укр. дихати < псл. dyxati (*dyxajǫ) є формою ітеративу до dъxnǫti (аналогічно до *syxati : sъxnǫti і под.), яке походить з давнішого *dus-, що має нульовий ступінь вокалізму при іє. *dves-
Можете пояснити?
"Дих" -- т.с. що "вдих", пов'язане власне з диханням, а також "дихало".
"Дох" -- недок. одн. мин. ч. ч.р. "дохнути"
Вдих це вдих.
Дохнути це дохнути, гинути, помирати, від видих.
Тобто гинші тями не залишаються без своєї назви.
З-вітру, по-вітру - концентрація(скупчення) потрібних для вдоху/вдиху летючих(газових) речовин
/
( надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я. )
Одним із перекладів московського вислову "солнце, воздух и вода" Караванський запропонував "сонце, вітер і вода" на заміну "сонце, повітря і вода". Причина – "непритертість" слів у вислові та неритмічність. У випадках, коли треба сказати щось швидко, можна вжити "вітер" на рівні з "небо".
Ну, на те Караванський пропонував і інші переклади.
Дякую, Мішко☺️
бо воно ж так : )
👣🌾🌐
те, що можна отримати з вітру
-
/з-вітру, по-вітру/ - концентрація(скупчення) потрібних для вдоху/вдиху летючих(газових) речовин
Простир д. Єлисія від др. угъ «південь; південні країни; південний вітер; повітря; волога»
Джерело?
"Перейняток'
What?🤷♂️🤦♂️
«Походження незрозуміло. Найкраще тлумачення юг як спорідненого алб. agume "ранок", грец. augē «блиск».
Запозичення зі старослов'янського, сягає тієї ж основі, як і грецьке auge — «сяйво».
Думають, що індоєвропейський корінь їх мав значення «блиск», але й інші припущення.»
Тоді такий вопрос чому немає слів з творенням юг як ранок , блиск, світло?
З "вопросами" Ви хибите адресою 🤭
» «Походження незрозуміло. Найкраще тлумачення юг як спорідненого алб. agume "ранок", грец. augē «блиск».
Запозичення зі старослов'янського, сягає тієї ж основі, як і грецьке auge — «сяйво». «
Se e œdcui? Use opaco. Cètiete teacla gerela: SIRM ; ‹oug› ( ← *eu-g-) e œd znacyéinnha "miesiti, miechati", → "air (air in motion) rodovo", a ouge pac, vidovito: → "warm air → south ; heat", → "cold air, cold moving air (wind) → blizzard, snowstorm". Tac, slova ‹oug ; youg ; youga› e zasviedcyeno ne lixye za "south", a i za "warm air", "cold air", "heat, hot air, hor weather", "snow, snowstorm, blizzard" — otge usi vuixodeaty yz znacyéinnha "air".
»Простир д. Єлисія від др. угъ «південь; південні країни; південний вітер; повітря; волога»«
Ya pameataiõ cyto pisau émy o ‹oug› za "air", ta nuinie nicde ne vidjõ. U cémy e riecy??
Тут?
аеродинаміка
Aha, tòcyno. Mieniõ Vam, p. Xèuçovo. Ya bo gleadiex usieliaco cerez 🔍, ta mœug dositi.
Ta opeaty zacuinõ proti pisyma cuiriliçeiõ: ‹уг› mogé dati cèsti'ho ino he /uɣ/, olni peredbacyeno imé bouti i zvõcotvarui [wuɣ], [ɦuɣ], a tó i [juɣ], pri céimy ne ino nariecynuix rœznovidœu radi, ale i pro zvõcoreadnõ ("phonotactics") — [u-] po sõgolosnie, ta [wu-], [ɦu-], [ju-] po golosnie. I darma e cinnoiõ pravopissiõ peredbacyeno pisati tó samo slovo tó cerez ‹у-› tó cerez ‹в-› ci ‹ву-›, tó use e yna bezglouzda zaivœsty, ne gadaiõtchi cyto u séimy mnogyéinnhie pisymotvarœu i tac néyma miesta pro zvõcotvarui na [ɦu-] ci [ju-]. Mogé sea cœilco lioubo stavati proti pisyma latiniçeiõ, ta ono na cògynie crocie vuiperedjaié cuiriliçõ mœgylivœstymi.
