укр. дихати < псл. dyxati (*dyxajǫ) є формою ітеративу до dъxnǫti (аналогічно до *syxati : sъxnǫti і под.), яке походить з давнішого *dus-, що має нульовий ступінь вокалізму при іє. *dves-
Можете пояснити?
"Дих" -- т.с. що "вдих", пов'язане власне з диханням, а також "дихало".
"Дох" -- недок. одн. мин. ч. ч.р. "дохнути"
Вдих це вдих.
Дохнути це дохнути, гинути, помирати, від видих.
Тобто гинші тями не залишаються без своєї назви.
З-вітру, по-вітру - концентрація(скупчення) потрібних для вдоху/вдиху летючих(газових) речовин
/
( надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я. )
Одним із перекладів московського вислову "солнце, воздух и вода" Караванський запропонував "сонце, вітер і вода" на заміну "сонце, повітря і вода". Причина – "непритертість" слів у вислові та неритмічність. У випадках, коли треба сказати щось швидко, можна вжити "вітер" на рівні з "небо".
Ну, на те Караванський пропонував і інші переклади.
Дякую, Мішко☺️
бо воно ж так : )
👣🌾🌐
те, що можна отримати з вітру
-
/з-вітру, по-вітру/ - концентрація(скупчення) потрібних для вдоху/вдиху летючих(газових) речовин
Простир д. Єлисія від др. угъ «південь; південні країни; південний вітер; повітря; волога»
Джерело?
"Перейняток'
What?🤷♂️🤦♂️
«Походження незрозуміло. Найкраще тлумачення юг як спорідненого алб. agume "ранок", грец. augē «блиск».
Запозичення зі старослов'янського, сягає тієї ж основі, як і грецьке auge — «сяйво».
Думають, що індоєвропейський корінь їх мав значення «блиск», але й інші припущення.»
Тоді такий вопрос чому немає слів з творенням юг як ранок , блиск, світло?
З "вопросами" Ви хибите адресою 🤭
3 склади для засадничого втямка
пор. air, Luft
Віда
Земля
Вода
…
По+вітря
Навіть українські воїни замість "повітря!" часто кричать "небо!", або ж взагалі моск. "воздух!"
Чудово, і де ви таке чули?Ну кричать так так кричать, що далі?Це якось робити це слово гіршим, бо хтось не може сказати один склад?
Ну так в військових командах в тому й суть, що не треба нічого калькувати, а шукати як сказати коротко по свому
Знайшов одне слово на r2u, де воздухо- це вітро-, а не повітро-: вітровир, але тут і логічно. Іноді таке може спрацювати, але це вже в кожному слові дивитися
Ще цікаво що С. Нечай на початку свого словника пише, що Пантелеймон Куліш обурювався тим, що ми нібито перейняли "повітря" в поляків, хоча "воздух" придумали в Києві. Проте це їхні думки, словники не пишуть що перейняток
Але це так, цікавинки, винесення цього слова не підтримую, повністю наше і все з ним добре, Чистилище
Кароліно, у германських мовах багато слів є досить короткі. Це не значить, що треба вилучати наші через це.
Я не проставляю вилучення, так само як шкло, мандрівник, шлях та й всі гинші усталені чи милозвучні слова особисто я залишила би як сутямки, та й народ точно буде це вживати ще дуже довго, навіть якщо держава візьме напрям на чистомовство.
ПОВІТРО
так само як і "повітря"
` : ¬
З-вітру, по-вітру - концентрація(скупчення) потрібних для вдоху/вдиху летючих(газових) речовин
/
СУМ:
ДУХ, чол. тільки одн., розм. Те саме, що повітря.
Приклади: Хвилина — і стану я жертвою моря, Без духу поляжу на дні... (Павло Грабовський, I, 1959, 58); Дарку сперли якісь болі під грудьми і вона мусить схопити духу (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 169);
goroh.pp.ua: дих
Знаю, що такі міни будуть
Бо вони адекватні
Як сутямок може бути.
Це як живе "користати" та накинуте літстандартом як єдине вірне "використовувати" (пор. англ. (to) use).
Воно в принципі може бути, так само як і "використовувати" і "користати"(а ще "користуватися").І якщо з цими дієсловами ще можуть бути проблеми, бо справді хотілося б більше варіативності, то тут що?Так, я розумію, чому б можна було зробити коротший відповідник — для складних слів були би дуже навіть гоже; але навіщо ставити це слово на ПЕРЕКЛАД.Напишіть на толоці чи в мовознавчих спілках, бо так можно всю українську перекласти... українською мовою?
Ні, я пропоную знайти основне слово на цю тяму, а повітря залишити для розмаю в художній літературі.
Особисто я не проти, але тут ставлять на переклад запозичені слова, а не питомі.Просто уявіть, що ви не пурист, заходите на осідок, щоб знайти якісь цікаві слово, а тут "повітря" перекладають
Знову ж таки, пропозиція не безглузда, але не в тому місці
Кароліно (чи вже пак Каролино?), користають не що, а з чого. Це зазначено в словниках. Оце жива форма, а не те, що Ви пишете. Та й ніхто не накидав "використовувати" як єдине правильне, є ж бо "користуватися чим". А втім, майже ніхто сьогодні не скаже "користати з чого". Так що стандарт тут трохи причетний.
Звісно, ми маємо коротке ладне "вжити", але я хтіла таким чином показати саме оцей литий сучлітстандарт, з якого користають (а чому не можна сказати "(з)користати щось"?) перекладачі та який нав'язують у вчильнях. "Використовувати", "застосовувати" чи навіть "застосовування" подають як "первісний твар".
Чому не "користати щось"? Я якось навіть тепер і не впевнений, що правильно "користати з чогось". З одного боку, усюди в словниках подають переклад "користати" без нічого іншого (знаю, що передніше написав не так, вибачте будь ласка за полуду), а з другого, усюди, де я читав, пишуть "користати з чого". Так що я не буду чіпати цього питання зі своєю некомпетентністю.
Посвіт = світло, та це чомусь не основний втямок.
Повітро
/
з-вітру, по-вітру - концентрація(скупчення) потрібних для вдоху/вдиху летючих(газових) речовин