатезувати, що б дало прабал.-сл. форму *irśtas и прасл. форму *jьrstъ, що в український дало б щось як ‹йорст›

»Бо найближче я згадую лише "їж".«

@Carolina Shevtsova

Tó e ‹eigy› |je͡iʒ| ← *ezyu, otge *e-. A tout e *r̥tsu, oge dalieye yma dati, viedie, *rusu, otge boulo bui ⁺‹ros› rousscoiõ. Por., na pr., *r̥tas → *rutu → ‹rot›.

> Ну, мало б бути щось як ‹йорс›, бо ж їр у сильній позиції. Порівняй з ‹перст› (< *pьrstъ),, ‹верх› (< *vьrxъ).
А щодо "о" перед заднім голосним порівняй з ‹жорном› (< *žьrny), наприклад

А, точно, сильна позиція.

yeors(t)

Після 'й' теж стає 'о'?

'й' був за м'який приголосний, тому найбільше так.
Хоча могло би бути й ‹їрс/їрст›, бо, наприклад, інші слова з початковим *jь у сильній позиції дають "ї". Порівняй:
їл/ил < *jьlъ
інде/инде < *jьnъde
Та, гадаю, ледве, бо тут їр утворює з плинним /r/ "дифтонг". Хоча тяжко сказати точно, бо за мало прикладів слів на *jьrC, *jьlC (C - приголосний) у праслав'янскій

»A tout e *r̥tsu, oge dalieye yma dati, viedie, *rusu, otge boulo bui ⁺‹ros› rousscoiõ.«

PIE izcladotvœrnœi pluinnœi izvuicieyno g’ daiõty *ir, *il, *im, *in (ta *ur, *ul, *um, *un po read iz ogõblenuimi) u prabaltoslovienscœy. Porœvniay na pricladie*n̥ ta *m̥, cyto naiceastieyxe staié u taxœy positiyie:

*h₁n̥gʷnís → *ungnis → *vygъnь/*ognь;
*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę
*h₁m̥téy → *imtei → *jęti

A taco samo porœvniay prousscoe: *h₂r̥-mó-s → *irmos → irmo

I litòuscoe: *h₁r̥h₁téy → *irtei → irti

»irmo«

@Є. Ковтуненко

To treba ge i pisati u yaçie móuvie, atge tó e yno pruissco slovo — ne sloviansco. U slovianscax tui œdguibui sõty *ru-, *ry-, *lu-, *ly-, dalieye daiõtchi rousscoiõ ‹ro•, rò•›, ‹lo•, ló•›, ‹re•, rè•›, ‹le•, lè•› pœd nagolósomy, abo ‹ir•, or•, ar•›, ‹il•, ol•› ci ‹ru•›, ‹ry•›, ‹lu•›, ‹ly•› u beznagolósie.

»*patriti?«

@Carolina Shevtsova

Cde?

A yacœi sõty pricladui tomou? U prabaltoslovoenscœy reconstruiouiõty reflex *iR (R = sonórnuy prigolósnuy) pro usie sonórnœi, cyto poslieduovno daié u praslovienscœy *jьR. Abo *uR meidj ogõblenuimi prigolósnuimi.

Porœuniay: *h₁n̥gʷnís → *ungnis → *vygъnь/*ognь, ne *nъgnь;

*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę, ne *nъmę/*nьmę;

*h₁m̥téy → *imtei → *jęti, ne *mъti/*mьti.

Pricladœu samie iz *r, *l ya ne baciu 🤔

»To treba ge i pisati u yaçie móuvie, atge tó e yno pruissco slovo — ne sloviansco«

A ya g’ oukazau boul, cyto prousscoe i tam geg’ dalie’ priclad yz litòuscoie yac’ raz

»A taco samo porœvniay prousscoe: *h₂r̥-mó-s → *irmos → irmo«

@Є. Ковтуненко

Cde?

»Porœuniay: *h₁n̥gʷnís → *ungnis → *vygъnь/*ognь, ne *nъgnь;

*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę, ne *nъmę/*nьmę;

*h₁m̥téy → *imtei → *jęti, ne *mъti/*mьti.«

@Є. Ковтуненко

Za pervche, za Trõbaceovomy i Toporovomy lit. ‹ugnis› ne e istoslœuno rœuno slovianscomou *ogny, *ogny bõdõtchi cisto sloviansca novota vuinicxi na slovianscœmy tlie yz *o(n)- „ne•“ ta *gn- u „gniti“, otge → „oge ne gasné ( ← ne gnié)“. Otge slov. *ogny ne e yz *h₁n̥gʷnís.

