А Ви могли б, коли Ваша ласка, пояснити такі речі:
1) яким дивом це передає суть (зменшення цифри (в обох значеннях) на банкноті зі збільшенням цінності?
2) чим "переНАйменОвання" так уже відрізняється від "перейменування"?
3) чому "..novAInnhe", що значить це "аі", яку звучину позначає, який звук, на місці чого воно?
4) Ви тепер "ння" й под. пишете як "nnhe"?

»Сіверщина без холмщини ,суєщини?«

Inose, ‹Sievérscinõ› ta ‹Xóulmscinõ›'ste mogli cèsti, a ‹Cuyéuscinõ› ni?? ‹Cuy-› /ˈk(ʲ)ɘj-, ˈk(ʲ)ɨj-, ˈkɯj-/ + ‹-éu-› /-iw-/ + ‹-scina› /-ʃt͡ʃɪna/ — /ˈk(ʲ)ɘjiwʃt͡ʃɪna, ˈkɯjiwʃt͡ʃɪna/. Œdcoli e ‹c› = /s/ u latiniçie?

Вибачте, добродію Єлисію, я правильно прочитав, це "Сіверщина без Холмщини"? А як це розуміти? Там перед цим нічого немає, отже, "Сіверщина, що не включає Холмщину"? Що це значить? Де Сіверщина, а де Холмщина?

Досі не збагнув, як це розуміти, добродію Єлисію

Добродію Єлисію, як це все-таки розуміти? "Сіверщина без Холмщини" (= тут "Сіверщина, що не включає Холмщину")? А як вона може включати?

Vůbec ne chápu že co píšíte 0_o

Я це й не читатиму. Просто хочу попросити добродія Єлисія пояснити, що це взагалі значить

Добродію Єлисію, то що таке "Сіверщина без Холмщини"? Можете, будь ласка, пояснити?

»"Сіверщина, що не включає Холмщину"?«

Tac.

»Я це й не читатиму. Просто хочу попросити добродія Єлисія пояснити, що це взагалі значить«

Aha, to yac mogete i puitati??

"»"Сіверщина, що не включає Холмщину"?«

Tac."

Вибачте, а як це розуміти? Де Сіверщина, а де Холмщина? Тільки мені здається (https://ukrmaps.com/karta-istoryko-heohrafichni-rehiony-ukrainy-160110-laminovana), що Сіверщина ніяк не може включати Холмщину, хоч би й тому, що їх розділяє Полісся?

Добродію Єлисію, не поясните, будь ласка, як це все-таки розуміти?

Tac pisa Xevelyœu (Phonologia, §24.2,3, str. 239):
» Зазначена звукозміна ніколи не стосувалася північноукраїнських говірок (за винятком деяких місцевостей на Холмщині).«

Xotya viestchscui / viedgiyscui ("historically") imea Sievéirscina bie ocrema zéimniça œd Xóulmscinui ta Xóulmscoho Cneazstua, Voluini ta Voluinscoho (a pac Galicysco-Voluinscoho) Cneazstua, Berestiyscinui, Cernigœuscinui ta Cernigœuscoho Cneazstua, Cuyeuscinui, Poliessia, tout e móuva o zueagoslœunie ròzvitcie, a tó ròzvitcie *-ie xiroco useyui zéimniçui na pœulnœitch Rousi, is Cuyeuscinoiõ uclioucyno. U tacœmy ròzoumieinnhie e 'Sievéirscina' ( = use na pœulnœitch) i Cernigœuscina, i Voluiny, i Cuyeuscina, i Xóulmscina. Ocividno se i myni Xevelyœu.

1) яким дивом це передає суть (зменшення цифри (в обох значеннях) на банкноті зі збільшенням цінності?