> [wuɣ], [ɦuɣ], a tó i [juɣ]
Гм, а "в'юга" не черпане тоді?
>Mogé sea cœilco lioubo stavati proti pisyma latiniçeiõ, ta ono na cògynie crocie vuiperedjaié cuiriliçõ mœgylivœstymi.
Тільки читати це боляче. Навіть англійське письмо не має такого розмаю правил читання, хоча там теж кожен по-своєму читає.
>imé bouti i zvõcotvarui
Тут Ваше 'і', як я розумію, може бути за 'й', за 'и', за 'і' та за... не знаю що воно є в слові zvõcotvarui
'y' у Вас то за 'ь', то за але в séimy явно не 'ь', у néyma теж не зрозуміло що цей знак дає.
'c' у Вас то за 'ч', то за 'ц', то за 'к', та не ясно чому в ...cògynie crocie vuiperedjaié cuiriliçõ...
в crocie -cie значить "м'яке" 'ц'(+'і'), а в cuiriliçõ Ви вже ставите ç; а також чому в cuiriliçõ замість 'и' суть й 'ui', й 'i'.
У чому різниця між 'ó' та 'o' в tó samo?
І ще дуже й дуже багато питань. Геть не очевидно як то все читати.
А латиницею як ви покажете що [wuɣ], [ɦuɣ], a tó i [juɣ]? Так саме або домовитеся що є позначка яка означає всі одразу, або пропишете вимову. Як можна і кирилицею. А в ній і багато потрібних букв є
»Навіть англійське письмо не має такого розмаю правил читання«
Tó e neprauda?
__
»imé bouti i zvõcotvarui
Тут Ваше 'і', як я розумію, може бути за 'й', за 'и', за 'і' та за... не знаю що воно є в слові zvõcotvarui«
Dobrorano, dosi'ste ne yzbaglui cyto ‹ui› e za ‹ъі›?
buic, cuisnõti, duim, guidy, luico, muixy, nuiti, puiro, ruiba, suito, tuil, vui, xuiba, zuib — usiõdui e tou ‹ui› za zvõc /ɘ̞ [ɨ] ; ɤ [ɯ, ʌ̝]/
Coli pœsylie ‹ui› sliedouié golosen, ‹i› u ‹ui› znacity édnotchasno i zvõc [j]: ‹crui•omo› /krɘ̞j•ˈo•mo/, ‹mui•õ› /ˈmɘ̞j•ʊ/, ‹nui•é› /ˈnɘ̞j•e/, ‹vui•õty› /ˈβ̞ɘ̞j•ʊtʲ/. Toge znacyéinnhe e i ou ‹y› u ‹uy›, golóuno na cœinçie slœu: ‹cuy› /kɘ̞j/ (i u ‹Cuyeu› /ˈkɘ̞j•ʉw/), ci u pricméitniciex he ‹tacuy, rouduy, veseluy, dalecuy›.
___
»'y' у Вас то за 'ь', то за (tó za cyto??) але в séimy явно не 'ь', у néyma теж не зрозуміло що цей знак дає.«
U ‹séimy› e ‹y› tacui dougye yauno teaclo ‹ь› u ‹семь› (‹е› d.-rous. cuiriliçui = ‹é, éi›). ‹s•é(i)•m•y› : ‹с•е•м•ь›, vidite?
Pisymo ne slougity œdguibati ino vuimóuvlianui zvõcui, ale, na pr., i tvaroslœuvie. Tac i u ‹séimy›, xotcha ‹y› ne pricinity vuimóuvõ ‹m›, ‹-y› e znac édninui orõdna ta miestna padou proti datnou padou u mnoginie, porœunaite: ‹tacuimy› /tɑˈkɘ̞m/ : ‹tacuim› /tɑˈkɘ̞m/, ‹simy› /sɪm/ (édnina, cuimy?/cimy?) : ‹sim› /sɪm/ (mnogina, comou?/ceomou?) itd.
U ‹néyma› e ‹y› ceasty corene ‹ym-› "to have, avoir".
