То не є те саме. <Матір> є mateiry ← matery (y = ь), де перед слабим y є вуження *е закономірно. <Вечір> є uecœur ← uecœru/вечѷръ, з "гармонізацією" *е перед слабим *u (ъ) – тут, на відміну від "гармонізації" перед слабим *y, "гармонізація" була поширена без умови наголосу в південно-західних землях, але була обмежена наголосом на *u (ъ) в т.зв. "київсько-поліській" зоні. Тож залежить від того, на яку зону брати огляд к данім випадку.
Якщо й так, хіба має вимова певної землі визначати вимову всієї України? Для земель, де приодня вимова "вечір" хіба сѣверъ не мав дати питоме "сівір" (даруйте, що користуюся чинним письмом)?
То не друс. запис, а protoslavic reconstruction)
Та коли родово вже пишеш кирилицею "під", "кіл", "лід" тощо, то слід бути послідовним і писати так само в инших словах. Коли вже "спасибі", то "біг", а коли "спасибо", то "бог".
В українській мові сівер — холод; холодний вітер.
goroh.pp.ua: сівер
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54075-siver.html#show_point
У давньоруській мові сѣверъ — північний вітер.
+++
+!
Спасибі!
Мені уже зробили заувагу, що українською має бути «сівір», хоч я в цему ще непевен.
Хто Вам зробив таку заввагу?
Молодий чоловік, студент, твердить, що казати сівЕр це одначе, що казати матЕр та вечЕр.
То не є те саме. <Матір> є mateiry ← matery (y = ь), де перед слабим y є вуження *е закономірно. <Вечір> є uecœur ← uecœru/вечѷръ, з "гармонізацією" *е перед слабим *u (ъ) – тут, на відміну від "гармонізації" перед слабим *y, "гармонізація" була поширена без умови наголосу в південно-західних землях, але була обмежена наголосом на *u (ъ) в т.зв. "київсько-поліській" зоні. Тож залежить від того, на яку зону брати огляд к данім випадку.
Якщо й так, хіба має вимова певної землі визначати вимову всієї України? Для земель, де приодня вимова "вечір" хіба сѣверъ не мав дати питоме "сівір" (даруйте, що користуюся чинним письмом)?
Чи Ви вважаєте, що якщо слово проникло з певної діялектичної зони, то вона може диктувати вимову всій Україні?
Узагалі ма' буть
ѵеčеrъ → вечір
sěverъ → сівір
ѵерrь → віпр (або вепер, пор. větrъ → вітер)
ledъ → лід
medъ → мід
popelъ, ререlъ → попіл
osenь → осінь
perpelъ → перепіл
klenъ → клін (але klьnъ → клен, та в нас не бачу жодного *кльнъ, тільки кленъ)
Ніколи не покладайтеся на сам лиш давньоруський запис. Він непослідовний.
A tac bœlyche treba citati o six harmonisatïax oSu, oSy, eSu, eSy.
То не друс. запис, а protoslavic reconstruction)
Та коли родово вже пишеш кирилицею "під", "кіл", "лід" тощо, то слід бути послідовним і писати так само в инших словах. Коли вже "спасибі", то "біг", а коли "спасибо", то "бог".