Ya bo pereclád za viernuimy vuituicyéinnhemy seoho conou, cde vuicladeno o "izbœilxéinnie" néyma izgadcui, na pr., eaghelscoiõ: »in monetary economics, redenomination is the PROCESS OF CHANGING the FACE VALUE ( = "denomination") of banknotes and coins in circulation«, ci céixscoiõ: »denominace peněz je ZMĚNA nominální hodnoty bankovek a mincí v oběhu«, ci bóulgarscoiõ: »деноминация във финансите означава ПРЕИМЕНУВАНЕ НА ПАРИЧНИТЕ ЗНАЦИ, придружено с намаляване на номиналната им стойност или заменяне на старите парични знаци с уедрени нови за опростяване на разчетните сметки«, ci ispanscoiõ: »la redenominación es el PROCESO DE CAMBIAR EL VALOR NOMINAL de los billetes o monedas en circulación«, ci bielorousscoiõ: »дэнаміна́цыя — ЗЬМЕНА НАМІНАЛЬНАЙ ВАРТАСЬЦІ ГРАШОВЫХ ЗНАКАЎ пасьля гіпэрінфляцыі з мэтай стабілізацыі валюты й спрашчэньня разьлікаў; падчас дэнамінацыі адбываецца абмен старых грашовых знакаў на новыя«.

Tó e razomy i izbœilxyéinnhe — a tó, u œdnosyéinnie ic cienie platoznacœu, i izmenxyéinnhe — a tó, u œdnosyéinnie ic naimenouainnhou tuixge platoznacœu, a sõty e pereimenouainnhe ci perenaimenovainnhe: abo pereimenouvauxi platoznacui is peredye menximy 'imeamy, naimenouainnhemy' ( = cœilcœsttyõ '0') ta yix dotui menxyoiõ cienoiõ na ouge bœilxyõ/vuisxyõ cienõ — tb., na pr. platégyna ciena '50' nuinie bõdéty taca he peredye bie ou '500' ci ou '5000'), abo iscorotiuxi cœilcœsty '0' — tb., na pr., peredye bie '10000' is ynoiõ pèunoiõ/danoiõ platégynoiõ cienoiõ, a pac stanéty '100' is toiõge platégynoiõ cienoiõ.
Tb., izbœilxyéinnhe ci izmenxyéinnhe e ucladeno ("implied, implicit"), a tocdie i tó i tó 'pereimenouainnhe' ci 'perenaimenovainnhe'.

2) чим "переНАйменОвання" так уже відрізняється від "перейменування"?

Zagalno, nicimy. Ya dad ‹pere-NA-imenovainnhe› pravie tuaroslœuscui tocynosti slova ‹re-DE-nominatio(n-)› radi, pro louciey coli ‹pere-imenouainnhe› bui moglo znaciti inxiy cœun (a tacui i znacity, na pr.: https://en.m.wiktionary.org/wiki/renomination, https://en.m.wiktionary.org/wiki/nominate — rousscoiõ, vierno, ne 'priznaciti', a tacui 'imenouati', atge ‹priznaciti› e "assignare, assign").

3) чому "..novAInnhe", що значить це "аі", яку звучину позначає, який звук, на місці чого воно?
4) Ви тепер "ння" й под. пишете як "nnhe"?

чому "Podœillhe" й "Nadshiainnhe" (LLHE), але "Zacarpattye" й "Pocõttye"?
І чому "NadshiAInnhe"? Що значить оце АІ, на місці чого воно?