___
» 'c' у Вас то за 'ч', то за 'ц', то за 'к', ...«
Cazjete he bui tó boulo cytosi opaco. 🤷 Peredrecomœsty e 100%: pered ‹e, i, j, y› e /ʒ/, usiõdui inde /ɣ/.
»... та не ясно чому в ‹cògynie crocie vuiperedjaié cuiriliçõ› в crocie -cie значить "м'яке" 'ц'(+'і'), а в cuiriliçõ Ви вже ставите ç; а також чому в cuiriliçõ замість 'и' суть й 'ui', й 'i'. «
Pervçui, néyma jadnoho "meaccoho ц" — /t͡ɕ/ e yz peredjcha meacco, bõdõtchi 'meaccomy' teaclomy 'tverdomou' /k/; tb. tuix 'meaccuix' e dva: /t͡ɕ/ ta /t͡ʃ/.
A u ‹crocie› ta ‹cuiriliçie› pischemo ‹c› ta ‹ç› tomou cyto ‹cro•c› e is ‹•c›, a u ‹cuiril•iça› is ‹•iça›. Coli /k/ ‹c› e u osnœunie tvarie, to i /t͡ɕ/ cyto vuinicné pered ‹ie› pischemo he ‹c›: ‹rõca› /•ka/ : ‹rõcie› /•t͡ɕi/ — ne ‹•çie›, ne ⁺‹rõça› gy bo, ‹znacïe› a ne ‹znaçie›, ‹znac› bo a ne ⁺‹znaç›, itd. I na opacui, ‹ç› e u osnœunie tvarie u ‹ròbœtniça›, ‹treasça›, ‹trœyça›, ‹palianiça›, ‹oteç› itd., a tomou, teaclo, i ‹ròbœtniçõ, ròbœtniçeiõ, ròbœtniçami, ròbœtniç›, ‹œitça, œitçou, œitçemy, œitçœu, œitçie, œitçi, œitçui› itd.
‹ç› e /t͡ɕ/ usiõdui, uclioucyno pered ‹ie›, a ‹c› mogé bouti /t͡ɕ/ ino pered ‹ie›.
___
» У чому різниця між 'ó' та 'o' в tó samo? «
‹Tó› ymé znaciti "that" ci "the* u niyacie rodie, a ‹to› pischemo tam cde abo uvodity pœdreadno recéinnhe (he u: "Coli / Agy / Acy / Yac ..., to ..."), abo za "the" u mõgyscie rodie.
O tœmy, cyto u rousscœy móuvie daunieye, ymabouty ouge u pozdo-d.-rous. dobõ, bie dva ocrema ‹то› — niyaca ta mõgysca rodou, isviedcity yzocrema tvar ‹toy›, vuinicchi lõcyboiõ yz pervœstno ocremuix ‹to› mõgysca rodou, yz d.-rous. ‹tu› ( = ‹тъ›), ta ‹y› (d.-rous. ‹и›) mõgysca rodou (porõcy ‹ya / ꙗ› géinsca ta ‹ye / ѥ› niyaca rodou). Inacche bui, coli bui ‹tu/тъ› ta ‹y/и› bie razomy œd poceatcou, se bui dalo zvõcotvar /tɘ̞j/, agy niyaco ne /toj/. U veatscie, *u+*y pœd nagolosomy e pravilno dalo /oj/, porœun. *mūti : *mújom → ‹мыть : мо́ю›, *krūti : *krújom → ‹крыть : кро́ю›, *takújy → ‹тако́й›, ale u rousscie e tam usiõdui ino /ɘ̞j/, otge odin ino padoc /oj/ u ‹toy› e poyasniti tuimy cyto iesce u serednio-rousscõ dobõ bie ‹to› (œd d.-rous. ‹tu/тъ›) ocremo œd ‹y/и›.
Iesce slied ‹to› ← ‹tu› mõgysca rodou e i u ‹to rœuc› (nuinie cuiriliçeiõ pisano razomy ‹торік›), œd ‹tu rœcu/rwcu / тъ рѡкъ› "the year", pac iz ròzvitcomy u "that year" → *last year".
