»Нерозумно йти наперекір природному мовному розвиткові, обрізаючи слову теперішнє закінчення й повертаючи його до 3-ї одміни, що занепадає«

У АУМі (Атласі Української Мови) видно, що слова основи на *-i- та новіші, утворені од їх, слова основи на *-a- побутують собі в купі скрізь по Східній Русі, та ні одне не покриває другого вживаністю. Щонайменше, там так із ⟨скатертю⟩ та ⟨скатертиною⟩, хоча там ⟨скатерть⟩ покриває таки ⟨скатертину⟩.
АУМ, 3-я книга, 73-я карта

Задля повності не завадило б згадать слова, що зовсім покинули 3 одміну й повертаться не збираються: "пісня", "яблуня", "дочка", "підпис", "біль" тощо. Може, вам їхнє третьоодмінне минуле й на гадку не спадає.
А 73 карта 3 книги АУМ зовсім не про те. Вона про закінчення 3 особи однини дієслів.

Дивно, бо в моєму АУМ, 3 к., 73 карта саме про це — 'скатерть'.
А до її 72-а — 'ослін', та наступна 74-а 'пояс'.
Ось путь до образця: https://imgur.com/a/reRHMmo

Що ж до інших слів, що покинули третю одміну — тут річ у тім, що до цієї одміни прилічують слова багатьох геть інших історичних одмін.

Наприклад, слова ⟨дочка⟩ та ⟨морква⟩ первісно одмінювались на інший, менш плідний зразок, хоч теперь їх і значать, як слова третьої одміни — то були основи на *-r-, як і слово ⟨мати⟩ < *mati; *matere, та *-u-, як ⟨церква⟩ < *cьrky; *cьrkъve, не основи на *-i-, як ⟨сіль⟩ < *solь; soli.
Це були одні із найстаріших одмінювальних узорів. У праслов'янщині вони вже стали реліктами.
Основа на *-r- почала занепадати ще за сивої давнини, а слово *dъťi в такій одміні занепало чи не в усіх слов'янських мовах (у руській таки зостало в деяких говірках, як ‹доч; дочері›).
А основа на *-u- занепала геть у всіх слов'янських мовах.

Слово ⟨пісня⟩ достало такої одміни в усіх східнослов'янських (і в південнослов'янських мовах), як і слово ⟨мисля⟩ — скидається на динамічну новину, тобто поширилось із одного говору по всіх східнослов'янських мовах (бо із словами ⟨сіль⟩, ⟨ніч⟩ та іншими такими словами третьої одміни цього не стало).

Усі слова на '-пис' ув українській мові чи не в усіх говірках мають саме таку подобу з основою на *-o-: опис, допис, запис, підпис. Я ні в одній словниці не бачив описі, записі, підписі, та іншого, навіть у західних говірках. Так само і в усіх західнослов'янських та південнослов'янських мовах. Схоже, що це не через занепад третьої одміни, бо старовина здебільшого хоч десь у говірках зостається, в тут нема ніде.

ЕСУМ пише, що слово ⟨біль⟩ перейшло до другої одміни через спілкування іх західними слов'янами, що в їх слова ból/bol/bôl’, piec (у польській) чомусь перейшли до другої одміни, хоч, наприклад, слово pieśń/píseň у їх зосталось у третій одміні.

Як на мене, у мові не видно саме дужого, стійкого тягу до знищення тої третьої одміни. Щось чіпає цю одміну коли-не-коли, але вона держиться й досі, хоч і неплідна (бо суфіксів з основою на *-i- мало — тільки '-ість', неначе), та зникати не хоче.

Щодо слова ⟨тиш⟩, то я на його не пристаю, бо його добре не засвідчено в рущині (з дорадянської класики є в Панаса Мирного, як свідчить Grac https://sketch.uacorpus.org/#concordance?corpname=grac19a&tab=advanced&keyword=тиш&attrs=word&viewmode=kwic&attr_allpos=kw&refs_up=0&shorten_refs=0&glue=1&gdexcnt=300&show_gdex_scores=0&itemsPerPage=500&structs=s,g&refs==doc.author,=doc.authTrans,=doc.born,=doc.locCode,=doc.publisher,=doc.publicationYear,=doc.publicationCity,=doc.title,=doc.translator&default_attr=lemma&showresults=1&act_opts=settings&tts={"doc.date":["1818","1819","1846","1847","1816","1848","1855","1856","1857","1861","1862","1854","1873","1875","1887","1888","1878","1889","1890","1891","1892","1893","1894","1895","1896","1899","1900"]}&showTBL=0&tbl_template=&gdexconf=&f_tab=advanced&f_showrelfrq=1&f_showperc=1&f_showreldens=0&f_showreltt=0&c_itemsPerPage=500&c_customrange=0&t_attr=&t_absfrq=0&t_trimempty=1&t_threshold=5&operations=[{"name":"iquery","arg":"тиш","query":{"queryselector":"iqueryrow","iquery":"тиш","sca_doc.date":["1818","1819","1846","1847","1816","1848","1855","1856","1857","1861","1862","1854","1873","1875","1887","1888","1878","1889","1890","1891","1892","1893","1894","1895","1896","1899","1900"]},"id":6547}]).

Але коли слово третьої одміни вживане і держиться, як та ж таки ⟨скатерть⟩, або створене не за геть темним і неплідним зразком, то не бачу приводу його цураться. Бо ж ця одміна таки не занепала, і навряд чи геть занепаде згодом