Азот не "душить", а просто не підтримує дихання чи горіння:uk.wikipedia.org: Азот

"Перун" + "ець" (як вуглець, чинний український чепінь для творення назв хім. елементів).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/38309-perun.html#show_point

Найбільше Нітрогену міститься в атмосфері землі. Нітроген у вигляді хімічно вкрай малоактивного газу азоту (N2) складає близько 75% умісту повітря за масою. Для живих організмів є потрібен Нітроген, для забезпечення їх ним у природі існує так званий "азотний цикл".
Спалахи блискавок, що відбуваються близько ста разів на планеті кожну секунду, суть один з природніх процесів, що ведуть до атмосферного окиснення азоту. Електричний розряд нагріває атмосферу навколо себе, азот окиснюється з утворенням різних оксидів азоту, далі ці оксиди реагують в водяною парою з утворенням нітратної кислоти, яка з дощами проникає в ґрунт, де Нітроген фіксується бульбочковими бактеріями. Таким чином, зокрема завдяки природньому електричному зарядові, який нагріває атмосферу до височезних температур, надважливий елемент для живого Нітроген потрапляє до організмів.
Як відомо, блискавка супроводжується громом. Тому я пропоную назвати даний елемент від давнісінького вкраїнського слова "перун", яке означає "грім". Дане слово в'язане з поганським богом грому Перуном, але я гадаю, що так на честь його вкраїнці могли назвати елемент тільки якби ми самі його відкрили, а тому називаю від природнього явища. Даний підхід дасть могу забезпечити краще висвітлення (та запам'ятовування!) місця в природі Нітрогену, його важливости, деяких властивостей, а також дозволить оживити давнє руське слово.

Пряма калька грецького ἀζωτος
uk.wikipedia.org: Азот#Походження назви
По аналогії з "вуглець", "зеленець", "золець" тощо.

Бо не підтримує горіння.
По аналогії з "вуглець", "зеленець", "золець" тощо.

Прямий переклад грецького ἀζωτος