Otge ‹tó› pischõ ròzrœzniti œd ‹to›.
»А латиницею як ви покажете що [wuɣ], [ɦuɣ], a tó i [juɣ]?«
Otaco: pischemo ‹oug›, a cètemo ci tó iz [wu-] abo iz [ɦu-], zavislo na crayie (tòcynieyche vidjte Xeveliova Phonologiõ, §34.5, str. 572, ta §34.6, str. 576).
» Так саме (‹-e›?) або домовитеся що є позначка яка означає всі одразу, або пропишете вимову. Як можна і кирилицею. «
Nou, coli tacoge mogete i cuiriliçeiõ, ceomou sea pac oucrayinscoiõ cuiriliçeiõ pisché tó ‹іти›, tó ‹йти›), tó ‹учити›, tó ‹вчити›?
» А в ній і багато потрібних букв є «
Aha, tacuix 'potréibnuix' agy zayvuix. 😊
"Otaco: pischemo ‹oug›, a cètemo ci tó iz [wu-] abo iz [ɦu-]"
Я колись Вас питав за колорит: як записати саме з Й або з В?
"Nou, coli tacoge mogete i cuiriliçeiõ, ceomou sea pac oucrayinscoiõ cuiriliçeiõ pisché tó ‹іти›, tó ‹йти›), tó ‹учити›, tó ‹вчити›?"
Бо письмо передає складотворчі і нескладотворчі голосні відповідно
" Xeveliova Phonologiõ"
Я правильно розумію, lio читається як /л'о/ (і просто пом'якшує приголосний, який позначає попередня буква), але "giõ" читається як /г'ійу/, де І вже не просто пом'якшує приголосний, який позначає попередня буква, а й читається як /і/ (та ще і /й/ хтозна-звідки береться)?
І тут деномінація (економіка), коли Ваша ласка
3 склади для засадничого втямка
пор. air, Luft
Віда
Земля
Вода
…
По+вітря
Навіть українські воїни замість "повітря!" часто кричать "небо!", або ж взагалі моск. "воздух!"
Чудово, і де ви таке чули?Ну кричать так так кричать, що далі?Це якось робити це слово гіршим, бо хтось не може сказати один склад?
Ну так в військових командах в тому й суть, що не треба нічого калькувати, а шукати як сказати коротко по свому
Знайшов одне слово на r2u, де воздухо- це вітро-, а не повітро-: вітровир, але тут і логічно. Іноді таке може спрацювати, але це вже в кожному слові дивитися
Ще цікаво що С. Нечай на початку свого словника пише, що Пантелеймон Куліш обурювався тим, що ми нібито перейняли "повітря" в поляків, хоча "воздух" придумали в Києві. Проте це їхні думки, словники не пишуть що перейняток
Але це так, цікавинки, винесення цього слова не підтримую, повністю наше і все з ним добре, Чистилище
Кароліно, у германських мовах багато слів є досить короткі. Це не значить, що треба вилучати наші через це.
Я не проставляю вилучення, так само як шкло, мандрівник, шлях та й всі гинші усталені чи милозвучні слова особисто я залишила би як сутямки, та й народ точно буде це вживати ще дуже довго, навіть якщо держава візьме напрям на чистомовство.
ПОВІТРО
так само як і "повітря"
` : ¬
З-вітру, по-вітру - концентрація(скупчення) потрібних для вдоху/вдиху летючих(газових) речовин
/
СУМ:
ДУХ, чол. тільки одн., розм. Те саме, що повітря.
Приклади: Хвилина — і стану я жертвою моря, Без духу поляжу на дні... (Павло Грабовський, I, 1959, 58); Дарку сперли якісь болі під грудьми і вона мусить схопити духу (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 169);
Дурня. Якщо Кароліна і хоче знайти коротший синонім, то це точно не треба слово сюди кидати. Є толока, де і можна створити гілку зі знаходженням коротких синонімів до довгих слів.
goroh.pp.ua: дих
Знаю, що такі міни будуть
Бо вони адекватні
Як сутямок може бути.
Це як живе "користати" та накинуте літстандартом як єдине вірне "використовувати" (пор. англ. (to) use).