Za droughe, tó sõty pricladui iz *m, *n, ne *l, *r.

Podau iz *n, *m, bo iz *r, *l na poceatcou slova nadieynuix prosto ne’ma 😅
A tac samo ceréz toe, cyto u naidaunieychõiõ dobõ onui usie boului odnoho classou sonórnuix golósnuix i uzaièmodieyalui ódnacovo.
Ot’ pricladœu, iskazjiemo, u serédinie corenia, ci slova e ci malo, i tam usie PIE sonórnœi iscladotvœrnœi prigolósnœi ymaiõty absolutno ódnacovuy reflex *ьR abo*ъR.
Porœvniay:

*pr̥h₂wós → *pьrvъ
*pr̥-sth₂-ós → *pьrstъ
*mr̥twós → *mьrtvъ
*h₂wĺ̥h₁neh₂ → *vьlna
*wĺ̥kʷos → *vьlkъ
tocyto

Otog’, gadaiõ, na samœmy poceatcou slova ymaié bouti toe samoe

»za Trõbaceovomy i Toporovomy lit. ‹ugnis› ne e istoslœuno rœuno slovianscomou *ogny, *ogny bõdõtchi cisto sloviansca novota vuinicxi na slovianscœmy tlie yz *o(n)- „ne•“ ta *gn- u „gniti“, otge → „oge ne gasné ( ← ne gnié)“«

Hm.. diuna versia, bo coli poclasti, cyto sé slovo yspraudie e yz *n̥-gʰniH-, to phoniticynuy provlimat, ceréz yacuy criticouiõty versiõ poxodgeigna slova *ognь yz *h₁n̥gʷnís, nicõdui ne yscezaié. Use ta g’ rietchy — ceomu zamiesty *vъn-/*ǫ-/*vy- < *n̥- (cyto ymalo b’ bouti za regularnuimi phoniticynimi œdpoviednœstymi, porœuniay: *ǫ-rodъ, *ǫ-sobь, tocyto) e *o-?

Yac mui bacili yz perédnieychix pricladœu *n̥- na poceatcou daié *in- → *jь(n)- abo *un- → *ǫ-:

*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę (tòy tacui ESSM tac samo vuivodity yz *n̥men-)

*n̥- → *ǫ- (tout ESSM tac samo izgoden)

@Є. Ковтуненко

Perécis SISM na *ognь (XXXII 31—33), i tam tacui neyma ni slova o tœy nepràvilnosti *n̥- → ‹o•›. A esmi izgoden iz Vami, yzvuicieyno buismo cecali yn iniy œdguib *n̥- neigy ‹o•›.

Ta ya, gadaiõ, ymaiõ riexeigne. A teacaié na tó ote slovo ‹imea›. I ono e nepràvilno, atge *h₁n̥h₃mén → *inmen (ne *-min) bui pràvilno dalo ⁺‹eamea›, i e, natómiesty, ‹imea› ceréz *inmen → *immen → *imen. Tacge e vuicladeno, na pr., i ‹tiemea, tiemen•› — yz *tyn-men (iz *tyn- u „teati“; v. ou Vasmera), pràvilno bui *tynmen dauxi ⁺‹teamea›, ale, natómiesty, ‹tiemea› e yz ← *tēmen ← *temmen ← tynmen. A coli e ta gadca oge u rous. ‹team(a), teamiti› e toyge corein *tyn- „teati“ vierna (por. ròzvitoc sv. ‹skäl› „reason“, eag. ‹skill›, œ.-o. ‹skilja› „understand“ — por. nour. ‹skille› „divide, separate“, nzm. ‹schillen› „tg.“, sv. ‹skilja åt› „divide, separate“ i „distinguish [ ≈ understand]“; bœilche pisax na Tolóçie o tœmy pœd »Temna slova«), to tam, naopacui, e zaxovano *nm u *tyn-m-, tomou i dauxi ‹team›. Simy, ‹tiemea› i ‹team(a)›’ste dvœyça.

Cyto gy do *n̥gni u *ogny, tout bie, viedie, tó pervche *n roneno u *ongny (← *n̥gni) peréd drouguimy *n, he u *inmen ta *tinmen, ale tout iz sõgolósnomy (*g) meidj yima.