То не є те саме. <Матір> є mateiry ← matery (y = ь), де перед слабим y є вуження *е закономірно. <Вечір> є uecœur ← uecœru/вечѷръ, з "гармонізацією" *е перед слабим *u (ъ) – тут, на відміну від "гармонізації" перед слабим *y, "гармонізація" була поширена без умови наголосу в південно-західних землях, але була обмежена наголосом на *u (ъ) в т.зв. "київсько-поліській" зоні. Тож залежить від того, на яку зону брати огляд к данім випадку.
Якщо й так, хіба має вимова певної землі визначати вимову всієї України? Для земель, де приодня вимова "вечір" хіба сѣверъ не мав дати питоме "сівір" (даруйте, що користуюся чинним письмом)?
В українській мові сівер — холод; холодний вітер.
goroh.pp.ua: сівер
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54075-siver.html#show_point
У давньоруській мові сѣверъ — північний вітер.
+++
+!
Спасибі!
Мені уже зробили заувагу, що українською має бути «сівір», хоч я в цему ще непевен.
Хто Вам зробив таку заввагу?
Молодий чоловік, студент, твердить, що казати сівЕр це одначе, що казати матЕр та вечЕр.
То не є те саме. <Матір> є mateiry ← matery (y = ь), де перед слабим y є вуження *е закономірно. <Вечір> є uecœur ← uecœru/вечѷръ, з "гармонізацією" *е перед слабим *u (ъ) – тут, на відміну від "гармонізації" перед слабим *y, "гармонізація" була поширена без умови наголосу в південно-західних землях, але була обмежена наголосом на *u (ъ) в т.зв. "київсько-поліській" зоні. Тож залежить від того, на яку зону брати огляд к данім випадку.
Якщо й так, хіба має вимова певної землі визначати вимову всієї України? Для земель, де приодня вимова "вечір" хіба сѣверъ не мав дати питоме "сівір" (даруйте, що користуюся чинним письмом)?
Чи Ви вважаєте, що якщо слово проникло з певної діялектичної зони, то вона може диктувати вимову всій Україні?