Воно в принципі може бути, так само як і "використовувати" і "користати"(а ще "користуватися").І якщо з цими дієсловами ще можуть бути проблеми, бо справді хотілося б більше варіативності, то тут що?Так, я розумію, чому б можна було зробити коротший відповідник — для складних слів були би дуже навіть гоже; але навіщо ставити це слово на ПЕРЕКЛАД.Напишіть на толоці чи в мовознавчих спілках, бо так можно всю українську перекласти... українською мовою?
Ні, я пропоную знайти основне слово на цю тяму, а повітря залишити для розмаю в художній літературі.
Особисто я не проти, але тут ставлять на переклад запозичені слова, а не питомі.Просто уявіть, що ви не пурист, заходите на осідок, щоб знайти якісь цікаві слово, а тут "повітря" перекладають
Знову ж таки, пропозиція не безглузда, але не в тому місці
Кароліно (чи вже пак Каролино?), користають не що, а з чого. Це зазначено в словниках. Оце жива форма, а не те, що Ви пишете. Та й ніхто не накидав "використовувати" як єдине правильне, є ж бо "користуватися чим". А втім, майже ніхто сьогодні не скаже "користати з чого". Так що стандарт тут трохи причетний.
Звісно, ми маємо коротке ладне "вжити", але я хтіла таким чином показати саме оцей литий сучлітстандарт, з якого користають (а чому не можна сказати "(з)користати щось"?) перекладачі та який нав'язують у вчильнях. "Використовувати", "застосовувати" чи навіть "застосовування" подають як "первісний твар".
Чому не "користати щось"? Я якось навіть тепер і не впевнений, що правильно "користати з чогось". З одного боку, усюди в словниках подають переклад "користати" без нічого іншого (знаю, що передніше написав не так, вибачте будь ласка за полуду), а з другого, усюди, де я читав, пишуть "користати з чого". Так що я не буду чіпати цього питання зі своєю некомпетентністю.
»Особисто я не проти, але тут ставлять на переклад запозичені слова, а не питомі.Просто уявіть, що ви не пурист, заходите на осідок, щоб знайти якісь цікаві слово, а тут "повітря" перекладають
Знову ж таки, пропозиція не безглузда, але не в тому місці«
Nou, *po-vētr-i-ye za "air ; Luft" e lixy u leadscie, rousscie ta bielorousscie, a raniexxe iesce, nuinie zastarielo, za "air ; Luft" u veatscie. E zasviedcyeno i u dauniorousscuix pameatcax (Srézn. ‹поветриѥ›) ta u inchax znacyéinnhax: "popõten vieter", ta "poxèsty, mœur". A se navodity cyto ‹povietrye› = "air ; Luft" u rousscie e, imovierno, cerpano yz leadscui; u veatscie moge ("could") bouti u tacie znacyéinnhie bõdy preamo yz leadscui, abo i cerez roussõ. A œdtac muisly PERECLASTI (tb. glẽdieti po ynie pitomie slovie za cerpanoe ‹povietrye›) zvynity cielo slovéisno ("reasonably").
Посвіт = світло, та це чомусь не основний втямок.
Повітро
/
з-вітру, по-вітру - концентрація(скупчення) потрібних для вдоху/вдиху летючих(газових) речовин
»Чому не "користати щось"? Я якось навіть тепер і не впевнений, що правильно "користати з чогось"«
U roussco—niemeçscœmy slœunicou Gelexœuscoho—Nedielscoho jadna tvara na ‹vuicorist-› néyma het', a sõty ino: ‹coristati›, a tó iz ‹yz ceoho›, a niemeçscoiõ tóucovano he "Nutzen ziehen", ‹coristouati› ( + coho? ; iz nagolosomy /-ˈrɪ-/) "Vorteil gewähren", i is ‹sea› ( + cimy?) za "sich etwas zunutze machen ; woraus Gewinn / Vorteil ziehen ; etwas benützen". Ni ou Grincenca néyma na ‹vuicorist-›, tam heto e dieyeslovo ino ‹coristouati›, a tó, iz ‹yz› ( + ceoho?) ta iz ‹sea›.