O sémy xotiõ pisati na Tolocie u podrobiçax. Ta ay, nuinie zamiesty ‹-nïe, -tïe, -dïe, -gïe, -lïe, -sïe, -xïe, -vïe, -mïe ...› e ‹-innhe, -illhe, -ttye, -ddye / -iddhe, -ggye, -ssye / -isshe, -ixxhe / -xxye, -vïe, -mïe ...›. Corotco, perecitauxi Xeveliova o ròzvitcou *-i-ye / *-y-ye u rousscie i pereconan émy cyto tacui xuibity œdguibati na pisymie ‹nn, dd, tt, xx ...› (na Tolocie pac napisiõ ceomou). A ‹-ttye› ale ‹-innhe› tomou cyto inxix tuaroslœunuix oumóuv /-tʲːɐ, -tʲːɛ/ crœmy yz *-t-i-ye / *-t-y-ye néyma, a /-nʲnʲɛ ~ -nʲːɛ/ tacui mogéty bouti i u *-n- + -yn-ye, na pr., ‹osénnye› /oˈsinʲnʲɛ/, ‹storonnye› /stɔˈronʲnʲɛ/, ‹rannye› /ˈranʲnʲɛ/ pri ‹rainnhe› /ˈranʲnʲɛ ~ ˈranʲːɛ, ˈranʲːɐ, ˈranʲ(ː)e/. Xotya /-lʲːɛ/ bouaiéty ino yz *-l- + -i-ye/-y-ye, ta i tout émy riexiu pisati ‹-ill-› a ne ‹-lly-, -llï-› cyto ‹-innh-› bui ne boulo 'sirotoiõ'. Ne riexiu émy pocui ci pisati ‹-ttye› abo ‹-itte, -itthe›, ta pocui pisiõ ‹-ttye›. U ‹-innh-› e ròzoumieti ‹i› he /ʲ/ pereneseno yz pœsylie /n/ — /nʲ/ — pered /n/ — "/ʲn/", = [nʲ], a ‹h› e ròzoumieti he 'scricliõ' (blocker) zavislosti meaccosti-tuerdosti /n/ œd yna nastõpna golosna, tb., cyto ‹i›, tout znaceatyi /ʲ/ pered ‹n›, dauxi /nʲ/, a iz duoma ‹nn› — ‹inn› — /nʲː/, a ‹h› u ‹innh› 'zapecietaiéty' siõ meaccœsty, tb., na pr., i pered ‹-õ› tó use bõdéty /-nʲː-/, porœunaïte: ‹oséinnhõ› (cimy?, coli?) = *"/ˈosiʲnː|ʊ/" => /ˈosinʲːʊ/, ale ‹oséinnyõ› /oˈsinʲnʲʊ ~ oˈsinʲːʊ/ (yacõ?).
P.P.: Nuinie, pisauxi ‹meaccœsty, meaccosti›, a vuisye pisauxi cyto rœzno tuaroslœuvïe mogéty bouti ino pri */n/, vidiõ cyto tacui ne lixye; na pr., vidygleadno ("theoretically"), mœugl bui bouti tuar is /-t͡ʃːɐ, -t͡ʃːɛ/ — /ˈme̯͡at͡ʃʲːɐ, ˈme̯͡at͡ʃʲːɛ/ "meaci, balls (izbierno)", proti tuarou, na pr., is /-k•t͡ʃ-/. Vidygleadno, mogla bui bouti i slova is corenemy is *-t- na cœinçie + pocép *-ut- — ne znaiõ pricladou, ta moglo bui bouti, a tocdie, naimenxe miestnie ci datnie padie bõdéty sõbieg /-tʲtʲi͡e ~ -tʲːi͡e/ œd *-t-+i-yoy ta œd *-t-+-ut-oy, porœun., na pr., gadanoe *‹pitoty ( ← *pituty) u SIRM IV, 371 ‹пипоть›, cyto u miestnie ci datnie padie bui boulo /ˈpɪttʲi͡e ~ ˈpɪtʲːi͡e ~ ˈpɪtʲtʲi͡e/ hi u ‹pittyie› /pɪˈtʲːi͡e ~ pɪˈtʲtʲi͡e/ œd ‹pittye› "drink, drinking". Zagalomy, na cœilco u rousscie mogéty bouti pocép malo ne is bõdy yacomy sõgolosnomy, i darma tepervyca ne goden émy touriati pricladœu, ta sõty mœgylivi, i pro tacui loucieyui xuibity ymati yaco rôzlõciti yix œd tuarœu is *-i-ye / *-y-ye. Tac ci onac, pèuno e cyto /-ʲːɛ/ œd *-i-ye / *-y-ye xuibity œdguibati is duoyéinnhemy na pisymie (isce raz, na Tolocie pac napisiõ ceomou).

Спасибі. Таке широке пояснення, правда, що ще більше заплутався.
Вибачте, я правильно розумію ("‹storonnye› /stɔˈronʲnʲɛ/, ‹rannye› /ˈranʲnʲɛ"), оце "storonnye" може читатися тільки як "стороннє" (із /nʲnʲɛ/), але ttye в "Zacarpattye" може читатися і з /-tʲːɐ/, і з /-tʲːɛ/, і з /tʲe/?

» я правильно розумію ("‹storonnye› /stɔˈronʲnʲɛ/, ‹rannye› /ˈranʲnʲɛ"), оце "storonnye" може читатися тільки як "стороннє" (із /nʲnʲɛ/), але ttye в "Zacarpattye" може читатися і з /-tʲːɐ/, і з /-tʲːɛ/, і з /tʲe/? «

Ay, vierno'ste ròzoumieli.

»ще більше заплутався« — ne zaplõtali'ste sea, ne biedacouïte.